Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь FAQ Написать работу КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Пропозиція і закон пропозиціїСодержание книги
Поиск на нашем сайте
Пропозиція — рішення (або бажання) і спроможність виробити та запропонувати для продажу на ринку певну кількість продукту за кожну конкретну ціну з усіх можливих. Обсяг пропозиції, як і в разі попиту, залежить насамперед від конкретного виду товару. Загалом за незмінної ціни обсяг пропозиції зумовлений такими чинниками: 1) наявністю взаємозамінюваних товарів, або субінститутів; 2) наявністю доповнюючих товарів або товарів-комплементів (наприклад, ручка і чорнило); 3) змінами цін на товари-замінювачі; 4) змінами цін на доповнюючі товари або їх доступністю; 5) змінами в доходах; 6) змінами якості речей (тобто сукупності споживчих властивостей товару; 7) змінами моди, смаків, звичаїв; 8) змінами в навколишньому середовищі. У процесі вивчення залежності попиту від рівня цін було обгрунтовано закон пропозиції. Закон пропозиції — із зростанням цін виробники пропонують більше товарів, а з їх зниженням — менше. Еластичність попиту і пропозиції Важливу роль у виробничій діяльності товаровиробників, раціональному розподілі економічних ресурсів відіграє еластичність попиту і пропозиції. Адже інформації про відхилення ціни на товар під впливом певних чинників ще недостатньо для прийняття виважених рішень підприємцем, важливо знати міру такого відхилення. У цьому разі економічна наука пропонує категорію еластичності. Еластичність — міра чутливості попиту і пропозиції до зміни чинників, що їх визначають, насамперед до вартості товарів. У кількісному вираженні еластичність означає ступінь й або міру реагування однієї змінної величини внаслідок одновідсоткової зміни іншої змінної величини. Найважливішу роль в еластичності попиту і пропозиції відіграють зміни величини попиту залежно від ціни. Основні чинники, які впливають на цінову еластичність попиту: 1) наявність якісних взаємозамінних товарів та рівень цін на них (чим більше таких замінників і чим нижчі ціни на них, тим еластичнішим буде попит); 2) частка продукту в доходах споживача (чим важливіше місце посідає певний продукт у бюджеті споживача, тим вищою буде еластичність попиту на нього за незмінних усіх інших умов); 3) тривалість періоду для здійснення вибору (чим довший період часу для прийняття рішень, тим еластичніший попит на товар); 4) тип товарів, зокрема їх поділ на предмети розкоші та товари широкого вжитку (попит на предмети розкоші, як правило, еластичний, на товари широкого вжитку — несластичний). Еластичність за зміни ціни показує, яка зміна попитуу відсотках відбувається із зростанням ціни, скажімо, на 1%. Найпростіша формула цінової еластичності:
Відсоткова зміна кількості товарів, на які є попит Відсоткова зміна ціни
Еластичність попиту залежно від зростання ціни здебільшого є від'ємною величиною. Це означає, що із зростанням ціни попит на товар зменшується. Аналогічно вимірюється еластичність пропозиції. Еластичність пропозиції — відсоткова зміна пропонованої кількості товарів внаслідок одновідсоткового зростання цін. Як правило, таке значення еластичності позитивне, оскільки вища ціна — стимул для виробників до збільшення випуску товарів. Особливість ринкового механізму в цьому разі полягає в тому, що попит еластичніший за ціну протягом тривалого проміжку часу. Адже люди не одразу змінюють свої звички у споживанні товарів, до того ж попит на один товар може бути пов’язаний із запасом іншого товару у споживачів, попит на який змінюється повільніше. Так, різке підвищення ціни на бензин, хоч і скорочує попит на нього, але меншою мірою, ніж зростає ціна. Водночас на тривалому проміжку часу споживачі намагатимуться купувати малолітражні та економніші автомобілі. Найважливішими чинниками, які впливають на еластичність пропозиції, крім цін, є чисельність товаровиробників, очікування (цінові та ін.) різних суб’єктів економічної діяльності, розміри встановлюваних державою податків, фактор часу та ін. При цьому розрізняють: 1) короткотерміновий період еластичності попиту, в який підприємство не здійснює капіталовкладень у реконструкцію виробництва, а пристосовується до попиту шляхом збільшення завантаження виробничих потужностей, інтенсивності праці тощо; 2) середньотерміновий період, у який здійснюють капіталовкладення, але при цьому пропозицію пристосовують до попиту не за їх рахунок, а шляхом звуження або розширення виробництва на існуючих виробничих потужностях); 3) довготерміновий період, у який здійснюють