Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь FAQ Написать работу КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Доходи і видатки державного бюджетуСодержание книги
Похожие статьи вашей тематики
Поиск на нашем сайте
Програмна анотація. Структура доходів загального і спеціального фондів бюджету. Головні джерела бюджетних надходжень. Неподаткові надходження, їх склад та класифікація. Наукова класифікація видатків бюджету. Недосконалість формування системи бюджетних видатків та напрями її вдосконалення. Пріоритетні напрями бюджетної політики у соціальній сфері. 1^1 Рекомендована література 1. Бюджетний менеджмент: Підручник/ В. Федосов, В. Опарін, Л. Сафонова та ін.; За заг. ред. В. Федосова. — К.: КНЕУ, 2004. — 864 с. 2. Бюджетний кодекс України. — К.: Велес, 2004. — 64 с 3. Василии О. Д., Павлюк К. В. Бюджетна система України: Підручник. — К.: Центр навч. л-ри, 2004. — 544 с. 4. Опарін В. М, Малько В. I., Кондратюк С. Я. Бюджетна система. — К.: КНЕУ, 2000. — 208 с. 5. Пасічник Ю.В. Бюджетна система України та зарубіжних країн: Навч. посіб. — 2-ге вид., перероб. і доп. — К.: Знання-прес, 2003. — 523 с. 6. Кириленко О. П. Місцеві бюджета України (історія, теорія, практика). — К.: НІОС, 2000. 7. Конституція України. — К.: Феміна, 1996. — 64 с. 8. Павлюк К. В. Місцеві бюджети і міжбюджетні відносини // Фінанси України. — 1996. — № 6. — С 24—37. 9. Фінансово-правовий механізм формування дохідної частини бюджетів: Курс лекцій / Л. А. Савченко, А. В. Цимбалюк, В. Т. Кап-ріна та ін. — Ірпінь, Академія ДПС України, 2002. — 357 с Доходи державного бюджету є фінансовою базою діяльності держави. їх склад, форми мобілізації залежать від системи і методів господарювання, а також від економічних завдань, які вирішує суспільство в той чи інший період. Склад доходів державного бюджету визначається Бюджетним кодексом України та законами про державний бюджет на відповідний бюджетний рік. Починаючи з 2000 року державний бюджет поділено на дві складові частини: загальний фонд і спеціальний фонд, що має забезпечити прозору та реальну систему оцінки усіх джерел доходів і визначених пріоритетів їх витрачання. Доходи загального фонду державного бюджету (загальні доходи) призначені для забезпечення фінансовими ресурсами загальних видатків і не спрямовуються на конкретну мету. •> Доходи спеціального фонду державного бюджету (спеціальні доходи) включають доходи, призначені на конкретну мету. До доходів загального фонду державного бюджету зараховуються у повному обсязі: S податок на додану вартість; S акцизний збір; S ввізне мито; S платежі за спеціальне використання лісових ресурсів державного значення; •S збір за спеціальне використання водних ресурсів загальнодержавного значення та збір за користування водами для потреб гідроенергетики і водного транспорту; S платежі за користування надрами загальнодержавного значення; S плата за ліцензії на певні види господарської діяльності, крім тих, що видаються Радою Міністрів Автономної Республіки Крим, виконавчими органами місцевих рад та місцевими органами виконавчої влади; •/ державне мито в частині, що відповідно до закону зараховується до державного бюджету; S адміністративні штрафи та інші грошові стягнення, крім адміністративних штрафів, що накладаються виконавчими органами відповідних рад, районними державними адміністраціями або утвореними в установленому порядку адміністративними комісіями; S кошти від реалізації майна, конфіскованого за рішенням суду, скарбів, майна, одержаного державою в порядку спадкоємства чи дарування, безгосподарного майна; •/ податок на прибуток підприємств (крім податку на прибуток підприємств комунальної власності, 50 % податку на прибуток підприємств, що сплачується платниками за місцезнаходженням у місті Києві та податку на прибуток підприємств, визначеного відповідним пунктом Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»); •S суми перевищення розрахункової величини фонду оплати праці на підприємствах-монополістах; S частину надходжень, визначену законом про державний бюджет, від продажу земельних ділянок несільськогосподарсько-го призначення, що перебувають у державній власності, до розмежування земель державної та комунальної власності; S кошти, що надійдуть у рахунок сплати реструктуризовано!" податкової