Організаційне забезпечення судово-бухгалтерської експертизи

Законодавством України судова експертиза визначається як дослі­дження досвідченим фахівцем-вченим, експертом на основі спеціаль­них знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформа­цію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів дізнання, досудового слідства чи суду.

Правовою основою призначення та проведення судових експертиз є Закон України «Про судову експертизу», Кримінально-процесуальний кодекс (КПК), Цивільний процесуальний (ЦПК) та Господарський проце­суальний (1 ПК) кодекси України. Чинне законодавство встановлює, що судові експертизи з кримінальних та цивільних справ призначаються у тих випадках, коли в процесі судового провадження за цими справами для вирішення певних питань необхідні спеціальні знання.

Судово-експертну діяльність у нашій країні здійснюють спеціалі­зовані установи та відомчі служби:

• науково-дослідні та інші установи судових експертиз Міністерс­тва юстиції України і Міністерства охорони здоров'я України;

• експертні служби Міністерства внутрішніх справ України, Міні­стерства оборони України, Служби безпеки України.

Крім того, судово-експертна діяльність може здійснюватися на підприємницьких засадах на підставі свідоцтва і державного реєстру експертів.

Атестація судових експертів із числа працівників підприємницьких структур та громадян проводиться Міністерством юстиції України або Міністерством охорони здоров'я України. Міністерство юстиції України веде Реєстр атестованих судових експертів державних і підприємницьких структур та громадян. Органи дізнання, досудо­вого слідства і суди зобов'язані доручати проведення судових експер­тиз переважно фахівцям, внесеним до цього Реєстру.

На сьогоднішній день Міністерством юстиції України рішенням Президії науково-консультативної та методичної ради з проблем судо­вої експертизи при МЮ України від 30.01.2001 р. запроваджено зага­льну назву — судово-економічна експертиза, куди входять експертизи по 3-х спеціальностях:

• 11.1. — дослідження документів бухгалтерського та податкового обліку і звітності;

• 11.2 — дослідження документів з фінансово-кредитних операцій;

• 11.3 — дослідження документів з економічної діяльності підпри­ємств і організацій.

У відповідності до Положення про Міністерство юстиції України, затвердженого Указом Президента України від 30.12.1997 року, осно­вними завданнями Міністерства юстиції є організація експертного за­безпечення правосуддя, формування державного замовлення на науко­во-дослідні роботи в галузі судової експертизи, контроль діяльності підвідомчих науково-дослідних інститутів судових експертиз, коорди­нація роботи відповідних державних органів з питань розвитку судової експертизи, контроль за судово-експертною діяльністю і ведення Ре­єстру атестованих судових експертів. Органи дізнання, досудового слідства і суди зобов'язані доручати проведення судових експертиз переважно фахівцям, внесеним до цього Реєстру.

У випадках, коли проведення експертизи доручається працівнику підприємницької структури, суд чи інший орган, що призначає експер­тизу, повинен перевірити, чи є у фахівця свідоцтво про присвоєння йому кваліфікації експерта з відповідної спеціальності та чи включе­ний він до Державного реєстру судових експертів України.

Проведення експертизи за одноразовими договорами може мати місце в тих випадках, коли провести її в іншому порядку неможливо. При цьому в договорі повинні бути зазначені терміни виконання екс­пертизи, розмір винагороди експерту і порядок її виплати.

У відповідності до ст.6 Закону України «Про адвокатуру» і ст.48 КПК України за заявою адвокатів, захисників і осіб, що самостійно за­хищають свої інтереси, в експертних установах можуть виконуватися дослідження, результати яких викладаються в письмових висновках спеціалістів (далі — інші дослідження). Причому, експертизи і висно­вки спеціалістів проводяться експертними установами у відповідності до регіональних зон їх обслуговування.

Підставою для проведення експертиз в експертній установі є пе­редбачений законом процесуальний документ про призначення експе­ртизи, складений уповноваженою на те особою (органом). Інші дослі­дження проводяться за письмовою заявою замовника з обов'язковою вказівкою його реквізитів, а також питань, що підлягають вирішенню.

