III Універсал (7(20) листопада 1917 р).

1.Проголошення Української Народної Республіки (УНР) у складі федеративної Росії

2.УЦР — вищий законодавчий, а Генеральний Секретаріат — вищий виконавчий органи УНР до скликання Установчих зборів України.

3.Включення до УНР земель, де більшість населення складали українці: Київщина, Поділля, Волинь, Чернігівщина, Полта­вщина, Харківщина, Катеринославщина, Херсонщина, Таврія (без Криму), у майбутньому — приєднання шляхом переговорів інших українських етнічних територій.

4.Скасування права власності на поміщицькі, удільні, монастир­ські, кабінетні, церковні та інші землі нетрудових господарств. Земля — власність трудового народу, що має перейти до нього без викупу (до Українських Установчих зборів землею поряд­куватимуть Земельні комітети, обрані народом). Уведення 8-годинного робочого дня; встановлення державного контролю над виробництвом.

5.Підтримка мирних переговорів для швидкого закінчення війни.

6.Скасування смертної кари; надання амністії політв'язням. Упорядкування судової системи.

7.Розширення прав органів місцевого самоврядування. Проголошення демократичних свобод: свободи слова, друку, віросповідань, зібрань, союзів, страйків, недоторканності особи й помешкання та інше.

8.Визнання права національних меншин на національно-тери­торіальну автономію.

9.Визначення дня виборів та скликання Українських Установ­чих зборів.

Результати:

Закладено основи демократичного устрою Української держави.

Наслідки універсалу:

1. Положення універсалу викликали неоднозначне ставлення різних політичних сил до проголошених в універсалі заходів.

2. Утворилось суперечливе становище: з одного боку, УНР залишалася складовою частиною Росії, з іншого — УЦР не визнавала Раднарком легітимним урядом Росії.

 

Передумови війни Радянської Росії проти УНР

Невдоволення керівництва Радянської Росії самостійною політикою УЦР та рішучою відсіччю спробам установлення більшовицької влади «Маніфест до українського народу з ультимативними вимогами до Україн­ської Ради», підписаний В. Леніним і Л. Троцьким (4(17) грудня 1917 р.)

В. Ленін Л. Троцький

«Маніфест до українського народу»

А) Визнання УНР та її права на самовизначення аж до від­окремлення від Росії. Звинувачення УЦР у прове­денні «двозначної буржуаз­ної політики».

Б) Невизнання УЦР повноваж­ним представником україн­ського народу

В) Відмовитися від спроб дезорганізувати загальний фронт.

Г) Припинити роззброєння більшовицьких частин.

Д) Не пропускати на Дон та Урал, де розго­рнулося антибільшовицьке повстання, військові частини.

Е) Сприяти радянським військам у боротьбі з «контрреволюційними» повстаннями.

4-6 грудня 1917 року у Києві відбувся I з’їзд Рад, який ставив за мету:

· Об'єднання всіх невдоволених політикою УЦР, передача всієї влади радам шляхом перетворення УЦР на Центральний Виконавчий Комітет рад (ЦВК). Результатом з’їзду стало висловлення довіри УЦР; делегати-більшовики зали­шили з'їзд.

· Війна Радянської Росії проти УНР

· Захоплення 8(12) грудня Харкова російськими військами під команду­ванням В. Антонова – Овсієнко.

В. Антонов – Овсієнко

· Початок 11 (24) грудня роботи Харківського з'їзду рад, до якого прибули делегати-більшовики, що залишили з'їзд у Києві. Об'єднав­шись із делегатами від рад Донецько-Криворізького басейну, вони проголосили себе І Всеукраїнським з'їздом рад.

· Проголошення 12 (25) грудня 1917р. з'їздом рад у Харкові встановлення радян­ської влади в Україні; створення нової радянської УНР із власним урядом — Народним Секретаріатом, який звернувся до Раднаркому Росії з проханням про військову допомогу. Існування двох українських держав із власними законодав­чими та виконавчими органами дестабілізували й розкололи українське суспільство;

Радянська Росія отримала привід для подальшого захоплення українських територій.