заборгованості; ■S кошти, отримані за вчинення консульських дій на території України та частину коштів, встановлених законом про державний бюджет за вчинення консульських дій за межами України; ■S надходження від перевищення валових доходів над видатками Національного банку України; S дивіденди (дохід), нараховані на акції (частки, паї) господарських товариств, які є у державній власності, крім підприємств паливно-енергетичного комплексу; S рентна плата за нафту, що видобувається в Україні; •/ збори, що стягуються Державною автомобільною інспекцією України; S плата за оренду цілісних майнових комплексів; ■/ митні збори; S єдиний збір, що справляється у пунктах пропуску через державний кордон України; S збір за використання радіочастотного ресурсу; •S плата за користування позиками, наданими за рахунок коштів, залучених державою; •S інші доходи, що зараховуються до загального фонду державного бюджету в розмірах, встановлених законодавством. До доходів спеціального фонду державного бюджету належать: • частина податку на прибуток підприємств, визначена відповідно до Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»; • збір за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету; • надходження коштів від збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства; • відсотки за користування державним пільговим кредитом, наданим індивідуальним сільським забудовникам; • відсотки за користування пільговим довгостроковим державним кредитом, наданим молодим сім'ям та одиноким молодим громадянам на будівництво (реконструкцію) житла; • надходження коштів від реалізації надлишкового озброєння, військової і спеціальної техніки, іншого майна Збройних сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань і правоохоронних органів; • рентна плата за природний газ, що видобувається в Україні; • відрахування від плати за транзит природного газу через територію України; • надходження до страхового фонду безпеки авіації; • частина надходжень до Державного спеціалізованого фонду фінансування загальнодержавних витрат на авіаційну діяльність та участь України у міжнародних авіаційних організаціях, встановлена законом про державний бюджет на поточний рік; • власні надходження бюджетних установ, які утримуються за рахунок коштів Державного бюджету України (у тому числі надходження від платних послуг, що надаються бюджетними установами, кошти на виконання окремих доручень, благодійні внески); • збори на обов'язкове пенсійне страхування, що відповідно до закону сплачуються з купівлі-продажу валют, торгівлі ювелірними виробами із золота (крім обручок), платини і дорогоцінного каміння та при відчуженні легкових автомобілів, з виробництва та імпорту тютюнових виробів, з операцій купівлі-продажу нерухомого майна, послуг стільникового рухомого зв'язку (додаткові збори на виплату пенсій), у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України; • надходження від реалізації матеріальних цінностей державного резерву; • надходження від секретаріату ООН за участь українського контингенту в миротворчих операціях; • надходження до Фонду України соціального захисту інвалідів; • збір за забруднення навколишнього природного середовища до Державного фонду охорони навколишнього природного середовища; • платежі, пов'язані з перебуванням Чорноморського флоту Російської Федерації на території України, відповідно до укладеної міжурядової угоди; • кошти, що надійдуть від рекламодавців алкогольних напоїв і тютюнових виробів; • кошти, що надійдуть у рахунок відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва; • дивіденди (дохід), нараховані на акції (частки, паї) підприємств і господарських товариств паливно-енергетичного комплексу, які є у державній власності; • зарубіжні гранти; • кошти, що надійдуть від позичання матеріальних цінностей державного матеріального резерву; • надходження від реалізації розброньованих матеріальних цінностей мобілізаційного резерву понад обсяги, визначені законом про державний бюджет на поточний рік; • інші надходження, що зараховуються до спеціального фонду державного бюджету згідно із законодавством. Динаміку і структуру доходів Державного бюджету України за 1992—2004 роки відображено в таблиці 3.1. Як видно з таблиці, протягом дослідженого періоду структура доходів Державного бюджету