Структура посівних площ і врожайність сільськогосподарських культур

 

Найменування культур, які вирощуються в даному господарстві та їх врожайність наведені в таблиці 3.4.

Таблиця 3.4

Структура посівних площ та врожайність

Сільськогосподарських культур

Показник	Структура посівних площ	Урожайність, ц/га
						Сере-дне
га	%	Га	%	га	%
1. Всього зернових і зернобобових культур в т.ч.: озима пшениця кукурудза на зерно ярий ячмінь 2. Просапні культури соняшник 4. Кормові культури в т.ч. багаторічні трави однорічні трави силосні культури 5. Овочеві В т.ч.: томати Вся посівна площа Пари Всього ріллі	817,6   343,2 292,1 182,3 183,4 183,4 -   - - - 465,8   465,8 1466,8 100,1 1566,9	52,2   21,9 18,7 11,6 11,7 11,7 -   - - - 29,7   29,7 - 6,4	701,4   364,8 236,1 100,5 190,2 190,2 -   - - - 482,3   482,3 1373,9 193,0 1566,9	44,7   23,3 15,0 6,4 12,1 12,1 -   - - - 30,8   30,8 - 12,4	721,8   434,5 195,3 92,0 93,1 93,1 -   - - - 559,0   559,0 1373,9 193,0 1566,9	46,0   27,7 12,5 5,8 5,9 5,9 -   - - - 35,7   35,7 - 12,4	31,1 30,9 29,6   11,9	25,3 42,7 21,2   12,2	28,0 52,3 23,9   12,7	28,1 41,9 24,9   12,2

 

Із таблиці 3.4 можна зробити висновок, що провідною сільськогосподарською культурою у господарстві є томати, що обумовлюється спеціалізацією господарства. Площа під томати з роком в рік збільшується. Врожайність їх також збільшується за рахунок впровадження інтенсивної технології вирощування.

Вирощування зернових та олійних культур пов’язане, в основному, з високою ліквідністю цих видів рослинницької продукції. Їх врожайність різна, то збільшується, то зменшується залежно від аґрокліматичних умов та технології вирощування.

Соя, на даний момент, не вирощується у господарстві, тому я не можу навести посівну площу, врожайність, валові збори культури та економічні показники вирощування.

Я вважаю, що соя є дуже перспективною культурою, і тому вирощування її у господарстві А/Ф «Роднічок» є доцільним.

ПРОЕКТ ЗАХОДІВ ПІДВИЩЕННЯ ВРОЖАЙНОСТІ КУЛЬТУРИ

Розрахунок дійсно можливого врожаю

Лімітуючим фактором на території господарства а/ф «Роднічок» є волога. Тому розрахунок дійсно можливого врожаю проводиться за формулою 4.1.

ДМУ = 100∙W / Кв, (4.1)

ДМУ = 100∙154,4 / 540 = 28,6 (ц/га)

де, ДМУ – дійсно можливий урожай абсолютно сухої біомаси, ц/га;

W – кількість фактичної для рослин вологи;

Кв – коефіцієнт водовикористання, мм. га/ц.

Кількість продуктивної вологи для рослин розраховують за формулою (4.2):

W = W_пр + (Р_оп ∙ К_з) – W_з, (4.2)

W=80 + (149 ∙ 0,6) – 15 = 154,4

Р_оп - беруть або на метеостанціях або користуються багаторічними даними.

За узагальненими даними, використання річних опадів на різних за механічним складом ґрунтах не однакова. Тому треба користуватися коефіцієнтом зволоження (Кз) який дорівнює в Миколаївській області – 0,5 – 0,7.

Wпр - доступна волога в 0-100 см шарі ґрунту на період сівби для пізніх ярих культур 60 - 100 мм.

Wз – волога, що залишається при збиранні врожаю в умовах Степу в метровому шарі грунту, залишається на рівні 0-30 мм.

При переведені абсоглютно сухої маси в стандартну вологість користуємося формулою 4.3:

ДМУ_господ.= (100∙ДМУ) / ((100-W)∙а), (4.3)

ДМУ_{господ.}=(100∙28,6) / ((100-16)∙2,3)=14,8 (ц/га)

W – стандартна вологість продукції;

а – сума основної і побічної продукції.

За бонітетом ґрунтів розраховують врожайність за формулою 4.4:

ДМУ_б.г. = Ц_б ∙ Б_гр, (4.4)

ДМУ_б.г. = 0,25 ∙ 55 = 13,8 (ц/га).

Таким чином, рівень врожайності в господарстві коливається від рівня ДМУ за родючістю ґрунту (13,8 ц/га) до ДМУ за вологістю (28,6 ц/га).

Місце в сівозміні

Кращими попередниками для сої є озима пшениця та озиме жито.

На чистих від бур’янів полях сою можна також розміщувати після кукурудзи і ярих зернових. Не слід розміщувати її після соняшнику, суданської трави, багаторічних та однорічних культур.

Через загрозу розповсюдження хвороби, сою повертають на те саме поле через 3-4 роки.

Запропонована сівозміна для господарства

1. Чорний пар

2. Озима пшениця

3. Соя

4. Томати

5. Ярий ячмінь

6. Соняшник

Ґрунти в господарстві сприяють вирощуванню сої. На перших етапах росту у сої сильно розвивається коренева система, а ріст рослин сповільнений. Це обумовлює її низьку конкурентоздатність у боротьбі з бур'янами. Тому кращим попередником для сої є малозабур'янені поля після озимої пшениці. Ця культури швидше за інші звільняє поле, що дозволяє провести багаторазові обробітки у системі основної підготовки ґрунту. Після сої ми вирощуємо томати. Соя є гарним попередником, яка залишає після збирання біологічно фіксований азот, що сприяє зменшенню норм добрив для томатів, а також соя очищає поле від бур’янів.

