ТОП 10:

Єдине рефлексивне поле світових процесів, тобто світовий дух або розум.



Є 3 принципи Гегелівської філософії:

1) принцип тотожності мислення і буття;

2) принцип розвитку;

3) принцип усезагального зв’язку.

Філософія Гегеля була і залишається не лише школою мислення, а й певним перехрестям європейської думки.

Георг Гегель

На думку Гегеля, причину, джерело розвитку абсолютного духу варто шукати в самому дусі, у протиріччі, властивому кожному поняттю, у його однобічності, що змушує його (поняття) переходити у свою протилежність. Так, у "Науці логіки" Гегель у якості вихідного бере найабстрактніше, бідне визначеннями поняття чистого буття. Але поняття "чисте буття" містить у собі протиріччя: з одного боку, воно є буття, з іншого, воно, по суті, дорівнює ніщо, воно нерозрізнено з ніщо, тому що, якби воно відрізнялося від ніщо, то було б уже визначеним буттям і втратило б свій смисл.

 

5.Людвіг Андреас Фейєрбах (1804-1872) замислившись над причинами панування релігії у суспільній думці, дійшов висновку про те, що релігія:

- втілює людські мрії та ідеали;

- змальовує досконалий світ;

- виконує функції компенсації людської немічності, недосконалості, страждання.

 

Звідси випливає висновок філософа: "Релігія постає як тотожний із сутністю людини погляд на сутність світу та людини. Але не людина підноситься над своїм поглядом, а погляд над нею, одухотворює та визначає її, панує над нею. Сутність і свідомість релігії вичерпується тим, що охоплює сутність людини, її свідомість та самосвідомість. У релігії немає вчасного, особливого змісту".

Але у релігії не людина підноситься над своїм поглядом, а погляд над не. Якщо ж релігія є відірваною від людини, то за Фейєрбахом слід повернути людині всю повноту її життя, піднести, звеличити людину, а не Бога, як її мрію.

Все пізнається й оцінюється через людину, тому справжньою філософією може бути тільки антропологія.

Отже, можна констатувати, що Л.Фейєрбах був чи не першим філософом, який помітив вичерпування ідейного потенціалу класичної філософії. Він зрозумів, що після того, як уся європейська філософія, а з особливою плідністю — німецька класична філософія - високо піднесла духовну реальність і збудувала десь у височині кришталеві палаци чистої думки, після того, як це будівництво було у найважливіших рисах деталізоване і завершене, лишалося лише одне - повернути все це на землю, до людини.

Фейєрбах помітив і те, що кришталеві палаци - не найкраще житло для реальної людини, і спробував запропонувати їй дещо інше. Слід сказати, що акцентування принципово діалогічної природи людини, ролі людського почуття, зокрема любові, знайшло зацікавлений відгуку багатьох мислителів XIX та XX ст.

 

6.Маркситська філософія виникла, як складове вчення мас, крім неї входять політичні й економічні науки.

Вона сформувалась на багатому ґрунті попередніх філософських систем. Як це нерідко буває в історії, з одного боку, її поява була обумовлена попередніми вченнями, а з другого – стала їх діалектичним запереченням.

Марксизм – одна з небагатьох спроб в історії людства дати цілісне розуміння об'єктивного світу та місця і ролі людини в ньому, показати взаємозв'язок матеріального і духовного світів, об'єктивного і суб'єктивного, природи і суспільства, розкрити найзагальніші закони розвитку природи, суспільства та людського мислення. Причому, – це спроба пояснити і змінити світ на практиці відповідно до сформульованих цілей та ідеалів водночас.

Батьківщина марксизму – Німеччина. Його творці – Карл Маркс (1818–1883 рр.) і Фрідріх Енгельс (1820–1895 рр.); час створення – 40-і роки XIX ст.

Виникнення марксизму було детерміновано конкретними соціально-економічними і політичними передумовами.

Великий вплив на формування філософських поглядів К.Маркса і Ф.Енгельса справила класична німецька філософія, особливо праці Г.Гегеля і Л.Фейєрбаха.

Велику роль у розвитку марксизму відіграє бурхливий розвиток природи. Особливе місце тут посідає проблема людини. Вона розглядається не лише, як продукт природи, а й як соціальний феномен. Проблеми суспільних органів пов’язані з теорією такого суспільного феномена, як відчуження.

Відчуження – це складне явище, змістом якого є перетворення процесу маркситської діяльності і ії результатів (товарів, грошей …) в силу, що панує над людиною,тисне на неї, диктує певні вимоги, протилежні їй бажання та прагення.

Причиною відчуження є експлуатація людини людиною на основі приватної власності, на засоби виробництва і утворення власних і всіх і кожного.

Створення марксизму і філософії Енгельса відрізняється від традиційних доктрин, систем і вчень. Ця відмінність виявляється у філософській ідеї з політико-економічними і соціально-прктичними сторонами марксистського світогляду.

Щоб зрозуміти гуманістичний зміст марксистської філософії і її місце в Європі, духовні традиції, треба зупинитися на проблемі, одною з яких є проблема відчуження, яка була висунута Марксом. Маркс висунув матеріальну ідею, що є підставою для розуміння будь-якого відчуження, зокрема релігійного. Маркс став на позиції приватної власності. Отже, він вперше в історії філософії створив нову концепцію соціального буття, в якій практично виступив, як найбільш глибока основа характеристики світу.

Головна і фундаментальна ідея Маркса полягає в тому що для нового розуміння можливо було осмислити як впливає суб’єкт на об’єкт.

Найголовнішим представником і послідовником марксизму в Росії був Ленін. Він розробляв проблеми марксистської філософії на основі узагальнення суспільної практики. Він дав діалектико-матеріальне обґрунтування і завершив подальший розвиток марксизму.

На думку Маркса, релігійне відчуження засноване на приватній власності, яка є джерелом відчуження.

Філософські погляди Маркса і Енгельса сформувалися під впливом ідей Гегеля і Фейєрбаха. Основні їх філософські праці — «Рукописи 1844 року», «Капітал» К. Маркса, спільна з Енгельсом «Німецька ідеологія», «Анти-Дюрінг» Енгельса. Системний виклад філософії у них відсутній. Її можна реконструювати на основі окремих концепцій та ідей, висловлених у вищезазначених та інших працях. Ці обставини породили різні, іноді протилежні, інтерпретації філософії марксизму.

 

Володимир Ульянов (Ленін) Карл Маркс

 

 

Тема:

Філософія ХІХ – ХХ ст.

План







Последнее изменение этой страницы: 2016-08-06; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.204.227.250 (0.004 с.)