реконструкцію виробництва (заміну застарілого устаткування на нове і відповідне розширення виробництва), а також з’являються нові товаровиробники даної продукції. Для окремих груп товарів (автомобілі, холодильники, телевізори тощо) попит еластичніший у короткотерміновий період. Так, у США щорічно продають 10-15 млн автомобілів. Тому із зростанням цін попит на автомобілі різко знизиться, хоча загальний парк автомобілів зменшиться ненабагато. В міру зношення машин попит на них з часом зросте. У пізнанні механізму ринкової рівноваги важливу роль відіграє коефіцієнт еластичності. Коефіцієнт еластичності — відношення зміни обсягу попиту чи пропозиції (зростання чи зменшення у відсотках) до зміни цін (у відсотках). Залежно від значення коефіцієнта еластичності розрізняють такі основні види еластичності попиту і пропозиції: абсолютно еластичні; відносно еластичні; одиничне еластичні; відносно нееластичні; абсолютно нееластичні. Відносно еластичний, або еластичний, попит — попит, за якого незначні зміни в ціні спричиняють значні (більші) зміни у кількості реалізованої продукції. Наприклад, зниження ціни на 2% зумовлює зростання попиту на 4%. Коефіцієнт еластичності в цьому разі повинен бути більшим за одиницю, а в нашому випадку він дорівнює двом. Таким є попит на предмети розкоші. Нееластичний попит — попит, за якого незначна зміна в ціні зумовлює ще меншу зміну в кількості реалізованої продукції. Так, із зниженнями ціни на 3% попит зростає лише на 1%. Коефіцієнт еластичності у цьому разі становить 1/3, тобто для нееластичного попиту характерний коефіцієнт, менший за одиницю. Таким, наприклад, є попит на хліб. Між наведеними видами еластичності попиту (еластичним та нееластичним) виникає проміжна ситуація. Одиничний попит — попит, за якого відсоткова зміна ціни дорівнює відсотковій зміні попиту (наприклад, коли зниження ціни на 1% зумовлює зростання продажу на 1%). Абсолютно нееластичний попит — попит, за якого зміна ціни не призводить до зміни кількості реалізованої продукції (таким, зокрема, є попит на сіль). Цей вид попиту характеризується тим, що найменше зниження ціни спонукає покупця збільшувати закупівлі від нуля до межі своїх можливостей. Практика, на думку західних учених, свідчить, що коефіцієнт цінової еластичності на хліб становить 0,15%, на яловичину — 0,64, на яйця — 2,65, на електроенергію — 0,13, на одяг і взуття — 0,20, на квитки до кінотеатру — 0,87%.
4. Закони, які управляють поведінкою підприємців-товаровиробників Якщо предметом економічної науки є закони розвитку економічної системи, а виробництво — важлива ланка (елемент) такої системи, то звідси логічно випливає висновок, що виробництво, а отже діяльність товаровиробників, також регулюються певними економічними законами. Закон зростання витрат За переходу від виробництва одних товарів до виробництва інших необхідно пристосовувати (адаптувати) ресурси. Адже їх неможливо повністю використати у виробництві альтернативних продуктів. При цьому одні ресурси (наприклад, людські) пристосовуються легше, інші (спеціалізована техніка) — важче. Чим більше підприємець намагатиметься виготовити альтернативних продуктів (наприклад, цукерок замість хлібобулочних виробів), тим активніше змушений він залучати менш придатні для виробництва цукерок ресурси. Якщо він спрямує на виготовлення хлібобулочних виробів усі ресурси, то альтернативні витрати виробництва за умови повного використання всіх ресурсів будуть максимальними. Це означає, що в разі заміни виробництва одних товарів іншими за повної зайнятості між збільшенням обсягів альтернативного товару і величиною альтернативних витрат встановлюються сталі й істотні зв’язки, які мають прямо пропорційний характер, що свідчить про дію закону зростання витрат. Закон зростання витрат — у разі заміни виробництва одного товару виробництвом іншого за повної зайнятості ресурсів альтернативні витрати другого виробництва зростають. Граничні показники Окремий товаровиробник з метою збільшення своїх доходів намагається зіставити доходи (користь) і витрати. Зрозуміло, що виготовлення додаткової одиниці товару вимагає додаткових витрат, а його реалізація спричиняє певне збільшення валових доходів. У західній економічній літературі приріст витрат на виготовлення одиниці додаткової продукції та відповідний приріст виручки (доходів) отримали назву граничних витрат (англ. marginal cost) і граничних доходів (marginal revenue). Перше правило, яким керується фірма (товаровиробник): розширювати випуск товарів можна до тих пір, поки додаткова одиниця продукції обходиться дешевше, ніж