Тема 30. Огляд будови травної системи. Ротова порожнина. Язик, будова, функції, аномалії розвитку.

Кількість годин – 2

Актуальність теми.

Знання цього розділу анатомії край важливе студентам для подальшого навчання.

Навчальні цілі.

Вивчити розвиток травної системи в онтогенезі, загальний план будови. Розвиток обличчя. На препаратах, схемах, муляжах та малюнках вивчити будову порожнини рота, язика, аномалії розвитку.

3. Матеріали до аудиторної роботи та міждисциплінарна інтеграція:

- з курсу біології: філогенез травної системи;

- з курсу анатомії: онтогенез травної системи;

- для подальшого вивчення тем.

Зміст теми заняття.

Розвиток травної системи в онтогенезі.

На третьому тижні розвитку в товщі ембріону з ентодерми ближче до вентральної поверхні закладається трубка. На каудальному (proctodeum) та краніальному (stomadeum) кінцях утворюються бухти. В подальшому вони прориваються, глоткова і прямокишкова перетинка, з’єднуються з трубкою і таким чином формується первинна ентодермальна кишка. З ентодерми формуються слизова оболонка і залози, з мезенхіми м’язова оболонка і серозна оболонка. З серозної оболонки первинної кишки утворюється очеревина, плевра, перикард. Первинна кишка умовно ділиться на два відділи: головний та тулубний. В ротовому відділі виділяють ротову частину (задні утворення порожнини рота) та глоткову частину (глотка та випини, які дають початок розвітку дихальної системи).

В тулубному відділі виділяють передню кишку (стравохід, шлунок, підшлункова залоза, верхня частина дванадцятипалої кишки), середню кишку (тонка, сліпа, висхідна та поперечна ободова кишки), задню кишку (низхідна ободова, сигмоподібна, пряма кишки).

Розвиток обличчя.

На 5-му тижні в stomadeum з мезенхіми формуються 5 виростів, які утворюють поперечну щілину (первинний рот):

- два верхньощелепні відростки, з яких формуються верхні щелепи, піднебіння, латеральні частини верхньої губи, верхні частини щік;

- два нижньощелепні відростки, з яких формується нижня щелепа, підборіддя, нижня губа, нижня частина щік;

- лобний відросток, з якого формується ніс, середня частина верхньої губи.

Травна система (systema digestorium) складається із травного тракту і травних залоз. Травний тракт починається порожниною рота і складається з глотки, стравоходу, шлунка, тонкої і товстої кишок.

Ротова порожнина (саvitas oris, stoma) спереду обмежена губами, збоку - щоками, зверху - піднебінням, знизу – під’язиковими м'язами. Ротову порожнину поділяють на присінок рота та власне ротову порожнину. Присінок рота (vestibulum oris) має ротову щілину (rima oris), що розміщена горизонтально між верхньою і нижньою губами.

Зовні присінок обмежений щоками губами і відділяється від власне порожнини рота зубами і комірковими відростками щелеп, які покриті слизовою оболонкою, що називається яснами (gingiva).

Верхня і нижня губа (labium superior et inferior) зрощуються і переходять одна в одну й утворюють кут рота (angulus oris). Зовнішня поверхня губ - це шкірна частина (раrs сutanea), внутрішня - слизова оболонка (раrs mucosa), між ними розташована проміжна частина (раrs intermedia). На шкірі верхньої губи по середній лінії йде верхньогубний жолобок (philtrum), що закінчується горбком (tuberculum).

У товщі губ міститься коловий м'яз рота, а внутрішня поверхня їх покрита слизовою оболонкою, яка продовжується на коміркові відростки верхньої та нижньої щелеп, щілиною зростається з їх окістям. По середній лінії між губами та яснами слизова оболонка стовщується й утворює дві складки - вуздечку верхньої губи (frenulum labii superioris) та вуздечку нижньої губи (frenulum labii inferioris).

Губи, зрощуючись з боків, обмежовують ротову щілину, утворюючи спайку губ (соmissura labiorum).

Присінок рота спереду та з боків обмежований щоками (buccae), які складаються із шкіри, м язів та слизової оболонки. Між шкірою і щічним м’язом є скупчення жирової тканини - жирове тіло щоки (соrрus асіроsum buссае), яке, особливо добре розвинене у немовлят.

У дітей грудного віку жирове тіло щоки призводить до стовщення стінки ротової порожнини і тим самим зменшує атмосферний тиск на неї, що сприяє процесу ссання.

Власне ротова порожнина обмежена спереду і з боків зубами і комірковими відростками щелеп. Верхню стінку власне ротової порожнини утворює піднебіння (раlatum), яке поділяють на тверде піднебіння (раlatum durum) та м’яке піднебіння (раlatum molle). Кісткову основу твердого піднебіння становлять піднебінні відростки верхньої щелепи та горизонтальні пластинки піднебінних кісток. Слизова оболонка, що покриває тверде піднебіння, стовщена і щільно зрощена з окістям. У передній частині твердого піднебіння розміщено кілька поперечних піднебінних складок (рlісае раlatinae transversae), різцевий сосочок (рарilla іncisiva), а посередині проходить піднебінний шов (raphe palati).