України значно змінювалася, що зумовлено як зміною політики доходів, зокрема податкової політики (зміна податкових ставок, бази оподаткування, податкових пільг тощо), так і розподілом загальнодержавних доходів між різними ланками бюджетної системи, а також зміною економічної ситуації в цілому. Найбільшим джерелом доходів державного бюджету є податок на додану вартість. У 1992—2004 роках спостерігалися значні коливання надходжень від цього податку. Другим за величиною джерелом надходжень до державного бюджету є податок на прибуток (доходи) підприємств. Його частка була найбільшою у 1992—1994 роках. Зменшення частки доходів від податку на прибуток підприємств протягом 1996—2001 пояснюється зростанням числа збиткових підприємств, зниженням рентабельності продукції. У 2002—2004 роках спостерігається зростання частки даного прибутку, що, певним чином, свідчить про подолання несприятливих тенденцій у вітчизняній економіці. Важливим дохідним джерелом державного бюджету є акцизний збір. У 1992—2001 роках його частка була відносно стабільною: протягом 1992—1996 років спостерігається поступове зменшення, яке досягло піку в 1996 році. Починаючи з 1997 року частка Акцизного збору в структурі доходів зведеного бюджету зростає. Доходи від зовнішньоекономічної діяльності (в основному це ввізне мито) також мають чималу питому вагу в надходженнях державного бюджету, хоча спостерігається їх значне коливання за роками. Неподаткові надходження становлять значний відсоток у доходах бюджету (у середньому 20—30 %). Така роль неподаткових надходжень пояснюється спробою держави вирішити фіскальні проблеми в умовах фінансової кризи не за рахунок збільшення податків, а введенням нових неподаткових зборів і платежів. В умовах стабільної економіки неподаткові надходження не мають великого значення і становлять не більше 5 % доходів бюджету. Склад неподаткових доходів бюджету, на відміну від податкових, є досить широким. При цьому існують надходження, які мають постійний характер і які з'являються час від часу і зникають. Уведення останніх було спричинено необхідністю термінового збільшення доходів бюджету. Неподаткові надходження можна поділити на кілька груп. Зокрема — це доходи від власності та підприємницької діяльності, адміністративні збори і платежі, доходи від некомерційного та побічного продажу, надходження штрафів та фінансових санкцій, інші неподаткові надходження. До доходів від власності та підприємницької діяльності належать: ♦ надходження від перевищення валових доходів над видатками Національного банку України; ♦ надходження від грошово-речових лотерей; ♦ дивіденди (дохід), нараховані на акції (частки, паї) господарських товариств; ♦ рентна плата; ♦ інші надходження. До адміністративних зборів і платежів, доходів від некомерційного та побічного продажу входять: ♦ плата за надання послуг службою дозвільної системи органів внутрішніх справ; ♦ плата за оренду цілісних майнових комплексів та іншого майна; ♦ плата за утримання дітей у школах-інтернатах; ♦ державне мито; ♦ плата за утримання вихованців шкіл та профтехучилищ соціальної реабілітації; ♦ митні збори. Надходження від штрафів і фінансових санкцій складаються з: а адміністративних штрафів та санкцій; а сум, стягнених з винних осіб, за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації; □ надходження від штрафних санкцій за порушення правил пожежної безпеки та ін. До інших неподаткових надходжень належать: ♦♦• надходження коштів від реалізації конфіскованого митними, правоохоронними та іншими уповноваженими органами майна і валюти; ♦♦♦ надходження сум кредиторської та депонентської заборгованості підприємств, щодо яких минув строк позовної давності; ♦♦♦ власні надходження бюджетних установ; ♦♦♦ надходження коштів від продажу військового майна; ♦♦♦ надходження до страхового фонду безпеки авіації; ♦♦♦ надходження сум різниці в ціні за газ; ♦♦♦ відрахування від сум перевищення розрахункової величини фонду оплати праці та ін. У 1991 р. як терміновий захід до бюджету були залучені платежі у фонд стабілізації економіки і внески з фонду споживання. Найбільшу частку серед названих вище неподаткових доходів починаючи з 1995 р. становила рентна плата за нафту і природний газ, що видобувається в Україні, та різниця в цінах на природний газ (1995 р. — 