Апробація результатів магістерської роботи

Вказується, на яких наукових конференціях оприлюднено результати досліджень, викладених у магістерській роботі.

Структура роботи містить кількість розділів, підрозділів роботи, її загальний кількісний обсяг, кількість позицій у списку використаних джерел, кількість додатків та обсяг сторінок, на яких вони вміщені.

Ключові терміни подаються в ланках через кому без подальшого визначення (6-8 одиниць).

4. Основна частина. Змістовна сторона основної частини магістерської роботи має продемонструвати одержаний студентом комплекс теоретичних знань, практичних умінь за фахом, а також особистих якостей. Основна частина складається з теоретичного і практичного розділів і може мати два або три розділи.

Перший розділ (30-35% від загального обсягу магістерської роботи) визначається як теоретичний розділ. Він структурно складається з 2-4 підрозділів, містить теоретичний виклад важливих аспектів проблеми, критичний огляд джерел і історію питання. Доцільним (але не обов'язковим) також є виклад змісту рекомендованих методичних і методологічних підходів до рішення досліджуваної проблеми.

У теоретичній частині необхідно розкрити головні, ключові поняття, що стосуються проблеми магістерського дослідження. Обрану тему необхідно розглянути в проблемному полі різних психологічних концепцій, які містять в собі опис, пояснення, визначають можливості прогнозу і корекції явища, що цікавить автора.

Крім того, теоретична частина має включати обґрунтування гіпотез, цілей і завдань даного дослідження. Теоретична частина має бути підсумована думками про сучасний стан проблеми, рівень розробленості поглядів на дане явище, як сучасних, так і тих, що склалися історично. Необхідно відзначити якнайменше розроблені і суперечні точки зору, аби науково-практичне значення магістерського дослідження стало якнайбільш очевидним.

Кількість параграфів теоретичного розділу визначається числом даних аспектів проблеми, важливих для магістерського дослідження.

Розділ тексту має закінчуватися висновками (не більш 5-7). Розмір одного висновку приблизно – один абзац (5-10 рядків).

 

Основні критерії оцінки даного розділу роботи науковим керівником і рецензентом

1. Глибина огляду літератури, яка визначається тим, наскільки у магістерській роботі охоплено все найбільш значуще та істотне, опубліковане по даній проблемі.

2. Повнота огляду, що виявляється в балансі між наведеними в списку використаної літератури джерелами по двох вимірюваннях: монографічні (книжкові) і періодичні (журнальні) публікації, а також ранні і останні (не більше 5 років) видання.

3. Наявність аналізу існуючих точок зору на обговорювану проблему і чітке позначення власної авторської позиції.

4. Систематичність і логіка викладу.

5. Відповідність посилань в тексті джерелам в списку літератури.

 

Найпоширеніші помилки

1. Дуже дрібна структуризація тексту. Мінімальний розділ, що має власну назву і винесений в зміст, складає звичайно не менше 5-7 сторінок.

2. Або навпаки, недостатня структуризація. Розділ обов'язково треба розбити на параграфи.

3. Незбалансована структура, тобто дуже велика різниця в обсягах однопорядкових частин тексту (параграфів або розділів). Найтиповіший випадок в студентських роботах: теоретичний розділ займає до 90% основного тексту, а емпіричний – лише 5-10%.

Другий розділ (60-70% від загального обсягу роботи). Емпіричний розділ відводиться, зазвичай, експериментальному дослідженню, в ньому дається опис процесу та результатів дослідження, – тобто подана програма дослідження, характеристика методів його проведення, опис дослідницької роботи студента з випробовуваними (таблиці, графіки, малюнки демонструють достовірність одержаних під час дослідження результатів), а також аналіз і інтерпретація одержаних даних. Формулюються рекомендації і пропозиції, які мають практичне значення. Розділ може містити 3-4 параграфи.

Необхідно коректно вживати поняття «експериментальне дослідження». Не всяке емпіричне дослідження є експериментальним. Слід пам'ятати, що емпіричне дослідження, на відміну від експериментального, не має містити в своїх висновках тверджень про причинно-наслідкові залежності між змінними величинами, а тільки твердження про взаємозв'язок змінних і міру їхньої значущості.

Стандартна структура цього розділу містить такі параграфи.

1. Програма емпіричного дослідження.

