Склад та структура фінансових ресурсів.

Фін р-си властиві всім суб'єктам фін відносин. До фін р-сів держави входять р-си всіх секторів економіки: державного сектору; п-ств; громадських організацій; приватного сектору;

У кожному секторі економіки фін р-си визначаються за рівнями управління. В державному секторі до складу фін р-сів входять: р-си ДБ; ресурси МБ; р-си державних фін інститутів; ресурси місцевих об'єднань; ресурси п-ва, організацій, установ. В інших секторах економіки, як правило фін р-си перебувають у розпорядженні первинної ланки.

Структура фін р-сів розгул в тісному зв'язку з вартісною структурою ВВП за джерелами створення або напрямками викор. Завдяки такому розгляду стає можливим визначити рівень викор фін р-сів у розподільчих процесах; дати х-ку ефективності ф-ня фін механізму; прослідкувати рух кожної складової частини фін ресурсів. За джерелами створення до складу фін р-сів відносять: прибуток; доходи від особистого підсобного господ; нарахування соц страх; амортизацію; чисті (непрямі) податки.

Найзначніша частка фін р-сів створюється за рахунок прибутку, відрахувань на соц. страхування та інші соц потреби. Велику частку становлять непрямі податки. Крім цього частина фін р-сів виражає перенесену вартість ОФ (аморт відрахування). Отже, основна частина фін р-сів представляє собою грошове надходження новоствореної вартості. За видатками або напрямками викор до складу фін р-сів відносять: витрати на розвиток економіки; державні дотації та виплати різниці в цінах; витрати на соц гарантії населенню; витрати на соц-культурні заходи; витрати на розвиток науки; пенсії та надання допомоги; витрати на оборону; витрати на управління; витрати на ЗЕД; витрати господарських структур на соц заходи; ін. витрати господ структур; витрати на обслугов держ боргу; інші витрати бюджету.

У кінцевму підсумку напрямки викор фін р-сів можна поділити на 3 групи: поповнення фонду відшкодування; формув фонду споживання; формув фонду нагромадження.

Розгляд фін р-сів за джерелами створення у зв'язку з напрямками викор має значення для визначення межі функціонування фін р-сів. На рівні п-ва фін р-си поділяються на: 1) власні; 2) позичені; 3) залучені. Джерелами створення фін р-сів п-ств є внески засновників, прибуток, аморт відрахув, цільове надходження, кредити всіх форм, кредиторська заборгованість п-ва. Для ефективного функціонування п-ва важливе значення має визначення оптимальної потреби в фін р-сах, забезпечення структури, джерел їх формування та обґрунтованих напрямків їх викор. Важливо підкреслити, що фін р-си окремого п-ва і держави в цілому взаємопов'язані. І для розв'язання проблем формування і викор фін р-сів необхідний виважений, чітко налагоджений, економічно обґрунтований фін механізм їх створення і викор.

РОЛЬ, МІСЦЕ ТА-Ф-ІЇ ФІНАНСОВОГО РИНКУ.

Фін ринок - це складова частина інфрастр фін с-ми, яка забезпечує територіальне, часове і функціональне здійснення трансакцій суб'єктів нац та міжнародної економіки, встановлення рівноважної ціни за відповідних обсягів К-П фін активів, інструментів, технологій, а також надання фін послуг, необхідних для здійснення госп та фін діял.

Екон сутність фін ринку полягає у встановленні рівноважної ціни та обсягу К-П фін р-сів, інструментів, технологій, а також ціни та обсягу надання фін послуг для покупців і продавців на цьому ринку. Оскільки існує відповідність між фін і екон (господ) сферами, то таким чином фін ринок впливає на екон процеси і забезпечує раціональність та ефективність викор наявних, завжди обмежених екон р-сів.

Роль фін ринку, як складової частини інфрастр фін с-ми, полягає в тому, що він надає конкретні інструменти для здійснення трансформації (переливу) вільних коштів суб'єктів екон життя в активний позиковий капітал, якого потребують інші суб'єкти екон життя для реалізації своїх ефективних екон проектів.

