Основні терміни і поняття у сфері управління якістю

Вимога - сформульовані потреби чи очікування, загальнозрозумілі чи обов’язкові. Для позначення конкретного типу вимоги можна вживати означальні слова, наприклад, вимога до продукції, вимога щодо управління якістю, вимога замовника. Установлена вимога - це вимога, сформульована, наприклад, у документі. Вимоги можуть ставити різні зацікавлені сторони.

Рівень якості - категорія чи розряд, надані різним вимогам щодо якості продукції, процесів a6o систем, які мають те саме функціональне застосування. Якщо установлюють певну вимогу до якості, звичайио, зазначають рівень якості.

Характеристика якості - власна характеристика (характерна особливість) продукціl, процесу a6o системи, пов’язана з вимогою. Стандартом визначено класи характеристик, зокрема: фізичні, органолептичні, етичні, часові, ергономічні, функційні.

Відповідність - виконаиня вимоги.

Невідповідність - невиконання вимоги.

Дефект - невиконання вимоги, пов’язаноі з передбачуваним a6o установленим використанням.

Запобіжна дія - дія, яку виконують, щоб усунути причину виявленої невідповідності a6o іншої потенційно небажаноі ситуації.

Коригування - дія, яку виконують, щоб усунути виявлену невідповідність. Коригуванням може бути, наприклад, переробляння a6o зниження рівня якості.

Зниження рівня якості - змінювання рівня якості невідповідної продукціі, щоб зробити ii відповідною вимогам, які відрізняютъся від почат ково в ст ановлених.

Бракування - дія, яку виконують з невідповідною продукцісю, щоб не допустити ii початкового передбачуваного використання, наприклад, утилізація, знищення.

Поступка - дозвіл на використання чи випуск продукціі, яка не відповідас установленим вимогам

Дозвіл на відхил - дозвіл не дотримуватися початково встановлених вимог до продукції, виданих до початку ii виготовлення

Задоволеність замовника - сприйняття замовником ступеня виконання його вимог.

Управління якістю - скоординовані діі щодо спрямування та контролю в діяльності організаціі стосовно якості

3. Модель управління якістю
Модель управління якістю закладена у Державному стандарті ISO 9001:2000, яка описана у 8 пунктах цього стандарту

1 Сфера застосування;2 Нормативні посилання;3 Терміни та визначення;4 Система управління якістю;5 Відповідальність керівництва;6 Управління ресурсами;7 Випуск продукції;8 Вимірювання, аналізування та поліпшення

Цей державний стандарт сприяє прийняттю процесного підходу в розробленні, впровадженні та поліпшенні результативності системи управління якістю для підвищення задоволеності замовника виконанням його вимог.

Для ефективного функціонування організація повинна визначити численні взаємопов’язані види діяльності і управляти ними. Діяльність, у якій використовують ресурси і якою можна управляти для перетворення входів на виходи, може вважатися процесом. Часто вихід одного процесу безпосередньо становить вхід наступного.

Під «процесним підходом» розуміють застосування у межах організації системи процесів разом з їх визначенням та взаємодіями, а також управління ними.

Перевагою процесного підходу є забезпечуваний ним неперервний контроль над зв’язками окремих процесів у межах системи процесів, а також над їхніми сполученням та взаємодією.

Якщо цей підхід застосовують у межах системи управління якістю, він підкреслює важливість:

а) розуміння та виконання вимог;

б) необхідності розглядати процеси з погляду створення додаткових цінностей;

в) вимірювання результатів функціонування процесу та його ефективності;

г) постійного поліпшення процесів на основі об’єктивних вимірювань.

Зображена на рисунку 1 модель системи управління якістю, в основу якої покладено процес, ілюструє зв’язки між процесами, описані в розділах 4-8. Ця ілюстрація показує, що замовники відіграють важливу роль у визначенні вимог як входів. Моніторинг задоволеності замовника вимагає оцінення інформації, пов’язаноїіз сприйняттям замовником того, як виконала організація його вимоги.

Для того щоб успішно керувати організацією і забезпечувати її функціонування, необхідно спрямовувати та контролювати її діяльність систематично і відкрито. Успіху можна досягти завдяки впровадженню та актуалізуванню певної системи управління, розробленої для постійного поліпшення показників діяльності, з урахуванням потреб усіх зацікавлених сторін. Управління організацією охоплює управління якістю поряд з іншими аспектами управління.

Встановлено вісім принципів управління якістю, які найвище керівництво може використовувати для поліпшення показників діяльності організації.

а) Орієнтація на замовника

Організації залежать від своїх замовників і тому повинні розуміти поточні та майбутні потреби замовників, виконувати їхні вимоги і прагнути до перевищення їхніх очікувань.

б) Лідерство

Керівники встановлюють єдність мети та напрямів діяльності організації, їм слід створювати та підтримувати таке внутрішнє середовище, в якому працівники можуть бути повністю залучені до виконання завдань, що стоять перед організацією.

в) Залучення працівників

Працівники на всіх рівнях становлять основу організації, і їхнє повне залучення дає змогу використовувати їхні здібності на користь організації.

г) Процесний підхід

Бажаного результату досягають ефективніше, якщо діяльністю та пов’язаними з нею ресурсами управляють як процесом.

д) Системний підхід до управління

Ідентифікування, розуміння та управління взаємопов’язаними процесами як системою сприяє організації у результативнішому та ефективнішому досягненні її цілей.

е) Постійне поліпшення

Постійне поліпшення діяльності організації в цілому слід вважати незмінною метою організації.

ж) Прийняття рішень на підставі фактів

Ефективні рішення приймають на підставі аналізування данихта інформації.

й) Взаємовигідні стосунки з постачальниками

Організація та її постачальники є взаємозалежними, і взаємовигідні стосунки підвищують спроможність обох сторін створювати цінності.

Ці вісім принципів управління якістю формують основу стандартів на системи управління якістю, які входять до стандартів серії ISO 9000.