2. Основні результати, їх опис.

3. Аналіз (обговорення) результатів.

4. Висновки.

Програма емпіричного дослідження демонструє уміння студента спланувати, організувати і провести самостійне наукове дослідження. У ній ще раз уточнюються мета і завдання емпіричного дослідження. Характеризується вибір емпіричної бази дослідження (місце і умови проведення дослідження, вибірка, тобто контингент випробовуваних, їхні соціально-демографічні і психологічні характеристики, кількість випробовуваних, наявність експериментальної і контрольної груп і т.д.).

Обґрунтовується (на відміну від простого переліку у вступі) вибір методів збору емпіричних даних. Якщо використана магістрантом методика є добре відомою та опублікована у відкритому друці, то можна обмежитися тільки зазначенням її автора (з ініціалами!) і точної назви та посиланням на літературне джерело. Якщо ж методика ще не опублікована, або опублікована в спеціальному виданні малим тиражем (менше 500 прим.), то необхідно привести її опис.

Детально описуються етапи і процедури дослідження, їхня послідовність. Згадуються всі обставини, що можуть хоча б імовірно вплинути на одержані дані. Це необхідно для того, щоб, спираючись на опис автора роботи, будь-хто бажаючий зміг би детально повторити це дослідження – і, отже, дійти подібних результатів.

Зазначаються методи обробки первинних даних. Кількісна обробка даних передбачає уміння студента користуватися апаратом математичної статистики.

Основні результати, їхній опис. Результати дослідження можуть бути представлені в різній послідовності:

1. Відповідно до поставлених цілей і завдань (тобто, результати подають відповідно до цілей і розкриваючи завдання послідовно одне за одним).

2. Відповідно до методів дослідження (тобто, дані описуються відповідно до результатів, одержаних при застосуванні однієї методики, потім – наступної і т.д.).

3. Відповідно до феноменів, що вивчаються (наприклад, спочатку – особливості мотиваційної сфери, потім – особливості самосвідомості, далі особливості інтелектуальних процесів і т.д.).

Ця частина магістерської роботи може містити таблиці, графіки, діаграми, кореляційні плеяди, які ілюструють найважливіші результати дослідження. Часткові дані, а також проміжні розрахунки розташовують в Додатку до роботи. При великому обсязі таблиць (більше 2/3 сторінки) їх так само слід поміщати в додаток. Крім того, в додатки поміщають зразки методичного інструментарію (листи опитувальників, дослідницькі протоколи), ілюстративні матеріали і т.п.

Якщо титул і назва таблиці наводяться над нею, то підписи до всієї решти нетекстових вставок (малюнки, графіки, схеми і т.п.) поміщаються внизу, тобто під ними, і містять не тільки назву, але й необхідні пояснення, наприклад, розшифровку умовних позначень.

Необхідно звернути увагу на формулювання: назва малюнку (графіку) має точно відображати його зміст (приклади оформлення таблиць і малюнків подано в Додатках К, Л).

Якщо в тексті є спеціальна абревіатура, то при першому застосуванні вона пояснюється (наприклад, ВПФ – вищі психічні функції), а надалі пояснень не треба.

Аналіз і обговорення результатів. Один з істотних розділів для виявлення кваліфікаційного рівня магістерської роботи. Цей розділ вимагає аналізу одержаних результатів з погляду поставлених цілей і завдань, висунутих гіпотез. Треба оцінити, наскільки вдалося підтвердити або спростувати поставлені гіпотези, чи вдалося досягти поставлених цілей і завдань і т.д. Крім того, обговорення результатів передбачає співставлення одержаних результатів із проблемами, підходами, розглянутими в теоретичній частині. У цій частині можна обговорити внесок даної магістерської роботи до розробки поставленої проблеми, до застосування нового підходу, розширення методичного апарату тощо.

Висновки до розділу (не більше 5-7). Розмір одного висновку приблизно – один абзац (5-10 рядків). Висновки цього розділу є найбільш важливою і значущою частиною роботи. Висновки є узагальненим викладом основних результатів дослідження. Вони мають, по-перше, відповідати поставленим завданням дослідження, а, по-друге, підтверджувати або спростовувати спочатку висунуті гіпотези. Оптимальне число висновків – чотири-п'ять.

