Сутність адміністративного менеджменту

Сутність адміністративного менеджменту

1.Зміст адміністративного управління

2.Історичні етапи розвитку теорії адміністративного управління

3.Об’єкти та суб’єкти адміністративного управління

Зміст адміністративного управління

Адміністративний менеджмент на підприємстві це – організація, планування, мотивація, контроль, технічне забезпечення, роботи адміністративного персоналу підприємства для ефективного досягнення основних цілей організації.

Адміністративний сектор включає:

- Дирекцію

- Фінанси

- Маркетингові служби, бухгалтерію

У державному секторі адміністративне управління - це організація, планування, регулювання та контролювання діяльності державної установи та тих суспільних процесів, які є підконтрольними конкретній державній установі

АМ у державному секторі охоплює такі рівні:

1) Національний

- побудова системи органів державного управління

- координація діяльності державних установ і організацій

2) Місцевий

- Управління державними організаціями і установами на місцях, включає місцеве самоврядування та формування базових державних одиниць (управління пенсійного фонду, районна держадміністрація).

3) Управління діяльністю окремої державної установи

Історичні етапи розвитку теорії адміністративного управління

На даний момент виділяють 3 етапи розвитку теорії адміністративного управління:

1 Етап розпочався у 1887 році і тривав до 40-х років 20 століття

- Родоначальник Вудро Вільсон (президент США). Він створив модель Адміністративної ефективності, запропонувавши використовувати в державному управлінні методи менеджменту в бізнесі і обґрунтував необхідність високого професіоналізму в системі державного адміністрування. (професійна компетентність нових робітників відбирається на конкурсній основі)

Керувати державною установою повинні політичні лідери, так звані обранці нації, а виконувати основні функції і завдання установи повинні професійно підготовлені працівники. (2 групи працівників: політики, адміністратори)

Науковець Макс Вебер, розробляючи теорію раціональної бюрократії намагався визначити намагався визначити ідеальний тип бюрократії.

Основні засади адміністративного управління у державному секторі за Максом Вебером:

- Жорстка ієрархія взаємодії рівнів управлінської системи

- Кожна установа, підрозділ чи посада мають свою власну сферу компетенцій і не можуть втручатися у діяльність тих установ, які функціонують в інших державних сферах.

- Формування складу державних службовців відбувається за принципом призначення а не обрання на основі професійної кваліфікації або за результатами екзаменів

- Забезпечення пожиттєвого статусу служби

- Гарантованість просування службовця по ієрархічній драбині, регулярне одержання грошової винагороди

- Створення уніфікованої управлінської діяльності на базі визначеної чіткої системи загальних правил адміністрування

- Службовець не повинен бути власником установи, де працює

- Державний службовець повинен підкорятися дисципліні і перебувати під контролем

- Бюрократична організація має бути вільною від політичних впливів

2 Етап розвитку теорії адміністративного управління припадає на 40-ві – початок 70-х років характеризується розробкою заходів матеріального і нематеріального стимулювання для державних службовців

НА цьому етапі розроблені ранги і категорії державних службовців визначені принципи кар’єрного росту працівників державного сектору, розроблені системи нематеріальної мотивації та пенсійного забезпечення державних службовців.

3 Етап починається з 2 половини 70-х років 20 століття

- Характеризується впровадженням адміністративного управління на підприємстві

- Відбувається розробка принципів побудови організаційних структур управління підприємством

- Характеризується запозиченням заходів мотивації праці адміністративних працівників із державного управління.

- Формування системи координації діяльності підрозділів різних сфер діяльності підприємства

Частина лінійна, функціональна системи. Вони стали не придатними через зміну всього і створюються матричні і проектні і програмно-цільові

 

Об’єкти та суб’єкти адміністративного управління

В комерційному секторі суб’єктами адміністративного управління виступають керівники вищої та середньої ланок та адміністративний персонал організації.

Не є суб’єктами управління:

· Виробничий персонал

· Працівники служби охорони

· Технічний персонал

· Базові виконавці служб постачання та збуту

Об’єктами адміністративного менеджменту виступають

· процеси створення та реорганізації підприємства,

· формування організаційної структури, система документообігу та внутрішньої документації,

· внутрішній комунікаційний процес,

· технічне забезпечення адміністративного персоналу,

· загальне планування діяльності підприємства,

· організація роботи адміністративного персоналу,

· фінансування,

· управлінський контроль.

