Класифікація та основні види податків.

Класифікація податків дає можливість більш повно висвітлити сутність та ф-ції податків, показати їх роль у податковій політиці держави, напрям і характер впливу на соц.-економ. сферу. Податки класифікують за кількома ознаками.

За екон. змістом: податки па доходи, податки на споживання, податки на майно.

Залежно від рівня державних структур:загальнодержавні і місцеві,

Загальнодержавні: 1. податок на прибуток п-в; 2. податок на доходи фізичних осіб; 3. податок на додану вартість; 4. акцизний податок; 5. збір за першу реєстрацію транспортного засобу; 6. екологічний податок; 7. рентна плата за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами, транзитне транспортування трубопроводами природного газу та аміаку територією Укр; 8. рентна плата за нафту, природний газ і газовий конденсат, що видобуваються в Україні; 9. плата за користування надрами; 10. плата за землю; 11. збір за користування радіочастотним ресурсом Укр; 12. збір за спеціальне викор-ня води; 13. збір за спеціальне викор-ня лісових ресурсів; 14. фіксований сільськогосподарський податок; 15. збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства; 16. мито; 17. збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію, крім електроенергії, виробленої кваліфікованими когенераційними установками; 18. збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності.

Місцеві: - податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; - збір за місця для паркування транспортних засобів; -збір за провадження деяких видів підприємницької діял-ті; - туристичний збір; - єдиний податок.

За способом стягнення: розкладні і окладні. Розкладні податки встановлюються в загальній сумі відповідно до потреб в доходах, а потім цю суму розкладають (розподіляють) по окремих територіальних одиницях або платниках. Окладні податки передбачають установлення спочатку ставок, а відтак розміру податку для кожного платника окремо.

За формою оподаткування розрізняють прямі і непрямі податки. Прямі податки встановлюються безпосередньо щодо платників, їх розмір прямо залежить від масштабів об'єкта оподаткування. Прямі податки поділяються на: реальні (майнові), якими обкладаються продаж, покупка або володіння майном; особові. Прямими податками в Україні є податки на заробітну плату, прибутки, нерухомість, а також податки на прибутки, отримані у вигляді відсотків, у тому числі податки на доходи від користування позиками, орендної плати, роялті та всіх інших видів прибутків.

Непрямі податки встановлюються в цінах товарів і послуг, а їх розмір для окремого платника прямо не залежить від його доходів. (акциз, мито) Акцизи - це непрямі податки, які встановлюються у вигляді надбавки до ціни. Мито встановлюється при переміщенні товарів через митний кордон держави, тобто при ввезенні, вивезенні або транспортуванні транзитом.

За характером викор-ня:

- Загального призначення - використовувані на загальні цілі, без конкретизації заходів чи витрат, на які їх витрачають (фактично це і є дійсні податки).

- Цільові - що зараховуються до цільових фондів і призначені для цільового викор-ня. Зазвичай одним із основних ознак податків є нецільовий характер, проте цільові платежі мають низку позитивних моментів: психологічний; ув’язування витрат і доходів від визначених видів діял-ті; певна незалежність конкретного державного органу1.

За періодичністю справляння: - Разові - їх справляють один раз протягом визначеного часу (найчастіше - податкового періоду) при виконанні певних дій (податок із власників транспортних засобів; податок з майна, що переходить у порядку спадкування чи дарування). Здебільшого ці податки мають характер зборів. - С-матичні (регулярні) - стягуються регулярно, через певні проміжки часу і протягом усього періоду володіння чи діял-ті платника (щомісячно, щоквартально).

За платниками: - Податки з ЮО (податок на прибуток і т.д.); - Податки з ФО (податок з доходів фізичних осіб, і т. д.); - Змішані - коли платниками можуть бути і юридичні, і ФО (податок із власників транспорт. засобів, земельні податки і т. ін.).

 

 

СКЛАД ТА СТРУКТУРА ПОДАТКОВОЇ С-МИ ДЕРЖАВИ.

Побудова чіткої податкової с-ми - одна з головних умов ефективного ф-ня економіки і фінансів, оскільки через податки здійснюється зв'язок між державою і її суб'єктами - юридичними та фізичними особами щодо формування, розподілу і викор-ня їхніх доходів.

Податкова с-ма України пройшла певний період свого становлення і зараз знаходиться на стадії вдосконалення.

Податкова с-ма уявляє з себе сукупність податків, що стягуються в державі, форми та методи їх побудови, методи розрахунку податків та податковий контроль.

З іншого боку податкова с-ма - це сукупність правових норм, що регулюють розміри, форми, методи і терміни стягнення податків і платежів, які носять податковий характер і необхідні державі для виконання її ф-цій. Вона ґрунтується на принципах гласності;загальності; обов’язковості; соціальної справедливості; фіскальної та економічної ефективності.

С-ма оподаткування в Україні уявляє з себе сукупність податків, зборів-платежів до бюджету та внесків до державних цільових фондів. Що стягуються у визначеному порядку.

Податкову с-му України можна представити у вигляді трьох основних підс-м: підс-ма оподаткування ЮО; підс-ма оподаткування ФО; збори в ДЦФ.

Усі ці підс-ми знаходяться в тісному взаємозв’язку між собою, їх складають одні структурні елементи: прямі податки, непрямі податки, а також інші податки і збори.

Структура

З 1.01.11 р. до загальнодерж. под. та зборів належать:податок на прибуток п-в;податок на доходи ФО; податок на додану вартість;акцизний податок;збір за першу реєстрацію транспортного засобу;екологічний податок;рентна плата за транспортув. нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами, транзитне транспортув. трубопроводами природного газу та аміаку територією України;рентна плата за нафту, природний газ і газовий конденсат, що видобув. в Україні;плата за користування надрами;плата за землю;збір за користування радіочаст. ресурсом України;збір за спец. викор-ня води;збір за спец. викор-ня лісових ресурсів;фіксований с/г податок; мито;збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електрик. та теплову енергію, крім електроен., виробленої кваліфікованими когенераційними установками;збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності.

Місцеві податки та збори: податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки;єдиний податок;збір за провадження деяких видів підприємницької діял-ті;збір за місця для паркування транспортних засобів;туристичний збір.

Вплив на податкову с-му ззовні здійсн. через податкове законод-во, яке розробл. виконавчою владою і приймається ВРУ. Комплекс податкового законод-ва має відбивати держ. податкову політику. При цьому податкову політику слід розуміти як діял-ть держави у сфері встановлення правового регламентування та орг-ції направлення податків і зборів у централізовані фонди грошових ресурсів країни. Податкова політика ведеться виходячи їх принципів, які відображають її завдання.

Оптимальна податкова с-ма повинна відповідати таким вимогам:

- розподіл податкового тягаря має бути рівним;

- податок повинен стимулювати діял-ть суб'єкта підприємницької діял-ті;

- податок не повинен впливати на прийняття різними особами екон. рішень або такий вплив повинен бути мінімальним;

- при реалізації податкової політики для досягнення соціально-екон. цілей треба звести до мінімуму порушення принципу рівності і справедливості оподаткування;

- податкова структура повинна сприяти реалізації податкової політики з метою стабілізації та екон. зростання;

- адміністративні витрати на управління податками повинні бути мінімальними.