Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Сутність менеджменту державних фінансів, його види.

Поиск

Державні фінанси мають низку підсистем, як-то: державний бюджет, місцеві бюджети, фінанси державних підприємницьких структур тощо.

Проте центральне місце в державних фінансах посідає бюджетна система. Тому дуже важливим є визначення і розкриття змісту й ролі менеджменту державних фінансів як управління фінансами на макрорівні.

Практично управління державними фінансами — це сукупність форм і методів цілеспрямованого впливу держави на формування й використання централізованих і децентралізованих фондів фінансових ресурсів, що перебувають у розпорядженні державних органів управління. Понад 70 відсотків цих фондів становлять кошти бюджетів, тому бюджетний менеджмент — центральна ланка управління державними фінансами.

Бюджетний менеджмент спрямований на управління бюджетними ресурсами в процесі їхнього руху на всіх етапах бюджетного процесу. Менеджмент державних фінансів загалом і бюджетний менеджмент зокрема можуть розглядатися лише відповідно до умов функціонування всіх гілок влади в кожній державі.

Організаційну й методичну роботу з управління державними фінансами здійснює Міністерство фінансів України. Його повноваження й основні функції визначаються положенням "Про Міністерство фінансів України", яке затверджує Кабінет Міністрів.

Центральний апарат міністерства забезпечує втілення в життя державної фінансової політики, розробляючи конкретні методи впливу на ефективність суспільного виробництва, визначаючи оптимальні розміри мобілізації фінансових ресурсів до бюджету, оздоровлюючи фінансове становище в окремих галузях. Цього досягається завдяки розробці разом із Міністерством економіки України зведеного фінансового балансу держави і використання його показників для складання бюджетів. Успішне функціонування державних фінансів можливе за наявності правової основи

Найважливішими функціями центрального апарату міністерства є організація роботи зі складання і виконання державного бюджету; методичне керівництво роботою в галузі бюджетного і фінансового планування й фінансування передбачених витрат; ведення обліку і складання звіту про виконання зведеного і державного бюджетів; підготовка інформаційних матеріалів і доповідей Кабінету Міністрів України про хід виконання бюджетів

У міністерствах і відомствах, підприємницьких структурах усіх форм власності Міністерство фінансів здійснює перевірки бухгалтерських звітів, грошових документів, кошторисів, декларацій та інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків, інших обов'язкових платежів. Воно також аналізує економічне й фінансове становище галузей народного господарства, тенденції та динаміку розвитку форм власності, витрат на виробництво, рівень рентабельності та ефективності виробництва.

Разом з іншими економічними відомствами Міністерство фінансів бере участь у проведенні роздержавлення власності, демонополізації народного господарства, земельної реформи, вивчає вплив цих процесів на зміцнення фінансового становища держави. Воно також проводить роботу зі створення умов функціонування фінансового ринку.

Важливими напрямками роботи Міністерства фінансів є надання методичної та практичної допомоги галузевим міністерствам, відомствам, виробничим об'єднанням, державним корпораціям, асоціаціям, консорціумам, підприємствам і організаціям із фінансових питань щодо впровадження ринкових відносин, а також місцевим фінансовим органам в організації їхньої роботи. Апарат міністерства здійснює методичне керівництво бухгалтерським обліком, встановлює порядок ведення бухгалтерського обліку і складання звітності, визначення результатів господарської діяльності.

Бюджетний менеджмент

Бюджетний менеджмент — це сукупність взаємопов'язаних дій (управлінських функцій), прийомів, методів, що направлені на керування бюджетними ресурсами і відносинами, які виникають в процесі руху бюджетних потоків. Бюджетний менеджмент повинен дати відповідь на питання — як ефективно керувати цим рухом і відносинами.

Предметом бюджетного менеджменту як навчальної дисципліни є бюджетний процес і управління ним.

Систему управління бюджетом можна представити як комбінацію двох елементів: сукупності органів управління та етапів і методів управлінської діяльності в бюджетному процесі.

Можна виділити три групи органів управління бюджетом.

До першої групи відносимо органи законодавчої та виконавчої влади. Оскільки Державний бюджет як основний фінансовий план держави затверджується у вигляді Закону, то Верховна Рада виступає провідним органом в управлінні бюджетом.

Другу групу складають органи оперативного управління бюджетом. До неї належать: органи системи Міністерства фінансів (Міністерство фінансів України, Міністерство фінансів Автономної Республіки Крим; обласні фінуправління і міські фінуправління міст Києва та Севастополя, міські й районні фінансові відділи), Контрольно-ревізійна служба України, Державне казначейство, Державна податкова адміністрація, Рахункова палата.

Третю групу складають органи нефінансового профілю. Виконуючи покладені на них функції, вони також пов'язані з бюджетом. До першої підгрупи ми відносимо такі органи: Митний комітет та його підрозділи; органи Міністерства внутрішніх справ; органи юстиції та нотаріальні контори; різного роду природоохоронні органи та інспекції; органи державної інспекції з контролю за цінами та інші.

