Наукова новизна одержаних результатів

Подають коротку анотацію нових наукових положень (рішень), запропонованих студентом особисто. Необхідно показати відмінність одержаних результатів від відомих раніше, описати ступінь новизни (вперше одержано, удосконалено, дістало подальший розвиток).

Кожне наукове положення чітко формулюють, виокремлюючи його основну сутність і зосереджуючи особливу увагу на рівні досягнутої при цьому новизни. Сформульоване наукове положення повинно читатися і сприйматися легко й однозначно (без нагромадження дрібних і таких, що затемнюють його сутність, деталей та уточнень).

Усі наукові положення з урахуванням досягнутого ними рівня новизни є теоретичною основою (фундаментом) вирішеної в магістерській роботі наукової проблеми.

Теоретичне значення кваліфікаційного дослідження є інтегральною характеристикою впливу проведеного дослідження на педагогічні ідеї та методи, комплексним показником його перспективності, доказовості, концептуальності. Зазначається, що конкретно в теоретичному плані вдалося виявити в результаті проведеного дослідження.

Практичне значення кваліфікаційного дослідження характеризує реальні зрушення в навчанні, які можуть бути досягнуті через упровадження в педагогічну практику результатів проведеної роботи. Виділяють два можливі шляхи такого впровадження:

– безпосередній, коли отримані результати адресуються школам і педагогам для застосування;

– опосередкований, коли результати включаються в педагогічну теорію і як складова цієї теорії впливають на практику.

Таким чином, у кваліфікаційній роботі, що має теоретичне значення, треба подати відомості про наукове застосування результатів дослідження або рекомендації щодо їх використання, а в кваліфікаційній роботі, що має прикладне значення – відомості про практичне застосування одержаних результатів або рекомендації, як їх використати. Відзначаючи практичну цінність здобутих результатів, необхідно подати інформацію про ступінь їх готовності до застосування або масштабів використання.

Структура кваліфікаційного дослідження визнається вимогами, які ставляться до кваліфікаційних робіт. Вона має складатися зі вступу, основної частини, висновків до кожного розділу, висновків (загальних), додатків, списку використаних джерел.

Необхідно зазначити, що конкретно в теоретичному плані вдалося виявити в результаті проведення магістерського дослідження.

Основна частина

Основна частина кваліфікаційної роботи складається з розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів. Кожний розділ починають із нової сторінки. Основному тексту кожного розділу має передувати передмова з коротким описом вибраного напряму та обґрунтуванням застосованих методів досліджень. У кінці кожного розділу формулюють висновки із стислим викладенням наведених у розділі наукових і практичних результатів, що дає змогу вивільнити загальні висновки від другорядних подробиць.

У розділах основної частини подають:

− огляд літератури за темою і вибір напрямів дослідження;

− виклад загальної методики й основних методів дослідження;

− експериментальну частину і методику дослідження;

− відомості про проведені теоретичні і (або) експериментальні дослідження;

− аналіз і узагальнення результатів дослідження.

Основна частина містить два-три розділи: перший – теоретичний, другий і третій – практичні. Кожний розділ містить 2-3 підрозділи та висновки до кожного розділу. Основному тексту кожного розділу має передувати передмова (розкриває, що зроблено). В основній частині розкривається історія та теорія дослідницької проблеми, подається критичний аналіз літератури, визначаються позиції автора. Далі викладаються методи, організація та результати самостійно проведеного дослідження.

Кожний розділ кваліфікаційної роботи має самостійне значення, але всі вони повинні бути підпорядковані основній меті та завданням, спрямованості теми й органічно пов’язуватися між собою.

Перший розділ – систематизований виклад теоретичних відомостей про об’єкт, на яких буде ґрунтуватися розроблення обраної в кваліфікаційній роботі проблеми (історія досліджуваної проблеми, загально-педагогічні чи інші наукові положення, що характеризують об’єкт дослідження).

У першому розділі студент окреслює основні етапи розвитку наукової думки за своєю проблемою. Стисло, критично висвітлюючи роботи попередників, студент повинен назвати ті питання, що залишились невирішеними і, отже, визначити своє місце у розв’язанні проблеми. Бажано закінчити цей розділ коротким резюме стосовно необхідності проведення подальших досліджень у даній галузі.

У першому розділі необхідно звернути увагу на сучасні теоретичні та методичні розробки, розглянути і творчо осмислити відповідну наукову й періодичну літературу, дати загальну характеристику об’єкта дослідження, висвітлити історію і перспективу його розвитку, виявити досягнуті успіхи, недоліки та їх причини. Необхідно розрізняти бібліографічну інформацію (де, в яких джерелах містяться необхідні відомості) і безпосередньо наукову – про зміст уже відомих знань. Під час написання кваліфікаційної роботи потрібно переглянути в тому числі й періодичну психолого-педагогічну, лінгвістичну та методичну літературу. На основі аналізу емпіричних або звітних даних, документів, особистих вражень й узагальнень зробити необхідні висновки щодо стану вивчення та розроблення досліджуваної проблеми.

Перш, ніж здійснювати огляд джерельної бази необхідно визначити основні поняття за темою дослідження, щоб застосування їх у всьому тексті даної роботи мало чітко визначений автором зміст. Для огляду необхідно застосовувати не менше 50 джерел. Обґрунтувати вибір напряму дослідження, навести методи розв’язання завдань, розробити загальну методику проведення дослідження, що буде використано в наступних розділах роботи.

У висновках до першого розділу дати чітку характеристику всіх основних понять дослідження, окреслити основні етапи розвитку наукової думки з досліджуваної проблеми.

Другий розділ – програма та результати проведення констатувального та формувального експериментів. Констатувальний експеримент (підготовка до здійснення констатувального експерименту, проведення констатувального експерименту з метою вияву стану досліджуваної проблеми у практиці, аналіз його результатів, формування висновків); визначення найбільш оптимальних шляхів вирішення проблеми. Формувальний експеримент (підготовка до здійснення формувального експерименту, проведення формувального експерименту з метою виявлення ефективності розробленої методики, аналіз його результатів, формування висновків).

У висновках до другого розділу необхідно дати оцінку повноти розв’язання поставлених завдань, достовірності одержаних результатів. Студент повинен давати оцінку повноти вирішення поставлених задач, оцінку достовірності одержаних результатів, їх порівняння з аналогічними результатами вітчизняних і зарубіжних праць, обґрунтування потреби додаткових досліджень.

У висновках необхідно дати загальну характеристику розробленій методиці, оцінку повноти розв’язання поставлених завдань, достовірності одержаних результатів.

Висновки

Загальні висновки є логічним завершенням кваліфікаційної роботи. У них узагальнюються основні теоретичні та практичні результати дослідження, стисло формулюються найважливіші рекомендації щодо їх практичного застосування. Вони подаються у вигляді окремих лаконічних положень. У першому пункті висновків обов’язково робиться акцент на стані розвитку проблеми (в теоретичному та практичному аспектах). Далі подається інформація про виконання кожного із завдань, поставлених на початку роботи (зазначені у вступі). Необхідно наголосити на якісних і кількісних показниках одержаних результатів. Висновки словесно не повторюють вступу, основної частини, зокрема, висновків до розділів.

Висновки мають дати відповіді на запитання: «З якою метою здійснене дане дослідження студентом? Що зроблено? Яких висновків дійшов автор? Яка практична значущість дослідження? Де можуть бути впроваджені здобуті результати та подальша перспектива дослідження проблеми».