Природно-економічна характеристика господарства

Місце розташування

ПСП а/ф «Роднічок» знаходиться в селі Миколаївське, Жовтневого району, Миколаївської області.

Від обласного центу – м. Миколаїв господарство знаходиться на відстані 10 км, від найближчої залізничної станції 8 км, найближчого хлібоприймального пункту 20 км.

Пункти прийому продукції:

- зерно пшениці та ячменю, насіння соняшнику – порт-термінал ТОВ СП «НІБУЛОН»;

- сировина плодів томатів – фермерське господарство «Органік Сістемс» та фермерське господарство «Інтегровані агросистеми».

Господарство включає 5 відділів у Жовтневому районі: с. Шевченкове, с. Миколаївське, с. Карла Маркса, с. Котлярово, с. Лимани та 2 відділи у Снігурівському районі: м. Снігурівка, с. Горохівське.

На господарстві всього працюючих на постійній основі – 200 чоловік, з них 50 чоловік спеціалісти. В сезон польових робіт працівників налічується до 800 чоловік.

Основною спеціалізацією господарства є вирощування промислових томатів. Розташування господарства в зоні Південного Степу дозволяє вирощувати овочеві, зернові та олійні культури.

 

Ґрунтово - кліматичні умови

 

Клімат і природні умови року. Згідно аґрокліматичного районування території Миколаївської області с. Миколаївське розташоване у підзоні Степ Південний посушливий Правобережний, який характеризується помірно спекотним, дуже посушливим кліматом.

Весна характеризується інтенсивним підвищення температури повітря. І тому вона настає швидко і зазвичай буває короткою – близько 45 днів. Весняний період в середньому з 11-13 березня по 22-24 квітня. Часто польові роботи – боронування зябу – починається в першій декаді березня. Приблизно в третій декаді березня поповнюється вегетація озимих культур і багатолітніх трав.

Останні весняні заморожування в повітрі, в середньому, наголошується в другій декаді квітня. Весною часто спостерігаються суховії слабкої і середньої інтенсивності.

Літо в даному районі літо жарке, посушливе. Його початком вважається дата стійкого переходу середньодобової температури повітря через +15° у бік підвищення (у середньому 7-13 травня). За кінець літнього періоду – в сторону пониження (у середньому 15-22 вересня).

У літні місяці, порівняно з іншими сезонами, випадає найбільша кількість опадів. Ця ж пора року характеризується підвищеною грозовою діяльністю, яка супроводжується зливами великої сили. Часто спостерігаються засухи.

Осінь, зазвичай, довга, тепла і часто посушлива. Ознакою початку осені є стійкий перехід середньої температури повітря і ґрунту 10°С у бік пониження. В більшості випадків цей перехід спостерігається 11-12 жовтня. За кінець осені береться стійкий перехід середньої добової температури повітря через О°С, який відбувається в третій декаді листопада.

У середньому, за багаторічний період, в повітрі заморозки настають 28 жовтня – 4 листопада, найбільш раніше спостерігались 25 вересня. Опади у вересні і жовтні спостерігаються у вигляді дощів, а в листопаді мають змішаний характер.

Зима, переважно, коротка з частою відлигою і нестійким сніговим покривом.

Опади у зимові місяці випадають переважно у вигляді снігу, крупи, але порівняно з частими дощами. Сніговий покрив буває стійким в окремих роках. Завірюхи на території області спостерігаються рідко. Замерзання ґрунту зазвичай починається в перших числах грудня місяця, а повне відтавання кінці першої, початку другої декади березня.

Промерзання ґрунту починається в перших числах грудня, а повне відтавання в кінці другої, початку третьої декади березня.

Вітри спостерігаються всіх напрямків, але частіше в зимовий період бувають північно-східні, північні, східні і північно-західні, а весною і влітку південні і південно-західні.

Таблиця 2.1

Розподіл опадів за даними метеостанції, мм

Рік

Місяць

Сума за

вегетацію

Рік

Середні багаторічні

 

З даних таблиці 2.1, видно, що середня кількість опадів за рік складає 403 мм, що характеризує дефіцит вологи.

Соя вологолюбна культура. Для її вирощування необхідна в різні періоди росту і розвитку неоднакова кількість вологи. Так, під час проростання насіння соя поглинає 90-160 % вологи від своєї маси. При формування високого врожаю зеленої маси й насіння сої потрібно, щоб вміст вологи в ґрунті у фазі сходи-цвітіння становив 70 %, формування бобів і налив насіння – 80 %, у фазі достигання 60 – 70 % найменшої вологоємності.

Менше вологи соя використовує у період від сходів до початку цвітіння. Найбільше вологи потребує під час цвітіння і росту бобів. За нестачі води бутони, квітки, боби опадають, і формується дрібне насіння.

За таких умов сою найкраще вирощувати при зрошенні, якщо ж нема такої можливості, то при її вирощуванні необхідно підібрати таку агротехніку, яка була б направлена на збереження та ефективне використання вологи у той чи інший період.

Таблиця 2.2

Середньомісячна температура повітря за даними метеостанції, ^°С

Рік	Місяць	Сума за
												веге-тацію	Рік
	-4,0	-3,1	1,6	8,8	15,8	19,7	22,4	21,4	16,4	10,0	3,5	-1,5
	- 3,6	-3,0	2,3	9,2	16,3	19,9	22,9	22,0	16,8	10,8	3,8	-1,3
	-3,7	-3,2	2,0	9,5	14,9	19,6	23,0	22,3	17,1	11,0	3,6	-1,6
Середні багато- Річні	-3,7	-3,1	2,0	9,1	15,6	19,7	22,5	21,9	16,7	14,3	3,6	-1,4

 

За даними таблиці 2.2, видно, що температура повітря сприятлива для вирощування сої в даному господарстві.

