Конкретний зміст окремих структурних елементів магістерської роботи

1. Титульний аркуш (Додаток Б). Правила оформлення титульного аркушу визначені керівництвом ВСЕІ університету «Україна».

2. Зміст роботи (Додаток П). Складає 1-2 сторінки. Необхідно вказати назви всіх розділів і підрозділів із зазначенням початкових сторінок. Назви розділів і підрозділів мають бути короткими і зрозумілими, літературно грамотними, тісно пов'язаними з назвою роботи, але не повторювати її.

3. Вступ – 3-5 сторінок (3-7% обсягу). У вступі необхідно:

– розкрити різні аспекти актуальності проблеми; подати обґрунтування обраної теми (проблеми) в контексті науково-практичних задач психології та наукових напрямків, які розвиваються на кафедрі;

– визначити об'єкт, предмет, мету, завдання дослідження. Завдання дослідження можуть бути вирішені за допомогою методів, які застосовує дослідник в своїй роботі. Рекомендується відзначити конкретну базу дослідження, терміни проведення дослідження;

– розкрити практичне значення проведеної роботи, тобто вказати на можливість упровадження одержаних результатів в практичну діяльність при рішенні конкретних психологічних чи соціально-психологічних задач.

Остаточне редагування ввідної частини роботи доцільно виконувати на завершальній стадії дослідження, коли досліджувана проблема постає перед автором в повному обсязі.

Обґрунтування теми дослідження та її актуальність. Стисло описується стан досліджуваних психологічних фактів і явищ за даними літературних джерел. Визначається коло питань, які не вирішені, слабо висвітлені або вимагають уточнення. Виходячи з цього, виявляється суперечність, яку можна усунути за допомогою рішення проблеми дослідження, що витікає з вищезгаданої суперечності. Ця проблема і є основним критерієм актуальності запланованого дослідження.

Ключові слова.

Актуальність дослідження даної проблеми пов'язана з тим, що … (подібні ) дотепер досліджені вельми недостатньо ….

Сучасні психологічні дослідження … показують, що …

У сучасній психології наголошується значний вплив … (посилання)

У контексті проблеми можна позначити такі найактуальніші аспекти…

Для того, щоб з'ясувати характер зазначених змін, необхідно…

Приклад (на матеріалі магістерської роботи «Вивчення особливостей формування компонентів структури професійної самосвідомості у студентів-психологів»):

«Реформування суспільно-економічного життя нашого суспільства, в тому числі і освіти, актуалізує поняття «професійна самосвідомість» – важливий компонент самосвідомості людини як суб'єкта діяльності.

…На даний час все більшої актуальності набуває проблема формування професійної самосвідомості, яку неможливо вирішити, не спираючись на психологічні дослідження сутності, структури самосвідомості, умов її формування і розвитку (Васьковська С.В., Борисова Є.М., Корнєєва Л.Н.).

Розробка проблеми професійної самосвідомості тільки починається, тому в науковій літературі вона достатньо не висвітлена. Особливо гостро її неопрацьованість відчувається в галузі розвитку професійної самосвідомості фахівця в період його підготовки в професійному навчальному закладі. …

Актуальність і недостатня розробленість проблеми професійної самосвідомості студентів навчальних закладів зумовили вибір теми дослідження…»

Об'єкт дослідження. У загальному значенні об'єкт дослідження – це фрагмент, частина реальності, на яку спрямовано науковий пошук. Об'єкт в психологічних дослідженнях – це певний психічний процес, деяке психічне явище, на яке звернув увагу дослідник, – або індивіди (групи людей) як носії психіки.

Найчастіші помилки у його визначенні пов'язані з тим, що за об'єкт дослідження вважають саме конкретних досліджуваних і таким чином його подають (проте це – емпірична база дослідження, яку студент має описувати далі). Інша часта помилка: зазначення як об'єкту вивчення – динаміки якого-небудь процесу, зв'язку між явищами, характеристики деякого явища (це цілком може стати предметом вашої роботи).

Проте обмовимося, що у разі прикладного характеру дослідження його об'єкт може співпадати з емпіричною базою, тобто як об'єкт дійсно може виступати конкретна соціальна спільнота, наприклад, виробничий колектив досліджуваної організації, або група хворих, або кандидати на виборну адміністративну посаду і т.п.

 

 

Приклад неправильного формулювання	Приклад правильного формулювання
«Як об'єкт нашого дослідження виступали студенти старших курсів факультету психології».	«Об'єктом дослідження виступає професійна самосвідомість як соціально-психологічне явище».
«Об'єктом нашого дослідження був вплив інтернет-комунікації на мислення користувачів персональних комп'ютерів».	«Об'єкт дослідження - розумові процеси користувачів персональних комп'ютерів».

