Тема 23. М’язи і фасції спини.

Кількість годин – 2

Актуальність теми.

Знання цього розділу анатомії край важливе студентам для подальшого навчання.

Навчальні цілі.

Вивчити на препаратах, схемах, муляжах та малюнках групи м’язів спини, їх топографію і функції.

3. Матеріали до аудиторної роботи та міждисциплінарна інтеграція:

- з курсу біології: філогенез м’язової системи;

- з курсу анатомії: знання будови скелета;

- для подальшого вивчення тем.

Зміст теми заняття.

М’язи спини розташовані в декілька шарів і поділяються на поверхневі та глибокі.

Поверхневі (гетерохтонні) м’язи.

1. Трапецієподібний м’яз. Верхні пучки тягнуть пояс верхнії кінцівок вгору, нижні вниз, середні зближують лопатки. При фіксованому поясі нахиляють голову назад, при односторонньому скороченні назад та повертають обличчя в протилежну сторону.

2. Найширший м’яз спини. Тягне руку назад і медіально, пронуючи плече. При фіксованій кінцівці тягне тулуб до рук (на турніку).

3. Великий і малий ромбоподібні м’язи. Зближують лопатки, підіймають їх.

4. М’яз підіймач лопатки.

5. Верхній задній зубчатий м’яз. Підіймає ребра.

6. Нижній задній зубчастий м’яз. Опускає ребра.

Глибокі м’язи спини.

1. Ремінний м’яз шиї і голови. При скороченні з двох боків тягне голову і шию назад, при односторонньому обертає голову та шию в свій бік.

2. М’яз випрямляч хребта. Утворює два тракти. Медіальний з коротких м’язів, залягає в кістково-фіброзному каналі між остистими відростками хребта та поперечними. В його склад входять: поперечно-остьові, міжостьові та між поперечні м’язи. Латеральний тракт утворений з довгих м’язів, залягає в кістково-фіброзному каналі між поперечними відростками та кутами ребер. В його складі виділяють три частини: клубово-ребровий, найдовший та остьовий м’язи. Функція: випрямляє хребет, нахиляє хребет в сторони та обертає.

Фасції спини.

1. Загальна поверхнева підшкірна фасція (на шиї каркова).

2. Поверхневий листок грудо-поперекової фасції.

3. Глибокий листок грудо-поперекової фасції.

Рекомендована література.

1. В.Г.Ковешников «Анатомія людини» Луганськ, 2005, Т.1, -с. 219-225.

2. М.Р.Сапин «Анатомия человека», Москва, «Медицина», 1986, Т.1, -с. 172-184.

3. М.Г.Привес «Анатомия человека», С.П. издательство «Гиппократ», 1998, -с. 162-167.

4. Синельников Р.Д. Атлас «Анатомия человека», Т.1, -с. 191-203.

Матеріали для самопідготовки.

А. Питання для самоконтролю.

1. Класифікація м’язів спини?

2. Поверхневі м’язи, топографія, функції?

3. Глибокі м’язи, топографія, функції?

4. Фасції спини?

Тестові завдання:

1.Диригент оркестру не може дістати з кишені фрака носову хустку. Який м’яз не виконує своєї функції?

А. Найширший.*

В. Трапецієподібний.

С. Верхній задній зубчастий.

D. Нижній задній зубчастий.

E. Ромбоподібні.

1. Які тракти утворює м’яз випрямляч хребта?

А. Верхній, нижній.

В. Передній, задній.

С. Медіальний, латеральний.*

D. Правий, лівий.

E. Не утворює трактів.

Ситуаційні задачі:

1. У пострадавшего колото- резаная рана нижнего отдела задней стенки подмышечной ямки. Какие мышцы повреждены при этом?

A * Широчайшая мышца спины

B Трехглавая мышца плеча

C Большая грудная мышца

D Дельтовидная мышца

E Подостная мышца

2. Молода людина внаслідок активного підтягування на перекладині відчула різку біль у м’язах спини. При обстеженні спостерігається біль при спробах руху верхньою кінцівкою, обмеження таких функцій як приведення та пронація. Розтяжіння якого м’язу відбулося вірогідніше всього?

A *M. latissimus dorsi

B M. levator scapulae

C M. romboideus major

D M. trapezius

E M. subscapularis

3. До реанімаційного відділення поступив чоловік з пораненням задньої ділянки шиї(regio nuchae). Який з м’язів тіла займає цю ділянку?

A *M. trapezius

B M. sternocleidomastoideus

C M. latissimus dorsi

D M.rhomboideus minor

E M. scalenus anterior

Тема 24. М’язи і фасції грудей. Діафрагма. М’язи і фасції живота. Паховий канал. Біла лінія живота.

Кількість годин – 2

Актуальність теми.

Знання цього розділу анатомії край важливе студентам для подальшого навчання.

Навчальні цілі.

Вивчити на препаратах, схемах, муляжах та малюнках будову м’язів грудей та живота. Діафрагму. Визначити топографічні утворення: грудні трикутники, пупкове кільце, білу лінію живота, піхву прямого м’яза живота, паховий канал.

3. Матеріали до аудиторної роботи та міждисциплінарна інтеграція:

- з курсу біології: філогенез м’язової системи;

- з курсу анатомії: знання будови скелета;

- для подальшого вивчення тем.

Зміст теми заняття.

М’зи грудей поділяються на поверхневі (гетерохтонні) та глибокі (автохтонні).

