Тема 26. М’язи передпліччя та кисті. Фасції і топографія верхньої кінцівки.

Кількість годин – 2

Актуальність теми.

Знання цього розділу анатомії край важливе студентам для подальшого навчання.

Навчальні цілі.

Вивчити на препаратах, схемах, муляжах та малюнках будову та функції м’язів передпліччя та кисті. Вивчити фасції та топографічні утворення верхньої кінцівки.

3. Матеріали до аудиторної роботи та міждисциплінарна інтеграція:

- з курсу біології: філогенез м’язової системи;

- з курсу анатомії: знання будови скелета;

- для подальшого вивчення тем.

Зміст теми заняття.

М’язи передпліччя поділяються на передню групу –згиначі і пронатори; задню групу – розгиначі і супінатори.

Передня група. Всі згиначі починаються від медіального над виростка плечової кістки, міжкісткової перетинки передпліччя.

1. Згиначі зап’ястку:

- поверхневий долонний м’яз;

-променевий м’яз-згинач зап’ястка;

- ліктьовий м’яз-згинач зап’ястка.

2. Згиначі пальців:

- поверхневий м’яз-згинач пальців;

- глибокий м’яз-згинач пальців;

- довгий м’яз-згинач великого пальця.

3. М’язи пронатори передпліччя:

- круглий м’яз-перевертач;

- квадратний м’яз-перевертач.

Задня група. Всі розгиначі починаються від латерального над виростка плечової кістки, міжкісткової перетинки.

1. Розгиначі зап’ястка:

- довгий променевий м’яз-розгинач зап’ястка;

- короткий променевий м’яз-розгинач зап’ястка;

- ліктьовий м’яз-розгинач зап’ястка.

2. Розгиначі пальців:

- м’яз – розгинач пальців;

- м’яз – розгинач мізинця;

- м’яз – розгинач вказівного пальця;

- довгий відвідний м’яз великого пальця;

- короткий м’яз – розгинач великого пальця;

- довгий м’яз – розгинач великого пальця.

3. М’язи супінатори передпліччя:

- м’яз відвертач;

- плечо-променевий м’яз.

М’язи кисті. М’язи кисті поділяються на три групи:

- м’язи підвищення великого пальця (тенар);

- м’язи підвищення мізинця (гіпотенар);

- м’язи середини долоні.

М’язи тенар (починаються від утримувача згиначів, та кісток зап’ястку):

- короткий відвідний м’яз великого пальця;

- короткий м’яз – згинач великого пальця;

- протиставний м’яз великого пальця;

- привідний м’яз великого пальця.

М’язи гіпотенар:

- короткий долонний м’яз;

- відвідний м’яз мізинця;

- короткий м’яз – згинач мізинця;

- протиставний м’яз мізинця.

3. Середні м’язи долоні:

- червоподібні м’язи;

- долонні міжкісткові м’язи;

- тильні міжкісткові м’язи.

Фасції верхньої кінцівки.

1. Фасції м’язів плечового поясу:

- загальна підшкірна поверхнева фасція;

- власна фасція: над остьова, під остьова, дельтоподібна, пахвова.

2. Фасції плеча:

- загальна поверхнева підшкірна фасція;

- поверхневий листок власної фасції плеча;

- глибокий листок власної фасції (утворює перегородки, які розділяють передню і задню групу м’язів плеча, внаслідок чого на плечі утворюються два кістково-фасціальних футляри).

3. Фасції передпліччя:

- загальна поверхнева підшкірна фасція;

- поверхневий листок власної фасції передпліччя (біля променево-зап’ясткового суглобу фасція стає більш щільною і утворює тримачі сухожилків: тримач м’язів розгиначів, тримач м’язів згиначів;

- глибокий листок власної фасції передпліччя (розщеплюючись вона утворює численні прошарки та перегородки між м’ язами).

4. Фасції кисті. Треба визначити долонний апоневроз та тильну фасцію кисті.

Топографія верхньої кінцівки.

А. Пахвова порожнина:

- передня стінка (великий і малий грудні м’язи);

- задня стінка (підлопатковий, великий круглий м’яз);

- медіальна (передній зубчатий м’яз);

- латеральна (плечова кістка).

На задній стінці виділяють чотиристоронній і тристоронній отвори.

Б. Топографія плеча:

- канал променевого нерва;

- медіальна двоголова борозна;

- латеральна двоголова борозна.

В. Топографія передпліччя:

- ліктьова ямка;

- ліктьова борозна передпліччя;

- серединна борозна передпліччя;

- променева борозна передпліччя.

Г. Топографія кисті:

- канал зап’ястку;

- фіброзні піхви пальців;

- синовіальні піхви сухожилків згиначів (спільна та окремих пальців).

Рекомендована література.

1. В.Г.Ковешников «Анатомія людини» Луганськ, 2005, Т.1, -с. 264-279.

2. М.Р.Сапин «Анатомия человека», Москва, «Медицина», 1986, Т.1, -с. 220-238.

3. М.Г.Привес «Анатомия человека», С.П. издательство «Гиппократ», 1998, -с. 194-206.

4. Синельников Р.Д. Атлас «Анатомия человека», Т.1, -с. 261-282.

Матеріали для самопідготовки.

А. Питання для самоконтролю.

1. Назвіть м’язи передньої групи передпліччя?

2. Назвіть м’язи задньої групи передпліччя?

3. Назвіть групи м’язів кисті?

4. Дайте характеристику фасцій верхньої кінцівки?

5. Назвіть топографічні утворення плеча?

6. Будова пахвової порожнини?

7. Назвіть топографічні утворення передпліччя?

8. Назвіть синовіальні піхви згиначів?

