Проектування інформаційних систем – це тривалий, трудомісткий і динамічний процес. В якому на різних етапах беруть участь фахівці різних напрямків і кваліфікацій.

Проектування має ціллю забезпечити ефективне функціонування АІС і взаємодію АІТ з спеціалістами, які використовують у сфері діяльності конкретного об'єкту обчислювальну техніку і розвинуті засоби комунікації для виконання своїх професійних задач і прийняття управлінських рішень. Тільки якісне проектування забезпечить створення такої системи, котра зможе функціонувати при постійному удосконаленню її технічних, програмних, інформаційних складових і яка зможе розширяти спектр управлінських рішень, які реалізуються та об'єктів взаємодії.

У процесі проектування удосконалюються як організація основної діяльності економічного об'єкта так і організація управлінських процедур.

Проектування АІС потребує розробки єдиних теоретичних положень, методичних підходів по їх створенню і функціонуванню, без чого неможлива взаємодія різних економічних об'єктів, їх функціонування в складному багаторівневому комплексі.

Виконання приведених принципів необхідно при виконанні робіт на всіх стадіях створення і функціонування АІС і АІТ, тобто на протязі усього життєвого циклу.

Життєвий цикл АІС і АІТ дозволяє виділити чотири основні стадії: передпроектна; проектна; введення в дію і функціонування. Кожна стадія проектування розділяється на ряд етапів і передбачає складання документації яка відображає результати роботи.

Під стадією створення інформаційної системи розуміють одну із частин процесу створення інформаційної системи, яка встановлена нормативними документами і документацією на інформаційну систему з описом повної моделі ІС на даному рівні, або прийняття ІС до експлуатації.

Етапи створення інформаційної системи – це складові стадії створення, об’єднанні характером робіт.

Державним стандартом ГОСТ 34.601 – 90 визначено стадії та етапи розробки інформаційних систем. В цьому стандарті наводиться перелік стадій і етапів по створенню інформаційних систем.

Основними роботами, які виконуються на стадіях і етапах проектування, вважають:

І стадія — передпроектне обстеження:

1-й етап — зібрання матеріалів для проектування — формування вимог, вивчення об'єкта проектування, розробка і вибір варіанта концепції системи;

2-й етап — аналіз матеріалів і формування документації — створення і затвердження техніко-економічного обґрунтування і технічного завдання на проектування системи на основі аналізу матеріалів обстеження, які зібрані на першому етапі.

ІІ стадія — проектування:

1-й етап — технічне проектування, де ведеться пошук раціональних проектних рішень по всім аспектам розробки, створюються і описуються всі компоненти системи. а результати роботи відображуються в технічному проекті;

2-й етап — робоче проектування, в процесі якого здійснюється розробка і доведення програм. корегування структур бази даних, складання документації на поставку, установку технічних засобів і інструкцій по їх експлуатації, підготовка для кожного користувача системи інструктивного матеріалу, що оформляється у вигляді посадових інструкцій спеціалістам які будуть виконувати свої професійні функції з використанням технічних засобів управління. Технічний і робочий проект можуть об'єднуватись в єдиний документ — техно-робочий проект.

ІІІ стадія — введення системи в дію:

1-й етап — підготовка до введення — установка і ввід в експлуатацію технічних засобів, завантаження баз даних і попередні випробовування програм, навчання персоналу;

2-й етап — проведення попередніх випробовувань для всіх компонентів системи перед здачею в експлуатацію, навчання персоналу;

3-й етап (завершальна стадія створення АІС і АІТ, яка оформлюється актами приймання і здачі робіт) — введення в експлуатацію;

ІV стадія — промислова експлуатація — функціонування системи що включає супроводження програмних засобів і всього проекту, оперативне обслуговування і адміністрування баз даних.

Треба звернути увагу, що головна особливість розробки АІС і АІТ полягає в концентрації складності на стадіях передпроектного обстеження та проектування і відносно невисокої складності і трудомісткості наступних етапів. Більш того, невирішені питання і помилки, які допущені на етапах аналізу і проектування, породжують на етапах впровадження і експлуатації труднощі, часто не вирішення проблем що в кінцевому рахунку призводить до відмови використання матеріалів проекту.

Розглянемо особливості проектування АІТ.

Сучасна інформаційна технологія реалізується в умовах спроектованих автоматизованих інформаційних систем, де в процесі їх створення повинні бути взаємопов'язані раціональні методи рішення управлінських задач і технологія обробки даних.

При проектуванні автоматизовані інформаційні технології розглядуються у наступних аспектах:

· технологічному — як апаратно-комунікаційний комплекс, який має конкретну конфігурацію і служить для обробки і передачі інформації;

· програмно-математичному — як набір математичних, інфологічних, статистичних, алгоритмічних та інших машинних моделей, а також комп'ютерних програм що їх реалізує;

· методичному — як сукупність засобів реалізації функцій управління;

· організаційному — як опис документообороту і регламенту діяльності апарата управління;

· поопераційному — як сукупність технологічних, логічних і арифметичних операцій, що реалізуються в автоматичному режимі.

Характеристика та типи облікових задач, які підлягають автоматизації

В умовах автоматизованих інформаційних систем бухгалтерський облік включає комплекси задач з усіх розділів обліку і синтетичних рахунків.

Наведемо перелік та характеристику комплексів задач внутрігосподарського обліку на підприємстві:

Облік основних засобів (ОЗ).

Призначення комплексу задач: облік наявності, надходження і вибуття ОЗ, нарахування амортизації та спрацювання, облік витрат на ремонт ОЗ.

Вихідна інформація: залишок ОЗ на кінець звітного періоду, суми амортизаційних відрахувань, залишкова вартість ОЗ.

Вхідна інформація: норми амортизаційних відрахувань, залишок ОЗ на початок звітного періоду, надходження і вибуття ОЗ, первісна вартість ОЗ.

Облік товарно-матеріальних цінностей.

Призначення комплексу задач: облік наявності, надходження і витрати товарно-матеріальних цінностей.

Вихідна інформація: залишок матеріалів, сировини на кінець звітного періоду, надходження, витрати і рух за період.

Вхідна інформація: залишок матеріалів, сировини на початок звітного періоду, надходження матеріалів, відпуск матеріалів у виробництво.

Облік коштів і фінансових операцій.

Призначення комплексу задач: облік наявності та руху коштів на поточному рахунку, у касі, облік розрахунків з підзвітними особами, дебіторами і кредиторами.

Вихідна інформація: залишок коштів у касі, на поточному рахунку, у підзвіті та заборгованість на кінець періоду, звіти з дебітом рахунку, оборот за кредитом рахунку за період.

Вхідна інформація: залишок коштів у касі, на поточному рахунку, у підзвіті на початок періоду, надходження, витрати, повернення коштів.

4. Облік праці та заробітної плати.

Призначення комплексу задач: облік розрахунку з працюючими за заробітною платою, облік відпрацьованого часу.

Вихідна інформація: суми нарахованої та виплаченої заробітної плати, утримання їз заробітної плати.

Вхідна інформація: тарифні ставки, оклади, кількість відпрацьованого часу, норми вироблення, норми утримань і нарахувань, фактичне вироблення.

Облік готової продукції, іі відвантаження та реалізація.

Призначення комплексу задач: складання звітів з випуску готової продукції, руху на складах, за відвантаженими товарами й обсягом реалізації.

Вихідна інформація: залишок готової продукції на кінець місяця, обороти за дебітом і кредитом рахунків, обсяг реалізації.

Вхідна інформація: обсяг випуску продукції, прихід, витрати, відвантаження, оплата продукції, залишок на початок місяця.