Стандарти IS0 серії 14000 Системи еколог. Менедж. Та міжнародний стандарт онsаs 18001

Екологічний менеджмент (управління навколишнім середовищем) є сучасним механізмом управління природоохоронною діяльністю, визнаним на міжнародному рівні і повсюдно використовуваним переважною більшістю промислових підприємств уже більше десяти років. У його основі лежить системний підхід і використання комплексу управлінських рішень, процедур, документації.

Система екологічного менеджменту, яка відповідає стандарту IS0 14001, включає шість взаємозалежних елементів: екологічну політику;планування природоохоронної діяльності відповідно до прийнятої екологічної політики;організацію діяльності в системі екологічного менеджменту та її реалізація;внутрішні перевірки і коригування здійснюваної діяльності;аналіз результатів роботи та перегляд системи екологічного менеджменту;демонстрацію досягнутих у системі екологічного менеджменту результатів та їх послідовне поліпшення.

Ціль стандартів IS0 серії 14000 полягає в забезпеченні збереження навколишнього середовища і зниження споживання ресурсів на підприємстві.Стандарти, що входять до системи, можна умовно поділитина три групи: 1) визначальні принципи екологічного менеджменту; 2) які містять інструменти екологічного контролю й оцінки; 3) орієнтовані на продукцію.

Метою стандарту ОНSАS 18001 є саме зниження фактичного несприятливого впливу на здоров'я, стан людей і запобігання небезпеці на виробництві, звільнення працівників від шкідливих і важких робіт, з одного боку, і підвищення привабливості умов праці - з іншого. Стандарт 0НSАS 18001 був спеціально розроблений як сумісний зі стандартами систем менеджменту якості IS0 9001:1994 і систем екологічного менеджменту IS0 14001 з метою полегшити інтеграцію систем менеджменту якості, безпеки і здоров'я персоналу та екологічного менеджменту на підприємствах, готових до такого співробітництва. Р еалізація вимог стандарту ОНSАS 18001 дає підприємству певні переваги: 1) з'являється можливість ідентифікації реальних і потенційних небезпек та оцінки ризиків на робочих місцях, що сприяє залученню персоналу до керування ризиками, у тому числі до реалізації заходів, спрямованих на поліпшення умов праці, запобігання і зниження виробничого травматизму і профзахворювань; 2)підвищується рівень культури персоналу; 3)знижуються людські втрати в результаті нещасних випадків на виробництві і захворювань; 4)зменшуються прямі і непрямі витрати підприємства, у тому числі витрати на оплату лікарняних і компенсацію втрати працездатності 5)поліпшується репутація підприємства.

 

 

Охарактеризуйте теорію якості за Ф. Кросбі. Вкажіть Ваше ставлення до неї

Думки сучасних вчених стосовно змісту терміна «якість» можна розділити на дві групи:

• перша група характеризує якість як наявність вимірюваних характеристик, що задовольняють конткретні технічні вимоги, які мають числове значення;

• друга група визначає якість продукції як таку, що не залежить від будь-яких вимірюваних характеристик та визначається тим, наскільки задоволені очікування споживача щодо застосування або використання цієї продукції або послуги.

Прибічником першої групи є Ф. Кросбі: «Вимоги мають бути точно визначені, інакше ми не отримаємо порозуміння. Після цього повинні проводитись вимірювання, щоб встановити, чи дійсно забез-печена відповідність. Виявлення невідповідності означає відсутність якості. Проблеми якості стають проблемами невідповідностей, а якість стає визначеною». Ключові положення філософії Ф. Кросбі такі:

1. Необхідно, щоб якість була визначена (встановлена), в противному разі не можна повною мірою нею управляти.

2. Потрібно знати встановлені вимоги і їх переведення у вимі-рювані характеристики продукції (послуги).

3. Якщо вимоги встановлені у вигляді числових значень, можна виміряти характеристики продукції (наприклад, діаметр отвору), щоб встановити, наскільки висока якість такої продукції.

З аналізу цих положень випливає, що у випадку, якщо всі оди-ниці продукції будуть відповідати вимогам, то і їх якість буде однаковою.

 

 

Міжнар стандарт SА 8000:2001 та інші стандарти ISO вимоги яких покладені в основу с-ми менеджменту. Соціальна відповідальність

Стандарт SА 8000 розроблений Консультативною Нарадою Ради Агентства по Економічних Пріоритетах Акредитації (СЕРАА). Членами цієї організації є компанії, професійні союзи, неурядові організації, органи по сертифікації, академічні організації. Мета стандарту - сприяти постійному поліпшенню умов наймання і здійснення трудової діяльності, виконання етичних норм цивілізованого суспільства.

Стандарт SА 8000 був створений для того, щоб компанії могли підтвердити використання соціально-відповідальних підходів у своїй діяльності. Система менеджменту, заснована на вимогах SА 8000, має загальні вимоги з ISО 9001. Так, наприклад: визначена керуванням політика компанії в сфері соціальної відповідальності, аналіз і перевірки з боку керівництва, планування, оцінка і вибір постачальників, прийняття коригувальних дій.

