Функції кредиту виражають його суть, це робота яку виконує кредит для економіки.

Серед основних базових функцій кредиту виділяють:

1. Перерозподільча функція полягає в тому, що з її допомогою відбувається перерозподіл грошових капіталів на засадах повернення. Вона проявляється і при мобілізації грошових коштів і при їх розміщенні. За допомогою неї відбувається капіталізація вільних грошових коштів і заощаджень, прискорення централізації і капіталізації капіталів, макроекономічне регулювання економіки.

2. Емісійна (антиципаційна) кредит виступає як антиінфляційний важіль, як засіб державного регулювання грошової маси в обігу. На основі кредиту здійснюється емісія грошей як платіжного засобу. Будь-яка емісія готівкових чи безготівкових грошей є результатом кредитних операцій і збільшення або зменшення кількості грошей. За допомогою експансії чи рестрикції (Обмеження кредитів, що їх надає центральний банк комерційним банкам) НБУ регулює кількість грошей в обігу. Кредитна експансія – це розширення кредиту, а кредитна рестрикція – це звуження кредиту, обмеження.

3. Контрольно-стимулююча полягає втому, що використання кредиту передбачає контроль з боку позичальника за цільовим використанням кредиту. Контрольно-стимулюючий вплив при кредитних відносинах відчувають на собі і кредитори. Позичальник зацікавлений щоб позичені кошти швидше купилися.

Крім основних функцій є ще такі як:

Економія витрат обігу. Практична реалізація цієї функції безпосередньо випливає з екон.ї сутності кредиту, джерелом якого є фін. ресурси, що тимчасово вивільняються у процесі обігу промислового та торгового капіталу. Тимчасовий розрив між надходженням і використанням коштів суб'єктів господарської діял-ті може визначити не тільки їх надлишок, а й їх нестачу. Саме тому широко застосовуються позики на поповнення тимчасової нестачі власних обігових коштів, які використовуються практично всіма позичальниками і значно прискорюють процес обігу, а отже, сприяють економії загальних витрат обігу капіталу.

Концентрація капіталу. Процес концентрації капіталу є неодмінною умовою стабільного розвитку економіки та пріоритетною метою будь-якого суб'єкта г-ня. Важливу роль у розв'язанні цього завдання відіграють кредитні кошти. Вони в короткий термін дають змогу розширити обсяги виробництва і в такий спосіб отримати додатковий прибуток.

Обслуговування товарообігу. У процесі реалізації цієї функції кредитна с-ма активно впливає на прискорення не тільки товарного, а й грошового обігу, зменшуючи в обігу кількість готівки.

Прискорення науково-технічного прогресу. Вводячи в сферу грошового обігу такі інструменти, як векселі, чеки, кредитні картки і т.д., він забезпечує заміну готівкових розрахунків безготівковими операціями, що спрощує і прискорює механізм економічних відносин на внутрішньому і міжнародному ринках.

БАНКІВСЬКА С-МА: ПРИНЦИПИ ПОБУДОВИ, ЦІЛІ, МЕХАНІЗМ Ф-ЦІОНУВАННЯ

Банківська с-ма - це законодавчо визначена чітко структурована і субординована сукупність фін. посередників, які здійснюють кредитні і фін. операції на професійній основі і ф-ціонально взаємопов´язані в самостійну екон. структуру. Початок формуванню в Укр. власної банківської с-ми ринкового типу був покладений Законом "Про банки і банківську діял-ть", ухваленим ВРУ 20 березня 1991 р. В осн. розбудови банківської с-ми України цим Законом були покладені принципи, загальновизнані у світовій практиці: дворівнева побудова; чітке ф-ціональне розмежув. між банками першого і другого рівнів; ф-ціонування банків другого рівня на комерц. засадах та на договірних відносинах з клієнтурою; ліквідація монополії держави на банківську справу, можливість створ. комерц. банків різних форм власності, лібералізація банківської діял-ті; орг-ція держ. контролю і нагляду за банківською діял-тю і покладення цього завдання на ЦБ; незалежність ЦБ від держ. органів викон. влади; формування загальнос-мної інфраструктури забезпеч. банківської діял-ті, недопустимість втручання в банківську справу 3-х осіб, вільний вибір клієнтом банку, діяльність на основі конкуренції, доступність інформації про банки, самостійність банків у зовнішньоекономічній діяльності та ін.

Розрізняють два осн. типи побудови банківської с-ми:

1. Однорівнева банківська с-ма передбач. горизонтальні зв'язки між банками, універсалізацію їх операцій і ф-цій.

2. Дворівнева банківська с-ма х-терна для країн з ринковою економікою. Вона складається з двох рівнів. Верхній рівень - центральні (емісійні) банки, клієнтами яких є банківські інститути й урядові структури. Нижній рівен ь – комерц. банки (універсальні та спеціалізовані – інвестиційні, інноваційні, облікові, ощадні, іпотечні), а також парабанківські фін.-кредит. установи (страхові, лізингові, факторингові, фін. компанії, брокерські та дилерські фірми, НПФ). За дворівневою с-мою відносини між банками будуються в двох площинах: 1 ) По вертикалі - це відносини підпорядкування між ЦБ як керівним органом усієї банківської с-ми і КБ. 2) По горизонталі - відносини рівноправного партнерства та конкуренції між комерц. банками.