Функції фін ринку: об'єднання дрібних, розрізнених коштів суб'єктів фінансового ринку для формування позичкового, інвестиційного капіталу для ін суб'єктів ринку, які відчувають дефіцит коштів; формування ринкових цін на фін р-си, послуги, інструменти, технології з врахуванням зовн і внутр факторів впливу; надання ринкової інформації-сигналів виробникам фін послуг, інструментів, технологій про необхідність вдосконалення останніх та створення нових (напр, платіжних систем); фінансове інформування суб'єктів економіки для можливості прийняття оптимальних рішень; забезпечення ліквідності ("перетікання" з однієї форми в іншу) фінансових активів; 6) страхування та мінімізація фін ризиків; формування умов для здійснення заощаджень та накопичення багатства.

Головна відмінність фін ринку від інших ринків (ринку сировини та в-чих р-сів, ринку товарів і послуг) полягає у тому, що товаром на цих ринках виступають фін активи. Фін активи визн як ре-си, що мають вартість, знаходяться у власності суб'єктів екон діял, і передбачають майбутнє одержання доходу.

Фін ринок -це с-ма екон та правових відносин, пов’язаних з К-П або випуском та обігом фін активів. Суб’єктами цих відносин виступає держава, ті хто купує вільні фін кошти ц користав, фін посередники. Ті, хто інвестують кошти, купуючи певні фін активи, назив інвесторами та власниками фін активів. Особи, що залучають вільні фін р-си черех випуск та продаж фін активів назив емітентами таких активів.

З організаційної точки зору, фінансовий ринок є, в свою чергу, системою окремих самостійних ринків (сегментів), у кожному з яких організовується К-П конкретного виду фін активів.

СТРУКТУРА ФІНАНСОВОГО РИНКУ

Фінансовий ринок — складова фінансової системи держави. За своєю суттю це механізм перерозподілу фінансових ресурсів між окремими суб'єктами підприємницької діяльності, державою і населенням, між учасниками бюджетного процесу, деякими міжнародними фінансовими інститутами.

Ф.р. являє собою неформальну або організовану систему торгівлі різноманітними фінансовими інструментами, в якій відбуваються процеси обміну грошей, надання кредитів і мобілізації капіталів.

Головна роль на цьому ринку відводиться фінансовим інститутам, які зайняті напрямком потоків грошових коштів від їхніх власників до тимчасових позичальникам. Роль товару грають власне гроші і, крім того, цінні папери.

Базовими компонентами фінансового ринку є ринок грошовий і ринок капіталів.

Грошовий ринок складається з валютного, облікового, міжбанківського ринків. Особливістю цього компонента фінансових відносин є залучення в нього тільки короткострокових (до одного року) кредитів.

Грошовий ринок - особлива сфера ринку позичкових капіталів, яка характеризується наданням цих капіталів у позички на термін не більше року. Використовуються вони переважно на обслуговування не основного, а оборотного капіталу. На цьому ринку грошова маса виступає в знеособленому вигляді, при якому стираються всі сліди її походження.

Валютний ринок відіграє ключову роль у сфері забезпечення взаємодії фінансових ринків у світовому масштабі. З його допомогою встановлюються відносини між покупцями та продавцями валют. Товаром у цих відносинах виступають будь-які фінансові вимоги, які позначені в іноземній валюті. Учасниками - банки, експортери, інвестори, підприємства, приватні особи та ін Структура фінансового ринку виділяє цьому компоненту особливу роль.

Обліковий ринок - перерозподіляє короткострокові кошти в грошовому вигляді між кредитними інститутами через купівлю-продаж цінних паперів з терміном погашення до року. Ринок базується на облікових і переоблікові операціях банків.

Міжбанківський ринок - відносини із залучення тимчасово вільних ресурсів кредитних установ у грошовій формі, які розміщуються між банками у формі короткострокових депозитів.

Ринок капіталів - Це сфера товарних відносин, в якій звертаються довгострокові інвестиційні інструменти. У ці відносини вплітаються попит на капітал і його пропозицію. Інфраструктура фінансового ринку розглядає цей елемент як один з ключових. На ринку капіталу обертаються цінні папери без терміну погашення або з терміном більше року. Цей ринок необхідний для забезпечення потреб суб'єктів господарювання у фінансуванні на довгостроковій основі. Формою руху позикового капіталу є кредит. Джерелами такого капіталу служать грошові кошти, які вивільняються в процесі виробництва (амортизаційний фонд підприємств, частина оборотного капіталу в формі грошей, прибуток, заощадження населення, нагромадження держави і т.д.). Ринок позичкових капіталів має дві ланки: кредитна систему (середньострокових і довгострокових кредитів банків) і ринок цінних паперів.