Стандарт містить специфічні вимоги в сфері соціальної відповідальності, що стосуються використання дитячої праці, тривалості робочого часу, питань оплати праці, застосування дисциплінарних заходів, а також неприйнятність будь-якого виду дискримінації. Стандарт SА 8000 спрямований на забезпечення привабливості умов наймання для співробітників, поліпшення умов їхньої праці і життєвого рівня. Компанії, у яких менеджмент здійснюється відповідно до вимог стандарту SА 8000, мають конкурентну перевагу, яка полягає у високій мотивації персоналу, що у свою чергу дозволяє ефективніше застосовувати сучасні системи менеджменту для досягнення намічених цілей, забезпечуючи при цьому постійну рентабельність.

Метою стандарту IS0/ТS 16949:200 2 є розвиток системи менеджменту якості, спрямованої на постійне поліпшення, основою якої є запобігання дефектам, зменшення відхилень і втрат у ланцюзі постачання, а також задоволеність споживачів. Цей стандарт виданий у вигляді технічних умов і застосовується до всього ланцюжка постачальників автомобільних заводів. Структура стандарту багато в чому подібна до стандартів серії IS0 9000, але містить додаткові специфічні вимоги. IS0 17025:1999 Загальні вимоги до компетентності випробувальних і каліброваних лабораторій. Міжнародний стандарт IS0 17025:1999 містить всі вимоги, яким повинні задовольняти випробувальні і калібрувальні лабораторії. Метою стандарту є доведення того, що лабораторія діє в рамках системи якості організації, технічно компетентна і здатна видавати технічно обґрунтовані результати. ІS0 17799:2002 Інформаційні технології. Звід правил по керуванню інформаційною безпекою. Мета стандарту полягає в створенні загальної основи для розробки, впровадження та оцінки ефективності систем керування безпекою інформації, яка застосовується в організації.

 

Охарактеризуйте теорію якості за Шухартом. Вкажіть Ваше ставлення до неї

Думки сучасних вчених стосовно змісту терміна «якість» можна розділити на дві групи:

• перша група характеризує якість як наявність вимірюваних характеристик, що задовольняють конткретні технічні вимоги, які мають числове значення;

• друга група визначає якість продукції як таку, що не залежить від будь-яких вимірюваних характеристик та визначається тим, наскільки задоволені очікування споживача щодо застосування або використання цієї продукції або послуги. В. Шухарт вважає: «Існує два аспекти якості. Один пов’язаний з уявленням про якість речей як про об’єктивну реальність, яка не залежить від існування людини. Другий аспект виявляється у думках, відчуттях та ставленні до цієї об’єктивної реальності. Іншими словами, суб’єктивний бік якості існує. Справді, не можливо думати про те, наскільки придатна річ, якщо не знати, чого людина хоче. Тому першим кроком інженера у задоволенні побажання є перетво-рення (наскільки це можливо) таких побажань у відповідні фізичні характеристики продукції».

 

Зарубіжний досвід управління якістю (на прикладі США)

У США додержуються ідеї комплексного управління якістю підприємств, що розуміють як ефективну систему заходів з розробки, підтримання і поліпшення якості виготовленої продукції службами цієї організації.

Така діяльність дозволяє організації проектувати, виробляти і обслуговувати продукцію найбільш економно і при цьому більшою мірою задовольняти потреби споживача.

Управління якістю як адміністративна діяльність складається з чотирьох етапів: встановлення вимог до якості, оцінка відповідності продукції цим вимогам, прийняття заходів при невідповідності цим вимогам, подальше підвищення вимог до якості.

Новизна сучасного підходу до управління якістю полягає у здійсненні інтеграції всіх раніше розроблених і перевірених на практиці методів в добре продуману і практично здійснювану систему. Діяльність з якості поширюється на всю структуру організації, має всебічний характер, в ній бере участь весь персонал, усі підрозділи, роботу яких координує відділ управління якістю. При здійсненні всебічного контролю американці прагнуть реалізувати два таких положення: по-перше, всебічний контроль – це справа кожного, і по-друге, проголошення загальної турботи про якість може призвести до загальної безвідповідальності. В американській практиці управління якістю велику увагу при-діляють витратам, пов’язаним зі створенням високоякісної продукції, підвищенням і забезпеченням якості. Такі витрати називаються затратами на якість, що складаються із затрат на технічний контроль, розробку та проведення заходів профілактичного характеру і втрат від браку. Велике значення надається юридичній відповідальності виробництв і торгівлі за виготовлення і розповсюдження неякісної продукції. Виробник і торговельне підприємство зобов’язані законом компенсу-вати шкоду споживачу, яку він отримав внаслідок використання неякісної продукції. Введено таке поняття, як «сувора відповідальність за якість виготовленої продукції». При цьому використовуються два основні принципи: юридична відповідальність виробника і фірми-продавця за вжиття негайних заходів з обслуговування продукції незадовільної якості або її заміні; наявність повної, точної та достовірної інформації про строк служби, безпеку і показники якості. Аналізуючи американський досвід щодо управління якістю, зазначимо його характерні особливості: жорсткий контроль якості виготовлення продукції з використанням методів математичної статистики;увага до процесу планування виробництва за об’ємними та якісними показниками, адміністративний контроль за виконанням планів;вдосконалення управління фірмою в цілому.