М'яке піднебіння є продовженням твердого піднебіння і являє собою два шари слизової оболонки, між якими розташований піднебінний апоневроз (ароnevrosis palatina), та м'язи.

М'яке піднебіння має три частини: піднебінну завіску (velum раlatinum), піднебінний язичок (uvula раlatina) та дві пари дужок. До м'язів м'якого піднебіння відносять: м'яз - підіймач піднебінної завіски (m. levator veli palatini), м'яз - натягувач піднебінної завіски (m. tensor veli palatini), м'яз язичка (m. uvulae), піднебінно - язиковий м'яз (m. pаlatoglossus), піднебінно - глотковий м'яз (m. pаlatopharingeus).

Потрібно засвоїти, що в процесі ковтання м'язи - підіймачі, м'яз - натягувач піднебінної завіски і піднебінно-глотковий м'яз притискують піднебінну завіску до задньої і бічної стінок глотки і таким чином відокремлюють ротову частину глотки від її носової частини, що запобігає потраплянню їжі в носову порожнину. М'язи м'якого піднебіння та зіва звужують зів і розділяють їжу на невеликі порції. Акт ковтання має складний нервовий механізм, центр його регуляції розташований у довгастому мозку.

Язик (lingua), (гр. glossa) - виконує у людини декілька функцій. Він є важливим органом травної системи, сприяє обробленню їжі в ротовій порожнині і переміщенню її в глотку, виконує функцію органу смаку. Однією з найважливіших його функцій є розбірлива мова.

У язика виділяють дві частини: передню - тіло язика (соrpus lingvае) з верхівкою (арех lingvае), і задню - корінь язика (radix lingvае). Спинка язика (dorsum lingvае) опукла. Уздовж неї проходить серединна борозна язика (sulcus medianus lingvае), яка збігається зі сполучнотканинною перегородкою язика (septum lingvае). Ця борозна закінчується в задній частині язика, сліпим отвором язика (foramen саесum lingvае), від якого в обидва боки проходить межова борозна (sulcus terminalis). Позаду від межової борозни розташовується язиковий мигдалик (tonsilla lingvalis).

Слизова оболонка язика утворює численні випини - язикові сосочки (раріllае lingvales). За формою їх поділяють на ниткоподібні, грибоподібні, листоподібні та жолобуваті. Ниткоподібнісосочки (раріllа filiformes) займають усю поверхню спинки язика, виконують механічну функцію, перешкоджають передчасному просуванню їжі, затримують їжу на поверхні язика і мають чутливі рецептори, які реагують на температуру, дотик, біль. Грибоподібнісосочки (раріllае fungiformes) розміщуються між ниткоподібними і мають круглі верхівки, розмір їх від 0,4 до 1 мм. Вони покриті багатошаровим плоским незроговілим епітелієм і мають смакові цибулини. Листоподібнісосочки (раріllае foliataе) розташовані по краям язика і мають вигляд вертикальних складок. В їх покривному епітелії знаходяться багаточисельні смакові цибулини. Жолобуваті сосочки (раріllае vallatае) найбільші за розмірами від 1 до 3 мм в ширину і кожен із них оточений жолобом. їх буває 7-14, які розташовуються перед межовою борозною та сліпим отвором. Усі сосочки, окрім ниткоподібних, мають смакові відчуття (солодке, солоне, гірке, кисле).

М'язи язика поділяються на дві групи: скелетні м’язи,які починаються від кісток і прикріплюються до апоневрозу язика, і власні м’язи, що починаються і прикріплюються в товщі язика. До скелетнихм’язів належать: підборідно-язиковий м'яз (m. genioglossus), під'язиково-язиковий м'яз (m. hyoglossus), шило-язиковий м'яз (m. styloglossus) і хрящо-язиковий м'яз (m. hondroglossus).

До власних м'язів язика відносять верхні та нижні повздовжні м'язи (m. longitudinalis superior et inferior), поперечний м’яз (m. tranversus lingvae), вертикальний м'яз язика (m. verticalis lingvае).

Аномалії розвитку.

1. Розщелина верхньої губи («заяча губа», labium leporinum);

2. Розщепленне піднебіння («вовча паща», faucis lupinum);

3. Коса щілина лиця;

4. Збільшений, або зменшений язик;

5. Роздвоєний язик;

6. Подвійний язик.

7. 5. Рекомендована література.

1. В.Г.Ковешников «Анатомія людини» Луганськ, 2005, Т.2, -с. 5-19, 24-29.

2. М.Р.Сапин «Анатомия человека», Москва, «Медицина», 1986, Т.2, -с. 3-8, 13-16.

3. М.Г.Привес «Анатомия человека», С.П. издательство «Гиппократ», 1998, -с. 232-238, 249-252.

4. Синельников Р.Д. Атлас «Анатомия человека», Т.2, -с. 14-28.