Обробіток ґрунту під ярі культури

Ярі культури в Лісостепу розміщують після стерньових та просапних попередників з різними строками збирання, неоднаковою кіль­кістю післяжнивних решток, бур'янів і фізичним станом ґрунту. Враховуючи це, а також біологічні властивості ви­рощуваних культур, визначають ту чи іншу систему обро­бітку під ярі культури.

Першим прийомом в системі зяблевого обробітку є лу­щення поля слідом за збиранням попередника. Агрономіч­не значення цього заходу визначається насамперед своєча­сністю та якістю його виконання. За даними наукових досліджень, запізнення з проведенням лущення лише на 5 днів призводить до збільшення забур'яненості на 25 %, а на 10 днів - до 50 % порівняно з виконанням його одночасно із збиранням попередника.

Важливе значення в боротьбі з бур'янами має глибина лущення. Вона повинна становити не менше 5 - 8 см. При наявності багаторічних бур'янів застосовують 2 - 3 лущен­ня, збільшуючи глибину до 10 - 12 см і більше.

Дискові лущильники, які найбільше поширені в госпо­дарствах республіки, не завжди відповідають цим вимогам, особливо коли грунт недостатньо зволожений і має високу щільність. Тому необхідно більш широко використовувати важкі дискові борони і лемішні лущильники в агрегаті з боронами (в тому числі з голчастими) та котками. Ефек­тивність застосування таких агрегатів набагато вища, ніж дискових лущильників. Грунт при цьому добре вирівнюєть­ся, подрібнюється й ущільнюється, поліпшується його вод­но -повітряний режим і умови для проростання бур'янів. Лу­щення необхідно проводити також після пізніх попередни­ків.

На чорноземах і сірих лісових ґрунтах в умовах висо­кої їх протиерозійної стійкості ефективний спосіб наступно­го обробітку - оранка: під цукрові буряки на 28 - 32 см, інші просапні, зокрема кукурудзу, картоплю і соняшник,- 25 - 27, під зернові колосові, зернобобові та культури зай­нятого пару - на 20 - 22 см.

Важливе значення для підвищення ефективності зябле­вого обробітку мають строки та способи його проведення. Встановлено, що в підзоні нестійкого і недостатнього зво­ложення кращі результати під просапні культури, які вирощують після стерньових попередників, дає поліпшений зяблевий обробіток. Він включає дискування стерні на 6 - 8 см слідом за збиранням попередника в агрегаті з боро­нами; повторне лущення через 10 - 14 днів на 12 - 14 см в агрегаті з боронами або котками; при ущільненні ґрунту і проростанні бур'янів - боронування або культивацію з боронуванням та глибоку зяблеву оранку в другій полови­ні вересня - па початку жовтня. Такий обробіток сприяє зниженню забур'яненості посівів цукрових буряків одноріч­ними бур'янами на 30, багаторічними на 80 % і підвищує урожайність коренеплодів на 20 ц/га.

Система напівпарового обробітку знижує забур'яненість посівів цукрових буряків на 50 %, а урожайність підвищу­ється на 15 ц/га.

Наведені системи зяблевого обробітку ґрунту слід роз­глядати як приблизні. Залежно від умов конкретного гос­подарства і навіть поля, його засміченості вони можуть змінюватись з врахуванням організаційно-господарських технічних можливостей, у напрямку вирішення головного завдання. Так, друге лущення можна замінити плоскорізним обробітком в агрегаті з голчастими боронами і котками. Якщо головним завданням обробітку є боротьба з ко­ренепаростковими бур'янами, то повторне лущення та зяб­леву оранку необхідно провести до масового з'явлення розеток цих бур'янів.

Правильна система зяблевого обробітку ґрунту має важливе значення в боротьбі з кореневищними бур'янами, зокрема з пирієм повзучим. При цьому обробіток повинен бути спрямованим перш за все на знищення кореневищ пирію. Для цього слід поєднувати методи виснаження, «удушення» та висушування кореневищ. У районах з дос­татнім зволоженням найбільш ефективний метод «удушен­ня», який полягає у поздовжньо-поперечному обробітку по­ля дисковими знаряддями на глибину 10 - 12 см з інтерва­лом 12 -15 днів і наступній оранці на 25 - 27см, коли пирій знаходиться в фазі шильця. При цьому слід мати на увазі, що чим коротші відрізки кореневищ залишаються після дискування, тим на меншій глибині вони зберігають життєздатність і проростають. Проростки, які з'являють­ся після оранки, знищують в осінній та весняний періоди культиваторами з пружинними лапами.

