Охарактеризуйте основні фази розвитку методів управління якістю

Фаза відбракування – споживач повинен отримувати лише придатні вироби, тобто вироби, що відповідають вимогам стандартів (Форд - Створив службу технічного контролю, незалежну від виробництва)

Фаза контролю якості – зберігається попередня мета відбраковки. Але основні зусилля слід зосередити на управління виробничими процесами, що забезпечує збільшення % виходу придатних виробів («Вестерн Електрик»- В. Шухарт побудував діаграми - контрольні карти. Г. Доджем і Г. Ромінгом розроблені перші таблиці вибіркового контролю якості, які разом із контрольними картами Шухарта започаткували впровадження статистичних методів управління якістю).

Фаза комплексного управління якістю – вдосконалення системи вцілому – безпосередня участь вищого керівництва в проблемах якості, навчання, наголос на мотивації (Е. Демінг)

Фаза всеохопного управління якістю. (середина 1960-х років). - місце концепції «нуль дефектів» займає концепція «задоволеного споживача»; високу якість необхідно пропонувати споживачеві за прийнятну ціну, яка постійно знижується, оскільки конкуренція на ринку дуже висока.

Фаза якості середовища. В 90-ті роки ХХ ст. – вимоги до СУЯ з точки зору захисту оточуючого середовища та безпеки продукції(ІSО 14000).

 

Європейський підхід до вирішення проблем якості

У вересні 1988 р. - підписана угода про створення Європейського фонду управління якістю (ЄФУЯ).

Основні напрямки діяльності ЄФУЯ: Підтримувати керівництво зх-євпоп компаній у прискоренні процесу створення якості для досягнення переваг у загальній конкуренції; Стимулювати і, де це необхідно, допомагати всім сегментам зх-європ товариства, брати участь у діяльності щодо поліпшення та зміцнення культури європейської якості

Відмінними особливостями європейського підходу до вирішення проблем якості є: законодавча основа для проведення всіх робіт, пов’язаних з оцінкою та підтвердженням якості;гармонізація вимог державних стандартів, правил та процедур сертифікації;створення регіональної інфраструктури та мережі державних організацій, уповноважених здійснювати роботи з сертифікації продукції та систем якості, акредитації лабораторій, реєстрації спеціалістів з якості тощо.

Коли в Японії та в США протягом багатьох років реалізувались програми вдосконалення якості, провадилась активна політика в проблемах якості, здійснювалось довготермінове планування якості, то в Європі, за деяким виключенням, управління якістю продовжувало лишатися, по суті, на рівні контролю якості.

Західний підхід ( США,ЄВРОПА): Якість ґрунтується на низькому рівні цін; Перша мета – прибуток; якість – категорія випадкова; З питань якості покупці повинні просити згоду постачальника; Загальні ідеї щодо якості.

Східний підхід (ЯПОНІЯ): Якість ґрунтується на низькому рівні дефектів; Перша мета – якість,прибуток одразу прослідує; Згода з вимогами покупця щодо питань якості; Сувора політика якості щодо кожного предмету.

Зближення рівнів якості, досягнутих різними країнами світу, стало наслідком багатьох причин. Однією з головних є творчий обмін передовим досвідом роботи з поліпшення якості, інтеграції всіх підходів і методів, які людство засвоїло на еволюційному шляху розвитку теорії та практики досягнення високої якості. Випрацювані таким чином єдині підходи визнані спеціалістами всіх країн і відомі тепер як принципи тотального управління якістю (TQM).

 

Вимоги до знань та навичок аудиторів систем управління якістю

Для гарантування якісного проведення аудиту необхідно, щоб аудитор був компетентним, тобто володів знаннями і вміннями, необхідними для проведення аудиту. Щоб набути знань і вмінь, необхідних для аудитора, треба мати:освіту — закінчену вищу, достатню для засвоєння знань і умінь;досвід роботи — організаційний і професійний;професійну підготовку — отриману в своїй організації або на стороні;досвід аудитів — набувається у процесі проведення аудитів, має охоплювати повний цикл аудиту під керівництвом керівника групи аудиторів шляхом навчання безпосередньо на робочому місці.