Не є:

· допоміжні процеси, які здійснюються на виробництві,

· охорона підприємства

· технічний персонал (прибиральники, водії тощо)

Суб’єктами адміністративного управління в державних установах та організації виступають

· керівники вищої, середньої та нижчої ланок,

· політична еліта

· підконтрольні організації

Контролюють діяльність організації політична еліта, вони здійснюють вплив на організацію

Якщо організація місцевого рівня, то вона має свої …

Об’єктами адміністративного управління в державному секторі є окремі особи, групи, організації та інститути, державна власність, сфери та галузі суспільного життя на які спрямовується вплив держави і процеси, які здійснюються в середині державної організації або установи

Забезпечення правопорядку на вулицях міста теж є об’єктом адміністративного управління певної організації

 

Установчі документи організації

1. Загальна характеристика установчих документів

2. Засновницькі документи організації

3. Регламентуючі документи організації

4. Правила внутрішньо трудового розпорядку

 

Загальна характеристика установчих документів

Об’єктом є створення документації

Установчі документи – це документи, які визначають основні принципи та умови діяльності організації і мають юридичну силу в межах конкретної організації. Умовно всі документи можна поділити на засновницькі і регламентуючі

Засновницькі є документи, які генеруються у процесі створення організації і є чинними протягом всього терміну функціонування такої організації

Регламентуючі є внутрішні документи організації, які на короткий або тривалий термін визначають умови діяльності окремих підрозділів організації або окремих працівників

Засновницькі документи чітко зазначені законодавством.

- Регламентуючі документи після заснов. Підприємства,

- юридична сила лише в межах підприємства,

- умови функціонування певних підрозділів чи підприємства загалом (за що вони караються, за що винагороджуються)

 

Лекція 3

Зовнішні документи це документи, які видаються в організаціях в процесі створення контролюючими і регулюючими органами

Для всіх організацій:

· Свідоцтво про реєстрацію

· Довідка про присвоєння коду ЄДРПОУ

· Довідка про внесення в єдиний державний реєстр підприємств організацій установ (ЄДРПОУ)

· Свідоцтво про реєстрацію платника податків

· Свідоцтво про реєстрацію у соціальних фондах

Для окремих підприємств

· Торгівельні патенти

· Ліцензії на здійснення діяльності

Виготовляються свідоцтва для взяття на облік:

· Пенсійний фонд

· Фонд соціального захисту від тимчасової втрати працездатності

· Фонд зайнятості

· Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань

Торгівельний патент (дозвіл) – право здійснювати роздрібну або оптову торгівлю у конкретній торгівельній точці. Отримують підприємства які продають лише у торгівельних точках.

Ліцензії на здійснення діяльності (від 3 до 10 років)

 

Загальна

Спеціальна

 

1. Загальна – поділяється на:

· звітність щодо діяльності підприємства,

· звітність функціональних підрозділів,

· звітність працівника

Загальна звітність містить інформацію про всі показники діяльності підприємства як економічні, так і соціального характеру. Вона охоплює діяльність основних підрозділів підприємства.

- Звітність про діяльність підприємства формується на основі звітності функціональних підрозділів

- Звітність функціональних підрозділів формується керівником підрозділу. Містить показники про результат діяльності підрозділу, витрати матеріальних, фінансових та людських ресурсів для здійснення такої діяльності.

- Звітність працівника це інформація про результати діяльності конкретного працівника за певний проміжок часу. Подається безпосередньому керівнику, рідше керівникам вищого рівня. Звітність працівника може передбачати:

· Інформацію про відпрацьований час

· Обсяги виконаної роботи

· Види робіт, здійснені за межами офісу підприємства

· Отримані результати тощо

2. Спеціальна звітність – одноразова звітність, яка генерується для вирішення проблем підприємства при форс-мажорних обставинах або при освоєнні нових видів діяльності. Така звітність може охоплювати всю діяльність підприємства, так і діяльність окремих структурних підрозділів або працівників

Основні види внутрішньої звітності:

- Фотографія робочого часу

- Звіт про обсяги виробництва

- Звіт про обсяги збуту

- Звіт по кадрах

- Звіт щодо відпрацьованого часу (табель відпрацьованого часу)

- Звіт щодо постачання матеріально технічних ресурсів

- Звіт про виконання бюджету або плану (Подається щоквартально або щомісячно, та річний звіт)

- Звіт про маркетингову діяльність (включає звіт про результати маркетингового дослідження, звіт про рекламу, звіт про розвиток бренду)

 

Сутність адміністративного менеджменту

1.Зміст адміністративного управління

2.Історичні етапи розвитку теорії адміністративного управління

3.Об’єкти та суб’єкти адміністративного управління