Правила редагування комп’ютерного перекладу

 

Редагування результатів російсько-українських перекладів науково-технічних текстів, виконаних широко розрекламованими автоматичними перекладачами, свідчить, що поряд з помилками, пов'язаними з недосконалістю алгоритмів перекладу, часто трапляються помилки словникового характеру.

Недосконалість будь-якого алгоритму перекладу природних мов пояснюється складністю завдання формалізації процесу перекладу таких мов, у тому числі й мов науково-технічних текстів. У зв'язку з цим об'єктивно існує певний відсоток неправильного перекладу. Близькість морфологічних та синтаксичних структур цих мов значно спрощує алгоритм перекладу з однієї мови на іншу, що дозволяє зменшити відсоток помилок. Завдання полягає у ефективному використанні зазначених переваг в алгоритмах перекладу. Так, збіг синтаксичних структур російської та української мов у бiльшостi випадків дозволяє переносити синтаксичну структуру речення, що перекладається, на речення – результат перекладу. У російсько-українському перекладі труднощі складають деякі вiддiєслiвнi форми російської мови, для яких немає однослівних аналогів в українській мові. У таких випадках необхідна трансформація тексту в межах речення. Завдяки флективності російської та української мов і тотожності морфологічних категорій під час

морфологічного аналізу виконується розпiзнавання узгоджених сусідніх словоформ російської мови, яке використовується для усунення омонімії закінчень.

Отже, відпадає потреба у повному синтаксичному аналiзi тексту, що перекладається. Флективність обох мов та подібність синтаксичних структур дозволяє використовувати один і той же алгоритм і для зворотного перекладу – з української мови на російську. З іншого боку, близькість морфологічних та синтаксичних структур російської і української мов та збіг деяких лексичних одиниць цих мов спричиняють помилки у двомовних словниках автоматичних перекладачів з російської мови, через що словникові помилки трапляються значно частіше, ніж алгоритмічні. Відтак у

результатах перекладу трапляються неправильно пiдiбрані еквіваленти українською мовою навіть для загальновживаних лексем російської мови, усталені словосполуки і складні частини мови перекладаються послівно тощо. Інша причина недосконалості автоматичних перекладачів полягає у відсутності в словниках термінів, які неодмінно з'являються в результаті виникнення нових аспектів досліджень, зокрема, в інженерії програмування.

У результатах перекладу, а також у наукових текстах українською мовою трапляються неправильно пiдiбрані українські еквiваленти загальновживаних лексем російської мови, перекладаються послівно усталені

словосполуки і складні частини мови. Постiйне тиражування одних і тих же помилок у наукових текстах може свiдчити про те, що автори не вважають їх за помилки.

У науковiй лiтературi останнім часом зустрiчається неправильний переклад iменника росiйської мови «определение», який у всiх контекстах перекладається українською мовою як визначення, тодi як в українськiй мовi можливi два варiанти перекладу: означення як дефiнiцiя та визначення як знаходження чогось за певним алгоритмом, наприклад, знаходження коренiв квадратного рiвняння. Пишемо «були можливi» тому, що неправильний переклад зафiксовано у державному стандартi, тодi як вся класична математика українською мовою подається з термiном означення. Так одним розчерком пера з української наукової мови вилучено термiн, яким позначалися вирази – преамбули до всiх теорiй всiх роздiлiв математики, натомiсть термiн для позначення процессу одержання певного результату за певним алгоритмом тепер став омонiмiчним, як у росiйськiй мовi.

Іменник жiночого роду росiйської мови «степень», що теж має омонiми, помилково перекладається українською «степінь» або «ступінь» незалежно вiд контексту, хоча «степінь» використовується в математицi (степiнь многочлена), а «ступінь» – пiд час порiвняння для фiксацiї рiвня (ступiнь кандидата наук). Обидва iменники – чоловiчого роду.

Іменник з прийменником «в качестве» (примера) навіть з вуст філологів віднедавна звучить українською «в якості» (прикладу) замість «як» (приклад).

Прикметник російської мови «верный» часто перекладається в наукових текстах українською «вірний». Дiйсно, «верный друг» – це вiрний товариш, але «верный результат» – це «правильний результат», «теорема верна» – «теорема справедлива» тощо.

