Методи формалізованого опису економічної інформації : кодування.

Для того, щоб І. стала даними, для неї необхідно здійснити деякі процедури формалізованого опису, а саме:

Рис4. Схема перетворення інформації в дані

Під кодуванням розуміють процес створення кодів (набору цифр, букв та цифр і букв) та присвоєння їх підмножинам об’єктів, отриманих у ході класифікації.

Розрізняють два види методів кодування: а) реєстраційний; б) класифікаційний.

До реєстраційних належать порядковий та серійно-порядковий методи, до класифікаційних — послідовний і паралельний.

Порядковий метод кодування — це створення коду із чисел натурального ряду і його присвоєння. Найбільш простий і повний, однозначний.

Серійно-порядковий метод кодування — це створення коду із чисел натурального ряду із закріпленням окремих серій чи діапазонів цих чисел за об’єктами класифікації з однаковими ознаками і його присвоєння. Використовується для двоознакових номенклатур.

Послідовний метод кодування — це створення коду класифікаційного групування і (чи) об’єкта класифікації з використанням кодів послідовно розміщених підпорядкованих групувань, отриманих за ієрархічного методу класифікації, і його присвоєння.

Паралельний метод кодування — це створення коду класифікаційного групування і (чи) об’єкта класифікації з використанням кодів незалежних групувань, отриманих за фасетного методу класифікації, і його присвоєння.

Результати класифікації і кодування фіксуються в документах, що отримали назву класифікаторів.

Класифікатор являє собою документ, у якому відображено систематизований перелік назв і кодів класифікаційних групувань або об’єктів класифікації.

Під час розв’язання економічних задач слід забезпечити їх порівнянність. Здійснюється це створенням єдиних систем групувань, побудованих за єдиними класифікаційними ознаками, — Єдиної системи класифікації та кодування техніко-економічної інформації (ЕСКК ТЕІ).

Залежно від рівня затвердження та сфери застосування класифікатори ТЕІ поділяють на: міжнародні(ТНЗЕД, INCOTERMS, EAN); загальнодержавні (ідентифікаційний код платника податків, ЕДРПОУ); галузеві; класифікатори об’єднань, підприємств та установ.

В основі будь-якого моделювання лежить теорія, яка стверджує: абсолютна подібність може мати місце лише за умови заміни одного об’єкта таким самим іншим. А це означає, що при моделюванні подібність не має місця — основна мета моделювання полягає в тому, щоб модель досить добре відображала досліджуваний аспект функціонування.

Найсприйнятнішіми методами моделювання є: а) системно-структурне; б) ситуаційне; в) імітаційне (динамічне). Загалом процес динамічного моделювання підприємства (Dynamic Enterprise Model) можна виразити таким чином: підприємство зводиться до ієрархічної моделі, яка формується з елементарних функціональних модулів (бізнес-функцій), що поєднуються в інформаційні потоки (бізнес-процеси), та організаційної структури підприємства (бізнес-організації). Сукупність моделей бізнес-функцій, моделей бізнес-процесів і моделі бізнес-організації являє собою імітаційну бізнес-модель підприємства.

Контрольні запитання:

1. Назвіть класифікацію ЕКІ?

2. Назвіть в чому особливості кодування ЕКІ?

3. Що таке моделювання ЕКІ?

Література

Електроний ресурс: http://derg2009.at.ua/_ld/0/4_qMM.doc
Тема: Застосування штрихового кодування в інформаційних технологіях та програмних агентів в інформаційних системах на підприємствах

Мета: ознайомлення з призначенням штрихового кодування в інформаційних технологіях та системах на підприємствах

План

1. Історія виникнення штрихового кодування

2. Види штрихового кодування

3. Види штрихового кодування, що застосовуються в Україні

Штрихові системи кодування як метод маркування товарів з’явилися в серердині 60-х років ХХ століття у США та інших економічно розвинених країнах світу для ідентифікації руху величезних мас товарів на всьому шляху від виробника до споживача. В Україні штрихове кодування товарів було введено Постановою Кабінету Мінічтрів від 29 травня 1996р. №574 з метою створення умов для впровадження в Україні інформаційних технологій автоматизованої ідентифікації та електронного обміну даними і створення інформаційної бази для контролю та управління товарно-грошовим обігом в державі. У серпні 1996р. Міністерство зовнішніх економічних зв’язків і торгівлі України затвердило положення про штрихове кодування товарів. Кодування товарів та одиниць обліку підприємницької діяльності здійснюється Асоціацією Товарної Нумерації України “ЄАН-Україна”.

Штрихове кодування основується на застосуванні двійкової системи числення: інформація запам’ятовується як послідовність нулів і одиниць, причому широкі полоси (темні чи світлі) означають 1, вузькі – 0, тому штриховий код являє собою послідовність полос: світлих чи темних, вузьких чи широких, нанесені на різні носії інформації (папір, самоклеювана плівка, кераміка, пластмаса тощо).

В даний час використовується кілька видів штрихових кодів.

В США і Канаді застосовується код UPC, тому українські товари, що поставляються в ці країни, повинні мати даний код.