Деколи, у разі прикладного характеру дослідження, висновки доповнюються практичними рекомендаціями. Важливо прослідити, щоб рекомендації були адресними, тобто призначалися конкретним фахівцям в тій або іншій галузі суспільної практики, а не взагалі невідомо кому.

5. Висновки: 2-3 сторінки, 2-4% загального обсягу роботи. Це завершальна частина роботи. Висновки мають містити загальну оцінку результатів виконаної роботи, її теоретичної і емпіричної частин. За своїм змістом висновки звичайно, так би мовити, «симетричне» вступові, тобто в ньому автор ще раз формулює значення і зміст виконаної роботи, визначає її місце серед інших напрямків психологічних досліджень та психологічної практики.

У висновках необхідно розглянути одержані результати, зважаючи на майбутні напрямки дослідження даної проблеми, оцінити можливість практичного застосування одержаних результатів, описати нові перспективні напрямки, що виникли під час магістерського дослідження і т.ін.

Висновки можуть бути написані за такою схемою:

Актуальність проблеми.

Короткий огляд теоретичної частини.

Метою нашого емпіричного дослідження було...

Ми ставили перед собою наступні завдання …

Ми використовували такі методики …

У дослідженні брали участь … осіб, вони були … (тим-то).

Ми одержали такі результати …

6. Список використаних джерел (літератури, не менше 70 джерел) містить відомості про всі використані джерела інформації. Список використаної літератури розміщується після закінчення. Він вимагає особливої уваги. У бібліографії обов'язково мають бути серед інших представлені джерела, видані після 2005 року. У всіх академічних роботах списки літератури мають відповідати правилам опису друкованих творів. Ці правила викладено в Держстандарті України (приклад оформлення списку використаних джерел подано в Додатку Н).

Список літератури, використаної при виконанні роботи (бібліографія), включає всі літературні джерела, до яких звертався автор, працюючи над темою. На всі поставлені до списку літератури джерела мають бути посилання в тексті. При згадці в тексті прізвищ ініціали ставляться перед прізвищем (Л.С. Виготській, В. Вундт).

У сучасній науковій літературі використовуються такі варіанти оформлення посилань.

1. Бібліографічний покажчик в кінці роботи (список літератури) оформляється як нумерований список (за алфавітним списком) прізвищ авторів.

При описі джерела зазначається тільки його порядковий номер [7]. Якщо ви просто згадуєте, перелічуючи, авторів, які працювали над схожою проблемою, то номери їхніх праць розділяються крапкою з комою: [5; 6; 18; 21; 34]. Якщо в тексті наведено цитату, то в квадратних дужках указується номер цитованого джерела в даному списку і через кому – номер сторінки: [14, 236].

2. У будь-якому випадку (нумерований список чи ні) джерела розташовуються у алфавітному порядку прізвищ авторів, а при їх відсутності – за назвами книг. Спочатку йдуть праці, опубліковані вітчизняними психологами, потім – іноземних мовах. Праці одного автора розташовуються в хронологічному порядку їх публікації. Окрім друкованих публікацій, до списку літератури можуть увійти і рукописи, зокрема дипломні і дисертаційні роботи.

8. Додатки. Додатки містять матеріали змістовного характеру – таблиці, блок-схеми, дослідницькі анкети, форми звітності і т.п.

Робота може містити один або декілька додатків. Додатки оформляються як продовження основного тексту роботи на наступних її сторінках («в кінці роботи»). Кожен додаток має починатися з нового аркуша (сторінки), із зазначеним в правому верхньому кутку словом "ДОДАТОК", і мати змістовний заголовок. Якщо в роботі є більше одного додатку, їх нумерують послідовно в алфавітному порядку: ДОДАТОК А, ДОДАТОК Б і т.д.

Першу позицію в додатках займає Термінологічний словник із визначенням основних термінів (до 30-ти). Визначення термінів подаються відповідно до законодавчих та нормативних джерел із означеної галузі.

За необхідності до додатків доцільно включати допоміжний матеріал, необхідний для повноти сприйняття наукової роботи:

· проміжні математичні доведення, формули і розрахунки;

· таблиці допоміжних цифрових даних;

· ілюстрації допоміжного характеру.

До додатків магістерської роботи також входять копії публікацій, які подавалися до друку.