Тема 20. Огляд м’язової системи. М’язи голови. Мімічні м’язи.

Кількість годин – 2

Актуальність теми.

Знання цього розділу анатомії край важливе студентам для подальшого навчання.

Навчальні цілі.

Вивчити загальні поняття про м’язи: будову, класифікацію, допоміжний апарат, роботу м’язів. На препаратах, схемах, муляжах та малюнках вивчити топографію мімічний м’язів.

3. Матеріали до аудиторної роботи та міждисциплінарна інтеграція:

- з курсу біології: філогенез м’язової системи;

- з курсу анатомії: знати класифікацію м’язів;

- для подальшого вивчення тем.

Зміст теми заняття.

Гістологічно відрізняють два види м’язової тканини: поперечно-смугасту і гладку. Посмугована м’язова тканина утворює скелетну мускулатуру. Гладка розташована в стінках внутрішніх органів і судин. Окремим видом м’язової тканини є серцева м’язова тканина (міокард).

Будова скелетного м’яза

Простий м’яз має голівку, тіло, хвіст. М’язові волокна об’єднуються в окремі м’язи за допомогою сполучної тканини, тому мають пучковий характер будови. По хіду сполучнотканинних прошарків в м’яз проходять судини і нерви.

Відрізняють наступні сполучнотканинні утворення м’язів:

- ендомізій – окружає окремі м’язові волокна;

- перімізій – окружає пучки волокон;

- епімізій – окружає м’яз ззовні.

М’язові сполучнотканинні елементи на кінцях продовжуються в сухожилки, за рахунок яких м’язи фіксуються до кісток.

Широки і плоскі сухожилки мають назву апоневрозів.

Сухожилки прикріплюються к апофізам кісток, але можуть прикріплятися до фасцій, хрящів, капсул суглобів, шкірі.

Допоміжний апарат м ‘язів.

Анатомічні утворення, яки сприяють кращому виконанню функції м’язів: фасції, утримувачі сухожилків, фіброзні і синовіальні піхви сухожилків, синовіальні і слизові сумки, блоки м’язів, кістково-фіброзні канали і сесамовидні кістки.

Робота м’язів. При скороченні м’язових волокон довжина м’яза зменшується на 30-40%. Що визиває зближення двох точок прикріплення м’язів: нерухома точка, початок м’яза-punctum fixum; рухома точка, прикріплення м’яза - punctum mobile. В залежності від особливостей рухів ці точки можуть мінятися місцями.

Антагонисти- м’язи протилежної дії.

Синергисти- однієї дії, співдружні.

Класифікація м’язів.

1. За формою:

- довгі (на кінцівках);

- короткі (голова, спина, кисть, стопа);

- широкі (тулуб).

2. За напрямком м’язових пучків:

- паралельні;

- косі (перисті);

- колові (рот, око, анус);

- перехрещені.

3. По відношенню до суглобів:

- односуглобові;

- двосуглобові;

- багатосуглобові.

4. За конфігурацією:

- трапецієподібні;

- ромбоподібні;

- квадратні та інш.

5. За функцією:

- згиначі, розгиначі;

- відвідні, привідні;

- підіймаючі, опускаючи;

- супінатори, пронатори та інш.

6. За розміром: великий, малий, довгий, короткий.

7. За місцями прикріплення: груднино-ключично-соскоподібний та інш.

8. За положенням: поверхневі, глибокі, верхні, нижні, праві, ліві, за назвою області тіла та інш.

9. За розвитком:

- автохтонні (місцеві, туземні) залишились на місце своїй закладки: глибокі спинні, грудні, живота, кінцівок, голови, шиї;

- гетерохтонні – ті що змістились з місця своєї ембріональної закладки:

- трункопетальні – з кінцівок перейшли на тулуб (грудні – велика і мала, велика поперекова);

- трункофугальні – з тулуба перейшли на кінцівки (ромбоподібні, передня зубчаста, трапецієподібна).

10. За кількістю голівок: одно-, двох-, трьох-, чотирьохголові.

Аномалії розвитку м’язів.

- відсутність м’яза;

- дефект частини м’яза;

- наявність додаткових м’язів;

- розділення на частини;

- варіанти розмірів, форми та місць прикріплення.

М’язи голови діляться на м’язи лиця (мімічні) та жувальні.

Мімічні м‘язи.

Особливості:

- м’язові пучки, які починаються від кісток лицьового черепа і вплітаються в шкіру обличчя;

- не мають фйасцій (за винятком щічного);

- групуються навколо природних отворів черепа;

- видрізняють: колоподібні- стискувачі, та радіальні- розширювачі.

М’язи склепіння черепа.

1. Потилично-лобовий: натягає апоневроз (шолом), має лобове черевце, потиличне черевце, вушні м’язи.

2. М’яз гордіїв – утворює поперечну складку між бровами.

М’язи навколо очної щілини і носа.

1. Коловий м’яз ока: закриває, зажмурює очі, опускає брови (очноямковіа частина, повікова частина, сльозна частина);

2. М’яз зморщувач брови («сердитий м’яз).

3. Носові м’язи: поперечна частина – стискає ніс; крилова частина – піднімає крила, розширює ніздрі.

М’язи навколо ротової щілини.

1. Коловий м’яз рота – стискає губи, висуває губи вперед. Приймає участь в жуванні, смоктанні, артикуляції мови.

2. М’яз підіймач верхньої губи.

3. М’яз підіймач кута рота.

4. Великий та малий виличні м’язи – тягнуть кут рота вгору і латерально, це головні м’язи сміху.

5. М’яз сміху – тягне кут рота назовні, утворює щічну ямку.

6. М’яз опускач кута рота.

7. М’яз опускач нижньої губи.

8. Підборідний м’яз (м’яз образи) – висуває нижню губу вперед, утворює ямку на підборідді.

Ділянки лиця:

1. Ділянка очної ямки.

2. Ділянка носа.

3. Підочноямкова ділянка.

4. Вилична ділянка.

5. Щічна ділянка.

6. Ділянка рота.

7. Підборіддя.

8. Привушно-жувальна ділянка.

Рекомендована література.

1. В.Г.Ковешников «Анатомія людини» Луганськ, 2005, Т.1, -с. 204-218, 251-256.

2. М.Р.Сапин «Анатомия человека», Москва, «Медицина», 1986, Т.1, -с. 162-171, 206-212.

3. М.Г.Привес «Анатомия человека», С.П. издательство «Гиппократ», 1998, -с. 153-162, 187-190.

4. Синельников Р.Д. Атлас «Анатомия человека», Т.1, -с. 185-190, 237-241.

Матеріали для самопідготовки.

А. Питання для самоконтролю.

1. Назвіть різновиди м’язової тканини?

2. Що таке сухожилок, апоневроз?

3. Класифікація м’язів?

4. Перелічить допоміжні апарати м’язів?

5. Фасції: визначення, класифікація, практичне значення?

6. Що таке тримачі, піхви, фіброзні канали?

7. Що таке м’язи синергісти та антоглністи?

8. Що таке міміка?

9. Особливості будови мімічних м’язів?

10. Назвати м’язи: навколо очної ямки; навколо рота; навколо носа.

Тестові завдання:

1. Який з перелічених м’язів має два черевца?

А. Коловий м’яз ока.

В. Коловий м’яз рота.

С. Потилично-лобовий.*

D. Передній вушний.

E. М’яз сміху.

2. Які частини має коловий м’яз ока?

А. Очноямкову, поверхневу.

В. Очноямкову, глибоку.

С. Очноямкову, повікову, глибоку.*

D. Поверхневу, повікову.

E. Глибоку, поверхневу.

3. Який м’яз належить до м’язів навколо ротової щілини?

А. Коловий м’яз ока.

