Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь FAQ Написать работу КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Сівба сільськогосподарських культурСодержание книги
Поиск на нашем сайте
Урожайність сільськогосподарських культур значною мірою залежить від правильного проведення їх сівби. Висівати насіння необхідно в оптимальні строки, слід додержувати норми висіву, правильно і рівномірно розміщувати насіння по площі поля, загортати насіння на визначену глибину.
11.2.1. Строки сівби. Строки сівби залежать від біологічних особливостей рослин, стану поля, температури ґрунту і повітря. Для ярих культур, які висівають навесні, велике значення має температура проростання насіння і реакція сходів на зниження температури та весняні приморозки. Залежно від цього їх поділяють на культури ранніх, середніх і пізніх строків сівби. Ячмінь, овес, яра пшениця, багаторічні трави, горох, кормові боби, льон-довгунець вимагають для проростання невисоких температур в межах від 1 до 5 °С. їхні сходи задовільно переносять весняні приморозки. Висівають ці культури на початку весни, коли виникає можливість підготувати ґрунт до сівби. На півдні республіки ячмінь і овес висівають навіть при короткочасному потеплінні в зимовий період, у так звані лютневі вікна». Цукрові буряки проростають при прогріванні ґрунту на глибині 8 - 10 см до 5 - 6 °С їх висівають після закінчення сівби ярих зернових культур. При визначенні строків сівби більш теплолюбних культур (соняшнику, кукурудзи, гречки, проса та ін.) слід враховувати не лише необхідну для їх проростання температуру ґрунту на глибині загортання насіння, а й можливі похолодання, приморозки. Так, для проростання кукурудзи створюються сприятливі умови при прогріванні ґрунту на глибині 8 - см до 10 - 12 °С, що можливо навіть рано навесні. Якщо насіння висіяти в цей період, то з настанням похолодання затримається проростання насіння, воно уражуватиметься грибними хворобами, сходи пошкоджуватимуться весняними приморозками. Тому для визначення строків сівби цих культур слід брати до уваги не лише температуру ґрунту в даний час, а й хід дальших температур. Для кожної місцевості визначені орієнтовні календарні строки для сівби кожної культури, які уточнюються з урахуванням погодних умов на період сівби. При визначенні строків сівби ярих культур слід мати на увазі, що при занадто ранніх строках фізична спілість ґрунту може ще не настати. Недостатнє прогрівання ґрунту може призвести до загибелі насіння або до запізнення появи сходів. Озимі висівають у такі строки, щоб до закінчення їх вегетації восени зміцніли сходи і в тканинах нагромадилась достатня для перезимівлі кількість поживних речовин. Для цього необхідно від 55 до 70 днів з сумою середньодобових температур вище 5 °С – 540 - 580°. При занадто ранніх строках сівби рослини можуть переростати. При цьому зменшується їх зимостійкість, і вони більше уражуються шкідниками і хворобами. У кожній місцевості встановлюють орієнтовні календарні строки сівби озимих. Конкретний строк сівби в межах рекомендованого встановлюють з урахуванням вологості ґрунту, особливостей сорту та інших факторів. При недостатній вологості ґрунту сівбу проводять наприкінці оптимальних строків або дещо пізніше, коли знизиться температура повітря. Післяукісні та післяжнивні культури висівають відразу після збирання попередника. Запізнення з сівбою зменшує період їх вегетації і продуктивність рослин.
11.2.2. Способи сівби і садіння. Вибираючи спосіб сівби чи садіння, виходять з того, щоб кожну рослину забезпечити сприятливими умовами життя і площею живлення. Насіння на площі слід розміщувати рівномірно, щоб площа живлення за формою була близька до квадрата. Найбільш поширені рядкові способи сівби: звичайний рядковий, вузькорядний, перехресний, широкорядний, квадратно - гніздовий. Застосовують сівбу в борозни, а також гребеневий, напівгребеневий і смуговий способи сівби. Звичайний рядковий спосіб. Ширина міжрядь - від 10 до 25 см (частіше 15 см). Таким способом висівають зернові колосові, горох, одно- і багаторічні трави та інші культури. Такий спосіб простий у виконанні, проте площа живлення рослин має форму дуже витягнутого прямокутника. Вузькорядний спосіб - рядкова сівба з міжряддями не більше 10 см (частіше 7,5 см). Висівають цим способом ті самі культури, що й звичайним рядковим. Площа живлення при цьому способі сівби також прямокутна, але більше близька до квадрата, ніж при звичайному рядковому. При вузькорядній сівбі поліпшуються умови освітлення рослин, зменшується загроза вилягання, але для такої сівби треба старанно готувати ґрунт. Поширення такого способу сівби стримується нестачею вузькорядних сівалок. Перехресний спосіб - рядкова сівба у двох напрямах, які перехрещуються. Сіють такі самі культури, що й звичайним рядковим способом. Половину норми насіння висівають в одному напрямі, а решту - перпендикулярно першому. При такій сівбі більш рівномірно розміщується насіння на площі. Однак перехресна сівба має такі недоліки: вдвічі збільшується обсяг робіт, сильніше ущільнюється ґрунт, рівномірність глибини загортання насіння менша. Широкорядний спосіб - рядкова сівба з міжряддями шириною не менше 45 см. Застосовують його для вирощування культур з великою площею живлення (цукрових буряків, кукурудзи, соняшнику, картоплі, рицини, овочевих), а також проса, гречки, насінників багаторічних трав тощо. Широкі міжряддя в період вегетації розпушують для поліпшення водно-повітряного, теплового і поживного режимів ґрунту і знищення бур'янів, поєднуючи це часто з підживлюванням рослин. Пунктирний спосіб - один з видів широкорядної сівби, під час якої насіння в рядках розміщується рівномірно на певній відстані одне від одного. Це дає можливість зменшити норму висіву і значно полегшує роботу з формування густоти насадження рослин. Це - один з найбільш досконалих способів сівби. Так сіють цукрові буряки, кукурудзу, соняшник та деякі інші культури. Сівба смугами є різновидом рядкової, коли насіння розміщується смугами шириною не менше 10 см. Робочі органи сівалки - підрізувальні культиваторні лапи, стояки яких одночасно є і насіннєпроводами. Лапа під час руху агрегата широко відкриває дно борозни, на яке рівномірно по всій смузі висівається насіння. Так можна сіяти зернові та деякі овочеві культури. Смугові посіви широкого застосування не мають через відсутність достатньої кількості сівалок. Стрічковий спосіб - це рядкова сівба, при якій два чи кілька рядків, які утворюють стрічку, чергуються з більш широкими міжряддями. Кожні 2 - 3 рядки висіваються у стрічці на відстані 7,5 - 15 см. Між стрічками залишаються широкі міжряддя (45 - 60 см), які обробляють під час вегетації так само, як і звичайні широкорядні посіви. Стрічковий спосіб використовують здебільшого в овочівництві при вирощуванні культур з невеликою площею живлення і повільним початковим ростом (цибуля, морква та ін.). Так інколи вирощують просо, гречку, насінники багаторічних трав. Гніздовий спосіб - сівба з груповим розміщенням насіння. Сіють з широ кими міжряддями, а в рядках насіння розміщують окремими гніздами по кілька штук. При утворенні ґрунтової кірки сходи з гнізда легше виходять на поверхню, ніж поодинокі. Квадратний спосіб - сівба поодиноких насінин по кутах квадрата. Площа живлення рослин має форму квадрата, що найбільше відповідає їх біологічним потребам. На таких посівах є можливість обробляти ґрунт у двох напрямах. За технологією квадратний спосіб сівби значно складніший, ніж інші (необхідно забезпечити прямолінійність рядків в обох напрямах). Таким способом сіють кукурудзу, рицину, соняшник та інші культури. Квадратно - гніздовий спосіб - це групове розміщення насіння гніздами по кутах квадрата. За іншими показниками він не відрізняється від квадратного способу. Сівба у борозни - це висівання насіння на дно спеціально створеної борозенки. Використовується цей спосіб у посушливих районах, щоб можна було заробити насіння в більш вологий ґрунт. Борозенки, які залишаються після сівби, сприяють нагромадженню снігу, що поліпшує водний режим ґрунту, зменшує загрозу вимерзання рослин і захищає від видування при пилових бурях. Таким способом сіють зернові колосові культури. Гребеневий спосіб - сівба на спеціально створених гребенях, яку застосовують на перезволожених і важких ґрунтах..Таким способом висаджують переважно картоплю. Поверхня рядків на гребенях краще прогрівається, менше ущільнюється під впливом дощів, що дає можливість розпушувати ґрунт у міжряддях тракторним культиватором, не ущільнюючи його в зоні розміщення бульб. У районах нестійкого зволоження картоплю
вирощують напівгребеневим способом. При гребеневому садінні глибина заробки бульб відносно рівня поверхні ґрунту повинна становити 4 - 5 см, загальна (за рахунок гребенів) – 16 - 18, а при напівгребеневому - відповідно 7 - 8 і 12 - 14 см. 11.2.3. Норма висіву. Норма висіву - це кількість чи маса висіяних на 1 га насінин з урахуванням їхньої господарської придатності. Прийнята норма висіву насіння повинна забезпечити таку густоту рослин, при якій з 1 га посіву буде зібрано найвищий врожай. Норма висіву залежить від біологічних властивостей рослин, сортів і гібридів, якості посівного матеріалу, способів та строків сівби, родючості ґрунту, умов зволоження, призначення культури та інших факторів. Сорти зернових культур, які добре кущаться, висівають рідше, ніж ті, що менше кущаться. Скороспілі сорти і гібриди кукурудзи, як більш низькорослі, сіють густіше, ніж пізньоспілі. На широкорядних посівах норму висіву зменшують, а на вузькорядних і перехресних — збільшують порівняно із звичайним рядковим способом. Для посушливих районів встановлюють меншу, а для зони достатнього зволоження і на зрошуваних землях більш високу норму висіву. На забур'янених полях і при запізненні з сівбою норму висіву дещо збільшують. Так само збільшують норму висіву і при вирощуванні тонковолокнистих сортів льону - довгунця, культур на зелений корм. При розмноженні дефіцитних сортів культур, висіванні насінників багаторічних трав норму висіву зменшують. На більш родючих землях густоту посіву просапних культур дещо збільшують, а зернових, схильних до вилягання, зменшують. Це пов'язано з тим, що на родючих ґрунтах зернові краще кущаться і тут більш можливе їх вилягання, особливо при надмірному азотному живленні. При знижених якостях насіння норму висіву збільшують, хоч повністю компенсувати низьку якість насіння зміною норми висіву неможливо. Як правило, спочатку дослідним шляхом встановлюють норму висіву за кількістю схожих зерен на 1 га. Для визначення вагової норми насамперед необхідно визначити господарську придатність, тобто процент схожих насінин у посівному матеріалі, за формулою: Г = (Ч*С)/100, де Г - господарська (посівна) придатність, %; Ч - чистота насіння,,%; С - схожість насіння, %. Вагову норму висіву розраховують за формулою: Н = (М*А*100)/Г, де Н - норма висіву, кг/га; М - норма висіву, млн/га; А — маса 1000 зерен, г; Г - господарська придатність,%. 11.2.4. Глибина загортання насіння. Насіння висівають на глибину, яка забезпечує надходження тепла, води і повітря до нього. Так, при мілкому загортанні погіршуються умови перезимівлі, оскільки вузол кущіння закладається ближче до поверхні ґрунту. При надмірно глибокій сівбі погіршується надходження повітря до насіння, ґрунт на глибині менше прогрівається, збільшується витрата поживних речовин для виходу проростків на поверхню ґрунту. Глибина загортання насіння визначається біологічними особливостями рослин, розмірами насіння, строками сівби, грунтово - кліматичними умовами. Велике насіння загортають глибше, а насіння культур, сім'ядолі яких виносяться на поверхню, - мілкіше. Наприклад, насіння люпину (сім'ядолі виносяться на поверхню) загортають на 3 -4 см, а гороху, яке за розмірами майже таке саме, як і люпину, - на 6 - 7 см (сім'ядолі гороху залишаються в ґрунті). При запізненні з сівбою ярих культур насіння загортають глибше, оскільки верхні шари ґрунту можуть бути пересушеними, а озимих - мілкіше, у більш прогрітий шар. Глибше загортають насіння в посушливих умовах і на легких ґрунтах. Слід зазначити, що велике значення має рівномірність глибини загортання насіння на всьому полі, бо від цього залежить дружність появи сходів та рівномірність розвитку рослин.
|
|||||
Последнее изменение этой страницы: 2016-08-06; просмотров: 1834; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.217.208.220 (0.01 с.) |