4,8 %, 1996 р. — 8,2 %). Основною причиною встановлення з 1995 р. рентної плати за нафту і природний газ була необхідність вирівнювання цін на природний газ і нафту, що видобуваються в Україні, та цін, за якими вони надходять з інших держав. Крім того, за рахунок рентної плати поповнювались доходи бюджету, внаслідок чого з'являлася можливість створення умов для розвитку вітчизняної нафтової і газової промисловості. Проте в умовах хронічного браку фінансових ресурсів ці додаткові надходження бюджету використовувалися насамперед для фінансування загальних витрат, не пов'язаних з розвитком газової і нафтової промисловості. При цьому погіршилось економічне становище відповідних підприємств і значно зменшилися зазначені вище доходи бюджету (2002 р. — 1,2 %). З 1999 р. було введено плату за транзит газу, нафти й аміаку через територію України, надходження за якою становили 2,8 % у 2002 р. Надходження від інших доходів, як правило, не перевищують 1 % від загального обсягу доходів бюджету. Для мобілізації додаткових коштів до бюджету починаючи з 1995 р. вилучаються вільні залишки позабюджетних фондів, що свідчило про загострення проблем з фінансовими ресурсами держави. У 2000 р. різко змінилось співвідношення між податковими і неподатковими доходами зведеного бюджету. Значне збільшення частки неподаткових доходів виникло за рахунок включення до дохідної частини зведеного бюджету власних надходжень бюджетних установ і організацій, які до цього не обліковувалися в доходах бюджетів (у 2001 р. ці суми становили 10,3 % доходів зведеного бюджету), а також досить значних надходжень від приватизації майна (4,7 % у 2001 p.). Позичені кошти та грошова емісія використовуються для фінансування видатків держави в умовах недостатнього надходження коштів від податкових і неподаткових джерел. Вони є джерелом фінансування дефіциту бюджету, тобто перевищення видатків над доходами. З проведеного аналізу видно, що склад і структура доходів бюджету постійно змінюються. Це зумовлюється як постійними перетвореннями в податковій системі України, так і намаганням держави вирішити фіскальні проблеми за рахунок неподаткових доходів. З цієї самої причини питома вага податкових доходів є не дуже високою. Фінансування бюджетного дефіциту в умовах нерозвинутого фінансового ринку України відбувалося за допомогою емісійних кредитів Національного банку України, внаслідок чого інфляція досягла дуже високих темпів. Лише з 1995 р. на ринку з'явились державні цінні папери, що свідчить про по- ступове наближення до прийнятих у світі механізмів фінансування бюджетного дефіциту. Становлення і розвиток системи доходів бюджету, яка б відповідала розвитку ринкових відносин, відбувається досить повільно. Разом з тим з кожним роком прогресивних перетворень у бюджетній системі стає дедалі більше. Бюджет України на 2005 рік стане найбільшим за роки незалежності. 30 березня 2005 року Президент України підписав прийнятий Верховною Радою 25 березня 2005 року Закон «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2005 рік». Згідно з даним документом доходи Державного бюджету України на 2005 рік встановлено в розмірі 106 млрд 135 млн 385,4 тис. грн, у тому числі, доходи загального фонду держбюджету — 80 млрд 688 млн 275 тис. грн, доходи спеціального фонду — 25 млрд 447 млн 110,4 тис. грн. Видатки державного бюджету за своєю економічною сутністю є інструментом досягнення вищого критерію справедливості й корисності для кожного члена суспільства. Видатки бюджету мають бути спрямовані на вирівнювання доходів окремих верств населення. Матеріальну основу видатків бюджету становлять грошові кошти, які спрямовуються урядом та іншими адміністративними органами влади на фінансування економічної діяльності, соціальної сфери і соціальних потреб населення, на державне управління, оборону та інші загальнодержавні потреби. Кожен з видатків бюджету має кількісну і якісну характеристику. Кількісне визначення пов'язане з величиною виділених бюджетних коштів. Якісна характеристика дає уявлення про економічну природу та суспільне призначення кожного виду бюджетних видатків. У видатках бюджету виявляється фінансова політика держави у сферах державного регулювання та стимулювання виробництва, фінансового забезпечення соціального захисту населення, розвитку