Рекомендовані теми курсових робіт

1. Роль Державного бюджету України у становленні ринкових від­носин.

2. Бюджетний дефіцит, його характеристика, шляхи і методи лікві­дації.

3. Бюджетний устрій і бюджетна система України, розвиток, стано­влення. „.

4. Порядок і принципи розподілу доходів і видатків між ланками бюджетної системи України.

5. Склад, структура та динаміка доходів і видатків Державного бю­джету України.

6. Склад, структура та динаміка доходів і видатків місцевих бюджетів.

7. Бюджетне регулювання як засіб координації фінансової системи України і збалансування бюджетів.

8. Бюджетний процес, його зміст і особливості на різних рівнях державного управління.

9. Особливості складання, розгляду та затвердження місцевих бю­джетів.

10. Організація виконання бюджету в сучасних умовах.

11. Позабюджетні фонди, їх призначення та використання.

12. Особливості складання, розгляду та затвердження Державного бюджету України.

13. Соціальна програма розвитку України та роль бюджету в її вико­нанні.

14. Організація контрольно-ревізійної роботи фінансових органів з виконання бюджетів.

15. Зміст, принципи та особливості податкової політики України в умовах ринкової економіки.

16. Аудиторський контроль, його зміст, класифікація та організація..

17. Платежі в бюджет юридичних осіб, їх економічний зміст і роль у доходах бюджету.

18. Податок на додану вартість, його зміст, призначення та роль у доходах бюджету.

19. Акцизний збір, його зміст, призначення і порядок сплати в бю­джет.

20. Економічна та контрольна робота фінансових органів у процесі _ справляння податку на додану вартість.

21. Система неподаткових доходів бюджету, їх характеристика, по­рядок перерахування та сплати.

22. Мито й питання оптимальної митної політики для сучасної України.

23. Бюджетне регулювання зовнішньоекономічної діяльності в Україні.

24. Інформаційне забезпечення бюджетної системи.

25. Виникнення та становлення бюджетних відносин на території України.

26. Бюджетна політика як важлива сфера діяльності держави.

27. Роль бюджетного механізму в регулюванні економічних і соціа­льних процесів в Україні.

28. Податкова система та її роль у формуванні бюджетів.

29. Правові й організаційні основи бюджетної системи України.

30. Особливості функціонування бюджету в демократичному сере­довищі.

31. Методи оптимізації державного бюджету.

32. Програмно-цільове планування бюджету.

33. Управління державним боргом та його обслуговування.

34. Казначейська система виконання державного бюджету.

35. Бюджетні резерви.

36. Організація, і порядок виконання дохідної частини бюджету.

37. Організація і методи фінансування видатків бюджету.

38. Звітність про виконання бюджету.

39. Види, форми і методи бюджетного контролю.

40. Бюджетний федералізм.

41. Місцеві бюджети, їх призначення і роль у бюджетній системі.

42. Сутність бюджетного прогнозування та його основні методи.

43. Види доходів держави та порядок їх формування.

44. Міжбюджетні трансферти та їх місце в системі державних доходів.

45. Основні напрями видатків державного бюджету.

46. Видатки бюджету України на розвиток економіки.

47. Фінансове забезпечення видатків на охорону здоров'я.

48. Бюджетний менеджмент.

49. Державні цільові фонди, їх сутність та призначення.

50. Пільги та економічні санкції в системі оподаткування юридич­них осіб.

ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ І ТЕРМІНИ

_____д

Активний бюджетний дефіцит — наслідок свідомого збільшення державних видатків, що спричиняє неможливість збалансувати бюджет.

Акциз — вид непрямого податку на товари й послуги, включеного в ці­ну і сплачуваного за рахунок покупців.

______Б

Баланс виконання бюджету — основний комплексний документ бух­галтерського обліку, що характеризує в грошовій формі склад і вартість основного й оборотного капіталу підприємства (актив) та джерело їх покриття (пасив). Баланс, як правило, розробляється у формі таблиці, ліва й права частини якої однакові за числовим значенням.

Бухгалтерський облік виконання бюджету — повне, своєчасне й ві­рогідне відображення у первинних документах і облікових реєст­рах операцій з виконання державного та місцевих бюджетів.

Бюджет — план формування та використання фінансових ресурсів для забезпечення завдань і функцій, які здійснюються органами дер­жавної влади, органами влади Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування протягом бюджетного пе­ріоду.

Бюджети місцевого самоврядування — бюджети територіальних громад сіл, селищ, міст та їх об'єднань.

