Побудова инфологічної моделі

Опис предметної області, виконаний без орієнтації на використовувані надалі програмні та технічні засоби, називається инфологической моделлю.

Тому перш ніж почати проектування бази даних, необхідно як сл ід розібратися, як функціонує предметна область, для відображення якої створюється БД. Для цього використовують штучні формалізовані мовні засоби. У зв'язку з цим п ід инфологической моделлю (Илм) розуміють опис предметної області, виконаний з використанням спеціальних мовних засобів, що не залежать від використовуваних надалі програмних засобів (Рис.4) Основними конструктивними елементами инфологической моделі є сущність, зв'язки між ними та їх властивості (атрибути).

Концептуальна інфологічна модель відображає зв'язок сутностей, розмірність зв'язків і будується у вигляді діаграми з використанням спеціальних позначень. Модель наочно показує взаємозв'язок об'єктів предметної області, на основі яких будувалися сутності, з її допомогою формується цілісне уявлення про семантику предметної області.

Даталогічне проектування

На етапі даталогічного проектування створюється даталогічна модель (ДЛМ) предметної області. ДЛМ будується на базі инфологической моделі, отриманої на попередньому етапі проектування, і є моделлю логічного рівня, представляючи собою відображення логічних зв'язків між елементами даних безвідносно до їхнього вмісту і середовища зберігання. На етапі даталогічного проектування суті перетворюються на однойменні відносини з аналогічними атрибутами. Перед складанням даталогічноі схеми необхідно встановити зв'язки і нормалізувати

Контрольні питання:

1. Назвіть рівні моделей даних

2. Опишіть будову інфологічної моделі

3. Опишіть даталогічне проектування

 

Література

1. Електроний ресурс: http://www.ed.vseved.ru/

2. Основи інформаційних систем: Навч. посіб. -- 2-е вид., перероб. і доп. / В. Ф. Ситник, Т. А. Писаревська, Н. В. Єрьоміна, О. С. Краєва; За ред. В. Ф. Ситника. -- К.: КНЕУ, 2001. -- 420 с.

Тема: Методи створення оптимальної моделі баз даних

Мета: ознайомитися з поняттям оптимальної моделі баз даних та методами її побудови при використанні БД в комерційній діяльності підприємств

План

1. Загальні положення. Поняття бази даних та системи управління базою даних

2. Вимоги та методи до оптимальних моделей баз даних

Під оптимальною логічною моделлю баз даних розуміють модель, яка не має аномалій, пов’язаних з модифікацією БД, тобто проблем, що можуть виникнути у зв’язку із замінами, вставками і вилученнями даних із БД.

Для створення такої моделі баз даних незалежно від того, яка СУБД використовується — ієрархічна, сіткова чи реляційна — застосовується теорія нормалізації реляційних баз даних. Використання реляційного підходу дає змогу спроектувати оптимальну логічну модель БД, яка потім досить просто трансформується в ієрархічну чи сіткову модель.

В основу реляційних моделей покладено поняття відношення, яке подають у вигляді двовимірної таблиці.

Реляційна БД — це набір взаємопов’язаних відношень. Кожне відношення (таблиця) в ЕОМ подається як файл. Відношення мож­на поділити на два класи: об’єктні і зв’язкові.

Об’єктні відношення зберігають дані про інформаційні об’єк­ти предметної області. Наприклад: КЛІЄНТ (код клієнта, назва клієнта, адреса, телефон) є об’єктним відношенням.

В об’єктному відношенні один з атрибутів однозначно ідентифікує окремий об’єкт. Такий атрибут називається первинним ключем відношення. У наведеному відношенні роль ключа виконує атрибут «код клієнта».

Ключ може вміщувати кілька атрибутів, тобто бути складеним. В об’єктному відношенні не повинно бути рядків з однаковим ключем, тобто не допускається дублювання об’єктів. Це основне обмеження реляційної моделі для забезпечення цілісності даних.

Зв’язкове відношення зберігає первинні ключі двох або більше об’єктних відношень. Ключі зв’язкового відношення мають на меті встановлення зв’язків між об’єктними відношеннями.

Розглянемо, наприклад, ще одне об’єктне відношення БАНК(код банку, назва банку, адреса банку).

Тоді зв’язкове відношення БАНК-КЛІЄНТ (код банку, код клієнта) буде сполучним між двома об’єктними відношеннями БАНК іКЛІЄНТ. У зв’язковому відношенні можуть дублюватися ключові атрибути. Крім ключів, за якими встановлюють зв’язок у зв’язковому відношенні, можуть бути ще й інші атрибути, які функціонально залежать від цього складового ключа.

Ключі в зв’язкових відношеннях називаються вторинними або зовнішніми ключами, оскільки вони є первинними ключами об’єк­тів інших відношень. Реляційна модель накладає на зовнішні ключі обмеження, яке називають посилковою цілісністю. Воно необхідне для забезпечення цілісності даних.

Посилкова цілісність — це відповідність між об’єктними та зв’язковими відношеннями, яка полягає в тому, що кожному зовнішньому ключеві зв’язкового відношення має відповідати рядок якогось об’єктного відношення. Без такого обмеження може статися так, що зовнішній ключ посилається на об’єкт, про який нічого не відомо.

У реляційній БД накладається ще одне обмеження — відношення мають бути нормалізовані.

Контрольні запитання:

1. Що таке БД?

2. Що таке СУБД?

3. Які ви знаєте вимоги та методи до оптимальних моделей баз даних?

Література:

1. Информатика для юристов и экономистов/ Симонович С.В. и др. - СПб: Питер,

2. М.І. Жалдак, Ю.С.Рамський. Інформатика. Київ, "Вища школа", 1991.

3. Ю. Шафрин. Информатика. Информационные технологии: в 2 ч. М.: Лаборатория Базовых Знаний, 2001.

4. Куперштейн. В. Современные информационные технологии в производстве и управлении.-СПб.:БХВ, 2000.-304 с.