науково-технічного прогресу, міжнародної діяльності. Тому перелік витрат, їх склад і структура постійно змінюються залежно від конкретної економічної ситуації. Видатки бюджету класифікуються за певними економічними ознаками залежно від галузевого й організаційного спрямування, від рівня державного управління. Наукова класифікація видатків бюджету здійснюється за: • роллю у відтворенні виробництва; • суспільним призначенням; • галузями економіки і соціальної сфери; • цільовим призначенням; • рівнями бюджетної системи. ■ Видатки бюджету обумовлюються насамперед їх суспільним призначенням, адже саме такий їх розріз найповніше відбиває сутність і призначення бюджету. Економічну функцію держави забезпечують видатки на економічну діяльність та науку, соціальну — видатки на соціальний захист населення, соціальне забезпечення та соціальну сферу, оборонну — на оборону, управлінську — на утримання управлінських структур (органи державної влади й управління, судові структури і прокуратура, правоохоронні органи і служба безпеки, митна і податкова служби) та на міжнародну діяльність. Окремо в бюджеті виділяються видатки, пов'язані з системою державного кредиту, — на обслуговування внутрішнього і зовнішнього державного боргу. Бюджетним кодексом України передбачено, що з Державного бюджету України здійснюються видатки на: 1) державне управління: законодавчу владу, виконавчу владу, Президента України; 2) судову владу; 3) міжнародну діяльність; 4) фундаментальні та прикладні дослідження і сприяння науково-технічному прогресу державного значення, міжнародні наукові та інформаційні зв'язки державного значення; 5) національну оборону; 6) правоохоронну діяльність та забезпечення безпеки держави; 7) освіту; 8) охорону здоров'я; 9) соціальний захист та соціальне забезпечення; 10) культуру і мистецтво; 11) державні програми підтримки телебачення, радіомовлення, преси, книговидання, інформаційних агентств; 12) фізичну культуру і спорт; 13) державні програми підтримки регіонального розвитку та пріоритетних галузей економіки; 14) програми реставрації пам'яток архітектури державного значення; 15) державні програми розвитку транспорту, дорожнього господарства, зв'язку, телекомунікацій та інформатики; 16) державні інвестиційні проекти; 17) державні програми з ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки, попередження і ліквідації надзвичайних ситуацій та наслідків стихійного лиха; 18) створення та поповнення державних запасів і резервів; 19) обслуговування державного боргу; 20) проведення виборів та референдумів; 21) інші програми, які мають виключно державне значення. Видатки бюджету на економічну діяльність в Україні охоплюють державні капітальні вкладення, бюджетні кредити підприємствам, державні субсидії й дотації, операційні витрати (на виробничу інфраструктуру — геологорозвідувальні роботи, роботи щодо землевпорядкування тощо). Вони спрямовуються в галузі економічного комплексу. При цьому видаткам бюджету надається допоміжна і регулятивна роль у системі фінансового забезпечення економіки, основними формами якого є самофінансування і кредитування. Видатки бюджету на соціальний захист — це державні субсидії і допомоги окремим громадянам, які внаслідок об'єктивних, незалежних від них причин не можуть самостійно повною мірою забезпечити себе. Видатки на соціальну сферу структуруються за галузевими ознаками: на освіту, охорону здоров'я, духовне і фізичне виховання. Нині відповідно до прийнятої в Україні фінансової моделі бюджетні асигнування є головними у системі фінансового забезпечення соціальної сфери. Однак постійно розвивається сфера платних послуг, яка засновується на самофінансуванні та кредитуванні, а також спонсорство і меценатство, розглядаються напрями переходу до страхової медицини. Видатки на соціальне забезпечення пов'язані з державним забезпеченням тих громадян, які з об'єктивних причин не можуть утримувати себе самостійно, наприклад інваліди від народження, самотні особи похилого віку та ін. Видатки на науку відбивають фінансування державних і міждержавних науково-технічних програм, фундаментальних досліджень. Нині бюджетні видатки на науку значно скоротились, однак альтернативні джерела фінансування (комерційна наукова діяльність, спеціальні фонди і відрахування) не набули належного