Система класифікації та кодування економічної інформації

 

 

Важливою складовою інформаційного забезпечення являється система класифікації і кодування

Класифікація обов’язковий етап попередньої підготовки економічних даних до автоматизованої обробки, а також передумова раціональної організації інформаційної бази і моделювання інформаційних процесів.

Її можна визначити як складову інформаційного забезпечення будь-якої інформаційної системи, яка належить до мовних засобів управління. Тому класифікація є основою для кодування інформації і наступного її пошуку.

Система класифікації — це сукупність методів і правил розподілу множини об'єктів (М) на підмножину(М_ij) в відповідності з признаками подібності або розходження.

Об’єкт класифікації — елемент класифікаційної множини.

Класифікаційне групування — підмножина об’єктів, які отримані в результаті класифікації.

Розрізняють два методи класифікації — ієрархічний і фасетний метод класифікації.

Ієрархічний метод класифікації — це послідовний поділ множини об’єктів на підлеглі класифікаційні групування.

Переваги: логічність побудови, чіткість виділення ознак, великий обсяг інформації, зручність використання.

Недоліки: жорстка структура, відсутність резервного обсягу.

Фасетний метод класифікації — паралельний поділ множини об’єктів на незалежні класифікаційні групування.

Фасет — набір значень одного признаку класифікації. Фасети взаємно незалежні. Кожен об'єкт може одночасно входити в різні класифікаційні угрупування.

Переваги: гнучкість структури (пристосування до змін у задачах), дає можливість включати нові фасети чи видаляти старі).

Недоліки: недостатньо повне використання обсягу.

 

 

 

Рис. 1. Ієрархічна класифікація

ФАСЕТИ

Значення	Ф	Ф		Ф k
	//////////////////
...

Рис.2. Фасетна класифікація

Kодування — процес присвоєння умовного позначення різним позиціям номенклатури.

Код — це знак чи сукупність знаків, прийнятих для позначення класифікаційного групування чи об’єкта класифікації.

Для кодування інформації в інформаційних системах застосовують порядковий, серійно-порядковий, послідовний та паралельний методи кодування.

Порядковий метод кодування є найпростішим і найпоширенішим. Побудова кодів виконується в міру зростання або спадання ознак без пропуску номерів.

При серійно-порядковому методі кодування на кожну групу ознак відводиться серія порядкових номерів з резервом номерів.

Послідовний метод кодування передбачає виділення певних розрядів коду під певні ознаки.

Паралельний метод кодування теж передбачає виділення розрядів, але значення ознаки, записаної на будь-якому розряді коду, не залежить від значення ознак, записаних на інших розрядах.

При виборі методів класифікації і кодування об’єктів слід ураховувати:

Ø можливість розширення кодової множини об’єктів і внесення відповідних змін;

Ø однозначність ідентифікованих об’єктів;

Ø мінімальну довжину коду;

Ø можливість обробки інформації за допомогою ЕОМ;

Ø простоту методу кодування;

Ø застосування загальноприйнятих позначень.

 

Єдина система класифікації та кодування.

Категорії класифікаторів

Після присвоєння кодів створюється класифікатор.

Класифікатор – це систематизоване зібрання однорідних найменувань і їх кодових позначень.

Єдина система класифікації та кодування – це комплекс взаємопов’язаних класифікаторів техніко-економічної інформації, які пристосовані до обробки засобами обчислювальної техніки з автоматизованою системою ведення цих класифікаторів.

Результатом робіт з класифікації та кодування є розробка класифікаторів за типом об’єктів і категоріями.

Держстандартом допускається використання класифікаторів таких видів:

Ø загальнодержавні (державні) класифікатори;

Ø міжгалузеві класифікатори;

Ø галузеві класифікатори;

Ø класифікатори підприємств (локальні).