ціна продажу. Щодо отримання прибутку це правило означає, що прибуток зростатиме, якщо збільшення обсягів виробництва забезпечує перевищення граничними доходами величини граничних витрат. Закон спадної віддачі Проте знання цього правила ще недостатньо, щоб постійно збільшувати обсяги виробництва. Звернемося до такого прикладу. Для виготовлення цукерок потрібні певні засоби виробництва, предмети праці (шоколад, кокосове масло, начинка тощо) та люди. Засоби виробництва є постійною величиною (збудувати новий цех миттєво неможливо), а предмети праці та люди — змінними величинами (чинниками). Якщо керівництво підприємства з метою збільшення обсягів виробництва почне приймати на роботу нових працівників, то гранична продуктивність знижуватиметься, оскільки наявні виробничі площі та технологія розраховані лише на певну кількість працівників. При переході оптимальної межі порушуються вимоги щодо організації праці, й працівники починають заважати один одному. Це означає, що між кількістю та якістю постійних і змінних ресурсів існують внутрішньо необхідні, сталі й суттєві зв’язки, наявність яких є ознакою дії окремого економічного закону. Закон спадної віддачі — починаючи з певного моменту, послідовне приєднання одиниці змінного ресурсу до незмінного фіксованого ресурсу дає додатковий або граничний продукт, який зменшується у розрахунку на кожну наступну одиницю змінного ресурсу. Якщо формулювати його з погляду характеристики сутності економічного закону, то він означає внутрішньо необхідні, сталі й суттєві зв'язки між одним із змінних ресурсів та іншими незмінними ресурсами виробництва, порушення яких на певному етапі призводить до зниження граничної продуктивності кожної наступної одиниці цього змінного чинника. Цей закон діє за умови, що кожний додатковий працівник на підприємстві має однаковий рівень освіти, кваліфікації, трудових навичок тощо. Отже, за наявної максимальної кількості зайнятих на підприємстві кожен додатковий працівник робить менший внесок у загальний обсяг виробництва порівняно зі своїм попередником. На прикладі цього закону ще раз підтверджується істина, що вимоги дії економічних законів не можна порушувати. Попередньою умовою цього є знання сутності та механізму дії певного економічного закону. Якщо власник фірми знехтує вимогами цього закону, прибутки поступово знижуватимуться, і з часом фірма збанкрутує. Тема 9. КОНКУРЕНЦІЯ ЯК ЗАСІБ РЕАЛІЗАЦІЇ ПІДПРИЄМНИЦТВА Однією з рушійних сил підприємництва є конкуренція. Існують різноманітні форми та методи конкурентної боротьби, які по-різному впливають на підприємницьку діяльність і конкурентоспроможність фірми. Конкуренція відіграє важливу роль як рушійна сила розвитку економічної системи капіталізму, змушує підприємців мобілізовувати всю енергію і здібності для підвищення конкурентоспроможності своїх підприємств. Сутність конкуренції Конкуренція (лат. concurere — зіштовхуюсь, змагаюсь, як економічна категорія) — боротьба (в тому числі змагання, зіткнення, взаємодія) між виробниками (продавцями) за найвигідніші умови виробництва і збуту товарів та послуг, за привласнення максимальних прибутків. У разі зіткнення інтересів окремих виробників або продаців товарів і послуг кожен з них намагається довести свої переваги, забезпечити вигідніше і стабільніше положення, в тому числі за рахунок послаблення або навіть банкрутства конкуруючих підприємств. Сутність конкуренції повніше розкривається в її функціях. Вона сприяє: 1) розширенню підприємствами масштабів виробництва, підвищенню продуктивності праці й за рахунок цього зниженню витрат виробництва на одиницю продукції, а отже і ціни; 2) економії ресурсів (природних, матеріальних, трудових, фінансових та ін.); 3) впровадженню досягнень науки і техніки у виробництво, що зумовлює зростання продуктивності праці; 4) поліпшенню якості продукції й обслуговування (в тому числі післяпродажного) споживачів; 5) перерозподілу капіталу між галузями і вирівнюванню норми прибутковості у різних сферах і галузях економіки; 6) створенню умов для банкрутства підприємств, зростанню на цій основі безробіття; 7) виникненню економічних криз; 8) посиленню процесу диференціації товаровиробників, тобто збагаченню одних і збідненню інших; 9) монополізації економіки. Отже, конкуренція має як позитивні, так і негативні сторони. Їх співвідношення залежить від видів та форм конкуренції, впливу на неї регулюючої діяльності держави.
|
||||
Последнее изменение этой страницы: 2016-08-12; просмотров: 289; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.133.127.161 (0.009 с.) |