Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь FAQ Написать работу КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Поняття та економічна основа грошового оборотуСодержание книги
Поиск на нашем сайте
Грошовий оборот – це процес безперервного руху грошей між суб’єктами економічних відносин у суспільному відтворенні. Він обслуговує кругооборот усього сукупного капіталу суспільства на всіх стадіях суспільного відтворення: у виробництві, розподілі, обміні і споживанні. Тому нерідко його називають сукупним грошовим оборотом. Грошовий оборот як макроекономічне явище слід відрізняти від обороту грошей в межах кругообороту окремого індивідуального капіталу, тобто на мікрорівні. В останньому випадку гроші виступають однією з функціональних форм капіталу, є його складовою частиною і елементом багатства, яким володіє власник цього індивідувального капіталу. Сукупний грошовий оборот не є механічною сумою оборотів грошей в межах індивідуальних капіталів, а представляє собою самостійне економічне явище, безпосередньо пов’язане з процесом суспільного відтворення в цілому. Тому суб’єктами грошового обороту як його суб’єкти фактично є всі юридичні і фізичні особи, які приймають участь у створенні, розподілі, обміні та споживанні валового національного продукту. Суб’єкти грошового обороту: - фірми - сукупність суб’єктів, які забезпечують створення та реалізацію валового національного продукту; - сімейні господарства - сукупність суб’єктів, які забезпечують виробництво національного продукту основними факторами /робочою силою, засобами виробництва, які знаходяться в приватній власності, тощо/ та є кінцевими його споживачами; - державні структури - сукупність суб’єктів, які забезпечують розподіл та перерозподіл вартості створеного національного доходу та національного продукту, здійснюючи вплив на реалізацію та споживання останнього; - фінансові посередники - сукупність суб’єктів грошового ринку, які, виступаючи в ролі посередників, можуть діяти на ринку від свого імені і за свій рахунок. Залежно від форми грошей, в якій відбувається грошовий оборот, він поділяється на безготівковий і готівковий. В сфері готівкового обігу гроші рухаються поза банками, безпосередньо обслуговуючи відносини економічних суб’єктів. У сфері безготівкового обігу гроші рухаються по рахунках в банках, не виходячи за межі банківської системи. Це створює можливість контролювати його, а отже впливати на відносини відповідних економічних суб’єктів, не тільки їм самим, а й третім особам - банкам. Якщо абстрагуватися від відтворювального аспекту, то грош. оборот можна уявити просто як безперервний процес переміщення грошей у ф-ціях засобів обігу і платежу між окремими його суб’єктами. Економічною основою грош. обороту є процес сусп. відтворення. Суб’єкти цього процесу постійно одержують грошові доходи від реалізації належних їм ресурсів чи виготовлених ними продуктів, що спричинює відповідні грошові потоки. Водночас потоки руху грошей є не тільки результатом відтворювального процесу, а й важливою передумовою його успішного здійснення. Надмірні затримки в русі грошей неминуче викликають гальмування товарних потоків, погіршення кон’юнктури ринків, посилення стагнації в-ва. Внутрішня обумовленість грош. обороту процесом сусп. відтворення визначає його сутнісну єдність і безперервність, які можна назвати конституційними ознаками грош. обороту. Це положення має важливе значення для практики управління і викор-ня грош. обороту. У ній не повинно допускатися зведення непереборних перепон на шляху грошових потоків, як і непрохідних меж між окремими потоками грошей. 102. ШВИДКІСТЬ ОБІГУ ГРОШЕЙ В ОБОРОТІ ТА ЗАКОН ГРОШОВОГО ОБІГУ. Швидкість обігу грошей характеризує частоту, з якою кожна одиниця наявних в обігу грошей використовується в середньому для реалізації товарів і послуг за певний період. На основі відомого рівняння обміну І. Фішера величину швидкості обігу грошей можна визначити за формулою , де V– швидкість обігу грошей; P– середній рівень цін на товари та послуги; Q– фізичний обсяг товарів та послуг, що реалізовані в цьому періоді; M– середня маса грошей, що перебуває в обігу за цей період. Величина швидкості обігу грошей прямо пропорційно пов'язана з номінальним обсягом виготовленого нац продукту й обернено пропорційно – з обсягом маси грошей, що є в обігу. Показник швидкості обігу грошей можна визначити і за ін критеріями: за середньою частотою використання грош одиниці в оплаті доходів нас-ня, тобто у формуванні нац доходу; середньою частотою використання грош одиниці у здійсненні всіх видів платежів, тобто у формуванні всього грош обігу; частотою проходження готівки через каси банків. Перший із цих показників може бути визначений як ділення обсягу нац доходу на масу грошей в обігу, другий – як відношення заг обсягу грош обороту до М, третій – як ділення заг обсягу касових обігів усіх комерц банків за рік на середньорічну суму готівки в обігу. Грошовий обіг – це рух грошей у процесі товарного обігу, надання послуг, погашення боргових зобов'язань. У зв'язку з цим виникає запитання: яка саме кількість грошей необхідна на ринку в певний час для безперебійного забезпечення товарного обігу? На це запит дає відповідь відкритий К. Марксом закон грош обігу, згідно з яким кількість грошей визначається як відношення суми цін товарів до кількості обігів однойменної грош одиниці з урахуванням додаткових факторів – проданих у кредит товарів, суми взаємопогашених платежів та платежів, для яких настав строк виплати. Закон грошового обігу – загальний ек закон, який виражає внутрішньо необхідні, сталі і суттєві зв'язки між кількістю потрібних для обігу грошей, цінами товарів, що підлягають реалізації, та вартістю грошей. Його суть полягає в тому, що кількість грошей, необхідних для обігу товарів, прямо пропорційна сумі їх цін і обернено пропорційна швидкості обігу однойменної грош одиниці. Його можна виразити таким рівнянням: , де Kr– кількість грошей, необх для обігу товарів протягом певного часу; Ц– сума цін на товари, що підлягають реалізації за певний відрізок часу; К– сума цін товарів, що були продані в кредит і строк оплати яких не настав; О– швидкість обігу грош одиниці за рік; П– сума цін товарів, що були продані в кредит і строк оплати яких настав; ВП– платежі, що взаємопогашаються.
|
||||
Последнее изменение этой страницы: 2016-08-06; просмотров: 338; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.222.182.249 (0.009 с.) |