Головною ціллю діял-ті окр. банків є одерж. прибутку. Цілі банківської системи: погодження інтересів банків з інтересами суспільства, суспільний нагляд за діяльністю банків, забезпечення стабільності та надійності банківської системи, організація і стабілізація грошового обороту

Функції банківської системи:

1. Трансформаційна функція –здійснюється трансформація процесів на міжбанківському рівні. Завдяки цьому збільшується трансформаційний потенціал банку.

2. Емісійна – банківська система змінює обсяг грошей в обороті

3. Регулювання грошового обороту

4. Забезпечення стабільності банківської діяльності за рахунок механізмів

- Страхування банківських ризиків(диверсифікація резервів, обов’язкове резервування)

- Страхування банківських депозитів

- Централізований нагляд, контроль та регулювання банківської системи

Загальні ознаки банківських систем: 1. розмежування функцій між центральним і комерційним банком 2. дворівнева система побудови 3. наявність нагляду та контролю за банківською діяльністю 4. створення інфраструктури міжбанківського та фінансового ринку.

ОСН Ф-ІЇ НБУ ЯК ЦБ КРАЙНИ

Головне признач. ЦБ - управління грош. оборотом з метою забезпеч. стабільного не-інфляційного розвитку економіки. ЦБ впливає на грош. оборот через зміну пропозиції грошей і зміну ціни грошей. Роль ЦБ значною мірою визначається ф-ціями, які вони виконують. Осн. з них є такі: емісійного центру готівкового обігу; провідника монетарної політики; банку банків; органу банківського регулюв. та нагляду; валютного центру; банкіра і фін. агента уряду.

В Україні центральним банком є Національний банк України (НБУ). Він представляє собою перший рівень банківської с-ми. НБУ створений згідно з ЗУ "Про банки і банківську діяльність" і діє на підставі ЗУ "Про НБУ".

Основною ф-цією НБУ є забезпечення стабільності грошової одиниці. На виконання цієї ф-ції НБУ сприяє дотриманню стабільності банківської с-ми, а також, у межах своїх повнова­жень, - цінової стабільності.

Іншими ф-ціями НБУ, відпов. до ст. 7 ЗУ «Про НБУ», є: 0. визначає та проводить грошову-кредитну пол.-ку; 1. емісія національних грошей та організація їх обігу 2. монетарна політика 3. акумуляція і зберігання резервів кредитних установ 4. кредитно-розрахункове обслуговування уряду(обслуговування державного боргу, проведення операцій 5. на валютному та грошовому ринку) 6. кредитор останньої інстанції для КБ 7. організація розрахунків між банками 8. видача КБ ліцензій 9. контроль за діяльністю КБ 10. проведення операцій із золотовалютними цінностями, їх накопичення та зберігання, 11. складає платіжний баланс, здійснює його аналіз та прогнозування; 12. представляє інтереси України в центральних банках ін країн та на міжнародному рівні 13. здійснює валютне регулювання, організовує та здійснює валютний контроль за банками 14. аналізує стан грошово-кредитних, фінансових, цінових та валютних відносин 15. організовує інкасацію банкнот і монет 16. реалізовує державну пол.-ку захисту державної таємниці 17. бере участь у підготовці кадрів для банківської системи 18. здійснює інші функції в межах своєї компетенції.

1) Емісія – НБУ належить виключне право випуску грошей в обіг та їх виключення з обігу. У зв’язку з цим НБУ викон. функції резервної системи.

1. визначає порядок ведення касових операцій

2. Встановлює правила перевезення, інкасації та зберігання грошей

3. Визначає правила обліку пошкоджених банкнот і монет, порядок їх знищення чи утилізації

2) Грошово-кредитне регулювання – щорічно НБУ інформує ВРУ про напрямки грошової політики на наступний рік.

Одним з важливих напрямків діял-ті НБУ є правове регулюв. готівкового обігу. НБУ має виняткове право введення в обіг (емісії) банківських білетів і розмінної монети нац. грошової одиниці, а також орг-ції їх обігу та вилучен­ня з обігу. До ф-цій НБУ також належать уста­новл. особливостей і порядку визнач. платіжності грош. знаків, а також порядок обміну зношених і пошкоджених грошових знаків.

Іншим важливим напрямком діял-ті НБУ є регулюв. с-ми розрахунків в економіці та орг-ція надійної с-ми бух. обліку і звітності. На виконання цього завдання НБУ установлює правила, форми і стандарти розрахунків банків та інших юридичних і ФО, координує орг-цію розра­хуків. З метою забезпечення покладених на НБУ ф-цій відповідно до Закону «Про НБУ» він здійснює такі види операцій:

- надає кредити КБ для підтримки ліквідності за ставкою не нижче ставки рефінансування НБУ та в порядку, визначеному Нац. банком;

- здійснює дисконтні операції з векселями і чеками в порядку, визначеному Нац. банком;

- приймає на зберігання та в управління державні цінні папери та інші цінності;

- веде рахунок Державного казначейства України без оплати і нарахування відсотків.