Бюджетна дотація вирівнювання — міжбюджетний трансферт, спрямований на вирівнювання дохідної спроможності бюджету, який його отримує.

Бюджетна експертиза — засіб, здійснення аналізу кожного законо­проекту, внесеного на розгляд до Верховної Ради України, з ме­тою оцінки його впливу на дохідну й видаткову частину бюджетів та виконання Закону про Державний бюджет України.

Бюджетна звітність — звітність розпорядників коштів за викорис­тання бюджетних коштів та фінансових органів за виконання від­повідного бюджету.

Бюджетна інвестиція — вкладення коштів у певні об'єкти і проекти з метою забезпечення економічного зростання або досягнення со­ціального ефекту.

Бюджетна класифікація — єдине систематизоване згрупування дохо­дів, видатків (у тому числі кредитування за вирахуванням пога­шення) та фінансування бюджету за певними ознаками економіч­ної сутності, функціональної діяльності, організаційного устрою тощо, котре забезпечує загальнодержавне і міжнародне зіставлен­ня бюджетних даних. В Україні бюджетна класифікація має чоти­ри розділи: доходи бюджету; видатки бюджету; фінансування бюджету; державний борг.

Бюджетна позичка — надання коштів з бюджету вищого рівня бю­джету нижчого рівня на покриття тимчасових касових розривів (випередження в часі фінансування видатків щодо надходження доходів) на короткостроковий термін і повернення до кінця пото­чного бюджетного року.

Бюджетна політика — складова фінансової політики, що відображає сукупність державних заходів у сфері бюджету з метою регулю­вання економічних і соціальних процесів. Підпорядкована певній фінансовій доктрині — системі домінуючих теоретичних поло­жень, політичних переконань, етичних ідеалів.

Бюджетна програма — систематизований перелік заходів, спрямова­них на досягнення загальної (спільної) мети й завдань, виконання яких пропонує та здійснює розпорядник бюджетних коштів від­повідно до покладених на нього функцій.

Бюджетна система України — сукупність державного бюджету й мі­сцевих бюджетів, побудована з урахуванням економічних відно­син, державного та адміністративно-територіальних устроїв і вре­гульована нормами права.

Бюджетна стратегія — довгостроковий курс бюджетної політики держави, що розрахований на перспективу та зумовлює розв'я­зання масштабних завдань, які визначаються загальнонаціональ­ною стратегією соціально-економічного розвитку країни. Бюдже­тна стратегія має встановлювати основні напрями бюджетної по­літики та спрямовуватись на розробку економічних важелів, які були б націлені на їх реалізацію.

Бюджетна субсидія — надання коштів з бюджету вищого рівня бю­джету нижчого рівня на фінансування певних програм чи цільо­вих видатків без необхідності вкладення коштів з боку отримувача.

Бюджетна тактика — швидкодіючий механізм бюджетної політики в країні, гнучкий метод пошуку короткострокової рівноваги, ста­білізації та пристосування до умов, що постійно змінюються.

Бюджетна установа — орган, установа чи організація, визначена або створена згідно з Конституцією України, а також установа чи ор­ганізація, що створена в установленому порядку органами держа­вної влади, органами влади Автономної Республ іки Крим чи ор-

ганами місцевого самоврядування, яка утримується за рахунок Державного бюджету України чи місцевих бюджетів. Бюджетні установи є неприбутковими.

Бюджетне планування — науково обґрунтований процес визначення джерел створення і напрямів використання бюджетних ресурсів в економіці держави з метою забезпечення стабільного економічно­го й соціального розвитку.

Бюджетне право — сукупність фінансово-правових норм, що регла­ментують формування та використання коштів бюджету та бю­джетний процес.

Бюджетне призначення — повноваження, надане головному розпо­ряднику бюджетних коштів Бюджетним кодексом, Законом про Державний бюджет України або рішенням про місцевий бюджет, що має кількісні й часові обмеження та дозволяє надавати бюдже­тні асигнування.

Бюджетне прогнозування — передбачення майбутніх бюджетних доходів і видатків у багаторічному часовому інтервалі між прийн­яттям рішень і початком дій.

Бюджетне регулювання — діяльність органів законодавчої та вико­навчої влади вищого рівня щодо розподілу і перерозподілу дохо­дів та нормування видатків, яка здійснюється з метою збалансу­вання бюджетів нижчого рівня.