Більшовиками захоплено в грудні 1917-1918 рр. Катеринослав, Олександрівськ,Одесу, Миколаїв, Херсон, Маріуполь, Крим, майже всю Лівобережну Україну; загроза нависла над Києвом.

IV Універсал Центральної Ради

Причини проголошення

А) Втрата надій на створення федеративної демократичної Росії. Загроза захоплення більшовиками України; неспроможність УЦР самостійно дати їм відсіч.

Б) Необхідність офіційно відмежуватися від Радянської Росії для проведення мирних переговорів з іншими державами

Основні положення:

1. Проголошення УНР самостійною, незалежною, вільною, суверенною державою.

2. Бажання жити з усіма сусідніми державами в «згоді та при­язні», без взаємного втручання у внутрішні справи.

3. Влада в УНР належить народу (до Установчих зборів ії вищим органом залишалася УЦР та уряд — Рада народних міністрів).

4. Початок самостійних мирних переговорів. Заклик до відчайдушної боротьби з більшовиками.

5. Проголошення програми соціально-економічних перетво­рень:

6. розпуск постійної армії та створення народної міліції;

7. обрання народних рад — органів місцевого самоврядування;

8. підтвердження передачі землі трудовому народу без викупу на основі скасування приватної власності на землю (ліси, води, надра є також надбанням усього народу);

9. переведення промисловості на виробництво товарів народного вжитку;

10. боротьба з безробіттям; допомога інвалідам війни;

11. державний контроль над банками;

12. установлення державної монополії на зовнішню торгівлю;

13. підтвердження демократичних свобод, проголошених III Універсалом.

Результати прийняття Універсалу:

· Створення самостійної української держави

· Можливість вирішувати нагальні соціально-економічні питан­ня, не очікуючи на новий демократичний устрій Росії (9— 15 січня були прийняті закони

про національно-персональну автономію,

· 8-годинний робочий день,

· земельний закон тощо.

· самостійне ведення переговорів з іншими державами,

· про припинення війни та допомогу в боротьбі з більшо­виками.

· В умовах військового протистояння з більшовиками повніс­тю втілити програму державного будівництва в життя УЦР не вдалося.

3. Для війни Радянської Росії та УНР характерно:

1.Захоплення Києва більшовиками.

2. Повстання 16 (24) січня більшовиків у Києві за підтримки робітників заводу «Арсенал» було придушене військами УЦР

3. Бій під Крутами між радянськими військами на чолі з ко­лишнім підполковником царської армії М. Муравйовим (понад 3 тис. осіб) та об'єднаним загоном українських добро­вольців на чолі із сотником В. Омельченком, який складався з курсантів військової школи та студентів (близько 500 осіб); 260 молодих українських патріотів загинули, 32 потрапили в полон, 28 з них були закатовані муравйовцями.

4.Захоплення 26(7 лютого) січня Києва більшовиками; переїзд УЦР та Ради народних міністрів до Житомира

5. Перша спроба радянізації України:

А.) Знищення старого державного апарату й утворення органів радян­ської влади (до Києва переїхали створені в Харкові ЦВК та Народ­ний Секретаріат, влада на містах перейшла до ради робітничих, сол­датських і селянських депутатів, ревкомів, воєнних ревкомів

Б.)Націоналізація великих про­мислових підприємств; встано­влення робітничого контролю над виробництвом; підпо­рядкування промисловості України Вищій раді народного господарства Росії (ВРНГ)

В.)Поширення на Україну Декрету про землю; відновлення постачання хліба з України до Росії.

Г.)Ліквідація української грошо­вої системи.

Д.)Політика розчленування території України на регіональні «республі­ки»: Донецько-Криворізьку, Оде­ську, Таврійську. Частина україн­ських земель увійшла до Донської республіки.

Е.) Червоний терор (тільки в Києві на початку 1918 р. було роз­стріляно без суду та слідства 5 тис. осіб.

Є.) Створення робітничо-селянської армії України — Червоного козацтва.