поширення. Видатки бюджету на оборону охоплюють витрати на закупівлю озброєнь і військової техніки та на утримання військових частин. Крім того, до них також належать витрати на наукові дослідження у сфері оборони і на виплату пенсій військовослужбовцям. Видатки у сфері міжнародної діяльності — це сплата внесків до міжнародних організацій, членом яких є Україна, утримання дипломатичних представництв за кордоном, відрядження за кордон представників органів державної влади. Видатки на обслуговування державного боргу — це витрати на погашення заборгованості та виплату процентів за державними позиками. Структуру та обсяги видатків бюджету України за 2003—2004 рр наведено в табл. 3.2. З наведених даних видно, що найбільшу питому вагу у зведеному бюджеті України займають соціальні видатки (на соціальний захист населення, соціальне забезпечення та соціальну сферу). Характерною ознакою динаміки структури бюджету останніх років є зниження питомої ваги видатків на економічну діяльність. Усе це свідчить про яскраво виражену його соціальну спрямованість. Однак це не забезпечує достатнього рівня соціальних послуг. Реальна фінансова забезпеченість соціального захисту та соціально-культурних установ і закладів останніми роками суттєво знизилась. Причиною цьому є тривалий процес зниження обсягу виробництва, що призвів до такого низького обсягу ВВП, якого просто не вистачає для покриття бюджетних видатків. Тому при фінансуванні соціального зглисту важливо встановити правильне співвідношення між видатками бюджету на соціальні цілі та на економічну діяльність. Спрямування коштів в економіку створює передумови для зростання ВВП, а відтак, з одного боку, збільшує можливості бюджету у фінансуванні соціальних заходів, а з іншого — знижує напруження у розподілі бюджетних коштів, оскільки зменшує потребу в самому соціальному захисті. Головну роль у такій політиці відіграють продуктивні витрати — інвестиції в основний капітал і науку. Проте вони мають тенденцію до зниження. Питома вага інвестицій в основний капітал теж скорочувалась. Звичайно, не тільки ці чинники визначали процес спаду виробництва в Україні. Проте такий підхід у бюджетній політиці досить негативно впливав на стан економіки. Адже вирішити проблему виходу з кризи без визначених витрат практично неможливо. Головна проблема, яка сьогодні стоїть перед Україною, — стабілізація економіки і забезпечення її зростання. Однак без виділення відповідних коштів її неможливо розв'язати. З погляду фінансової політики в цілому необхідно знайти відповідні джерела фінансування і встановити їх структурне співвідношення. З погляду бюджетної політики, зокрема, необхідно визначити місце і роль бюджету у фінансовому забезпеченні потреб економічного розвитку та основні напрями бюджетного інвестування. При виборі об'єктів бюджетного інвестування враховується здатність виробників випускати експортоспроможну та імпортозамінну продукцію, а також вироби особливої соціальної значущості (лікувальні препарати, продукти харчування, інші товари першої необхідності), знаходити і розширювати ринки збуту своєї продукції на внутрішньому та зовнішньому ринках і відповідно нарощувати обсяги її реалізації. Враховуються також можливості для пожвавлення виробництва в суміжних галузях і вирішення питань енергозбереження та використання альтернативних джерел енергопостачання. В умовах обмеженості фінансових ресурсів держава не має можливості виділяти бюджетні кошти на підтримку неефективних підприємств, які, власне, є банкрутами. Тому особливої ваги набуває питання перепрофілювання, консервації, а в окремих випадках і закриття неефективних виробничих структур. У цілому система видатків бюджету повинна забезпечувати надійне функціонування держави і сприяти економічному зростанню, що досягається за рахунок раціональної структури видатків. Прийняті останніми роками законодавчі акти, програми та інші нормативні документи, що визначають обсяги видатків державного і місцевих бюджетів, здебільшого приймалися без належного вра- хування можливостей економіки та населення у сплаті податків для формування доходів бюджету. Це призвело до структурної розбала-нсованості фінансів держави, значних (прихованих та наявних) дефіцитів державного бюджету. Розрив між потребою у видатках і обсягом ресурсів бюджету, у