Соя теплолюбна культура. Мінімальна температура проростання насіння 8 – 10°С, а дружні сходи з’являються за 15 – 18°С.

Найбільш сприятлива середньодобова температура для росту й розвитку сої впродовж вегетації – 18 – 22°С. За таких умов ми можемо отримати високий врожай без зниження її продуктивності.

Можна зробити висновок про те, що наявних агрокліматичних ресурсів у зоні розташування господарства цілком достатньо для вирощування не тільки сої, а й інших сільськогосподарських культур, зокрема, томати, озима пшениця, кукурудза.

Ґрунт. Тип ґрунту. В даному господарстві, я планую вирощувати сою на полі № 3 сівозміни, яке займає площу 97,4 га.

Ґрунти на даній території – чорноземи південні, малогумусні (вміст гумусу 4,17 %), пилувато – легкоглиннисті. Профіль малопотужний, часто – слабо диференційований через незначну солонцюватість, яка проявляється в ущільненні перехідного горизонту. Реакція ґрунтового розчину слабко кисла – нейтральна (рН – 6,5 – 7,0). Сума увібраних основ коливається від 5-15 до 17-50 мг-екв на 100 г ґрунту. На глибині 2-4 м залягають солі і гіпс. Чорноземи південні мають великий запас азоту, фосфору і калію, але не всі вони доступні для рослин. Агрохімічна характеристика ґрунтів господарства наведена в табл. 2.3.

Таблиця 2.3

Агрохімічна характеристика ґрунтів господарства

№ поля сівоз- міни	Пло-ща, га	Тип ґрунту і механічний склад	Глиби-на орного шару, См	Вміст гуму-су, %	рН сольо-вої витяж-ки	Вміст поживних речовин, мг на кг ґрунту
легкогідро-лізований азот (N)	Рухо-мий фосфор (Р2О5)	обмінний калій (К2О)
	97,4	Чорноземи південні малогумусні пилувато-легкоглинисті на лесах		4,17	6,5 – 7,0

 

Соя забезпечує високий урожай на легкоглиннистих чорноземах, достатньо родючих, багатих на органічну речовину і кальцій, з нейтральною реакцією ґрунтового розчину рН – 6,5 – 7.

Отже, із наведених даних, можна зробити висновок, що дані умови сприятливі для вирощування сої.

Структура земельних угідь та економічна характеристика господарства

 

Станом на 1 січня 2012 рік загальна площа господарства в с. Миколаївське становить 1744,6 га, з них рілля займає – 1566,9 га. (94,1 % від загальної площі).

Експлікація земель господарства наведена в табл. 2.3

Таблиця 2.3

Експлікація земель господарства станом на 1 січня 2012 рік

Найменування земель	Площа, га	У відсотках
до загальної площі	до площі с.-г. угідь
Всього землі	1744,6		-
в т.ч. с.-г. угіддя	1642,6	94,1
з них:
Рілля	1566,9	89,8	95,4
Перелоги	-
сади і ягідники	26,8	1,5	1,6
Пасовища	-
присадибні ділянки і землі, надані для особистого використання	48,9	2,9	3,0
ліси і лісонасадження		2,0
Болота	-
під водою	-
інші землі		3,8

 

АНАЛІЗ РІЛЬНИЦТВА ТА СТАНУ ВИРОЩУВАННЯ КУЛЬТУРИ В ГОСПОДАРСТВІ

Стан сівозмін господарства

Сівозміна – це науково-обґрунтоване чергування сільськогосподарських культур і парів у просторі і часі. Щорічна або періодична зміна культур і чистого пару – це чергування у часі. Почергове щорічне вирощування культур на полі земельного масиву сівозміни – це чергування на території.

Перелік культур і парів у порядку їх чергування називається схемою сівозміни. Період протягом якого культури і пар проходять через кожне поле в послідовності, передбаченій схемі, називається ротацією.

У господарстві станом на 2012 рік діють одна овочева та дві польові сівозміни, які обумовлюються спеціалізацією господарства. Ці сівозміни займають площу 1566,9 га. Ці сівозміни мають 4, 6 та 5 полів відповідно і займають площу найбільш родючих і добре окультурених ґрунтів і мають високу насиченість продуктивними культурами. Сівозміни, які діють в даному господарстві наведені в табл. 3.1-3.3.

 

Таблиця 3.1

Овочева сівозміна №1

№ п/п	Культура	Площа, га	%
1. 2. 3. 4.	Томати Озима пшениця Озима пшениця Томати	124,7 120,8 119,2 125,6	25,4 24,6 24,5 25,5

 

Загальна площа сівозміни 490,3 га.

Середній розмір поля – 122,5 га.

Таблиця 3.2

Польова сівозміна №1

№ п/п	Культура	Площа, га	%
1. 2. 3. 4. 5. 6.	Чорний пар Озима пшениця Томати Кукурудза на зерно Ярий ячмінь Соняшник	91,1 93,3 97,4 94,5 92,0 93,1	16,3 16,6 16,4 17,3 16,8 16,6

 

Загальна площа сівозміни 561,4 га.

Середній розмір поля – 93,6 га.

Таблиця 3.3

Польова сівозміна №2

№ п/п	Культура	Площа, га	%
1. 2. 3. 4. 5.	Чорний пар Томати Кукурудза на зерно Озима пшениця Томати	101,9 105,5 100,8 101,2 105,8	19,8 20,5 19,5 19,6 20,6

 

Загальна площа сівозміни 515,2 га.

Середній розмір поля – 103,04 га.