Структура і зміст магістерської роботи

 

Рекомендується така структура магістерської роботи: вступ, основна частина, яка складається, як правило, з двох-трьох розділів, висновки, список використаної літератури, додатки. Обсяг магістерської роботи мусить бути в межах 90-100 сторінок комп’ютерного набору (шифр № 14, через 1,5 інтервали). Структура магістерської роботи за обсягом наведена у додатку 5.

У вступі (4-5 сторінок) обґрунтовується актуальність теми роботи, визначається її місце в сучасних дослідженнях, рівень її розробки з переліком вчених та основних робіт, які вони написали, вказуються мета та завдання, предмет, об’єкт та методи дослідження, розкривається структура роботи і додається коротка її характеристика. Обов’язковим є вказання експериментальної бази дослідження. Так, до теми: «Підготовка майбутніх учителів початкової школи до формування соціально-ціннісних орієнтацій у молодших школярів» мета дослідження – теоретичне обґрунтування та апробація ефективності експериментальної моделі підготовки майбутніх учителів початкової школи до формування соціально-ціннісних орієнтацій у молодших школярів.

Завдання дослідження:

1. З’ясувати і уточнити сутність понять: «соціально-ціннісні орієнтації», «формування соціально-ціннісних орієнтацій у молодших школярів», «підготовка майбутніх учителів початкової школи до формування соціально-ціннісних орієнтацій у молодших школярів».

2. Визначити й науково обґрунтувати компоненти підготовленості майбутніх учителів початкової школи до формування соціально-ціннісних орієнтацій у молодших школярів.

3. Виявити критерії, показники й охарактеризувати рівні готовності майбутніх учителів початкової школи до формування соціально-ціннісних орієнтацій у молодших школярів.

4. Розробити й апробувати експериментальну модель підготовки майбутніх учителів початкової школи до формування соціально-ціннісних орієнтацій у молодших школярів, визначити педагогічні умови реалізації.

Об’єкт дослідження – процес професійної підготовки майбутніх учителів початкової школи.

Предмет дослідження – педагогічні умови підготовки майбутніх учителів початкової школи до формування соціально-ціннісних орієнтацій у молодших школярів.

Методи дослідження: теоретичного рівня: вивчення та аналіз філософської, психолого-педагогічної, навчально-методичної літератури з метою визначення стану і теоретичного обґрунтування проблеми професійної підготовки майбутніх учителів початкової школи до формування соціально-ціннісних орієнтацій у молодших школярів; емпіричного рівня: анкетування, інтерв’ю, бесіди, тестування, обсерваційні методи (спостереження, ранжування, рейтинг, методи експертної оцінки й узагальнення незалежних характеристик) з метою діагностики рівня підготовленості майбутніх учителів початкової школи до цієї роботи; педагогічний експеримент (констатувальних, формувальний етапи) з метою перевірки дієвості моделі; методи математичної статистики: статистична обробка результатів експериментальної роботи та їх інтерпретація з метою обґрунтування достовірності й репрезентативності даних педагогічного експерименту.

До теми: «Підготовка майбутніх учителів початкових класів до формування естетичного досвіду молодших школярів» мета дослідження – розробити, теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити ефективність методики підготовки майбутніх учителів початкових класів до формування естетичного досвіду молодших школярів.

Згідно з метою дослідження було визначено такі завдання:

1. З’ясувати стан досліджуваної проблеми у психолого-педагогічній літературі.

2. Визначити критерії та рівності готовності студентів до формування естетичного досвіду учнів.

3. Теоретично обґрунтувати педагогічні умови ефективної підготовки майбутніх педагогів до формування естетичного досвіду молодших школярів.

4. Розробити методику підготовки студентів до досліджуваної діяльності та експериментально перевірити її ефективність.

Об’єкт дослідження – професійна підготовка майбутніх учителів початкових класів.

Предмет дослідження – методика підготовки майбутніх учителів початкових класів до формування естетичного досвіду молодших школярів.

Методологічною основою дослідження слугували: концептуальні положення щодо гуманізації та гуманітаризації навчально-виховного процесу у вищих навчальних закладах; системно-структурний принцип пізнання педагогічних процесів; особистісно зорієнтований, аксіологічний та діяльнісний підходи до формування професійної компетентності майбутнього вчителя.