Бюджетне регулювання доходів — надання коштів із загальнодер­жавних дохідних джерел, що закріплені за бюджетами вищих рів­нів, бюджетам нижчих рівнів з метою їх збалансування на необ­хідному для виконання планів економічного й соціального роз­витку певної території рівні.

Бюджетне резервування — створення у складі видаткової частини бюджету резервного фонду, для здійснення непередбачених вида­тків, що не носять постійного характеру і не могли бути передба­чені при складанні проекту бюджету.

Бюджетне стимулювання — складова підсистеми бюджетного ме­ханізму, направлена на своєчасне і повне надходження коштів до бюджету, найбільш економне та ефективне їх використання.

Бюджетне секвестрування — пропорційне скорочення видатків з усіх статей бюджету (крім захищених) протягом часу, що залиша­ється до закінчення поточного бюджетного року.

Бюджетне фінансування — сукупність методів та інструментів, за допомогою яких здійснюється реалізація бюджетних функцій, держави, налагоджуються грошові відносини, які виникають між державою, підприємствами всіх форм власності та домогосподар-ствами.

Бюджетний дефіцит — перевищення видатків над постійними дохо­дами бюджету, якими є податки й обов'язкові платежі.

Бюджетний запит — документ, підготовлений розпорядником бю­джетних коштів, що містить пропозиції з відповідним обґрунту-

ванням щодо обсягу бюджетних коштів, необхідних для його дія­льності на наступний бюджетний період.

Бюджетний кодекс України — документ, який визначає засади функ­ціонування бюджетної системи України, її структуру, принципи, правові норми, основи бюджетного процесу і міжбюджетних від­носин та відповідальність за порушення бюджетного законодав­ства.

Бюджетний контроль — контроль з боку уповноважених органів (Міністерство фінансів, Державна податкова адміністрація, Дер­жавне казначейство, Державна контрольно-ревізійна служба, Ра­хункова палата) та громадськості за обґрунтованістю показників бюджету та за ефективністю і цільовим використанням бюджет­них коштів.

Бюджетний кредит — надання суб'єктам господарювання коштів з бюджету на засадах поворотності, строковості та платності.

Бюджетний механізм — це сукупність способів та форм організацій бюджетних відносин, що застосовуються суспільством з метою вирішення соціально-економічних проблем розвитку країни.

Бюджетний моніторинг — складова макроекономічного моніторин­гу, що має за мету забезпечення постійних спостережень та аналіз реалізації бюджетної політики, оцінку практичної дієвості бю­джетної системи на основі бюджетного обліку та бюджетної ста­тистики з метою з'ясування суб'єктивних недоліків програми та подальшої розробки оптимального проекту державного бюджету, а також формування адекватних умов його виконання на майбут­ню перспективу.

Бюджетний облік — сукупність облікових процедур про рух і стан фінансових ресурсів при виконанні бюджету та виконанні кошто­рисів бюджетних установ. Система бюджетного обліку складаєть­ся з трьох підсистем (видів) обліку — бухгалтерський, фінансовий і управлінський облік, які ґрунтуються на єдиній теоретичній та інформаційній базі, відрізняючись за формою і періодичністю розрахунку даних.

Бюджетний період — визначений законодавством період, протягом якого функціонує бюджет. В Україні діє річний бюджетний пері­од, згідно з яким бюджетний рік збігається з календарним роком.

Бюджетний профіцит — перевищення доходів бюджету над його видатками.

Бюджетний процес — регламентована нормами права діяльність, пов'язана зі складанням, розглядом, затвердженням і виконанням бюджетів та розглядом звітів про їх виконання. Структура бю­джетного процесу містить три складові: бюджетне планування; виконання бюджету і складання та затвердження звіту про вико­нання бюджету.

Бюджетний розпис — документ, у якому встановлюється розподіл доходів та фінансування бюджету, бюджетних асигнувань голо-

вним розпорядникам бюджетних коштів за певними періодами року відповідно до бюджетної класифікації.

Бюджетний федералізм — специфічна форма побудови й організації міжбюджетних взаємовідносин. Передбачає закріплення прав на отримання доходів і розпорядження видатками за всіма ланками бюджетної системи. Спрямований на оптимізацію величини та кі­лькості органів місцевого самоврядування, а також розподілу по­вноважень і відповідно доходів та видатків між окремими бюдже­тами за ключовими компонентами ефективності: ринковими і демократичними критеріями.

Бюджетні обмеження — інструмент бюджетної політики на етапі фо­рмування бюджетних ресурсів, який дозволяє шляхом інформа­ційно-аналітичних обґрунтувань забезпечити регулювання відпо­відності потреб у бюджетних коштах та можливостей їх задо­волення.