Приведемо перелік основних загальнодержавних та галузевих класифікаторів:

СПАТО — Система позначень автономій, територій, областей;

УКФВ — Український класифікатор форм власності;

КОПФГ — Класифікатор організаційно-правових форм господарювання;

ЄДРПОУ — Єдиний державний реєстр підприємств, організацій України;

ЗКГНГ — Загальний класифікатор галузей народного господарства;

СПОДУ — Система позначень органів державного управління;

УКВ — Український класифікатор валют;

УКП — Український класифікатор продукції;

КОВ — Класифікатор одиниць виміру;

УСГК — Українська стандартна галузева класифікація;

УБК— Українська бюджетна класифікація;

КВПП — Класифікатор видів платників податків;

КБУ — Класифікатор банківських установ;

УКОЗ — Український класифікатор основних засобів;

Приведемо приклад кодових позначень:

ДКУД — Український класифікатор управлінських документів

Код уніфікованої форми документа складається із 7 цифрових десяткових знаків і контрольного числа. Структура коду форми документа по УКУД:

ХХ — клас форм

ХХ — підклас форм

ХХХ — регістраційний номер

Х — контрольне число

УКВЕД — Український класифікатор видів економічної діяльності;

Загальне кодове позначення об”єктів КВЕД має такий вигляд:

ХХ — розділ

ХХ. Х — група

ХХ. ХХ — клас

ХХ. ХХ. ХХ — підклас

 

Штрихове кодування

Штрихове кодування є одним з типів автоматичної ідентифікації, що використовує метод оптичного зчитування інформації. Воно ґрунтується на принципі двоїчної системи числення; інформація запам'ятовується як послідовність 0 і 1. Широким лініям і широким проміжкам привласнюється логічне значення 1, вузьким — 0. У зв'язку з цим штрихове кодування є спосіб побудови коду за допомогою чергування широких і вузьких, темних і світлих смуг.

Існують наступні види штрихових кодів:

Ø UPC — універсальний товарний код, розроблений у США і застосовується в країнах Америки;

Ø ЕАN — товарний код, створений у Європі на базі UРС. Відповідає назві Європейської асоціації товарної нумерації, що одержала в даний час статус Міжнародної організації (ЕАN International);

Ø UСС/ЕАN — єдиний стандартизований штрихової код; створений об'єднаними зусиллями організацій США і Канади (Uniform Code Council) і ЕАN International;

Відповідно до видів розрізняються наступні штрихові коди:

UРС-12, ЕАN-13, ЕАN-14, ЕАN-8, UСС/ЕАN-128 (Соdе 39).

UРС-12 є дванадцяти розрядним кодом. Структура коду:

Х — знак системи нумерації

ХХХХХ — номер виробника

ХХХХХ — код продукту

Х — остання цифра є контрольною.

ЕАN-13 є тринадцяти розрядним кодом. Структура коду наступна:

ХХХ — позначають країну виробник;

ХХХХ — код підприємства-виробника

ХХХХХ — код продукту

Х — остання цифра є контрольною

ЕАN-8 є восьми розрядним кодом; використовується для кодування малогабаритних упакувань. Структура коду наступна:

ХХХ — країна-виробник товару

ХХХХ — код продукту

Х — остання цифра є контрольною

ЕАN -14 — чотирнадцяти розрядний код із прямокутним контуром. Він складається з 13 розрядів, що розташовуються за значенням у тій же послідовності, що й ЕАN-13, і одного додаткового розряду. Цей додатковий розряд указується першим і відбиває специфіку упакування цифрами від 1 до 8, наприклад, 1 — групове упакування, 2 — упакування партій у контейнер і т.д. Основне призначення ЕАN-14 — ідентифікація транспортного упакування.

Соdе 39 одержав свою назву по сполучуваності елементів три з дев'яти. У кожнім знаку три елементи є широкими, інші шість — вузькими. Для відображення коду використовується 43 символи, включаючи всі прописні букви, цифри від 0 до 9 і сім особливих знаків (–. $ / + % пробіл). Соdе 39 також не має фіксованої довжини, може варіюватися до 40 розрядів.

Сучасною версією коду Соde 39 є UСС/ЕАN-128 — алфавітно-цифровий код, що також не має фіксованої довжини, який дає повну характеристику предмета постачання. Складовими коду є: світле поле, стартовий знак (А, В і С), що забезпечує використання найбільш повного набору знаків, знак функції, що дозволяє автоматично контролювати відмінність символіки коду від інших символік, дані, контрольне число. Основна перевага коду UСС/ЕАN-128 полягає в більш щільному представленні цифрових даних, що дозволяє заощадити багато місця.