 

Предмет дослідження. Предмет дослідження є поняттям вужчим, ніж об'єкт дослідження. Предмет дослідження – сторона або аспект об'єкту, який безпосередньо вивчається, «висвічується» в об'єкті. Предмет дослідження визначається самою темою магістерської випускної роботи і може співпадати з назвою магістерської роботи.

Як предмет психологічного дослідження може бути взята величезна кількість психічних явищ і їхніх сторін:

... психічні властивості, стани, процеси, функції;

... види поведінки, діяльності і спілкування;

... просторові, часові і інтенсивностні характеристики окремих явищ, їхні взаємовпливи;

... взаємозв'язки між психічними і фізіологічними явищами і т.д.

 

Приклад неправильного формулювання	Приклад правильного формулювання
«Предметом дослідження стали негативні сторони виховання в неповних сім'ях і їхні негативні впливи на формування особистості дитини».	«Предметом дослідження стали особливості виховання в неповних сім'ях».
«Предмет дослідження – вивчення того, як подають один одному зворотний зв'язок члени однієї групи в юнацькому віці».	«Предмет дослідження – формальні і змістовні характеристики зворотного зв'язку в юнацьких групах».

Приклад (об'єкт і предмет магістерської роботи «Вивчення особливостей формування компонентів структури професійної самосвідомості у студентів-психологів»):

«Об'єктом дослідження виступає професійна самосвідомість як соціально-психологічне явище. Предметом є вивчення особливостей формування компонентів структури професійної самосвідомості студентів педагогів-психолог ів».

Мета дослідження. Мета – це те, що бажають отримати в результаті проведеної роботи. Мета дослідження формується, виходячи з проблеми, яку належить вирішити студентові в процесі виконання магістерської роботи.

Можливими цілями психологічного дослідження можуть бути такі:

... Визначити характеристики явища, що вивчає студент. Підставою для постановки такої мети може бути виявлена в літературному огляді неповнота опису психічного явища або суперечності між емпіричними даними різних авторів.

... Виявити зв'язки психічних явищ. Пам'ятайте, що встановлення самого факту існування зв'язку не є достатнім, оскільки теза про єдність психіки давно прийнята в психології і не потребує додаткових доказів. Дослідження взаємозв'язків передбачає визначення їхніх особливостей: тісноти, спрямованості, стійкості, загальної структури і т.ін.

... Довести ефективність розробленої психокорекційної методики. Така мета є досяжною лише в експериментальній процедурі з використанням «контрольної групи» і при дотриманні інших вимог до обґрунтованості висновків з одержаних результатів. Необхідно як мінімум довести, що саме дане коректувальне втручання є чинником, який обумовлює очікувані зміни, а також, що ці зміни дійсно відображають поліпшення в тій або іншій сфері психічних процесів.

Ключові слова: визначити, з'ясувати, виявити, розглянути, обґрунтувати, побудувати, розробити і т.д.

Приклад (мета магістерської роботи «Вивчення особливостей формування компонентів структури професійної самосвідомості у студентів-психологів»):

«Досліджуючи згадану проблему, ми ставимо перед собою таку мету: виявити особливості сформованості компонентів структури професійної самосвідомості і прослідкувати динаміку їхнього формування у студентів спеціальності «Психологія».

Гіпотеза дослідження. Гіпотеза – це логічно обґрунтоване припущення дослідника про наявність зв'язку між явищами (що пов'язане з чим), які ним вивчаються; про природу цього зв'язку (кореляційний або причинно-наслідковий зв'язок); про характер цього зв'язку (наприклад, прямо впливає або опосередковано); про закономірності динаміки явища (тобто які механізми розвитку, як проходить процес) і т.д.

Висування гіпотез є бажаним, але необов'язковим елементом дослідницької роботи. Не завжди можливо передбачити результат емпіричного дослідження, тим більше, якщо воно має пошукову спрямованість, коли немає інформації про об'єкт, що дозволяє сформулювати гіпотезу.

Вимоги до гіпотез (умови конструктивної гіпотези) можна представити таким чином.

1. Гіпотеза не має містити понять, які не одержали емпіричної (експериментальної) інтерпретації, інакше вона не є верифікованою.

2. Вона не має суперечити раніше встановленим науковим фактам.

3. Вона має бути простою (менше можливих припущень).

4. Добра гіпотеза може бути застосована до ширшого кола явищ.

5. Гіпотеза має бути принципово верифікована при даному рівні знань.