Бюджетні резерви — заздалегідь відокремлена частина бюджетних коштів, призначена для фінансування невідкладних витрат, що не могли бути передбачені під час затвердження бюджету.

______В

Взаєморозрахунки між бюджетами — передання коштів з одного бюджету до іншого для відновлення збалансування цих бюджетів у зв'язку з перерозподілом між ними доходів або видатків після затвердження бюджету.

Видатки бюджету — кошти, що спрямовуються на здійснення про­грам і заходів, передбачених відповідним бюджетом, за винятком коштів на погашення основної суми боргу, та повернення надміру сплачених до бюджету сум.

Виконання бюджету — забезпечення повного і своєчасного надхо­дження всіх, передбачених у затвердженому бюджеті, доходів і спрямування цих коштів на фінансування видатків, включених до бюджету.

Вимушений бюджетний дефіцит — дефіцит пов'язаний із бажанням чи необхідністю витрачати коштів більше, ніж їх є в наявності. Є наслідком економічної та фінансової кризи.

Відкритий бюджетний дефіцит — офіційно зафіксований стан бюджету під час його затвердження у відповідному документі: Законі про Державний бюджет чи в рішенні місцевих органів влади.

Внутрішній державний борг — заборгованість держави юридич­ним і фізичним особам, яка утворилась у зв'язку із залученням їхніх коштів на внутрішньому фінансовому ринку для фінансу­вання видатків бюджету на виконання державних програм і за­мовлень.

■ -. ■ ' ________________г

Гривня — давньоруська грошова одиниця у вигляді злитку срібла ва­гою 160—200 грамів.

______ Д

Державна позика — залучення державою коштів від юридичних і фі­зичних осіб, урядів інших країн, міжнародних фінансових органі­зацій на умовах поворотності, терміновості й платності.

Державна дотація — кошти, що виділяються з бюджету підприємст­вам на покриття їх збитків.

Державне інвестування — вкладення за рахунок коштів бюджету чи цільових фондів у інвестиційні проекти чи соціально-економічні програми.

Державний борг — сума заборгованості держави зовнішнім і внутрі­шнім кредиторам.

Державний бюджет — сукупність законодавчо регламентованих від­носин між державою і юридичними та фізичними особами з при­воду розподілу й перерозподілу ВВП, а за певних умов — і націо­нального багатства з метою формування і використання централізованого фонду грошових коштів, призначеного для за­безпечення виконання державою її функцій.

Дивіденди — доходи, отримані суб'єктами господарювання за корпо­ративним правом у вигляді частки прибутку юридичної особи, включаючи доходи, нараховані у вигляді процентів на акції або на внески до статутних фондів.

Дирхеми — переважно арабські срібні монети, що за часів Київської Русі використовувалися як основний платіжний засіб.

Документооборот — рух документів з моменту їх виникнення до здачі в архів.

Дотація вирівнювання — міжбюджетний трансферт на вирівнювання дохідної спроможності бюджету, котрий його отримує.

Доходи бюджету — усі надходження відповідного бюджету на безпо­воротній основі у вигляді податкових і неподаткових платежів, доходів від операцій з капіталом, офіційних трансфертів і доходів державних цільових фондів, включених до бюджету, справляння яких передбачене законодавством України.

______Е

Евект — зовнішнє мито, що за часів Гетьманщини стягувавалося за вивезення товару.

є

Єдиний казначейський рахунок — це система бюджетних рахунків органів державного казначейства, відкритих в установах банків за відповідним балансовим рахунком, на які зараховуються податки, збори, інші обов'язкові платежі державного бюджету та надхо­дження з інших джерел, встановлених законодавством, і з яких органами Державного казначейства здійснюються платежі безпо­середньо на користь суб'єктів господарської діяльності, які вико­нали роботи або надали послуги розпорядникам бюджетних коштів.

_____З

Закон про Державний бюджет України -— закон, який затверджує по­вноваження органам державної влади здійснювати виконання Державного бюджету України протягом бюджетного періоду.

Закріплені доходи — доходи, які повністю або частково (відповідно до встановлених нормативів) надходять до відповідних бюджетів.

Заставне мито — одне з головних внутрішніх находжень за часів Київської Русі, що збиралося до початку торгівлі та за проїзд. До нього належали побережні платежі (платежі з плаваючих засобів, що приставали до берега), перевізні (за перевіз на переправах), мостовщина (за переїзд через мости), костки (за перевезення ван­тажу, за проїзд по дорогах, що охоронялись).

