Спори щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму

Відповідно до п.6 ч.2 ст.17 КАСУ за правилами адміністративного судочинства суди розглядають спори щодо правовідносин, пов’язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму. З урахування змісту вказаної норми, до спорів щодо правовідносин, пов’язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму відносять публічно-правові спори, які одночасно відповідають двом критеріям: виникли під час виборчого процесу чи процесу референдуму, виникли з правовідносин, що пов’язані з виборчим чи реф…

Для того, щоб визначити, чи виник спір під час виборчого процесу чи процесу референдуму (далі – ВР), необхідно врахувати, що поняття, етапи, межі ВР встановлено відповідними законодавчими актами: ЗУ «про вибори народ деп.У», «про вибори ПУ», «про всеукраїнський референдум». Всі ці процеси стосуються підготовки та проведення самих ВР і ці спори не можуть виникати поза межами ВР.

Хоча б однією із сторін у спорах ВР виступає, як правило, суб’єкт відповідного ВР. До суб’єктів виборчих процесів відносяться: виборці, виборчі комісії, відповідні кандидати, партії та місцеві орг. Партії, які висунули кандидатів, уповноважені представники, довірені особи, офіційні спостерігачі від партій або місцих організацій партій – суб’єктів процесу та від кандидатів. Суб’єктом процесу всеукраїнського референдуму є: громадяни України (учасники всеукраїнського референдуму); Президент України як суб’єкт призначення (проголошення) всеукраїнського референдуму; Верховна Рада України як суб’єкт ініціювання та призначення всеукраїнського референдуму; комісія з всеукраїнського референдуму; ініціативна група з проведення всеукраїнського референдуму; офіційні спостерігачі від ініціативної групи з проведення всеукраїнського референдуму; міжнародні спостерігачі. Суб’єкти виборчих процесів чи процесів референдумів мають право на звернення до суду щодо вирішення зазначених спорів лише в тому виборчому процесі або процесі референдуму, в якому вони набули свого статусу суб’єкта виборчого процесу чи процесу референдуму.

 

Поряд із суб’єктами відповідного виборчого процесу чи процесу референдуму стороною у таких спорах можуть бути й інші особи. До них відносяться особи, які мають намір реалізувати своє право на участь у виборчому процесі чи процесі референдуму або набути статусу суб’єкта виборчого процесу чи процесу референдуму, у разі відмови в цьому виборчими комісіями чи комісіями з референдуму або органами державної влади чи органами місцевого самоврядування. Якщо така відмова неоскаржена або визнана законною, то ці особи не мають права оскаржувати подальші рішення, дії та бездіяльність виборчих комісій чи комісій з референдуму або органів державної влади чи органів місцевого самоврядування у виборчому процесі чи процесі референдуму як суб’єкти відповідного процесу. Стороною у справах даної категорії можуть виступати і певні особи, у випадках, передбачених законом. Наприклад, із змісту ч. З ст. 78 Закону України «Про вибори народних депутатів України» випливає, що громадська організація має право оскаржити до суду рішення Центральної виборчої комісії про відмову в наданні їй дозволу мати офіційних спостерігачів (ч. З п.п. 3.1 п. З Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2013 р-№15 «Про практику застосування адміністративними судами положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду спорів щодо правовідносин, пов’язаних з виборчим процеСОМ»). Також відповідно до ч. 1 ст. 174, ч.ч. 1-2 ст. 176 КАС України відповідачами у справах цієї категорії можуть бути засоби масової інформації, інформаційні агенства, підприємства, установи, організації, об’єднання громадян, їхні посадові та службові особи, творчі працівникі засобів масової інформації та інформаційних агенств, власники засобів масової інформації. Відповідачами у справах за позовами суб’єктів виборчого процесу можуть бути й іноземці та особи без громадянства, оскільки законами про вибори їм заборонено брати участь у передвиборчій агітації (ч. З п.п. 3.2 п. З Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2013 р. № 15 «Про практику застосування адміністративними судами положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду спорів щодо правовідносин, пов’язаних з виборчим процесом»).

 

У правовідносинах, пов’язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму суб’єктами владних повноважень виступають відповідні виборчі комісії (комісії з референдуму), їх голови, заступники голів, секретарі та члени, оскільки виборчі комісії або комісії з референдуму є спеціальними колегіальними органами, уповноваженими організовувати підготовку та проведення відповідних виборів або референдуму і забезпечувати додержання та однакове застосування законодавства України щодо відповідних виборів або референдуму. Суб’єктами владних повноважень у зазначеній категорії публічно-правових спорів також можуть виступати й органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові та службові особи, у випадках коли внаслідок виконання зазначеними суб’єктами владних управлінських функцій їхніми рішеннями, діями чи бездіяльністю може порушуватися законодавство про вибори та референдум.

Особливістю суб’єктного складу спорів щодо правовідносин, пов’язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму є і те, що в деяких випадках у цих спорах може не бути суб’єкта владних повноважень. До таких спорів належать адміністративні справи за позовами суб’єктів виборчих процесів чи процесу референдуму, які не є суб’єктами владних повноважень: щодо оскарження дій або бездіяльності засобів масової інформації, інформаційних агентств, підприємств, установ, організацій, творчих працівників засобів масової інформації та інформаційних агентств, які порушують законодавство про вибори та референдум; щодо оскарження дій або бездіяльності кандидатів, їхніх довірених осіб, партії (блоку), місцевої організації партії (блоку місцевих організацій партій), їхніх посадових осіб та уповноважених осіб, ініціативних груп референдуму, інших суб’єктів ініціювання референдуму, офіційних спостерігачів від суб’єктів виборчого процесу. Отже, до адміністративної юрисдикції належать всі спори щодо правовідносин, пов’язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму, незалежно від того, чи є стороною у таких спорах суб’єкт владних повноважень.

 

Враховуючи швидкоплинність виборчого процесу та процесу референдуму, об’єктивну неможливість у багатьох випадках реально відновити порушені права після закінчення певних етапів таких процесів або виборчого процесу чи процесу референдуму в цілому, ст. ст. 172-179 КАС України, а також деякими нормами законів про вибори та референдум встановлено особливості розгляду таких спорів, що спрямовані, у першу чергу, на забезпечення оперативності вирішення справ цієї категорії.

До різновидів спорів щодо правовідносин, пов’язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму відносяться, зокрема, спори:

- щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності виборчих комісій, комісій з референдуму, членів цих комісій;

- щодо уточнення списку виборців;

- щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, засобів масової інформації, інформаційних агентств, підприємств, установ, організацій, їхніх посадових та службових осіб, творчих працівників засобів масової інформації та інформаційних агентств, які порушують законодавство про вибори та референдум;

- щодо оскарження дій або бездіяльності кандидатів, їхніх Д0' вірених осіб, партії (блоку), місцевої організації партії (блоку місцевих організацій партій), їхніх посадових осіб та уповноважених осіб, ініціативних груп референдуму, інших суб’єктів ініціювання референдуму, офіційних спостерігачів від суб’єктів виборчого процесу.