На основі коду UPC в Європі створена міжнародна система товарної нумерації EAN. Система EAN – це мінародний стандарт для ідентифікації товарів, послуг та розташування, автоматизованої ідентифікації на основі штрихових кодів та електронного обміну даними – EDI – Electronic Data Interchange.

Система EAN базується на трьох основних технологіях:

- ідентифікаційні номери (коди EAN) – ідентифікують товари, послуги і розташування та є ключами доступу до інформації;

- штрихові коди EAN – дозволяють автоматизувати введення, відображення та зчитування як ідентифікаційних номерів, так і іншої інформації стосовно товарів;

- стандарт EAN для EDI – EANCOM – забезпечує електроннийобмін даними (документами) між діловими партнерами у стандартизованому форматі.

Ці технології створено для підвищення ефективності ділових процесів у виробництві, розподілі і продажу товарів та наданню послуг. Застосування системи EAN стосується в першу чергу автоматизації касових операцій, операцій відвантаження та приймання товарів, інвентаризації, автоматичного замовлення та аналізу продажу.

В Україні використовуються кілька видів штрихових кодів EAN:

EAN/UPS – застосовується для маркування одиниць обліку, що обліковуються через касові апарати;

ITF – штрихкодова символіка, застосовується для маркування товарів, які не призначені для проходження через касові апарати. Більш придатна для друку на поганої якості носіях (транспортних упаковках, гофрокартоні тощо);

UCC/EAN–128 – сучасний, найбільш досконалий, копкатний та надійний алфавітно-цифровий код для кодування алфавітно-цифрової інформації, що дозволяє доповнювати одні дані іншими, пов’язуючи їх в один символ. Код не має фіксованої довжини. Додатково до основної функції, пов’язаною з ідентифікацією товарів, код забезпечує стандартизацію даних про терміни придатності товарів, ідентифікацію партій і серій товарів, ідентифікацію окремих транспортних одиниць, одиниць і точності вимірювання, шифрів місць походження, а також стандартизацію іншої інформації, якою підприємства обмінюються між собою;

EAN-13 – тринадцятирозрядний код, що застосовується для одиниці постачання, що містить різні товари. Структура коду: перші три цифри, як правило, означають країну-виробника, наступні чотири цифри – код підприємства-виробника, далі п’ять цифр – код продукту, остання цифра – контрольне число. Крайні і центральні штрихи є довшими;

EAN-14 – чотирнадцятирозрядний код з прямокутним контуром. Аналогічно попередньому він складається з 13 розрядів тієї ж послідовності та одного додаткового знаку, що ставиться першим і відображає специфіку упаковки (1 – групова упаковка, 2 – упаковка партій в контейнер і т.д.)

Система EAN застосовується в будь-якому виді діяльності, де є потреба в обліку, контролі та управлінні рухом одиниць обліку та електронній передачі данних. Вона дозволяє автоматизувати ці процеси, зменшити кількість ручної праці та затрати часу, підвищити швидкість, точність та ефективність виконання.

Кодуванню та маркуванню підлягають деталі, вузли, комплектуючі і т.ін. з метою автоматизації виробництва; готові вироби для зберігання і транспортування; технологічні та комерційні документи.

Кодування та маркування виду послуг, їх вартості та термінів оплат дозволяє автоматизувати облік надання послуг та контроль їх оплати. Для маркування документів коди використовують з метою контролю їх проходження та автоматизованого доступу до електронних копій в базах данних.

Застосування технологій EAN штрихового кодування та електронного передавання даних EDI дозволяє створити комплексну автоматизовану систему обліку та контролю руху товарів. Така система може містити сервер системи обліку, електронні контрольно-касові апарати, ваго-касові та ваго-вимірювальні комплекси, принтери та сканери штрихових кодів.

QR-код — матричний код (двовимірний штрих-код), розроблений і представлений японською компанією «Denso-Wave»[1] в 1994 році. Абревіатура QR походна від англ. quick response, що перекладається як «швидка відповідь». Основна перевага QR-кода — це легке розпізнавання скануючим обладнанням (в тому числі й фотокамерою мобільного телефона), що дає можливість використання в торгівлі, на виробництві, в логістиці. Cьогодні QR-коди найбільше розповсюджені в Японії, країні, де штрих-коди користувалися такою великою популярністю, що об'єм інформації, зашифрованої в коді, швидко перестав влаштовувати індустрію. Японці почали експериментувати з новими способами кодування невеликих об'ємів інформації в графічному зображенні. Вже на початку 2000 року QR-коди отримали широке розповсюдження в Японії, їх можна було зустріти на великій кількості плакатів, упаковок і товарів.

Контрольні запитання

1. Коли з’явилися перші системи штрихового кодування?

2. Які є види штрихового кодування?

3. Які види штрихового кодування використовуються в Україні?

4. Що таке QR-код?

Література

Штрихове кодування інформації. Структура інформаційних систем. Класифікація каналів витоку інформації. Електроний ресурс: http://ua.textreferat.com/referat-7691.html
Розділ ХІІІ. Автоматизоване робоче місце фахівця з комерційної діяльності