Мета і завдання вивчення дисципліни «Фізика» у вищій школі і роль лабораторних занять у навчальному процесі

 

Фізика – це одна з природничих наук, предметом якої є вивчення найпростіших і разом з тим найбільш загальних форм руху матерії. Об’єктом вивчення фізики є конкретні і специфічні властивості і руху елементарних часток, атомів, молекул, макроскопічних тіл.

З прогресом науки у рамках фізики виділилось багато самостійних дисциплін: механіка, молекулярна фізика, термодинаміка, вчення про електрику і магнетизм, оптика, атомна фізика, ядерна фізика, теорія відносності, технічна фізика, хімічна фізика, біофізика, геофізика та ін. У даний час фізика розвивається такими темпами і досягла таких результатів, яких не знає ні одна з природничих наук за історію свого існування.

Вивчення дисципліни «Фізика» студентами 1-3 курсів фізичного та радіофізичного факультетів, які навчаються в бакалавратурі за напрямками підготовки «Фізика» та «Прикладна фізика», має на меті засвоєння ними теоретичних знань щодо основних фізичних явищ і законів, оволодіння фундаментальними поняттями і теоріями класичної та сучасної фізики, а також методами сучасного дослідження і зрештою формування у них наукового світогляду.

Дисципліна «Фізика» є фундаментом, на якому базується вивчення всіх інших спеціальних дисциплін, які студенти вивчають, навчаючись у бакалавратурі та у магістратурі.

Головним завданням сучасного фізика-дослідника є відкриття нових фізичних явищ і законів. При спостереженні того чи іншого ефекту чи явища фізику треба уміти виділити головне, тобто те, що відрізняє дане явище від інших явищ. Проводячи різноманітні вимірювання він повинен уміти встановлювати кількісні зв’язки між різними фізичними величинами та знаходити аналітичні вирази залежностей між ними. Результат експерименту повинен служити фізику основою для висунення гіпотези, яка пояснює явище на основі відомих законів, підводити його до формулювання нових висновків і постулатів теорії. Сучасний дослідник також повинен уміти планувати експеримент, підбирати необхідні прилади для його проведення, знати основні правила проведення експериментальних і теоретичних досліджень, володіти різноманітними методами досліджень, уміти правильно виконувати фізичні вимірювання, користуватись довідниками та іншими літературними джерелами, оцінювати відповідні похибки, у тому числі розраховувати їх з використанням комп’ютера.

У зв’язку з вищезазначеним для студентів–фізиків особливо важливою є робота у навчальних фізичних лабораторіях при проходженні занять з лабораторного фізичного практикуму. Лабораторні заняття (від латинського «laboro» - трудитись, старатись) на фізичних практикумах із різних розділів загального курсу фізики призначені для поглибленого вивчення студентами науково-теоретичних основ даного навчального предмета і оволодіння методами і навичками лабораторного фізичного експерименту. Студент, працюючи в лабораторії, в процесі виконання лабораторної роботи, опрацювання і оформлення її результатів ніби заново, власноруч, відкриває основні закони даного розділу фізики, і, крім того, ознайомлюється із засобами та методами спочатку навчального, а далі і наукового фізичного експерименту. Під час проходження занять з фізичного практикуму студенти молодших курсів закріплюють теоретичні знання, набувають практичних навичок у роботі з вимірювальними приладами під час проведення експерименту, опановують навичками дотримання правил техніки безпеки, умінням обробки результатів вимірювання та обчислення похибок. Під час оформлення звіту (так званого протоколу лабораторної роботи) за результатами виконання лабораторних робіт відбувається ознайомлення студентів з вимогами оформлення документації та державними стандартами.

Виконання кожної лабораторної роботи складається з таких елементів: підготовка до лабораторної роботи, тобто вивчення відповідного теоретичного матеріалу та інструкцій щодо методик дослідження та порядку виконання лабораторної роботи, попередня підготовка конспекту протоколу роботи; допуску студента до виконання роботи; проведення експериментальних вимірювань; обробка результатів вимірювань та остаточне оформлення протоколу (звіту) роботи; захист лабораторної роботи.

При проходженні занять на практикумі з механіки усі необхідні відомості щодо організації лабораторних досліджень, правил користування деякими приладами, особливостей техніки безпеки та правил оформлення звітів студенти отримують на вступному занятті та самостійно за підручниками [7,9] та навчально-методичним посібником [43].

Робота усіх студентів у навчальній лабораторії здійснюється згідно з індивідуальним графіком виконання лабораторних робіт в межах кожного навчального модуля. При цьому їх діяльність на різних етапах може здійснюватись у таких формах: у парній (студент – студент, студент – викладач); у груповій (студентська група – викладач); у кооперативній (студенти навчають один одного); у індивідуальній (самостійна робота студента при проведенні вимірювань, опрацюванні результатів та здачі лабораторних робіт).

Для успішного виконання лабораторної роботи студент повинен попередньо підготуватись. Для цього він повинен уважно ознайомитись з її описом за даним посібником і зробити у зошиті з лабораторного практикуму (лабораторному журналі) його короткий конспект, який є складовою частиною майбутнього звіту щодо виконання лабораторної роботи.