Зведений бюджет — сукупність усіх складових бюджетної системи.

Златники — перші руські монети, викарбувані Володимиром Святос­лавовичем на честь хрещення Русі.

______/

Інвестиції — довгострокові вкладення коштів з метою утворення но­вих і модернізації діючих підприємств, освоєння новітніх техно­логій і нової техніки, збільшення виробництва й одержання при­бутку.

Індукт — зовнішнє мито, що за часів Гетьманщини стягувалося за вве- • зення товару.

Інфляція — кризовий стан грошової системи, зумовлений диспро-порційним розвитком суспільного виробництва, що призводить до невідповідності попиту і пропозиції, до зростання цін на то­вари й послуги, монопольного стану деяких виробників, що дає їм змогу необгрунтовано підвищувати ціни на свою про­дукцію.

____ к_

Казначейська система касового виконання бюджету — зарахуван­ня коштів на рахунки бюджету та перерахування з них, що перед­бачає відкриття та ведення рахунків бюджету, мобілізацію коштів та фінансування видатків через спеціалізовану структуру — Дер­жавне казначейство.

Капітальні видатки — фінансування інвестиційної та інноваційної діяльності й інші видатки, пов'язані з розширеним відтворенням виробництва та соціальної сфери

Капітальні вкладення — витрати матеріальних, трудових і грошових ре­сурсів, спрямовані на вдосконалення й приріст основних фондів.

Кошторисне фінансування — виділення коштів на утримання закла­дів, установ і організацій, виконання певних програм і реалізацію певних заходів на підставі спеціального фінансового документа — кошторису.

Курінь — адміністративна військово-господарська одиниця Запорізької Січі, що самостійно обирала своє правління.

______Л

Ліцензія — спеціальний дозвіл юридичній особі уповноваженим на це державним органом здійснювати конкретні, обумовлені законом господарські операції, включаючи зовнішньоекономічні.

_____м

Максимально допустима межа ефективності бюджетного регу­лювання — межа перерозподілу доходів, яку держава не має пе­реходити за будь-якої моделі ринкової економіки.

Меморіальний ордер — документи, призначені для скорочення запи­сів у облікові реєстри з первинних документів.

Метод бюджетного обліку — сукупність послідовно застосовуваних способів, за допомогою яких створюється інформаційна модель фактичного стану і руху фінансових ресурсів у процесі обліку ви­конання бюджетів (кошторисів) та постійно підтримується відпо­відність цієї моделі відображеній у ній дійсності.

Метод бюджетного планування — органічна частка методології бюдже­тного планування, один із способів розроблення бюджетних планів.

Методологія бюджетного планування — сукупність загальних принципів і методів планування та системи бюджетних планів.

Міжбюджетні відносини — відносини між державою, Автономною Республікою Крим та місцевим самоврядуванням щодо забезпе-

чення відповідних бюджетів фінансовими ресурсами, необхідни­ми для виконання функцій, передбачених Конституцією України та законами України.

Міжбюджетні трансферти — кошти, що безоплатно і безповоротно передаються з одного бюджету до іншого.

Місцеві бюджети — бюджети адміністративно-територіальних оди­ниць, призначені для фінансового забезпечення закріплених і де­легованих відповідним місцевим органам державної влади та са­моврядування функцій.

____я

Надходження до бюджету — доходи бюджету та кошти, залучені в результаті взяття боргових зобов'язань органами державної вла­ди, органами влади Автономної Республіки Крим або органами місцевого самоврядування.

Неподаткові надходження - — доходи бюджету у вигляді доходів від власності та підприємницької діяльності, адміністративних зборів і платежів, некомерційного та побічного продажу, надходжень від штрафів і фінансових санкцій, інших неподаткових надходжень.

______О

Облігація — цінний папір, що приносить дохід у вигляді процента. Випускається державними органами для покриття бюджетного дефіциту та акціонерними товариствами з метою мобілізації капі­талу. На відміну від акцій, на облігаціях визначається термін їх погашення.

Обліковий реєстр — носій інформації, отриманої на підставі первинних документів або з інших реєстрів. Зовнішній вигляд і матеріальна ос­нова облікових реєстрів різноманітні: книги, відомості, картки, табу­ляграми, машинограми, магнітні стрічки, магнітні диски.

Оброк — за часів Київської русі податок, що стягувався з певного предмета.