т. ч. потенційних, може бути подоланий лише за умови призупинення Верховною Радою чинності окремих законодавчих актів, видатки на виконання яких у бюджеті не передбачені або передбачені не в повному обсязі. Це дасть змогу суттєво оздоровити бюджетну систему і водночас запобігти зростанню заборгованості за зобов'язаннями держави, які не можуть бути виконані. Водночас треба запропонувати механізми, які не дозволятимуть у майбутньому приймати закони без урахування їх впливу на бюджет, а також заходи щодо обмеження дії уже прийнятих законодавчих актів, не забезпечених бюджетними асигнуваннями. Актуальним завданням уряду є раціоналізація мережі закладів та установ, які фінансуються з державного і місцевих бюджетів, для підвищення рівня та якості послуг, що надаються громадянам, виконання у повному обсязі цільових програм соціально-економічного та гуманітарного розвитку, підвищення ефективності використання бюджетних коштів. Програми та заходи, що не належать до пріоритетних, мають бути призупинені або переведені на фінансування за рахунок небюджетних ресурсів. Ключовим завданням бюджетної політики має стати збереження соціальної спрямованості бюджету. Пріоритетними напрямами бюджетної політики у соціальній сфері є: ■S встановлення рівня мінімальної заробітної плати не нижче прожиткового мінімуму; ■S остаточне розмежування пенсійних виплат з бюджету і Пенсійного фонду; •S індексація грошових доходів працівників бюджетної сфери відповідно до чинного законодавства; •S раціоналізація системи соціальних пільг через запровадження надання адресних пільг і субсидій населенню виключно у грошовій формі; •/ забезпечення у повному обсязі виплати допомог малозабезпеченим громадянам та сім'ям з дітьми, повне погашення заборгованості із соціальних виплат; •S підвищення заробітної плати працівникам бюджетної сфери та стипендій студентам не менш як на 50 %; ■S визначення реальних механізмів погашення знецінених грошових заощаджень громадян в установах Ощадного банку і страхових внесків до колишнього Укрдержстраху.: Пріоритетним завданням є вдосконалення відповідно до чинного законодавства системи державного фінансування розвитку вітчизняної науки та культури. При формуванні державного бюджету слід передбачити видатки на оборону відповідно до Закону України «Про оборону» та з урахуванням реалізації програми реформування та розвитку Збройних сил України. Потрібно передбачити бюджетні видатки на реалізацію програми адміністративної реформи, а також на проведення судової реформи в Україні. Необхідні принципово нові підходи до політики капітальних видатків держави. Вони мають скласти основу бюджету розвитку. До бюджету розвитку мають бути включені передбачені у бюджеті централізовані капітальні вкладення, видатки на науку, галузеві програми розвитку та інші капітальні видатки. Бюджет розвитку має складатися за програмно-цільовим підходом та подаватися разом з проектом державного бюджету як складова час-. тина програми економічного і соціального розвитку. Потребує перегляду існуючий порядок розподілу та використання капітальних вкладень. їх обсяг має бути не менше 1 % видатків загального фонду державного бюджету і спрямовуватись на вирішення загальнодержавних і регіональних соціально-економічних проблем, пов'язаних з енергозбереженням, реформуванням земельних відносин, створенням державної інформаційно-аналітичної системи, будівництвом об'єктів комунальної та виробничої інфраструктури, соціального призначення, газо- та водопроводів, запобіганням екологічним катастрофам тощо. На фінансування об'єктів виробничого призначення має спрямовуватися частина надходжень від приватизації державного майна, яка має використовуватись на кредитній основі виключно на структурну перебудову, інноваційне оновлення, модернізацію виробництв та технологічний розвиток підприємств. йППп ЗАПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ ■ 1. Наведіть визначення бюджетної системи відповідно до Бюджетного кодексу України. 2. Чи існує різниця між місцевими бюджетами і бюджетами місцевого самоврядування? 3. Охарактеризуйте структуру бюджетної системи України. 4. Що розуміють під терміном «зведений бюджет»? 5. Яка роль зведеного бюджету у функціонуванні бюджетного механізму? 10* 6. Охарактеризуйте принципи, на яких ґрунтується бюджетна система України. 