Поверхневі.

1. Великий грудний м’яз. Підняту руку опускає, приводить плече, пронує до середньої лінії. Якщо кінцівки фіксовані підіймає ребра.

2. Малий грудний м’яз. Тягне лопатку вперед і вниз. При фіксованій лопатці підіймає ребра.

3. Підключичний м’яз. Підтримує ключично-груднинний суглоб.

4. Передній зубчастий м’яз. Разом з ромбоподібними м’язами утворює «м’язову петлю», яка притискує лопатку до ребер. При фіксованій лопатці підіймає ребра.

Глибокі м’язи грудей.

1. Зовнішні міжреброві м’язи. Підіймають ребра.

2. Внутрішні міжреброві м’язи. Опускають, зближують ребра.

3. Поперечний м’яз грудної клітки. Опускає ребра.

Трикутники грудей.

1. Ключично-грудний (ключиця та верхній край малого грудного м’яза);

2. Грудний (проекція малого грудного);

3. Підгрудний (нижній край малого грудного та нижній край великого грудного м’язу).

Діафрагма - м’язово-сухожилкова пластинка, грудо-черевна перетинка.

Частини діафрагми: сухожилків центр, поперекова частина, реброва частина, груднинна частина.

Отвори діафрагми:

- аортальний розтвір;

- стравохідний розтвір;

- отвір порожнистої вени;

- попереково-ребровий трикутник;

- груднино-ребровий трикутник.

Отвори та трикутники діафрагми – це «слабкі» місця. Саме тут утворюються кили, та через них розповсюджується гнійна інфекція.

Фасції грудей.

1. Загальна поверхнева підшкірна фасція.

2. Поверхневий листок власної фасції.

3. Глибокий листок власної фасції.

4. Внутрішньогрудна фасція.

М’язи живота. Аутохтонні, поділяються на передні, бічні і задні.

Передні м’язи живота.

А. Прямий м’яз живота. Нахиляє тулуб вперед, якщо тулуб фіксований підіймає таз.

Б. Пірамідний м’яз. Натягує білу лінію живота.

Бічні м’язи живота.

А. Зовнішній косий м’яз живота. Повертає тулуб в протилежний бік, згинає, якщо тулуб фіксований підіймає таз. Пахвинна (Пупартова) зв’язка – утворена потовщенням апоневрозу нижнього краю зовнішнього косого м’язу. Розташована між лобковим горбком та верхньою передньою клубовою остю.

Б. Внутрішній косий м’яз живота. Задні пучки розгинають тулуб, передні згинають і повертають в свій бік. При фіксації тулубу підіймає таз.

В. Поперечний м’яз живота. Опускає ребра, стискає грудну клітку.

Черевний прес – спільне напруження м’язів живота: забезпечують внутрішньочеревний тиск, дихальні рухи, сприяють пологам, кашлю, дефекації, діурезу, підвищуючись сприяє утворенню кил.

Задні м’язи живота.

А. Квадратний м’яз попереку. Нахиляє тулуб вбік при односторонньому скороченні, підтриміє тіло вертикально.

Фасції живота.

1. Загальна поверхнева підшкірна фасція.

2. Поверхневий листок власної фасції.

3. Глибокий листок власної фасції.

4. Внутрішньочеревна фасція (попереду поперечна фасція).

Пупкове кільце – рубець пупкового канатика, фіброзне кільце, жирова тканина.

Біла лінія живота – сухожилкові смужка по центру живота, утворена переплетенням апоневрозів трьох широких м’язів живота. Між сухожилковими пучками можливі щілини. Використовують для розрізів при оперативних втручаннях.

Піхва прямого м’яза живота.

Апоневротичний футляр для прямого м’язу. Виділяють дві частини: надпупкову та підпупкову. Має дві стінки: передню і задню.

Надпупкова частина:

- передня стінка: апоневроз’ зовнішнього косого м’яза та передній листок апоневрозу внутрішнього косого;

- задня стінка: задній листок апоневрозу внутрішнього косого м’язу та апоневроз поперечного м’язу.

Підпупкова частина:

- передня стінка: апоневроз зовнішнього косого, апоневроз внутрішнього косого та перехід апоневрозу поперечного м’язу.

- Задня стінка: поперечна фасція.

Пахвинний канал. Коса щілина до 5 см, в нормі має три стінки, при проходженні килового мішка утворюється четверта стінка. Нижня стінка- пахвинна зв’язка; передня стінка- апоневроз зовнішнього косого м’яза; задня стінка – поперечна фасція; верхня стінка (при патології) – нижні краї внутрішнього косого та поперекового м’язів живота. Кільця каналу: поверхневе і глибоке.

Вміст каналу: у чоловіків сім’яний канатик, у жінок – кругла зв’язка матки.

Слабкі місця черевних стінок (утворення кил):

- отвори та трикутники діафрагми;

- поперековий трикутник (Пті);

- пупкове кільце;

- біла лінія;

- пахвинний канал.

Рекомендована література.

1. В.Г.Ковешников «Анатомія людини» Луганськ, 2005, Т.1, -с. 225-242.

2. М.Р.Сапин «Анатомия человека», Москва, «Медицина», 1986, Т.1, -с. 184-196.

3. М.Г.Привес «Анатомия человека», С.П. издательство «Гиппократ», 1998, -с. 168-178.

4. Синельников Р.Д. Атлас «Анатомия человека», Т.1, -с. 206-227.