Поняття, мета та завдання провадження за ново виявленими обставинами.

Перегляд судових постанов та ухвал за нововиявленими обстави­нами є факультативною стадією адміністративного судочинства. Він виступає гарантією законності та обґрунтованості актів адміністра­тивного судочинства, а також прав і законних інтересів учасників адміністративних справ та інших зацікавлених осіб. Незаконність або необґрунтованість постанови або ухвали може бути зумовлена виявленням певними особами обставин, раніше невідомих, але існу­ючих у об'єктивній дійсності, у зв'язку з чим виникає потреба у перевірці відповідності винесеного у справі процесуального акта об'єктивній істині та вимогам закону з урахуванням таких обставин. Ці обставини називаються нововиявленими і у таких випадках може мати місце перегляд за нововиявленими обставинами.

Постанова або ухвала підлягають перегляду, тому що нововиявлені обставини виявляють або невстановлення всіх обставин (фактів) у справі, або недоброякісність доказового матеріалу, покладеного в обґрунтування висновків суду про обставини справи та права і обо­в'язки сторін. Таким чином, нововиявлені обставини виявляють не­відповідність винесеної постанови або ухвали об'єктивній істині, що обумовлюють їх необґрунтованість або незаконність.

Слід звернути увагу на те, що адміністративний суд, відповідно до чч. 4, 5 ст. 11 КАС України, при розгляді адміністративної спра­ви вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребуван­ня доказів, з власної ініціативи та повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає. Тому пере­гляд за нововиявленими обставинами, як і перегляд за винятковими обставинами, вважається виключною (екстраординарною) стадією судового адміністративного процесу.

Судова постанова або ухвала підлягають перегляду за нововияв­леними обставинами в тих виключних випадках, коли у справі, вир­ішеній судом, з'ясовуються такі нові обставини, які Існували в об'єк­тивній дійсності на момент вирішення судом спірних правовідносин, але не були і не могли бути відомі зацікавленому учаснику та суду, незважаючи на виконання останнім вимог процесуального закону щодо встановлення взаємних прав та обов'язків сторін.

Підставою для перегляду судових постанов та ухвал за нововияв­леними обставинами може бути тільки відкриття таких невідомих раніше обставин, які, якщо вони були б відомі суду під час вирішен­ня справи, суттєво вплинули б на висновки суду щодо прав та обо­в'язків осіб, які беруть участь у процесі. При цьому мова йде про нові обставини, факти, а не нові докази встановлених раніше або не врахованих судом обставин. Рішення, постанови та ухвали адмініст­ративних судів, які набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими обставинами тільки з підстав, зазначених у ч. 2 ст. 245 КАС України.

До першої групи підстав перегляду віднесено істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи. Наявність таких обставин заці­кавлена особа повинна довести належними доказами. Не припус­кається перегляд та скасування постанови або ухвали, яка набрала законної сили, на підставі тільки необґрунтованого ствердження про відкриття нових обставин.

Оскільки обставини, які дають підстави для перегляду постанови або ухвали за нововиявленими обставинами, будуть новими для суду, то й докази, за допомогою яких встановлюється їх наявність, будуть новими. Нові докази не тільки можуть, а й повинні надава­тися, і вони мають підтверджувати факт наявності нових обставин, які дають підстави для перегляду за нововиявленими обставинами. Не можуть бути визнані нововиявленими нові обставини, тобто що виникли або змінилися після прийняття рішення або винесен­ня ухвали, а також обставини, на які посилалася особа, то брала участь у справі, у своїх поясненнях, апеляційній або касаційній скарзі або які могли бути встановлені при виконанні судом вимог процесуаль­ного закону щодо всебічного і повного дослідження обставин справи.

Друга група підстав перегляду включає встановлення вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо непра­вильного перекладу, фальшивості документів або речових доказів, що спричинили ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення.

Такі нововиявлені обставини, як завідомо неправдиві показання свідка, завідомо неправильний висновок експерта, завідомо непра­вильний переклад, фальшивість документів або речових доказів, ма­ють бути встановлені виключно вироком суду, що набрав законної сили. КАС не передбачає можливості встановлення цих обставин іншим чином, зокрема матеріалами розслідування, при неможливості винесення вироку.

Ця група обставин характеризується тим, що: 1) має місце факт спотворення доказового матеріалу у справі, встановлений вироком суду, який набрав законної сили; 2) цей доказовий матеріал покла­дено у підґрунтя судової постанови або ухвали. Один тільки факт недоброякісності доказового матеріалу, посвідчений вироком у кри­мінальній справі, який набрав законної сили, не може спричинити скасування акта судочинства за нововиявленими обставинами, оск­ільки він міг бути обґрунтований й іншими, доброякісними доказами.

Третя група підстав передбачає встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок яко­го було ухвалено незаконне або необґрунтоване рішення.

Факт умисних дій судді, який розглядає справу, що містить склад злочину, встановлений вироком суду в кримінальній справі, який на­брав законної сили, позбавляє винесене їм рішення значення акта правосуддя, робить його нікчемним. За цих обставин немає необхі­дності повторно оцінювати доказовий матеріал у справі — судова по­станова або ухвала підлягають обов'язковому скасуванню. Кри­мінальна відповідальність суддів за такі злочини передбачена ст. ст. 374, 375 Кримінального кодексу України.

Факти неправильної оцінки доказів, неправильного застосування закону, якщо вони не є результатом зловживання суддів, не можуть бути визнані нововиявленими обставинами.

До четвертої групи підстав віднесено скасування судового рішен­ня, яке стало підставою для прийняття постанови чи ухвали, що належить переглянути.

Стаття 71 КАС України передбачає випадки, за яких судові рішення в адміністративних, цивільних або господарських справах, вироки суду у кримінальних справах та постанови суду у справах про адміністративні проступки визнаються обов'язковими для адміністративного суду та служать підставами для прийняття поста­нови чи винесення ухвали. Скасування таких актів спричиняє хибність доказового матеріалу у адміністративній справі і не­обхідність перегляду відповідних актів судочинства.

П'ята група підстав перегляду передбачає встановлення Консти­туційним Судом України неконституційності закону, іншого правово­го акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирі­шенні справи, якщо рішення суду ще не виконано.

Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції Украї­ни і повинні відповідати їй. До повноважень Конституційного Суду України належить вирішення питань про відповідність Конституції України (конституційність): законів та інших правових актів Верхов­ної Ради України; актів Президента України; актів Кабінету Мі­ністрів України; правових актів Верховної Ради Автономної Респуб­ліки Крим. З цих питань Конституційний Суд України ухвалює рішення, які є обов'язковими до виконання на території України, остаточними і не можуть бути оскаржені.

Встановлення рішенням Конституційного Суду України неконсти­туційності закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, є безумовною підставою для скасування відповідного акта судочинства за умови, що відповід­ний акт не виконаний.

КАС передбачає можливість перегляду судових рішень у адмініст­ративних справах за нововиявленими обставинами в разі прийняття нових законів, інших нормативно-правових актів, якими скасовані закони та інші нормативно-правові акти, що діяли на час розгляду справи, тільки у випадках, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність фізичної особи. В даному випадку спірні правовідно­сини мають ґрунтуватися на правовідносинах певного виду юридич­ної відповідальності фізичної особи і отримувати нову юридичну оцін­ку з урахуванням змін у нормативно-правовому регулюванні.