Керівник групи аудиторів повинен:мати знання, уміння й особисті якості, необхідні для ефективного керівництва групою аудиторів та проведення аудиту;вміти виконувати додаткові аудити;бути спроможним досягати цілей аудиту систем управління.Якщо аудитор системи управління якістю бажає стати аудитором систем управління навколишнім середовищем і навпаки, то він має пройти додаткове навчання.

 

Американська стратегія щодо досягнення якості

США є батьківщиною концепції управління і керівництва якістю, викладених в ідеях В.Шухарта, Е.Демінга, Дж.Джурана.

У 70-80-х роках багато американських фірм спробували застосувати японську концепцію „гуртків якості”. Однак результати її виявились надто скромнішими, ніж у Японії. Незважаючи на те, що американська практика все-таки була деякою мірою корисною і повчальною, у цілому гуртки якості в США не змогли забезпечити вирішення проблем щодо підвищення ефективності управління підприємством в цілому. У той же час корисним виявилось те, що в результаті виник широкий рух в галузі управління якістю в масштабах усієї нації. Активну роль в цьому процесі відіграли Філіпп Кросбі, Джеймс Харінгтон та інші відомі американські вчені.

Для американської системи характерним є делегування всіх питань, пов’язаних із забезпеченням якості, певному адміністративному підрозділу, що спеціалізується на аналізі якості продукції і контролі. Всі ці функції забезпечуються спеціалістами даного підрозділу.

Відома американська компанія ІБМ використовуючи більшою частиною японський досвід, стала провадити починаючи з 80-х років політику 100%-го рівня якості. Американська стратегія в досягненні якості за рядом напрямів стає універсальною. Компанії „Ейвон”, ”Дженерал моторз”, ”ІБМ”, ”Полароід” розробили єдині для них десять напрямів в галузі управління якістю:досягнення зацікавленості вищого керівництва; створення керівної ради з вдосконалення якості;залучення всього керівного складу;забезпечення колективної участі в підвищенні якості;забезпечення індивідуальної участі;створення груп вдосконалення систем, регулювання процесу;більш повне залучення постачальників в боротьбу за якість;заходи забезпечення якості функціонування систем управління;короткотермінові плани і довготермінова стратегія покращення роботи; створення системи визнання досягнень.

Особливості - Жорсткий контроль якості виготовлення продукції з використанням методів математичної статистики;

Наголос на процес планування виробництва за об’ємними та якісними показниками, адміністративний контроль за виконанням планів;

Вдосконалення управління фірмою в цілому. Напрямок на постійне підвищення якості продукції.

 

Графік проведення аудиту СУЯ, характеристика основних етапів

Початок аудиту: призначення керівника групи з аудиту; визначення цілей, сфери і критеріїв аудиту; встановлення можливості здійснення аудиту; формування групи з аудиту; налагодження попереднього зв’язку з об’єктом аудиту.

Аналіз документів - аналіз відповідних документів системи управління разом з протоколами

і встановлення їхньої відповідності критеріям аудиту.

Підготовка до аудиторської діяльності на місцях: підготовка плану аудиту, визначення робочих завдань для групи з аудиту; підготовка робочих документів.

Здійснення аудиторської діяльності на місцях: проведення попередньої наради; обмін інформацією під час аудиту; роль та відповідальність супроводжувальних осіб та спостерігачів; збирання та перевірка інформації; підготовка даних аудиту; підготовка висновків аудиту; проведення заключної наради.

Підготовка, схвалення і розсилання звіту про аудит: підготовка звіту про аудит; схвалення і розсилання звіту про аудит.

Завершення аудиту: збереження документів; закінчення аудиту.