Судово-бухгалтерська експертиза — це дослідження документів бухгалтерського та податкового обліку та звітності (спеціаль­ність — 11.1).

Судово-бухгалтерська експертиза, як і будь-яка судова експер­тиза, не існує поза кримінальними чи цивільними справами, що виникають у процесі розслідування або судового розгляду. Неза­лежно від того, по яких справах призначається судово-бухгалтерська експертиза, предметом її є господарська діяль­ність, відображена в документах бухгалтерського обліку та бух-

m

СУДОВА БУХГАЛТЕРІЯ

галтерських регістрах, що стали об'єктом розслідування чи су­дового розгляду і у відношенні яких перед експертом-бухгалтером поставлені слідчим або судом питання, що потре­бують застосування спеціальних знань з бухгалтерського обліку і аналізу господарської діяльності підприємств.

Особа, запрошена як експерт, повинна задовольняти ряду визначених вимог. Так, у відповідності до ст.10 Закону України «Про судову експер­тизу», судовими експертами можуть бути особи, що володіють необхід­ними пізнаннями для виконання висновку за досліджуваними питаннями. Крім того, фахівці державних спеціалізованих установ і відомчих служб, що проводять судові експертизи, повинні мати вищу освіту, пройти від­повідну підготовку і атестацію як судові експерти визначеної спеціально­сті. Не можуть бути експертами особи, визнані у встановленому законом порядку недієздатними, а також особи, що мають судимість.

Метою атестації судового експерта є забезпечення належного про­фесійного рівня фахівців, залучених до проведення судових експертиз чи беруть участь у розробках теоретичної і методологічної бази судо­вої експертизи. Залежно від спеціалізації і рівня підготовки їм привла­снюється кваліфікація судового експерта з дозволом проведення ви­значеного виду експертиз і кваліфікаційний клас.

Порядок проведення атестації і присвоєння кваліфікаційних класів визначається міністерствами і відомствами, у систему яких входять спеціалізовані установи і відомчі служби, що проводять судові експер­тизи. Так, у відповідності до ст.9 і 16 Закону України «Про судову експертизу» наказами Міністерства юстиції України затверджено По­ложення про кваліфікаційні класи судових експертів (№ 360\6 від 30.11.95 p.), Положення про Державний реєстр атестованих судових експертів державних і підприємницьких структур і громадян (№ 149V7 від 15.04.97 р.) і Положення про експертно-кваліфікаційні комісії та атестацію судових експертів (№ 285\7-А від 15.07.97 р.)

На жаль, цільова підготовка фахівців із судово-економічної експе­ртизи у системі вищої освіти України поки що не проводиться, хоча потреба в них постійно збільшується. Значна частина кримінальних справ з економічних злочинів і господарських спорів розглядається судами без залучення експертів, що не завжди гарантує повне роз­криття причин виникнення економічних правопорушень.

Експерт-бухгалтер повинен бути висококваліфікованим фахівцем у сфері бухгалтерського обліку, контролю і економічного аналізу, фі­нансів і господарського права. Він повинен отримати фундаментальну наукову підготовку і глибокі практичні навички, безупинно поповню­вати свої професійні знання, мати високі цивільні і моральні якості.

Як правило, спираючись на інформацію, що міститься у первинних документах, облікових регістрах, фінансовій звітності і актах документа­льних ревізій, експерт-бухгалтер повинен вирішувати широке коло пи­тань, що мають відношення до різних галузей економіки. Тому експерт-бухгалтер повинен володіти всіма загальнотеоретичними дисциплінами в обсязі, що необхідний для точної оцінки правильності планування, фінан­сування, кредитування, організація бухгалтерського обліку і внутрішньо­го контролю, складання бухгалтерської і статистичної звітності на під­приємстві, в організації і в установах різних галузей народного господарства. Крім того, експерт-бухгалтер повинен знати:

• дисципліни загальноекономічного циклу: макро- і мікроекономі-ку, статистику, фінанси, грошовий обіг і кредит, основи управління тощо;

• спеціальні дисципліни: бухгалтерський облік і економічний ана­ліз, різні галузі права, теорію економічного контролю, стандарти і но­рми аудиту, контроль і ревізію, оподаткування, господарське і валютне законодавство, специфіку оперативно-розшукової діяльності, судово-бухгалтерську експертизу;

• можливості сучасних технічних засобів збору, передачі і переробки економічної інформації для використання їх в експертній діяльності.