Кілька перекладів прикметників подаємо без коментарів:

всемерный – всебічний

другой (случай) – інший (випадок)

единственный – лише один, єдиний

любой – довільний, будь-який

оставшийся – той, що залишився

прочие, остальные – решта (тільки в однині), всі інші

исходный – початковий

первичный – первинний

пунктирная (линия) – штрихова (лінія)

удобный случай – нагода.

У росiйськiй мовi вищий та найвищий ступенi порiвняння бiльшостi прикметникiв виражаються складною формою за допомогою слiв «более, наиболее, самый»: удобный – зручний, более удобный – зручнiший, наиболее удобный – найзручнiший; детальный – детальний, более детальный – детальнiший; более эффективным в плане применения является метод резолюций – ефективнiшим щодо застосування є метод резолюцiй.

Те ж саме застереження стосується перекладу прислівників російської мови: важно, важнее, важнее всего – важливо, важливіше, найважливіше.

У наукових текстах переклад дiєслiв часто залежить вiд безпосереднього контексту:

должен быть – має бути

иногда встречаются ошибки – інколи трапляються помилки

к таким понятиям относятся… – до таких понять належать…

оказать влияние – вплинути

принимать участие – брати участь

присутствовать – бути присутнiм

считать необходимым присутствовать – вважати за необхiдне бути присутнiм;

следовать примеру – брати за приклад

следует выполнить – належить виконати

следует отметить – слiд зауважити

из теоремы следует – з теореми випливає

поезд следует до … – потяг прямує до…

представляет собой – являє собою, є

сделать возможным – уможливити

сделать невозможным – унеможливити

совпадать – збігатися

терминами являются слова …– термінами є слова…

требуются специальные приемы – необхідні спеціальні заходи

удовлетворять условию – задовольняти умову

включая пользователей – включно з користувачами

учитывая то что – з огляду на те що.

Службові словосполучення слід перекладати як єдине ціле. Ми не проводимо їх класифікацію за частинами мови, оскільки в різних контекстах вони можуть виконувати різні ролі

в зависимости – залежно

в значительной (мере, степени) – значною мiрою

в качестве – як

в конце концов – врештi-решт

в крайнем случае – у крайньому разi

в настоящее время – зараз, нинi, наразi

в основном – здебiльшого

в отличие – на вiдмiну

в плане – щодо

в продолжение – протягом

в результате – внаслiдок, як наслiдок

в самом деле, действительно – дiйсно, справдi, насправдi

в связи с тем что, поскольку – позаяк, оскiльки

в силу обстоятельств – через обставини

в силу теоремы – за теоремою, згідно з теоремою

в силу того что – оскiльки

в силу равенства – внаслiдок рiвностi

в силу условий – згiдно з умовами

в случае успеха – у разi успiху

в таком случае – у такому разi

в то время как – тодi як

в то же время – водночас

в частности – зокрема

во время – пiд час

во многом – багато в чому

во всяком случае – у всякому разi

ввиду того что – оскiльки, з огляду на те що

вместо этого – натомiсть

впрочем – а втiм, зрештою

все же – все таки

вследствие того что – як наслiдок того що

до тех пор пока – доти доки

до яких пiр – доки

как будто – нiбито

как минимум – щонайменше

как правило – зазвичай

между тем как – тодi як

на протяжении – протягом

наконец – нарештi, зрештою

насчет – щодо

не более чем – щонайбiльше

не менее чем – щонайменше

несколько ниже – трохи нижче

ни в какой из – у жоднiй з

ни в коем случае – у жодному разi

ни в одной – в жоднiй

ни один (одна) – жодний (жодна)

один и тот же – той самий

относительно – щодо

по крайней мере – принаймнi

по отношению к – щодо

по части – щодо

подобно тому как – на зразок того як

прежде чем – перед тим як

при этом используются... – водночас використовуються

при анализе – пiд час аналiзу

при таких обстоятельствах (условиях) – за таких обставин (умов)

при условии – за умови

с помощью – за допомогою

с тех пор как – вiдтодi як

с точки зрения – з погляду

таким образом – отже, отож, вiдтак, таким чином

тем более когда – надто коли, i поготiв

тем временем как – тодi як

в связи с тем что – позаяк, оскiльки

учитывая то что – з огляду на те що

что касается – що ж до

что (же) касается того, как нам дальше поступить в этом случае – що (ж) до того як нам далi

вчинити у даному випадку

ясно – зрозумiло, очевидно.

