Консультації спеціаліста-бухгалтера та їх значення

Поряд з документальною ревізією поширеною на практиці непро-цесуальною формою використання спеціальних бухгалтерських знань є консультації спеціаліста-бухгалтера, які він надає працівникам пра­воохоронних органів. Консультація — це надання спеціальної інфор-

мації, порад, які мають значення для прийняття тактичних або проце­суальних рішень.

Оскільки при розслідуванні економічних злочинів дослідженню підлягають найрізноманітніші фінансово-господарські операції без та­кої допомоги прийняття правильних рішень з боку оперативних пра­цівників і слідчих неможливе. Подібне використання спеціальних знань можливе як до порушення кримінальної справи, так і після при­йняття цього процесуального рішення. Основною особливістю даної форми є те, що вона не базується на будь-яких дослідженнях — для цього використовується вже накопичені спеціалістом-бухгалтером знання і досвід.

Використання консультативної допомоги спеціаліста-бухгалтера (непроцесуальна форма) визначає одержання необхідних свідчень від визначеної особи відносно відомих йому специфічних питань, які ці­кавлять правоохоронні органи.

Дуже важливо використовувати допомогу спеціаліста-бухгалтера у визначеній формі під час попередньої перевірки заяв та повідомлень, одержаних від громадян, організацій, про факти скоєних економічних злочинів.

Наприклад, спеціаліст-бухгалтер має змогу пояснювати операти­вному працівнику відділу боротьби з економічною злочинністю, слід­чому порядок та правила відкриття рахунків, проведення безготівко­вих розрахунків, вказати на порушення, які були допущені під час відображення операцій на рахунках тощо.

Спеціаліст-бухгалтер має змогу надати консультацію робітникам правоохоронних органів по питаннях ведення бухгалтерського обліку виробництва, збереження та реалізації продукції.

Спеціаліст-бухгалтер має змогу також дати пораду щодо викорис­тання комплексу спеціальних прийомів та методів, необхідних під час визначення ознак економічних злочинів. Оперативним працівникам, слідчим та суду час від часу необхідно одержати відповіді на питання довідкового характеру, які не вимагають проведення спеціальних до­сліджень.

Як правило, це питання такого типу: який порядок проведення ін­вентаризації; як повинні розподілятися обов'язки між матеріально від­повідальними особами; чи є можливість зарахувати пересортуванням суму нестачі; який порядок списання грошових коштів, які підлягають вирахуванню з винуватої особи у покриття нестачі, яка виникла у ма­теріально відповідальної особи; різні питання щодо ведення бухгал­терського обліку, відображення в бухгалтерських документах госпо­дарських операцій тощо.

Консультативна допомога надається в усній або письмовій формі.

Письмова консультація може надаватися як фізичними, так і юри­дичними особами (експертними закладами, профільними науково-дослідними інститутами, вищими учбовими закладами та іншими установами і закладами) за письмовим поданням органу дізнання або слідчого. За своєю суттю консультація є думкою фахівця, яка має тіль­ки орієнтовне значення в кримінальній справі. Навіть якщо вона ви­кладена письмово, то вона не може розглядатися як документ — дже­рело доказів, оскільки не утримує процесуальних гарантій достовір­ності викладених відомостей. Консультація, як зазначалося, може слу­гувати тільки підставою для прийняття тих чи інших тактичних або процесуальних рішень. Але відповідальність за це рішення повністю несе та посадова особа, яка прийняла його.

Аналіз накопиченого досвіду використання консультаційної допомоги правоохоронним органам з боку спеціалістів — бухгалтерів дозволяє ви­ділити два її різновиди в залежності від стадії надання такої допомоги:

♦ консультації спеціаліста-бухгалтера в стадії порушення криміна­льної справи;,

♦ консультації спеціаліста-бухгалтера під час провадження досу-дового слідства.

Консультація спеціаліста-бухгалтера в стадії порушення кри­мінальної справи використовується працівником правоохоронного ор­гану, зокрема слідчим, для усвідомлення окремих положень матеріалів ревізій та інших методів контролю за фінансово-господарською діяль­ністю, які містять підстави для порушення кримінальної справи про економічний злочин. Особливу складність для слідчого утворюють чисельні документи, які можуть містити ознаки того чи іншого еконо­мічного злочину. Таку консультацію слідчий може отримати як у реві­зора, так й у іншого спеціаліста-бухгалтера.