В кінці вступної частини вказують структуру і обсяг роботи, наприклад, робота із вступу, трьох розділів, висновків, бібліографічного списку літератури із 105 найменувань. Зазначають загальний обсяг магістерської роботи, наприклад, загальний обсяг кваліфікаційної роботи магістра становить 98 сторінок друкованого тексту, включає 16 таблиць, 11 рисунків (схем та графіків), 9 додатків.

Як зразок рекомендовано використовувати структуру вступної частини автореферату кандидатської дисертації.

У першому розділі висвітлюються основні положення досліджуваної проблеми. Вивчається об’єкт дослідження як психологічна та педагогічна категорії у взаємозв’язках та розвитку. Особливу увагу слід звернути на викладення найновіших теоретичних розробок та практичний аналіз з різних точок зору з теми дослідження, опис методів дослідження. Бажано зробити короткий екскурс в історію розвитку об’єкта дослідження та дати критичний огляд відомих літературних вітчизняних та зарубіжних джерел, нормативно-правової бази тощо.

У другому розділі відповідно до поставлених завдань аналізується досліджувана проблема, а також можливості її реалізації на практиці. Для цього насамперед виконується аналіз використовуваних у практиці методів та форм організації професійно-педагогічної підготовки у ВНЗ, оцінюється їх ефективність, здійснюються розрахунки на базі зібраних у процесі дослідження фактичних та цифрових матеріалів за допомогою методів, розглянутих у першому розділі випускної магістерської роботи (залежно від теми дослідження). У розділі розглядаються напрями удосконалення, оптимізації та шляхи покращення організації навчання у вищому педагогічному навчальному закладі, обґрунтовуються висновки та рекомендації щодо практичного використання результатів дослідження.

У висновках (4-5 сторінки) підводять підсумки дослідження, формулюють та обґрунтовують пропозиції, визначають їх вагомість для удосконалення практики та розв’язання проблем, пов’язаних з організацією процесу навчання у вищому педагогічному навчальному закладі. Висновок починається з невеликої преамбули (вступу). Висновки нумерують за кількістю написаних параграфів. Висновок повинен узгоджуватися з метою та завданням магістерської роботи. Кожен висновок структурно містить констатуючу та конструктивну частини. При формулюванні висновків бажано уникати стилю рецензента.

В додаток, щоб не перевантажувати основну частину, виносяться громіздкі таблиці, додаткові та допоміжні матеріали.

Магістерська робота повинна бути написана чітко, без пропусків та скорочень слів. Необхідно домагатися рівномірного викладання матеріалу в розділах, а в середині розділів – за параграфами. Деякі відхилення в обсязі певних параграфів припускаються, але не рекомендуються, щоб обсяг одного розділу перевищував 50 відсотків загального обсягу роботи.

Зміст роботи треба викладати лаконічно, не припускаючи повторень та непотрібних відступів від основної теми, які перевантажують текст описами.

На початку роботи вміщують титульний аркуш ( зразок оформлення титульного аркушу магістерської роботи наведено у додатку 6 ) з підписом студента та наукового керівника, далі, у вигляді змісту, – план та її текст. Зміст повинен відповідати заголовкам у тексті роботи.

Всі відведені в магістерській роботі цитати та цифровий матеріал супроводжують точними посиланнями на відповідні джерела. Таблиці та графічний матеріал мають окрему нумерацію. Заголовки таблиць, графіків, діаграм повинні відповідати змісту ілюстративного матеріалу та вказувати на об’єкті період, до якого відносяться дані. В таблицях вказують одиниці виміру, а в графіках та діаграмах – масштаб.

Літературу студент підбирає самостійно. З цією метою рекомендується використовувати такі каталоги:

- системний каталог наукової, навчальної та довідкової літератури – на абонементі університетської бібліотеки;

- періодичні видання – в читальному залі бібліотеки;

- нормативно-методичні видання;

- можливості Інтернету та електронних засобів комунікації.

Пояснення щодо роботи з каталогом можна отримати у консультантів бібліотек.

Під час складання бібліографії необхідно фіксувати бібліотечні шифри кожного джерела, щоб не витрачати часу на повторний пошук.

З метою прискорення роботи доцільно використовувати річний перелік статей, який друкується в останньому (12) номері журналу.

Роботу з літературою треба починати зі складання правильного та повного списку книг, статей з посиланнями на джерело. Найбільш оптимальний варіант – складання картотеки на окремих картках чи файлах.