При глибокому заляганні кореневищ (18 - 20 см), що часто спостерігається на ґрунтах з низькою щільністю, провадять післяжнивне лущення і оранку, а потім дискування в декілька слідів для подрібнення кореневищ і нас­тупного знищення проростків бур'яну хімічними і механіч­ними заходами.

В посушливих умовах не завжди вдається спровокувати проростання подрібнених кореневищ восени. Тому слід та­кож здійснити післяжнивне лущення і глибоку оранку (25 - 30 см).

Ефективність плоскорізного обробітку ґрунту під цукро­ві буряки в різних умовах неоднакова. Так, у дослідах Полтавської сільськогосподарської дослідної станції вро­жай цукрових буряків по оранці та плоскорізному обробіт­ку на глибину 30 - 32 см у середньому за 1974 - 1977 рр. був однаковий (355 ц/га). В сприятливі за вологозабезпе­ченістю роки кількість продуктивної вологи в цьому досліді по оранці та плоскорізному обробітку також була однако­вою, а в посушливому 1975 р. більше вологи в орному шарі спостерігалося по плоскорізному обробітку.

Передпосівний обробіток ґрунту під ярі культури. Під ярі зернові та зернобобові культури в Лісостепу звичайно провадять одну культивацію. На чистих від бур'янів полях при достатній розпушеності ґрунту, особливо в посушливі весни, під ранні зернові та зернобобові з успіхом можна застосовувати замість культивації боронування агрегатом, що складається з двох рядів важких зубових борін. Такий обробіток сприяє рівномірному розміщенню в ґрунті насіння та одержанню своєчасних дружних сходів.

У районах достатнього зволоження на сильно запливаючих і ущільнених ґрунтах перед шлейфуванням грунт розпушують культиваторами на глибину 6 - 12 см з одночасним боронуванням.

Під час передпосівного обробітку під ранні ярі культу­ри важливо не допускати розриву між культивацією і сів­бою. Розрив між цими прийомами можна допустити лише на перезволожених низинних ґрунтах для їх підсихання. На рівних площах передпосівну культивацію і сівбу слід проводити упоперек напряму оранки. Для кращого загор­тання насіння і для того, щоб краще було видно слід мар­кера, напрям культивації зміщують по відношенню до сів­би на 6 - 8°. На еродованих землях обробіток провадять упоперек схилів або контурно. Інколи, коли грунт з осені добре розроблений і після ранньовесняного обробітку на його поверхні створюється пухкий шар, ранні колосові та деякі інші культури висівають безпосередньо після закрит­тя вологи.

На посівах цукрових буряків суцільний досходовий об­робіток провадять легкими чи середніми боронами упопе­рек або уздовж рядків на 4 - 5-й день після сівби, коли проростки бур'янів знаходяться у фазі «білої ниточки». За даними дослідної мережі ВНЩ, досходовий боронування знищує 70 - 90 % проростків та сходів бур'янів, значно зни­жує ураження цукрових буряків коренеїдами, а урожай­ність коренеплодів зростає на 20 - 24 ц/га при значному зменшенні витрат на прополювання посівів. Після випадан­ня дощів досходове розпушування ґрунту починають рані­ше, не допускаючи запізнення, оскільки проростки буряків понад 10 мм погано знищуються при боронуванні. Глибину досходового боронування встановлюють на 1 - 1,5 см мен­ше глибини загортання насіння. При затяжній холодній погоді, коли проростання буряків затримується, досходове боронування повторюють 2 - 3 рази.

При значній забур'яненості сходів буряків на площах, де застосовували підвищені норми висіву насіння, прова­дять післясходове боронування. Оптимальний строк - фаза початку утворення першої пари справжніх листків.

На посадках картоплі грунт боронують перший раз на 5 - 6-й день після садіння, а другий - через 12 - 15 днів залежно від забур'яненості та ущільнення останнього. Гребеневі посадки картоплі розпушують на 7 - 8-й день після садіння культиваторами КОН-2.8П або КРН-4,2, обладнаними стрілчастими лапами і лапами-бритвами, які підрізують гребені на 3 - 5 см.

Посіви кукурудзи, соняшника та інших просапних куль­тур боронують упоперек рядків за 3 - 5 днів до з'явлення сходів середніми боронами. Ґрунтову кірку руйнують рота­ційними мотиками, сітчастими боронами або кільчастошпоровими котками. Під час догляду за посівами здійсню­ють післясходове боронування легкими боронами, міжрядні обробітки, а при потребі і проріджування. При звичайній технології вирощування просапних культур за вегетаційний період міжряддя розпушують 2 - 5 разів на глибину 7 - 8 см, а у районах достатнього зволоження - до 10 - 12 см. При застосуванні індустріальних технологій післяпосівний об­робіток ґрунту, як правило, не провадять.