На початку кожного опису лабораторної роботи у даному посібнику сформульовано її мету. Це дає можливість студенту одразу ж чітко уяснити що є головним її завданням, на чому, перш за все, треба акцентувати увагу при проведенні досліджень. Описи лабораторних робіт також включають деякі теоретичні відомості стосовно явищ, які досліджується, чи теорії методу, який використовується для проведення експерименту. Вони містять описи і принципові схеми експериментальних установок і приладів, а також детальні інструкції щодо порядку проведення експериментальних досліджень і перелік тих конкретних завдань, які треба у певній послідовності здійснити для того щоб успішно виконати лабораторну роботу і підготувати звіт про неї. Для успішної підготовки до отримання допуску від викладача, який керує заняттям на практикумі, до виконання лабораторної роботи і її успішного захисту студент повинен додатково опрацювати певні підручники і посібники. Опис кожної лабораторної роботи у даному посібнику закінчується посиланнями на літературні джерела, у яких можна детально ознайомитись з теоретичними даними щодо змісту лабораторної роботи, а у Додатку №1 наведені контрольні питання, які бажано використати для здійснення самоконтролю якості засвоєння теоретичного матеріалу, основ методики досліджень та порядку проведення вимірювань.

Студент повинен розуміти, що методичні інструкції – це лише теоретична основа для виконання роботи, а навички експериментування залежать, перш за все, від відношення студента до виконання лабораторної роботи, що формально бездумно проведені вимірювання – це марно витрачений час. Якщо студент приступає до виконання лабораторної роботи без чітких уявлень щодо теорії за темою дослідження, то він не зможе «впізнати» фізичне явище, не зможе відділити ефект, який досліджується, від випадкових перешкод.

На практикумі з механіки лабораторні роботи студенти виконують самостійно. У тих випадках, коли лабораторну роботу виконувати одному незручно, студенти виконують їх попарно. Звіт у кожного зі студентів повинен бути індивідуальним. За час, відведений на виконання лабораторної роботи, студенти проводять вимірювання, попередньо опрацьовують результати експерименту і подають дані вимірювань і розрахунків на перевірку і підпис викладачу. Окремим студентам, які проявили інтерес до механічних явищ, що досліджуються в лабораторії, чи до певних приладів, які використовуються на практикумі, керівник занять може запропоновувати виконати додаткові індивідуальні завдання, які потребують проведення додаткових експериментальних досліджень, чи здійснення певних теоретичних розрахунків.

Відлік величин, які вимірюють, треба здійснювати з максимальною уважністю і точністю.

Етап опрацювання результатів вимірювань не менш важливий, ніж виконання експерименту. При обробці результатів треба використовувати калькулятор з програмним пристроєм чи комп’ютер. Вдома потрібно завершити розрахунки, заповнити цифровими даними таблиці, а також оцінити похибки експерименту, побудувати на міліметровому папері графіки залежностей величин, які досліджуються у лабораторній роботі. Для оптимізації самостійної роботи студентів щодо оформлення звітів (протоколів) лабораторних робіт у описах більшості лабораторних роботах запропоновані певні стандартні форми таблиць, які необхідно заповнити цифровими даними, отриманими шляхом вимірювань чи розрахунків. Однак це не означає, що студенти повинні користуватись виключно лише такими стандартизованими формами звітів, оскільки це, у деякій мірі, обмежує можливості прояву творчої ініціативи студентів щодо оформлення самостійно отриманих ними результатів. На нашу думку опрацювання результатів наукових досліджень, отриманих у ході виконання кожної з лабораторних робіт, повинно завершуватись написанням студентом висновків по лабораторній роботі, які містять короткий аналіз одержаних результатів, оцінку ефективності використаного методу досліджень, результати порівняння даних, отриманих з експерименту, з табличними даними, відомими з довідників і підручників.

Захист лабораторної роботи кожний студент здійснює індивідуально. Для цього він надає для ознайомлення керівнику занять оформлений звіт (протокол) лабораторної роботи і отримує від нього перелік запитань, на які студент повинен відповісти в процесі захисту. Захист результатів лабораторної роботи і теоретичного матеріалу, який стосується тематики даної лабораторної роботи, здійснюється при спілкування студента з викладачем. Відповіді на запитання треба попередньо підготувати в усній, або в письмовій формі. Студентам можуть бути запропоновані також тести, які стосуються змісту і методичних особливостей даної лабораторної роботи. Тестування може бути здійснене у письмовій формі, або з використанням комп’ютера.

Залік з лабораторного практикуму для кожного з модулів курсу складається із заліків по окремих лабораторних роботах, винесених на модульний контроль. Залік з лабораторного практикуму за даним розділом курсу, що вивчається, складається із заліків з усіх модулів курсу.

Якщо студент пропустив заняття з лабораторного практикуму, то на наступному занятті він виконує ту лабораторну роботу, яка стоїть у його індивідуальному плані, а пропущену роботу виконує або під час додаткових занять на практикумі, або у відповідності з індивідуальним графіком відпрацювань лабораторних робіт, узгодженим з керівником занять.

Для тих студентів, які з тих чи інших причин, насамперед через хворобу, вчасно не виконали або не захистили лабораторні роботи у відведені терміни під час проведення модульних контролів чи залікової сесії, (а інколи і під час екзаменаційної сесії) на практикумі, у порядку виключення, за розпорядженням завідувача практикуму призначають додаткові заняття і консультації.

Для правильного оформлення звітів (протоколів) лабораторної роботи та кваліфікованої обробки результатів вимірювань студент повинен попередньо ознайомитись з основними відомостями щодо класифікації вимірювань, оволодіти на практиці алгоритмами обчислення похибок вимірювань, правилами округлювання чисел та ознайомитись з рекомендаціями щодо побудови графіків.