Незалежно від виду судочинства відповідно до ст. 12 Закону України «Про судову експертизу», Інструкції про призначення і про­ведення судових експертиз, затвердженої наказом Мін'юсту України № 53\5 від 08.10.98 р. і ст. 77 КПК України експерт-бухгалтер, який призначений постановою слідчого, зобов'язаний:

• до виконання доручену йому експертизу;

• з'явитися за викликом органу, який призначив експертизу, для допиту з приводу проведеної експертизи чи повідомлення про немож­ливість її проведення;

• провести повне дослідження і скласти обгрунтований та об'єктивний письмовий висновок;

• на вимогу органу дізнання, слідчого, прокурора, судді, суду дати роз'яснення щодо змісту висновку;

• заявляти самовідвід при наявності передбачених законодавством підстав, які виключають його участь у справі;

• у письмовій формі повідомити слідчого про неможливість зроби­ти висновки в разі недостатності наданих йому матеріалів, а також якщо поставлені слідчим питання виходять за межі його спеціальних знань;

• не розголошувати даних досудового розслідування під загрозою кримінальної відповідальності.

Підставами для відводу судового експерта (згідно зі ст. 18 і 19 ЩІК України, ст.31 ГПК України, ст.ст.54, 62 і 75 КПК України) є такі при­чини:

• якщо експерт особисто, прямо чи побічно зацікавлений у резуль­таті справи;

• якщо він є родичем сторін чи інших осіб, що беруть участь у справі;

• якщо судовий експерт знаходиться в особливих стосунках з осо­бами, що беруть участь у справі;

• якщо експерт знаходиться чи знаходився у службовій чи іншій залежності від сторін, інших осіб, що беруть участь у справі;

• якщо він проводив ревізію, матеріали якої послужили підставою для порушення даної справи;

• якщо експерт є некомпетентним;

• якщо будуть встановлені інші обставини, що викликають сумні­ви в його неупередженості.

За цими ж підставами експерт зобов'язаний заявити і самовідвід. Причому, цей обов'язок лежить на ньому і тоді, коли експерт особисто вважає, що зазначені вище обставини не перешкоджають його участі у справі.

Чинне законодавство надає експерту визначені права, що повинні забезпечити йому реальні можливості для виконання ним процесуаль­них обов'язків.

Відповідно до чинного законодавства експерт має право:

♦ ознайомлюватися з матеріалами справи, які стосуються предмета судової експертизи, подавати клопотання про надання додаткових до­кументів;

♦ вказувати у висновку судової експертизи на виявлені у ході їх проведення факти, що мають значення для справи і з приводу яких йому не були поставлені питання;

♦ з дозволу особи або органу, які призначили судову експертизу, бути присутнім під час проведення слідчих дій, ставити допитуваним особам питання, що стосуються предмета судової експертизи;

♦ подавати скарги на дії особи, у провадженні якої перебуває спра­ва, якщо ці дії порушують його права;

♦ одержувати винагороду за проведення судової експертизи, якщо її виконання не є службовим обов'язком;

♦ у випадку незгоди з іншими членами експертної комісії складати окремий висновок експерта;

♦ викладати письмово відповіді на запитання, що ставляться перед ним під час допиту.

Експерт-бухгалтер може бути притягнутий до кримінальної відповідальності: за відмову без поважних причин від виконання по­кладених на нього обов'язків у суді або під час провадження досудо-вого слідства (ст. 385 КК України); за подання завідомо неправдивого висновку (ст. 384 КК України); за розголошення даних досудового слідства (ст. 185 КК України)