У наукових текстах часто вживаються так звані кліше, які структурують текст. Вони мають

перекладатися як одне ціле.

в заключение – на закiнчення, пiдсумовуючи

другими словами – iнакше кажучи

прежде всего – насамперед

с другой стороны – з iншого боку

с одной стороны – з одного боку

Наведений список не вичерпує всіх сталих словосполучень, які потребують уваги перекладача. Тому при редагуванні перекладених текстів (як і під час перекладу) необхідно бути уважним та користуватися словниками й довідниками.

 

Питання для самоконтролю

 

1. Коротка історія перекладацької традиції в Україні.

2. Загальні зауваження щодо перекладу.

. Правила редагування комп’ютерного перекладу.

 

ПИТАННЯ ДО ЗАЛІКУ

 

1. Українська літературна мова як унормована на форма загальнонародної мови української нації.

2. Поняття норми літературної мови. Динамічна теорія мови.

3. Варіативність норм.

4. Основні комунікативні якості мови: точність, логічність, чистота, доречність, стислість, повнота, багатство, виразність.

5. Поняття державної та національної мови.

6. Поняття орфографії, орфоепії, графіки.

7. Основні норми правильної вимови.

8. Вживання м’якого знаку та апострофа.

9. Подвоєння та подовження приголосних.

10. Спрощення приголосних, зміни приголосних при їх збігу.

11. Чергування голосних та приголосних. Правопис префіксів та суфіксів.

12. Складні випадки правопису слів (іншомовних).

13. Правила правопису іншомовних прізвищ та географічних назв.

14. Вживання великої букви.

15. Правила переносу слів.

16. Лексичне значення і його типи. Полісемія.

17. Синоніми. Антоніми. Омоніми. Пароніми.

18. Лексика сучасної української літературної мови з огляду на сферу її використання.

19. Стилістичне розшарування лексики.

20. Поняття про фразеологічну одиницю.

21. Типи фразеологічних одиниць.

22. Джерела української фразеології.

23. Використання різних типів фразеологізмів у різних стилях мови.

24. Морфологія як наука про граматичні форми слова і граматичні категорії.

25. Іменник. Значення, морфологічні ознаки і синтаксичні функції. Категорія роду. Рід невідмінюваних іменників. Іменники спільного роду. Категорія числа. Збірні іменники. Категорія відмінка іменників. Поділ іменників на відміни. Способи творення іменників.

26. Прикметник як частина мови. Граматична залежність категорії роду, числа і відмінка прикметників. Лексико-граматичні розряди прикметників. Ступені порівняння якісних прикметників. Тверда і м’яка група. Повна і коротка форми. Особливості відмінювання.

27. Займенник як частина мови. Розряди займенників. Граматичні особливості різних розрядів займенників. Відмінювання займенників, їх правопис.

28. Визначення числівника. Розряди числівників. Кількісні числівники, їх морфологічні ознаки, особливості відмінювання. Порядкові числівники. Особливості сполучення числівників з іменниками.

29. Дієслово. Значення, морфологічні ознаки і синтаксичні функції. Категорія часу, роду. Поділ дієслів на дієвідміни. Способи дієслів. Неозначена форма дієслова.

30. Дієприкметник і дієприслівник як форми дієслова.

31. Поняття про службові частини мови.

32. Прийменник як частина мови. Усталені прийменникові сполуки. Правила вживання прийменників у (в), до та з (із), зі. Особливості вживання прийменників з іменниками. Використання прийменників-синонімів.

33. Частка як частина мови. Сполучник як частина мови. Їх типи та правопис.

34. Синтаксис як наука про словосполучення і речення. Основні синтаксичні одиниці мови.

35. Словосполучення, їх типи за структурою і значенням.

36. Речення як основна синтаксична одиниця. Типи речень.

37. Українська пунктуація. Основні правила вживання розділових знаків.

38. Роль розділових знаків у ділових документах.

39. Поняття стилю мови.

40. Коротка характеристика наукового стилю.