7. Охарактеризуйте структуру загального та спеціального фондів бюджету. 8. Якими нормативними актами визначається розподіл та джерела фінансування загального і спеціального фондів бюджету? 9. Хто є суб'єктами бюджетних правових відносин? 10. Які функції виконує правове регулювання бюджетних процесів. 11. Які правові документи регламентують проведення бюджетної політики в Україні? 12. Які функції виконує Міністерство фінансів у процесі підготовки і виконання бюджету? 13. Як поділяються взаємовідносини між бюджетами за правовим регламентуванням? 14. Яка форма взаємовідносин між бюджетами є основною. У чому її особливості? 15. Які форми взаємовідносин між бюджетами належать до міжбюджетних трансфертів? 16. Які функції виконують дотації вирівнювання? 17. Які види субвенцій Ви знаєте? 18. Який нормативний акт визначає склад доходів державного бюджету? 19. Які економічні функції виконують загальний і спеціальний фонди державного бюджету? 20. Наведіть структуру доходів загального та спеціального фондів державного бюджету. 21. Визначте основні тенденції динаміки і структури доходів Державного бюджету України за роки незалежності. 22. Що є найбільшим джерелом доходів Державного бюджету? 23. Охарактеризуйте структуру неподаткових надходжень до бюджету? 24. Яка економічна сутність видатків державного бюджету? 25. За якими критеріями здійснюється класифікація бюджетних видатків? 26. Які видатки Державного бюджету передбачено Бюджетним кодексом України? 27. Які видатки мають найбільшу питому вагу у зведеному бюджеті? 28. Визначте пріоритетні напрями бюджетної політики у соціальній сфері. АШ£\ ТЕСТИ 1) До місцевих бюджетів належать: 1) бюджети територіальних громад, сіл, селищ, міст та їх об'єднань; 2) загальнодержавний, обласний, районний, низовий; 3) бюджет АР Крим, обласні, районні, районів у містах, місцевого самоврядування; 4) загальний, спеціальний. і 2) Бюджетна система України включає рівні, що відповідають адміністративно-територіальному поділу держави: 1) республіканський, обласний, районний; 2) АР Крим, областей, районний, районний у містах, місцевого самоврядування; 3) загальнодержавний, обласний, районний, низовий; 4) територіальної громади, села, селища, міста. 3) Усі бюджети, які утворюються у населених пунктах, належать до: 1) низових; 2) районних; 3) бюджетів місцевого самоврядування; 4) обласних; 5) зведених. 4) Зведений бюджет району включає: 1) бюджети територіальних громад сіл, селищ, міст та їх об'єднань; 2) сукупність усіх складових бюджетної системи; 3) показники районних бюджетів, бюджетів міст районного значення, селищних і сільських бюджетів; 4) показники обласного бюджету, зведених бюджетів районів і бюджетів міст обласного значення. 5) Принцип обґрунтованості бюджету полягає у: 1) використанні бюджетних коштів тільки на цілі, визначені бюджетними призначеннями; 2) відповідальності кожного учасника бюджетного процесу за дії або бездіяльність на кожній стадії бюджетного процесу; 3) формуванні на реалістичних макропоказниках економічного і соціального розвитку держави, та розрахунках витрат і надходжень, що здійснюються відповідно до затверджених методик і правил; 4) відповідності повноважень на здійснення бюджетних витрат обсягу надходжень до бюджету на відповідний бюджетний період. 6) Розподіл бюджету на загальний та спеціальний фонди визначається: 1) Законом УРСР «Про бюджетну систему Української РСР»; 2) Законом України «Про бюджетну систему України»; 3) Законом України «Про державний бюджет України»; 4) Бюджетним кодексом України; 5) Конституцією України. •.. 7) Державний бюджет України затверджується: 1) всенародним референдумом; 2) Президентом України; 3) Верховною Радою України; 4) Кабінетом Міністрів України; 5) Міністерством економіки. 8) Контроль за використанням коштів державного бюджету України від імені Верховної Ради України здійснює: 1) Служба безпеки України; 2) Бюджетний комітет; 3) Міністерство фінансів; * 4) Рахункова палата; 5) Голова Верховної Ради. 9) Держава реалізує бюджетну політику через: 1) Міністерство фінансів України; 2) Бюджетний комітет ВР; 3) Кабінет Міністрів України; 4) Рахункову <
|
||||
Последнее изменение этой страницы: 2016-08-15; просмотров: 517; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.14.247.9 (0.02 с.) |