Використання кодів регулюється відповідними міжнародними і національними стандартами. Код країни привласнюється ЕАN International.

 

Ціль штрихового кодування інформації полягає у відображенні таких інформаційних властивостей товару, що забезпечують реальну можливість простежити за їхнім рухом до споживача, що зв'язано з підвищенням ефективності керування виробництвом.

Необхідність упровадження штрихових кодів продиктована надзвичайно великим обсягом постачань, територіальною розкиданістю взаємозалежних організацій і підприємств, недостатньою інформацією про властивості товару на його упакуванні й у супровідній документації, відсутністю достовірної і своєчасної інформації в постачальників продукції про надходження товару до покупця.

Використання штрихових кодів забезпечує діяльність виробників і споживачів на товарному ринку використання єдиного коду, захист споживача від несумлінності виготовлювачів продукції, керування потоками інформації, а також обмін інформацією як усередині організації так і між ними за допомогою методів і засобів електронного обміну даними.

Система штрихового кодування інформації являє собою сукупність виду штрихових кодів і технічних засобів нанесення на носії інформації, верифікації якості печатки, зчитування з носіїв, а також попередньої обробки даних.

Для зчитування штрихового коду з носіїв інформації використовуються скануючі пристрої різного типу: контактні олівці і сканери; лазерні сканери і мобільні термінали, що зчитують інформацію на відстані.

Мобільний термінал забезпечує крім зчитування інформації з носіїв попередню обробку даних і їхню передачу на комп'ютер для подальшого узагальнення й аналізу.

Типова технологія використання системи штрихового кодування в Україні магазинами типу «супермаркет» розглядається на прикладі процесу оформлення надходження товарів і його продажу покупцям.Товари, що надходять на склад магазина, направляються на контроль відповідності кількості і якості. У результаті операції здійснюється приймання чи відмовлення товару від приймання.

Товари надходять на склад магазина у виді великої партії в контейнерах, у дерев'яній, картонній чи якій-небудь іншій тарі, на яких наклеєна супровідна етикету. При цьому розрізняються два випадки оформлення етикеток: з наявністю чи відсутністю штрихового коду ЕАN-14. Надходження товару супроводжується накладною. Прийнятий товар оформляється товарознавцем, що оперативно вносить інформацію з накладних у комп'ютер. При надходженні товару з штриховим кодом який зчитується сканером, і інформація з етикетки додатково до інформації з накладних передається на комп'ютер, де здійснюється порівняння на відповідність штрихового коду вимогам, пропонованим до ЕАN-14 стандартами України, а також ведеться попередня обробка даних. Якщо штриховий код на етикетці відсутній, за допомогою спеціалізованої програми товарознавець кодує товари і друкує етикетки зі штриховими кодами.

Складування і збереження товару на складах відбувається наступним чином. Комірник розміщає прийнятий до реалізації товар для збереження його на складі. Стелажі, на які укладається товар також оснащені штриховими кодами. Штрихові коди на товарі в місцях збереження зчитуються сканером для того, щоб одержати підтвердження про правильність місцезнаходження товару, і інформація про це передається в комп'ютер.

Якщо товар має одиничне упакування, то на ній необов'язково може бути нанесений штрихової код ЕАN-13. У разі потреби комірник здійснює маркірування товарів.При надходженні товару в розсипі він фасується, зважується й упаковується з нанесенням коду ЕАN-13. Підготовлений у такий спосіб товар подається в торговий зал.

У торговому залі робоче місце касира-контролера оснащене сканером для зчитування штрихових кодів, з'єднаним з касовим апаратом. Касовий апарат, у свою чергу, з'єднаний з комп'ютером де є довідник штрихових кодів всіх наявних товарів і відповідні їм ціни.

Ведеться також оперативний контроль наявності товарів у торговомузалі і на складі. Оперативний контроль дозволяє одержувати інформацію про обсяг продажів, запасах продукції на складах і їхній наявності в торговому залі, змінах цін. Робочі місця товарознавців, комірників, касирів-контролерів і керівного персоналу магазина (директора, бухгалтера, менеджера) поєднуються в єдину обчислювальну мережу.

 

Завдання для перевірки знань