' ' ' ^П

Пани-Рада — представницький дорадчий орган польсько-литовського князівства. Складався з бояр, урядовців та міщан, до яких пізніше приєдналися службові князі, магнати та маєткова аристократія.

Пасивний бюджетний дефіцит — дефіцит, що зумовлюється еконо­мічною кон'юнктурою як першопричиною накопичення заплано­ваного обсягу бюджетних ресурсів.

Пеня — фінансова санкція, яка стягується з платників за порушення встановлених строків сплати податків та обов'язкових платежів.

Первинні документи — письмові свідоцтва про здійснення певних операцій, які надають юридичну силу даним бухгалтерського об­ліку. Первинні документи забезпечують обліку суцільне та безпе­рервне відображення виконання бюджету.

План рахунків — систематизований перелік рахунків бухгалтерського облі­ку операцій з виконання Державного та місцевих бюджетів. У бюдже­тному обліку окремо виділені плани рахунків з обліку виконання бю­джету у фінансових органах та кошторисів у бюджетних установах.

Податки — обов'язкові внески платників до бюджету і позабюджет­них фондів, розміри і терміни сплати яких регламентуються пода­тковим законодавством.

Податковий кредит — відстрочка сплати податку на доходи, що на­дається підприємству податковою інспекцією на умовах зворот-ності, строковості, відплатності за наявності згоди фінансового органу, який контролює виконання бюджету.

Подать — збірний термін, що включає уроки, дари, оброки.

Показанщина — за часів гетьманщини — податок на виробництво го­рілки (від одного «казана» — апарату для виготовлення горілки).

Предмет бюджетного обліку — фактичний стан і рух фінансових ресур­сів. Об'єктами бюджетного обліку є: доходи і видатки бюджету; фі­нансування і борг бюджету; кошти, що перебувають на рахунках; ко­шти в розрахунках; фонди і резерви, які формуються у бюджетах у процесі їх виконання; матеріальні цінності бюджетних установ.

Прихований бюджетний дефіцит — дефіцит, що не визнається офі­ційно і фактично означає фальсифікацію основного фінансового плану держави.

_____Р

Регулюючі доходи — доходи, від яких встановлюються відрахування до бюджетів нижчих рівнів відповідно до їх потреб, тобто норма­тиви відрахувань диференціюються в розрізі окремих бюджетів і, як правило, періодично змінюються.

Розпорядники бюджетних коштів — бюджетні установи в особі їх керівників, уповноважені на отримання бюджетних асигнувань, взяття державних зобов'язань та здійснення видатків з бюджету. За обсягом наданих прав поділяються на головних розпорядників коштів бюджету та розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня.

____с

Срібляники — перші руські монети, викарбувані Володимиром Свято­славовичем на честь хрещення Русі.

Стійкий бюджетний дефіцит — дефіцит, який існує в довгостроко­вому періоді.

Структурний бюджетний дефіцит — дефіцит за умов повної або високої зайнятості потенційних виробничих ресурсів.

Субвенція — цільовий міжбюджетний трансферт, що використовуєть­ся в порядку, визначеному органом, який прийняв рішення про її надання. Застосовується як інструмент бюджетного регулювання для збалансування державних бюджетів.

Субсидія — грошова допомога, що надається безповоротно і безвід­платно з вищих ланок бюджетної системи нижчим. Як інструмент бюджетного регулювання застосовується з метою збалансування регіональних та місцевих бюджетів, зміцнення їх дохідної бази.

______Г

Тимчасовий бюджетний дефіцит — дефіцит, що викликається касо­вими розривами у виконанні бюджету або непередбачуваними подіями й обставинами.

Торговельне мито — за часів Київської Русі стягувалося окремо з людей і з товару. Після прийняття християнства духовенство зби­рало торговельне мито під час ярмарків, що влаштовувалися у дні святкування храмових свят.

_____ У

Урок — за часів Київської Русі будь-яка повинність, яку потрібно ви­конати до певного терміну.

________ ф

Фактичний бюджетний дефіцит — дефіцит, що відображає реальні доходи, видатки бюджету і дефіцит за певний період.

Фінансова політика — діяльність держави, підприємства щодо цілес­прямованого використання фінансів.

Фінансові санкції — штрафи та пені, які стягуються з платників подат­ків за порушення податкового законодавства.

__ л

Циклічний бюджетний дефіцит — результат недонадходження бю­джетних доходів унаслідок циклічних коливань в економіці. У за­гальному вираженні є різницею між фактичним і структурним дефіцитом.