При цьому консультація може полягати у:

♦ повідомленні про прийоми і методи, використані при проведенні документальної ревізії (перевірки), роз'яснення їх сутності;

♦ роз'яснення сутності облікової політики, яка сформована на об'єкті перевірки, і відповідальності за неї конкретних службових осіб;

♦ роз'яснення окремих обставин, які були виявлені в процесі про­ведення ревізії;

♦ повідомленні про те, в яких документах знайшли відображення (чи могли) ті чи інші фінансово-господарські операції і де ці докумен­ти знаходяться чи можуть знаходитися;

♦ повідомленні про умови проведення ревізії, поведінку окремих службових та матеріально-відповідальних осіб та інші обставини.

Крім роз'яснення окремих положень наданих матеріалів, консуль­тація спеціаліста-бухгалтера має на меті й одержання додаткової оріє­нтовної інформації про:

1) загальні правила ведення бухгалтерського обліку, банківських операцій, їх комп'ютерного забезпечення та вимоги відповідних ві­домчих нормативних актів;

2) порядок ведення бухгалтерського обліку та інших операцій на даному підприємстві (організації);

3) функціональні обов'язки посадових осіб,і службовців даної ко­мерційної структури;

4) недоліки в організації діяльності підприємства, що сприяють розкраданню, вчиненню інших економічних злочинів.

Одержані у такий спосіб відомості від спеціаліста-бухгалтера, звичайно не мають доказової сили. Однак вони допомагають слідчо­му не тільки оцінити первинний матеріал про злочин з точки зору його достатності для порушення кримінальної справи, але й прийня­ти обгрунтовані процесуальні і організаційні рішення щодо прове­дення слідчих дій.

Консультації спеціаліста-бухгалтера під час провадження до-судоеого слідства використовуються слідчим, зокрема, при підготовці слідчим призначення ревізії у кримінальній справі. Необхідність кон­сультації обумовлена тим, що слідчий не завжди має можливість пра­вильно визначити завдання документальної ревізії. Якщо слідчий не має у своєму розпорядженні матеріалів, що вказують на конкретний спосіб здійснення злочину, йому не знайомі специфіка виробничої і фінансово-господарської діяльності підприємства чи організації, він не знає документацію, що відображає рух матеріальних цінностей і гро­шових коштів, то без допомоги фахівця йому не обійтися. Допомога з боку фахівця-бухгалтера дає можливість, з одного боку, чітко і конк­ретно сформувати завдання, що вже саме по собі обумовлює певну ме­тодику перевірки ревізором, з іншого боку, у ряді випадків, вказати на спосіб перевірки.

Завдання ревізорові повинне бути ясним, що виключає можливість його невірного тлумачення.

Аналіз матеріалів практики переконує, що найбільш розповсюдже­ними недоліками при формуванні завдань ревізорові є наступні.

По-перше, — у результативній частині постанови про організацію ревізії в ряді випадків містяться неконкретні вимоги зробити «усебічну документальну ревізію» чи «глибоку документальну ревізію».

По-друге, — у вимозі формулюються завдання, але вони не конк­ретні, не націлюють ревізора на дослідження руху визначених товар-

но-матеріальних цінностей чи коштів, тим більше — на застосування конкретних методів ревізії.

По-третє, — при наявності у вимозі конкретних, чітких завдань, немає вказівки на профіль спеціалізації ревізорів, що повинні виконати ці завдання. Відсутність такої вказівки утруднює чи унеможливлює перевірку компетенції ревізора.

По-четверте, — завдання неповно охоплює коло обставин, що під­лягають з'ясуванню шляхом ревізії. Надалі цей недолік заповнюється постановкою додаткових завдань перед ревізором, але це може не­сприятливо відбитися на термінах розслідування.

По-п'яте, — завдання необгрунтовано поширюється за рахунок розширення кола посадових осіб чи періодів перевірки.

По-шосте, — перед ревізорами не ставляться завдання про вияв­лення обставин, що сприяють здійсненню злочинів.

Ці недоліки обмежують можливості ревізії при використанні її в кримінальному процесі як засобу доказування по економічних злочи­нах., а тому обумовлюють необхідність попередньої консультації. Крім того слід зазначити, що завдання повинне містити вказівку про строк надання акту ревізії.

Якщо обсяг майбутньої ревізії великий і терміни проведення такої ревізії можуть створити загрозу для затягування термінів розслідуван­ня, слідчий свідомо, при формулюванні постанови, вимагає необхідну кількість ревізорів, щоб уникнути цього. У визначенні термінів прове­дення ревізії може бути використана консультація спеціаліста-бухгалтера.

Консультаційна форма допомоги спеціаліста використовується і під час підготовки і під час проведення процесуальних дій слід­чого, зокрема, виїмки документів, допитів, призначення експертиз та інших.