В. Щічний.*.

С. Потилично-лобовий.

D. Передній вушний.

E. Носовий.

4. До фасцій голови відносяться:

А. Поверхнева фасція шиї.

В. Поверхневий листок власної фасції шиї.

С. Щічно-глоткова.

D. Глибокий листок власної фасції шиї.

E. Привушна, жувальна, скронева, щічно-глоткова.*

Б. Ситуаційні задачі.

1. У хворого 67 років внаслідок негативних емоцій на обличчі відмічається міміка суму. Скорочення яких м’язів забезпечують такий вираз обличчя?

A. Коловий м’яз ока, малий виличний.

В. Коловий м’яз рота, великий виличний.

С. Потилично-лобовий, підборідний.

D. Передній вушний, опускач кута рота.

E. М’яз зморщувач брови, лобове черевце потилично-лобового.*

2. Хворий 35 років не може розтягти Щілину рота, підійняти верхню губу, відтягнути вниз нижню губу. Які м’язи не виконують своєї функції?

A. Коловий м’яз ока, малий виличний.

В. Коловий м’яз рота, великий виличний.

С. М’яз підіймач верхньої губи, м’яз сміху, м’яз-опускач нижньої губи.*

D. Передній вушний, опускач кута рота.

E. М’яз зморщував брови, лобове черевце потилично-лобового.

3. У хворого очна щілина праворуч помітно більша ніж ліва. Функція якого з мімічних м’язів порушена?

A *M. orbicularis oculi

B M. procerus

C M. corrugator supercilli

D M. occipitofrontalis (venter frontalis)

E M. zygomaticus major

Тема 21. Жувальні м’язи, функції. Кістково-фасціальні і міжм’язові простори голови.

Кількість годин – 2

Актуальність теми.

Знання цього розділу анатомії край важливе студентам для подальшого навчання.

Навчальні цілі.

Вивчити на препаратах, схемах, муляжах та малюнках топографію жувальних м’язів, їх функціональне значення. Вивчити клітковинні простори голови, закцентувати увагу на місця формування гнійних абсцессів та флегмон.

3. Матеріали до аудиторної роботи та міждисциплінарна інтеграція:

- з курсу біології: філогенез м’язової системи;

- з курсу анатомії: знання будови кісток лицьового черепа;

- для подальшого вивчення тем.

Зміст теми заняття.

Жувальні м’язи.

Розвиваються з мезенхіми першої вісцеральної (мандибулярної дуги). Діють на скронево-нижньощелепний суглоб і приводять в рух нижню щелепу.

1. Жувальний м’яз. Підіймає нижню щелепу.

2. Скроневий м’яз. Вертикальні пучки підіймають щелепу, горизонтальні тягнуть щелепу назад.

3. Бічний (латеральний) крилоподібний м’яз. При скороченні з двох боків висуває щелепу вперед. При однобічному скороченні зміщує нижню щелепу в протилежний бік.

4. Медіальний (присередній) крилоподібний м’яз. Підіймає і тягне щелепу вбік, в свою сторону, при скороченні з двох боків висуває щелепу вперед.

Фасції голови.

1. Скронева фасція.

2. Привушно-жувальна фасція.

3. Щічно-глоткова фасція.

Клітковинні простори голови (місця формування абсцесів).

- жирове тіло щоки;

- піджувальний простір;

- підскроневий простір;

- міжкрилоподібний (в підскроневій ямці);

- підапоневротичний простір.

Рекомендована література.

1. В.Г.Ковешников «Анатомія людини» Луганськ, 2005, Т.1, -с. 256-258.

2. М.Р.Сапин «Анатомия человека», Москва, «Медицина», 1986, Т.1, -с. 212-214.

3. М.Г.Привес «Анатомия человека», С.П. издательство «Гиппократ», 1998, -с. 186-187.

4. Синельников Р.Д. Атлас «Анатомия человека», Т.1, -с. 241-245.