Система удобрення

Важливим резервом підвищення врожайності сої є внесення добрив.

Органічні добрива ми не вносимо, тому що вони були вже були внесені під озиму пшеницю. Післядія органічних добрив триває 3-4 роки, при цьому поля менш забур'янені, ніж у рік внесення органіки.

Для формування 1 ц зерна сої необхідно 6,5-7,5 кг азоту, 1,3-1,7 кг фосфору, 1,8-2,2 кг калію.

Надходження елементів живлення впродовж вегетації сої відбувається нерівномірно. Від сходів до початку цвітіння рослини засвоюють лише 18 % азоту, 15 % фосфору і 25 % калію. Основна частина макроелементів поступає в рослину в період від бутонізації до формування бобів і наливу зерна – 80 % азоту, 80 % фосфору, 50 % калію.

Логічна схема розрахунку норми добрив на запрограмовану урожайність наведена в таблиці 4.1.

Таблиця 4.1

Логічна схема розрахунку норм добрив на запрограмовану урожайність

Показники	Символ	N	Р2 О5	К2 О
Запрограмована урожайність, ц/га	У	14,8	14,8	14,8
Питомий винос елементів живлення, кг/ц	в	7,5	1,5	2,0
Валовий винос елементів живлення урожаєм, кг/га (У х В)	В		22,2	29,6
Глибина розрахункового шару, см	h
Об’ємна маса ґрунту, г/см^3	А	1,15	1,15	1,15

 

Продовження таблиці 4.1

	2
Вміст елементів живлення у ґрунті, мг/ на 100 г ґрунту	n	2,3	5,5	15,0
Запаси елементів живлення у ґрунті, кг/га (h x A x n)	ПГЗ	52,9	126,5
Коефіцієнт використання елементів живлення з ґрунту	КГЗ	0,35	0,10	0,12
Буде засвоєно рослинами з ґрунту, кг/га (ПГЗ х КГЗ)	М	18,5	12,7	41,4
Потрібно засвоїти з мінеральних добрив, кг/га (В-М)	д	92,5	9,5	–
Коефіцієнт використання елементів живлення з мінеральних добрив	Км	0,6	0,3	0,7
Потрібно внести з мінеральними добривами, кг/га (д: Км)	Д	154,0	32,0	–
Скориговані норми добрив	Д			–

 

Cоя фіксує вільний азот з повітря за рахунок бульбочкових бактерій. Навесні під сою вносять стартову дозу азотних добрив з розрахунку N₃₀. Фосфорні добрива вносять під зяблеву оранку.

Робочий план застосування органічних і мінеральних добрив наведено в таблиці 4.2.

Таблиця 4.2

Робочий план застосування органічних і мінеральних добрив

	Орга-нічні доб-рива т/га	Міне-ральні добрива, кг/га	Дози добрив, кг/га д.р.	Форми добрив
N	P2O5	K2O	азот-них	фосфор- них	калій- них	комп- лекс-них
Всьо-го	–				–	Nас	Pсфпг	–	–
в т.ч. основне	–				–	Nас	Pсфпг	–	–

З таблиці 4.2, можна зробить висновок, що органічні добрива під сою не вносимо, а вносимо під попередник. Післядія органічних добрив триває 3-4 роки, при цьому поля менш забур'янені, ніж у рік внесення органіки. Мінеральні добрива вносимо в основне в удобрення, підживлень не проводимо.

Система обробітку ґрунту

Система обробітку ґрунту для сої складається з основного та передпосівного.

Після збирання озимої пшениці проводимо 2-3 лущення на глибину 6-8 см і 10-12 см та осінню оранку – 25-27 см.

Ранній весняний обробіток під сою починається з боронування важкими і середніми зубовими боронами при настанні фізичної стиглості ґрунту. Боронують поле упоперек або під кутом до напряму оранки в 1-2 сліди.

Після проростання бур'янів (фаза білої ниточки) проводять культивацію за допомогою КПС-4. При потребі такий обробіток повторюють для знищення нової хвилі бур'янів. Передпосівну культивацію проводимо культиваторами для передпосівного обробітку ґрунту на глибину 4-5 см в агрегаті з боронами або шлейфборонами. Культивацію проводять упоперек або під кутом до напрямку попередніх обробітків. Потрібно, щоб поверхня поля була вирівняна і без каміння, так як низьке розміщення бобів вимагає при збирання низького зрізу. Висота гребенів і глибина борід не повинна перевищувати 4 см..

Система обробітку ґрунту під сою наведена в таблиці 4.3.

Таблиця 4.3

Система обробітку ґрунту

Вид обробітку	Прийоми обробітку	Машини і знаряддя	Термін виконання	Вимоги до якості
Основний	Лущення	Т-150К+ЛДГ-15	Після збирання озимої пшениці	Проводимо на глибину 6-8 см
	Лущення	Т-150К+ЛДГ-15	Через 2-3 тижні після 1 лущення	Проводимо на глибину 10-12 см

Продовження таблиці 4.3

	Оранка	Т-150К+ПЛН-5-35	Через 10-14 днів після лущення.	Проводимо на глибину 25-27 см.
Допосівний	Боронування	Т-150К+БЗСС-1,0	При настанні фізичної стиглості ґрунту	Проводимо на глибину 3-4 см
	Культивація	Т-150К+КПС-4	У фазі білої ниточки бур`янів	Проводимо на глибину 6-8 см
	Передпосівна культивація	Т-150К+КПС-4+ШБ-2,5	У день сівби	Проводимо на глибину 4-5 см

 

Система обробітку ґрунту для сої направлений на зменшення бур’янів, збереження вологи та старанного вирівнювання ґрунту.