Ці органи пов'язані з бюджетом по лінії формування доходів, оскільки їм надано право нараховувати і стягувати певні платежі (мито, державне мито) і штрафні санкції (штрафи за порушення митних правил, за порушення екологічного законодавства, правил полювання та риболовства, користування водними, лісовими та іншими природними ресурсами, законодавства в сфері ціноутворення).

Структура бюджетного процесу включає дві складові:

бюджетне планування (складання, розгляд, затвердження) та виконання бюджету.

Рівень бюджетного планування залежить від декількох чинників:

1. Він визначається чіткістю формулювання цілей і завдань, які вирішує держава.

2. Залежить від достовірності інформації, яка використовується при розрахунках проекту бюджету.

3. Залежить від методів, які використовують в процесі бюджетного планування.

Відомо три методи планування показників бюджету:

1. Метод прямого рахунку передбачає обчислення показників в бюджеті виходячи із реальних потреб і показників у розрізі окремих статей доходів і видатків по кожному підприємству, організації, установі, громадянину.

2. Нормативний метод заснований на використанні норм та нормативів, встановлених по відношенню як до детальних, так і узагальнюючих показників.

3. Аналітичний метод передбачає обчислення планових показників на основі визначення впливу на них різноманітних чинників, засновується на моделюванні бюджетних показників.

Складові бюджетного менеджменту визначаються загальними функціями управлінської діяльності. Наука про управління виділяє такі основні функції менеджменту:

- стратегічне планування;

- планування реалізації стратегії;

- організація виконання розроблених планів;

- облік;

- контроль.

Виходячи з функцій менеджменту та із структури бюджетного процесу, можна виділити такі складові бюджетного менеджменту:

1. Бюджетне планування. Необхідно зазначити, що основна і визначальна функція менеджменту — стратегічне планування — практично не реалізується в Україні. За роки самостійності України були спроби розробки окремих стратегічних документів

2. Організація виконання бюджету.

Виконання бюджету. Ця стадія бюджетного процесу включає заходи з виконання дохідної і видаткової частин кожного із бюджетів, що входять до складу зведеного бюджету. Організація виконання бюджету, таким чином, одна з найважливіших складових бюджетного менеджменту.

Облік виконання бюджету є третьою складовою бюджетного менеджменту. Значення обліку для успішного виконання затвердженого бюджету велике.

Контроль за виконанням бюджету є одним із основних напрямків фінансового контролю. Він здійснюється на всіх етапах бюджетного процесу. В процесі бюджетного планування важливу роль відіграє попередній контроль, а також поточний

Податковий менеджмент

Менеджмент податків – це система принципів, методів, засобів і форм організації податкових платежів.

Функції менеджменту податків – це вияв сутності податкових платежів, специфічні способи вираження їх властивостей, реалізація суспільного призначення податків як економічної категорії.

Основними функціями менеджменту податків є податкове планування і прогнозування, податкове регулювання, податкове стимулювання і податковий контроль.

Податкове планування і прогнозування – це набір дій і рішень, що ведуть до розробки специфічних стратегій, призначених для забезпечення бюджетних завдань держави і податкових зобов’язань організації.

Податкове регулювання – це система економічних заходів оперативного втручання в хід виконання податкових зобов’язань.

Податкове стимулювання – це комплекс заходів і принципів, спрямованих на збільшення надходжень до бюджету і мінімізацію податкових зобов’язань.

Податковий контроль – це комплекс методів перевірки надходжень до бюджету та виконання податкових зобов’язань.

Основною функцією менеджера щодо управління податками – передбачати зміни податкової політики країни, законодавчої бази оподаткування і оцінювати їх з метою виявлення і використання легальних можливостей мінімізації податкових зобов’язань.

до системи органів ДПС належить ДПА України, ДПА в АР Крим і областях України, ДПА міст Києва та Севастополя, ДПІ в містах (крім Києва і Севастополя), в районах областей та містах. До органів системи ДПС України також належать спеціальні підрозділи по боротьбі з податковими правопорушеннями – податкова міліція.

Організація податкової роботи

Податкова робота – це діяльність платників і податкової служби щодо внесення податків до бюджету і контролю за платежами.

Основними елементами податкової роботи є законодавча база, інструктивно-методичне забезпечення, облік платників і надходжень податків, порядок і форми розрахунків із бюджетом тощо.

Законодавча база – це сукупність юридичних норм, які встановлюють види податків, порядок їх стягнення.

Інструктивно-методичне забезпечення – це конкретизовані правила обчислення, нарахування і розрахунків податків.

Облік платників і надходжень податків – це комплекс заходів щодо визначення складу платників та їх економічних характеристик.

Порядок і форми розрахунків із бюджетом – це система методів і способів стягнення та перерахування податків.

Основними формами розрахунків їз бюджетом є розрахунки за фактичними даними і авансовими платежами з наступними перерозрахунками.

Невнесені у встановлені терміни суми податків називаються н е д о ї м к о ю.

Способами стягнення податків є:

– до джерел одержання доходу;

– на підставі декларації;

на основі платіжного повідомлення.



Поделиться:


Последнее изменение этой страницы: 2016-08-12; просмотров: 479; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.145.64.210 (0.006 с.)