Кафедра розробки родовищ корисних копалин

 

КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ

з дисципліни "Основи менеджменту"

для студентів за напрямом підготовки 6.050301 "Гірництво" денної та заочної форм навчання

 

 

Рекомендовано методичною комісією за напрямом підготовки 6.050301 „Гірництво”

Протокол №1 від 15 вересня 2010 року

 

 

РІВНЕ-2010

Конспект лекцій з дисципліни "Основи менеджменту" для студентів за напрямом підготовки 6.050301 "Гірництво" денної та заочної форм навчання/ Пастухов О.В. - Рівне: НУВГП, 2010.-114с.

 

Упорядник О.В.Пастухов, старший викладач кафедри розробки родовищ корисних копалин

 

ЗМІСТ

с.

Лекція 1. Основи менеджменту
Лекція 2. Організація виробництва. Складові організації гірничого виробництва
Лекція 3. Виробничі системи. Особливості виробничих систем
Лекція 4. Хронометраж часу
Лекція 5. Норми виробітки за видами робіт. Техніко-економічні норми й нормативи, їх перелік та зміст
Лекція 6. Норми витрат електроенергії та матеріалів на виконаний ремонтних робіт і визначення обсягів ремонтних робіт
Лекція 7. Робочі кваліфікації які задіяні у технологічному процесі. Методи розробки й установлення норм витрат праці
Лекція 8. Організація складання звітності
Лекція 9. Календарний режим роботи гірничого підприємства. Види режимів
Лекція10.Режим праці та відпочинку ГП. Методика вибору оптимального режиму роботи
Лекція 11. Циклічність виробничого режиму та її зв’язок з ритмом. Ритмічність роботи ГП. Аналіз і оптимізація ритмічності процесу
Лекція 12. Основи планування
Лекція 13. Поточне планування та його складові частини
Лекція 14. Штатний розклад
Лекція 15. Системи стимулювання парці
Лекція 16. Основи управління підприємством
Лекція 17. Структура та роль управління підприємством
Лекція 18. Процеси управління в організаціях
Лекція 19. Види звітності гірничих підприємств
Лекція 20. Мотивація. Мотивація трудової діяльності особистості
Лекція 21. Вплив умов праці на продуктивність праці робочого гірничого підприємства

© Пастухов О.В., 2010

ЛЕКЦІЯ 1. ОСНОВИ МЕНЕДЖМЕНТУ

Суть менеджменту та управління

Фундаментальний Оксфордський словник англійської мови дає таке тлумачення "менеджменту": а) спосіб, манера ставлення до людей; б) влада і мистецтво управління; в) особливий рід уміння та адміністративні навички; г) орган управління, адміністративна одиниця.

Управління не заміняє "менеджмент", тому що в останньому йдеться лише про одну із форм управління, а саме про управління соціально-економічними процесами за допомогою і в рамках підприємницької корпорації або акціонерної компанії.

У спрощеному розумінні менеджмент — це вміння добиватися поставлених цілей, використовуючи працю, інтелект, мотиви поведінки інших людей.

Менеджмент - функція, вид діяльності з керівництва людьми в різних організаціях.

Менеджмент — це також галузь людських знань, які допомагають здійснити цю функцію.

Нарешті, менеджмент, як збірне від менеджерів, - це певна категорія людей, які здійснюють роботу з управління.

Менеджмент слід розглядати як сукупність раціональних методів і організаційних підойм управління капіталістичною фірмою або корпорацією.

Менеджмент — це не тільки академічна дисципліна або ділянка професійної спеціалізації працівників, але й сфера діяльності, а також джерело існування привілейованих соціальних груп.

Зміст поняття "менеджмент" можна розглядати як науку і практику управління, як організацію управління фірмою і як процес прийняття управлінських рішень.

У функціональному плані менеджмент найбільш часто визначають як процес, за допомогою якого група людей, що співпрацюють, направляє свої дії до загальних цілей.

Менеджмент регулюється законами розвитку ринків системи господарювання і направлений на гнучке пристосування виробничо-збутової діяльності фірми до ринкових умов, які змінюються.

Менеджмент розглядається з різних точок зору:

1. Менеджмент як організація управління фірмою, полягає в досягненні фірмою певних результатів у ході підприємницької діяльності.

2. Менеджмент як орган управління - часто розуміють керівництво, яке представляє фірму і діє від її імені.

3. Менеджмент як різні рівні апарату управління. Велика фірма має в своєму апараті три рівні, кожен з яких у своїй назві англійською мовою має слово "менеджмент".

На західних підприємствах розрізняють:топ-менеджмент - вища ланка управління (генеральний директор та інші члени правління);мідл-менеджмент - середня ланка управління (керівники управлінь та самостійних відділів); ловер-менеджмент — нижча ланка управління (керівники підвідділів та інших аналогічних їм підрозділів).

4. Менеджмент — специфічний орган функціонуючого комерційного підприємства. Виробничий менеджмент в усіх своїх рішеннях повинен керуватися економічними результатами діяльності. Будь-яке рішення, яке приймається в сфері виробничого менеджменту, - це захід економічного характеру.