6. У формулюванні гіпотези не має бути неясних термінів, слід чітко позначити очікуваний зв'язок подій.

Приклади:

«Гіпотеза дослідження полягає у тому, що надійність групи в напружених і екстремальних ситуаціях спільної діяльності детермінована організованістю групи».

«Гіпотезою дослідження стало припущення про те, що існують відмінності в уявленнях про сенс життя у чоловіків і жінок».

Завдання дослідження. Завдання мають відповідати цілям роботи і предмету дослідження, розкривати і деталізувати їх. Завдання – це конкретні дрібні цілі. Вони можуть бути розподілені на головні і неголовні, що дозволяє зосередитись на рішенні головних завдань і разом з тим тримати на увазі другорядні задачі. Критерій постановки завдань: від загального до часткового.

Найчастіше магістерська робота вимагає постановки 3-5 завдань, під номерами: 1, 2, 3…

Перелік завдань звичайно містить:

1) вивчення літератури на тему…

2) підбір методик для діагностики…

3) вимірювання такого-то психологічного показника у таких-то досліджуваних,

4) обробку одержаних результатів із застосуванням методів математичної статистики,

5) аналіз одержаних результатів.

Ключові слова: проаналізувати …, здійснити огляд … виявити …, зіставити …, сформулювати...

Приклад (постановка завдань магістерської роботи «Вивчення особливостей формування компонентів структури професійної самосвідомості у студентів-психологів»):

«1. Проаналізувати теоретичні підходи до обґрунтування проблеми професійної самосвідомості.

2. Виявити суть, структуру і особливості розвитку професійної самосвідомості студентів в процесі навчання.

3. Розробити програму дослідження сформованості компонентів професійної самосвідомості студентів, апробувати її на базі спеціальності «Психологія».

4. Провести порівняльний аналіз одержаних результатів дослідження.

5. Розробити систему рекомендацій для викладачів, кураторів груп по формуванню професійної самосвідомості студентів».

Опис методів дослідження. Методи дослідження – це перевірені наукою способи отримання нового знання. Всі дослідницькі методи можна розподілити на: теоретичні методи наукового пізнання (аналіз, синтез, порівняння, узагальнення, індукція, дедукція, моделювання та ін.); методи збору емпіричної інформації (спостереження, експеримент, опитування, аналіз продуктів діяльності, зокрема документів, та ін.); методи обробки одержаних даних (методи математичної статистики і якісний аналіз).

Обґрунтований вибір методів спирається, перш за все, на розуміння специфіки об'єкту і предмету дослідження, а ось вже конкретні прийоми і техніка (у психології їх часто називають «методиками») визначаються поставленими завданнями і умовами проведення дослідження. У вступі методи, як правило, тільки перелічуються. Необхідне і аргументоване обґрунтування вибору методів (конкретних методик) дослідження наводиться в наступних розділах.

Приклад:

«Під час дослідження було застосовано такі методи:

– теоретичні (аналіз психологічної літератури з проблеми дослідження);

– емпіричні (спостереження, анкетне опитування, тестування);

– методи статистичної обробки результатів дослідження».

Опис бази дослідження. Повідомляється, де проводилося дослідження, і визначається вибірка. Визначення обсягу вибірки обумовлене дослідницькими завданнями. В більшості випадків для виявлення відмінностей на достатньо значущому рівні загальний обсяг експериментальної і контрольної груп має складати біля 70 осіб, при умові хоча б приблизної рівності за кількістю людей в одній і іншій групі.

Статевий склад вибірки визначається цілями дослідження або задається самим об'єктом вивчення (реальний колектив). Якщо студент створює експериментальну групу, то можна керуватися таким міркуванням: краще взяти вибірку, в якій порівну представлено чоловіків і жінок, оскільки в ході роботи може бути знайдена диференціація міжстатевих відмінностей в даному психічному явищі.

Приклад:

«Дослідження проводилося на базі Вінницького соціально-економічного інституту університету «Україна». Досліджувані – студенти-психологи. У дослідженні брало участь 84 досліджуваних. Всього дівчат – 40, хлопців – 44».

Практичне значення. Практична значущість як фундаментального, так і прикладного дослідження пов'язана з тією конкретною, відчутною користю, яку можуть принести його результати, допомогти комусь в практичній діяльності. При цьому важливо не просто заявити («взагалі») про корисність одержаних вами результатів, а зазначити, для чого саме вони можуть бути використані.

Приклад:

«Апробований в роботі комплекс психодіагностичних методик може бути використано при вивченні специфіки особистісного самовизначення людей літнього віку».

«Розроблена програма тренінгу може бути застосована для роботи з персоналом в умовах організаційних змін».