Ситуаційні задачі:

1. Параніхій мізинця ускладнився флегмоною кисті та передпліччя. Нагнійний процес поширився по:

A *Vagina synovialis communis mm.flexorum

B Vagina tendinis m.flexor pollicis longi

C Canalis carpalis

D Vagina tendinis m.flexor carpi radialis

E Міжфасціальних просторах

 

2. У пострадавшего колото- резаная рана нижнего отдела задней стенки подмышечной ямки. Какие мышцы повреждены при этом?

A * Широчайшая мышца спины

B Трехглавая мышца плеча

C Большая грудная мышца

D Дельтовидная мышца

E Подостная мышца

3. Хворий звернувся до лікаря з пораненням проксимальної фаланги пальця, яка ускладнилася флегмоною долоні. Гній заповнив спільну синовіальну піхву для згиначів, в якій лежать сухожилки поверхневого та глибокого згиначів пальців. На якому пальці було ушкодження проксимальної фаланги?

A *на V-му пальці.

B на II-му пальці.

C на III-му пальці.

D на IV-му пальці.

E на I-му пальці.

4. Больной обратился к врачу с жалобами на невозможность приведения и отведения пальцев в пястно-фаланговых суставах по отношению к 3 пальцу. Функция каких мышц нарушена?

A *Межкостных

B Червеобразных

C Коротких сгибателей пальцев

D Длинных сгибателей пальцев

E Разгибателей

5. У травматологічне відділення поступив чоловік 35 років з травмою лівої кисті. При огляді встановлено: різана рана долонної поверхні лівої кисті; середні фаланги II – V пальців не згинаються. Які м’язи пошкоджені?

A *Поверхневий м’яз-згинач пальців

B Глибокий м’яз-згиначів пальців

C Червоподібні м’язи

D Долонні міжкісткові м’язи

E Тильні міжкісткові м’язи

6. У травматологічний пункт поступив чоловік 38 років з травмою правої кисті. При огляді встановлено: різана рана в ділянці підвищення великого пальця правої кисті; дистальна фаланга І пальця не згинається. Який м’яз пошкоджено?

A *Довгий м’яз-згинач великого пальця

B Короткий м’яз-згинач великого пальця

C Короткий відвідний м’яз великого пальця

D Протиставний м’яз великого пальця

E Привідний м’яз великого пальця

7. У хворого затруднені рухи кисті. Встановлено запалення спільної синовіальної піхви м’язів-згиначів. З анамнезу відомо, що хворий тиждень тому отримав колоту травму пальця. Який з пальців найбільш вірогідно був ушкоджений?

A *Digitus minimus

B Pollex

C Digitus medius

D Index

E Digitus anularis

Тема 27. М’язи та фасції тазу. Топографія. М’язи та фасції стегна. Топографія. Стегновий канал.

Кількість годин – 2

Актуальність теми.

Знання цього розділу анатомії край важливе студентам для подальшого навчання.

Навчальні цілі.

Вивчити на препаратах, схемах, муляжах та малюнках будову та топографічні утворення м’язів тазу та стегна.

3. Матеріали до аудиторної роботи та міждисциплінарна інтеграція:

- з курсу біології: філогенез м’язової системи;

- з курсу анатомії: знання будови скелета;

- для подальшого вивчення тем.

Зміст теми заняття.

М’язи тазового поясу. Поділяються на передню групу (згиначі) та задню групу (розгиначі, обертачі, відвідні).

Передня група:

- клубово-поперековий м’яз (складається з великого поперекового і клубового м’язів);

- малий поперековий м’яз.

Задня група:

- великий сідничний м’яз;

- середній сідничний м’яз;

- малий сідничний м’яз;

- м’яз – натягач широкої фасції стегна;

- грушоподібний м’яз;

- внутрішній затульний м’яз;

- зовнішній затульний м’яз;

- близнюкові м’язи;

- квадратний м’яз стегна.

Фасції тазового поясу:

- поперекова фасція;

- клубова фасція;

- сіднична фасція.

Топографічні утворення:

- судинна затока;

- м’язова затока;

- затульний канал;

- над грушоподібний отвір;

- під грушоподібний отвір.

Стегновий канал. В нормі його немає, він утворюється при виникненні стегнової кили, частіше у жінок, та представлений стегновим кільцем. Стегнове кільце – позаду пахвинної зв’язки медіально від стегнової вени. Внутрішній отвір каналу – стегнове кільце, зовнішній отвір – підшкірний розтвір. Стінки каналу – поверхневий та глибокий листок широкої фасції стегна.

М ’язи стегна. Поділяють на три групи: передню (згиначі), задню (розгиначі), медіальну (привідні м’язи).

Передня група:

- чотириголовий м’яз стегна (складається з чотирьох головок – прямий м’яз, медіальний, латеральний, проміжний);

- кравецький м’яз.

Медіальна група:

- гребінний м’яз;

- довгий привідний м’яз;

- короткий привідний;

- великий привідний;

- тонкий м’яз.

Задня група:

- двоголовий м’яз стегна;

- півсухожилковий м’яз;

- півперетинчастий м’яз.

Фасції стегна.:

- широка фасція стегна (підшкірний розтвір);

- підколінна фасція.

Топографія стегна:

- стегновий трикутник;

- клубово-гребінна борозна;

- привідний канал.

Рекомендована література.

1. В.Г.Ковешников «Анатомія людини» Луганськ, 2005, Т.1, -с. 280-290, 298-300, 302-304..

2. М.Р.Сапин «Анатомия человека», Москва, «Медицина», 1986, Т.1, -с. 238-248, 255-265.

3. М.Г.Привес «Анатомия человека», С.П. издательство «Гиппократ», 1998, -с. 206-212, 219, 222-224.

4. Синельников Р.Д. Атлас «Анатомия человека», Т.1, -с. 283-302.