Менеджмент, скоріше всього. - практична діяльність, ніж наука або професія, хоча він обіймає і те і друге. Його завдання спочатку зробити бажане можливим, а потім і реальним. Отож менеджмент пов'язаний саме з організацією роботи людей.

5. Менеджмент як процес прийняття управлінських рішень. Аналіз інформації та прийняття на її основі управлінських рішень складають технологію менеджменту.

Управління — це підготовка, прийняття та реалізація рішень у всіх галузях діяльності підприємства, направлених на досягнення головної мети. Отже, рішення - це основний продукт управлінської діяльності.

Управління — це вплив на колектив, який направлений на досягнення мети, і необхідні для цього взаємопов'язані заходи; організація, важелі та регулювання цього процесу за допомогою зворотного зв'язку; керівництво людьми, розробка, прийняття та реалізація рішень; найкращий розподіл ресурсів та цілеспрямована переробка інформації тощо. Все це в сукупності, в нерозривному зв'язку та взаємодії складає управління.

 

Організація

Організація — це група людей, діяльність яких свідомо координується для досягнення загальної цілі чи цілей. Щоб бути справді організацією, ця група повинна відповідати таким вимогам: наявність, принаймні, двох людей, які вважають себе частиною цієї групи; наявність хоча б одної спільної мети;

наявність членів групи, які свідомо працюють разом, щоб досягти значимої для всіх мети.

Будь-яка організація складається з елементів (відділів, служб, груп, окремих виконавців), їхніх ролей і відносин, визначених ієрархією, поліархією, писаними і неписаними правилами (кодексами) поведінки. Ці ролі, відносини й кодекси можуть мати офіційні та неофіційні аспекти, або офіційну і неофіційну структури.

Формальна структура колективу є відображенням офіційного (формального) розподілу робіт між членами колективу й тих службових зв'язків та відносин між її членами, які виникають у процесі трудової діяльності.

Неофіційна (неформальна) структура виникає спонтанно, в результаті об'єднання працівників за певними позаслужбовими уподобаннями (спорт, художня самодіяльність тощо), встановлення різних неформальних статусів.

Організація є системою, тобто сукупністю взаємодіючих елементів, що складають цілісне утворення, з властивостями, відмінними від властивостей складових елементів.

Організація складається з керуючої та "керованої підсистем". До складу керованої підсистеми входять елементи, які забезпечують безпосередній процес виробничої, господарської, комерційної та інших видів діяльності.

Планування

Кожна фірма, починаючи свою діяльність, зобов'язана чітко представляти потребу на перспективу у фінансових, трудових і інтелектуальних ресурсах, джерела їхнього одержання, а також уміти точно розраховувати ефективність використання наявних засобів у процесі роботи своєї фірми.

Суть планування проявляється в конкретизації цілей розвитку всієї фірми та кожного підрозділу окремо на певний період; визначенні господарських завдань, засобів їх досягнення, термінів та послідовності реалізації; виявлення матеріальних, трудових та фінансових ресурсів, які необхідні для вирішення поставлених завдань.

Призначення планування як функції управління полягає в намаганні завчасно врахувати за можливістю всі внутрішні та зовнішні фактори, що забезпечують сприятливі умови для нормального функціонування і розвитку підприємств. Воно передбачає розробку комплексу заходів, які визначають послідовність досягнення конкретних цілей з урахуванням можливостей найефективнішого використання ресурсів кожним виробничим підрозділом і всією фірмою. Тому планування повинно забезпечити взаємозв’язок між окремими структурними підрозділами фірми, які включають всю технологічну ланку: наукові дослідження і розробки, виробництво та збут. Ця діяльність опирається на виявлення та прогнозування споживчого попиту, аналіз й оцінку наявних ресурсів та перспектив розвитку господарської кон'юнктури. Звідси випливає необхідність зв'язку планування з маркетингом та контролем з метою постійного коригування показників виробництва і збут слідом за змінами попиту на ринку.

Планування містить у собі визначення: кінцевої та проміжної мети; завдань, вирішення яких необхідне для досягнення мети; засобів та способів їх вирішення; необхідних ресурсів, їх джерел і способу розподілу.

Мотивація

Мотивація — це процес стимулювання самого себе й інших до діяльності, спрямованої на досягнення індивідуальних і загальних цілей організації.

Самий старий спосіб навмисного впливу на людей з метою виконання задач організації здійснювався за допомогою примусу і заохочення (метод "батога і пряника").

Усі люди абсолютно різні за матеріальним становищем, вихованням, розумом, культурою, інтересами тощо, тому існує безліч різноманітних потреб і цілей. По-різному люди і поводяться, досягнувши мети. Тому не можна запропонувати якийсь один "кращий" спосіб мотивації. Те, що допустимо для одного, може бути абсолютно невідповідним для іншого.

Значення мотивації визначається тим, що, спираючись на неї, менеджер має можливість домогтися від підлеглих відповідної цілям організації поведінки.