41. Коротка характеристика офіційно-ділового стилю.

42. Коротка характеристика публіцистичного стилю.

43. Коротка характеристика художнього стилю.

44. Коротка характеристика розмовного стилю.

45. Характеристика функціональних стилів української мови.

46. Поняття культури мови. Основні вимоги, провідні характеристики.

47. Поняття мовної компетенції. Провідні фактори, що впливають на становлення мовної компетенції особистості. Основні способи формування мовної компетенції особистості.

48. Види усного спілкування.

49. Види і жанри публічних виступів.

50. Етикет ділового й приватного листування.

51. Поняття документа. Реквізити документа, формуляр документа.

52. Основні типи документів. Їх провідні характеристики.

53. Вимоги до складання та оформлення текстів ділових паперів різного призначення.

54. Композиційні особливості документів. Розписка.

55. Композиційні особливості документів. Доручення.

56. Композиційні особливості документів. Заява.

57. Композиційні особливості документів. Автобіографія.

58. Композиційні особливості документів. Пояснювальна записка.

59. Композиційні особливості документів. Доповідна записка.

60. Композиційні особливості документів. Лист.

61. Композиційні особливості документів. Витяг з протоколу.

62. Композиційні особливості документів. Протокол.

63. Композиційні особливості документів. Резюме.

64. Термін. Способи його визначення, специфіка та сфери функціонування.

65. Поняття про термінну лексику. Основні риси слів-термінів.

66. Поняття детермінологізації. Терміни та інші різновиди лексики.

67. Поняття номенклатурної назви. Основні різновиди номенклатурних назв. Способи розрізнення номенклатурних назв і термінів.

68. Основні способи класифікації термінів за структурою, сферами функціонування та науковою спрямованістю.

69. Проблема синонімії в термінології. Основні проблеми, пов’язані з нею. Основні способи їх уникнення в науковому та офіційно-ділових стилях.

70. Теорія і практика перекладу сталих конструкцій з російської мови в різнофункціональних паперах.

71. Синтаксична, лексична, морфологічна синонімія як засіб вдосконалення текстів під час перекладу.

72. Прийменниково-іменникові конструкції: синонімія, специфіка перекладу.

73. Переклад російських дієприкметників.

74. Складні випадки перекладу і вживання деяких науково-технічних та управлінських термінів.

75. Переклад усталених конструкцій ділової мови.

 

 

КОНТРОЛЬНІ РОБОТИ

 

Варіант 1

 

Вправи

1. Вставте пропущені літери.

Забал…отований, марок…анець, сум…а, ал…ея, кас…а, стак…ато, барок…о, кор…ктор, колон…а, м....р…а.

2. Відредагуйте подані речення

1. Перша прем’єра театра сталася накінець року. 2. Ми за коротенький період часу успіли скінчити будівництво комбіната. 3. Другий бік вулиці був дуже забудован. 4. Свою особисту думку можна виразити на протязі перерива.

3. Утворіть по батькові чоловіків і жінок від поданих імен.

Василь, Дмитро, Леонтій, Святослав, Антін, Яків, Іполит, Олексій, Святозар, Геннадій, Ілля, Лука, Костянтин, Зіновій, Дем’ян.

4. Розкрийте дужки, запишіть числа словами. Провідміняйте підкреслене словосполучення.

Розвантажили 185 (мішок), закупили 2 (тонна), здали 1,5 (мільйон гривень), замовили 20 (двері); їхали 7,5 (годин), продали 11 (будинок); записалося 1200 (громадянин); купили 21 (трактор); 6 (акція); 35 (замовлення).

 

Тести

1. Виділене слово вжите в прямому значенні в реченні

А. Холодні осінні тумани спускають на землю мокрі коси.

Б. У чужу душу не влізеш.

В. Умивається сльозами убога земля.

Г. Приходять друзі, виринають у пам’яті спогади.

2. Визначте ряд, у якому правильно наведені сурядні сполучники:

А. І, та, але, хоч, то, бо, хай, мов, й.
Б. Або...або, то...то,хоч...хоч, не тільки...а й, не тільки...але й.
В. Ні...ні, і, та, й, поте, зате, поки, аби.

3. Укажіть речення, яке не належить до складносурядних: