Предметна підсудність адміністративних справ та її різновиди

Предметна підсудність - сукупність правил, що визначають розмежування компетенції судів певних ланок щодо розгляду адміністративних справ по першій інстанції залежно від характеру справи або її суб’єктного складу. Саме за допомогою правил предметної підсудності визначається які категорії адміністративних справ якою ланкою судової системи розглядаються по першій інстанції залежно від характеру справи (тобто від предмету публічно-правового спору, якщо мова йде про загальне (позовне) провадження адміністративного процесу), або її суб’єктного складу. Адже КАС України передбачено, що адміністративні справи по першій інстанції розглядаються місцевими загальними судами, як адміністративними судами, окружними адміністративними судами, апеляційними адміністративними судами та Вищим адміністративним судом України.

 

КАС України встановлено наступні різновиди предметної підсудності:

- предметну підсудність адміністративних справ місцевим загальним судам, як адміністративним судам;

- предметну підсудність адміністративних справ окружним адміністративним судам;

- альтернативну предметну підсудність адміністративних справ,

- предметну підсудність адміністративних справ апеляційним адміністративним судам;

- предметну підсудність адміністративних справ Вищому адміністративному суду України;

- предметну підсудність пов’язаних між собою вимог.

Виходячи з вимог доступності правосуддя в адміністративних справах, принципу забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішень адміністративного суду, більшість справ по першій інстанції розглядається місцевими адміністративними судами (місцевими загальними судами як адміністративними судами та окружними адміністративними судами). Лише деякі категорії адміністративних справ, як виняток, розглядаються по першій інстанції апеляційними адміністративними судами та Вищим адміністративним судом України.

 

Предметна підсудність адміністративних справ місцевим загальним судам, як адміністративним судам визначає, що до їхньої компетенції віднесено розгляд по першій інстанції наступних категорій адміністративних справ:

 

1) у яких однією зі сторін є орган чи посадова особа місцевого самоврядування, посадова чи службова особа органу місцевого самоврядування, крім тих, які підсудні окружним чи апеляційним адміністративним судам (це справи, вказані у ч. 2 ст. 18, ч. З ст. 174, ч. 4 ст. 176, ч. 1 ст. 182, ч. 1 ст. 183-1 КАС України), (п. 1 ч. 1 ст. 18 КАС України);

 

2) з приводу рішень, дій чи бездіяльності будь-якого з суб’єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності (п. 2 ч. 1 ст. 18, ч. 1 ст. 171-2 КАС України);

 

3) щодо спорів фізичних осіб з суб’єктами владних повноважень з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг (п. 4 ч. 1 ст. 18 КАС України);

 

4) з приводу рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання ними рішень судів у трьох вищевказаних категоріях адмі ністративних справ, які зазначені у п. п. 1-4 ч. 1 ст. 18 КАС України (п. 5 ч. 1 ст. 18, ч. 6 ст. 181 КАС України);

 

5) щодо примусового повернення в країну походження або третю країну та примусового видворення іноземців та осіб без громадянства за межі території України (п. 6 ч. 1 ст. 18 КАС України);

 

6) щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності виборчих комісій, комісій з референдуму, членів цих комісій (за винятком справ, що вказані у ч. 3-4 ст. 172, ч. 9 ст. 176 КАС України) (ч. 5 ст. 172 КАС України);

 

7) щодо уточнення списку виборців (ч. 2 ст. 173 КАС України);

 

8) щодо дій чи бездіяльності засобів масової інформації, інформаційних агентств, підприємств, установ, організацій, їхніх посадових та службових осіб, творчих працівників засобів масової інформації та інформаційних агентств, що порушують законодавство про вибори та референдум (ч. З ст. 174, ч. 5 ст. 176 КАС України);

 

9) щодо оскарження дії чи бездіяльності кандидата у депутати сільської, селищної ради, кандидатів на посаду сільського, селищного голови, їх довірених осіб (ч. З ст. 175 КАС України).

 

Предметна підсудність адміністративних справ окружним адміністративним судам визначає, що до їхньої компетенції віднесено розгляд по першій інстанції наступних категорій адміністративних справ:

 

1) однією зі сторін в яких є орган державної влади, інший державний орган, орган влади Автономної Республіки Крим, обласна рада, Київська, Севастопольська міська рада, їх посадова чи службова особа, крім випадків, передбачених КАС України, та крім справ щодо їх рішень, дій чи бездіяльності у справах про адміністративні проступки та справ, які підсудні місцевим загальним судам як адміністративним судам (п. 1 ч. 2 ст. 18 КАС України). У тому числі окружним адміністративним судам підсудні адміністративні справи: щодо оскарження рішень, дії чи бездіяльності виборчої комісії Автономної Республіки Крим, обласних, районних, міських (в т.ч. міст Києва та Севастополя), районних у містах виборчих комісій щодо підготовки та проведення місцевих виборів; щодо оскарження рішень, дії чи бездіяльності територіальних (окружних) виборчих КОМІСІЙ ЩОДО підготовки та проведення виборів Президента України, народних депутатів України; щодо оскарження рішень, дії чи бездіяльності обласних комісій з референдуму і комісії Автономної Республіки Крим з всеукраїнського референдуму, а також членів зазначених комісій (ч. 4 ст. 172, ч. 9 ст. 176 КАС України). Але, як зазначено вище, у випадках, передбачених КАС України, адміністративні справи, у яких однією зі сторін суб’єкти владних повноважень, що вказані у п. 1 ч. 2 ст. 18 КАС України, підсудні місцевим загальним судам, як адміністративним судам (п. 2-6 ч. 1 ст. 18 КАС України), апеляційним адміністративним судам (ч. З ст. 172, ч. 2 ст. 183-1 КАС України), Вищому адміністративному суду України (ч. 4 ст. 18, ч. 2 ст. 171-1, ч. З ст. 172, ч. 1 ст. 180 КАС України), а щодо справ, передбачених ч. З ст. 18 КАС України запроваджено альтернативну предметну підсудність адміністративних справ;

 

2) про застосування у випадках, передбачених законом заходів реагування щодо державного нагляду (контролю), дозвільної системи у сфері господарської діяльності, якщо вони можуть бути застосовані виключно за судовим рішенням (п. 2 ч. 2 ст. 18 КАС України);

 

3) щодо підтвердження обґрунтованості вжиття суб’єктами владних повноважень заходів реагування під час здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності (п. З ч. 2 ст. 18, ч. 2 ст. 183-6 КАС України);

 

4) щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових та службових осіб, які порушують законодавство про вибори та референдум (ч. З ст. 174, ч. 4 ст. 176 КАС України);

 

5) щодо оскарження дій або бездіяльності кандидатів, їхніх довірених осіб, партії (блоку), місцевої організації партії, їхніх посадових осіб та уповноважених осіб, ініціативних груп референдуму, інших суб’єктів ініціювання референдуму, офіційних спостерігачів від суб’єктів виборчого процесу (ч. З ст. 175 КАС України).

 

Зазначене правило не поширюється на:

- адміністративні справи щодо оскарження дії чи бездіяльності кандидата у депутати сільської, селищної ради, кандидатів на посаду сільського, селищного голови, їх довірених осіб, що підсудні, як вже зазначалося вище, місцевим загальним судам, як адміністративними судам (ч. З ст. 175 КАС України);

- адміністративні справи щодо оскарження дій кандидатів на пост Президента України, партій (блоків) — суб’єктів вибор­чого процесу з виборів Президента України, їх довірених осіб. Такі справи підсудні Київському апеляційному адміністративному суду (ч. 7 ст. 176 КАС України, ч. З ст. 99 Закону України «Про ви­бори Президента України» від 05 березня 1999 р.)¹;

6) за зверненнями органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування про заборону проведення зборів, мітингів, походів, демонстрацій тощо чи про інше обмеження права на мирні зібрання (ч. 1 ст. 182 КАС України).

Альтернативна предметна підсудність адміністративних справ передбачає, що адміністративна справа розглядається місцевим загальним судом, як адміністративним судом, чи окружним ад­міністративним судом, залежно від вибору позивача. При цьому вважається, що місцевий загальний суд є більш доступним у про­сторовому плані, а розгляд справи окружним адміністративним су­дом забезпечує додаткові гарантії від стороннього впливу на суд. Альтернативна предметна підсудність поширюється на адміністра­тивні справи щодо оскарження дій або бездіяльності посадових чи службових осіб місцевих органів виконавчої влади (ч. З ст. 18 КАС України), а також на адміністративні справи, предметну підсудність яких не визначено КАС України (ч. 5 ст. 18 КАС України) (наприклад, це публічно-правові спори, у яких суб’єктом владних повноважень виступає суб’єкт, який не є органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою чи службовою особою, а здійснює владні управлінські функції на виконання делегованих повноважень).1

 

Предметна підсудність адміністративних справ апеляційним адміністративним судам визначає, що до їхньої компетенції віднесено розгляд по першій інстанції наступних категорій адміністративних справ:

 

1) про оскарження рішень, дії або бездіяльності Центральної виборчої комісії, члена цієї комісії, крім рішень, дії або бездіяльність Центральної виборчої комісії щодо встановлення нею результатів виборів чи всеукраїнського референдуму (ч. З ст. 172 КАС України)2;

 

2) про оскарження дій кандидатів на пост Президента України, партій (блоків) - суб’єктів виборчого процесу з виборів Президента України, їх довірених осіб (ч. 7 ст. 176 КАС України, ч. З ст. 99 Закону України «Про вибори Президента України»);

 

3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об’єктів нерухомого майна, що^на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності (ч. 2 ст. 183-1 КАС України).

 

Предметна підсудність адміністративних справ Вищому адміністративному суду України визначає, що до його компетенції віднесено розгляд по першій інстанції наступних категорій адміністративних справ:

 

1) щодо встановлення Центральною виборчою комісією результатів виборів або всеукраїнського референдуму (ч. 4 ст. 18, ч. З ст. 172 КАС України)

 

2) про дострокове припинення повноважень народного депутата України (ч. 4 ст. 18, ч. 1 ст. 180 КАС України);

 

3) щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (ч. 4 ст. 18, ч. 2 ст. 171-1 КАС України).

 

Вирішення Вищим адміністративним судом України, як судом першої інстанції, певних категорій адміністративних справ обумовлено, перш за все, величезною суспільною значимістю та відповідно, необхідністю як можна швидкого та остаточного вирішення таких справ. Але доводиться констатувати, що розширення кола адміністративних справ, що підсудні по першій інстанції Вищому адміністративному суду України, яке відбулося останніми роками через внесення змін та допрвнень до КАС України (доповнення КАС України ст. 171-1, зміни до ч. 1 ст. 180 КАС України), а також і встановлення предметної підсудності адміністративних справ апеляційним адміністративним судам (ч. З ст. 172, ч. 7 ст. 176, ч. 2 ст. 183-1 КАС України, ч. З ст. 99 Закону України «Про вибори Президента України») погіршує доступність правосуддя в адміністративних справах, звужує зміст права на апеляційне та касаційне оскарження, звужуючи тим самим й зміст (внаслідок зменшення можливостей особи щодо отримання судового захисту від судів вищестоящих інстанції внаслідок перевірки законності і обґрунтованості судових рішень судів нижчестоящих інстанцій) права на судовий захист (ст. 55 Конституції України). Отже, це не узгоджується з конституційними заборонами щодо обмеження права на судовий захист, недопустимості звуження змісту чи обсягу існуючих прав і свобод при прийнятті Нових законів або внесенні змін до чинних законів (ст. ст. 22, 64 Конституції України).

 

Слід зазначити, що КАС України (ст. 21) передбачає право позивача заявити кілька Вимог в одній позовній заяві, якщо вони пов’язані між собою. У цьому випадку предметна підсудність вимоги може змінюватися залежно від предметної підсудності пов’язаної вимоги. Отже, зазначеними положеннями ст. 21 КАС України, встановлено предметну підсудність пов’язаних між собою вимог, що передбачає розгляд вимоги адміністративним судом іншої ланки, якому предметно підсудна пов’язана з нею вимога. Так, якщо справа щодо однієї з вимог підсудна окружному адміністративному суду, а щодо іншої вимоги (вимог) - місцевому загальному суду як адміністративному суду, таку справу розглядає окружний адміністративний суд, а якщо справа щодо однієї з вимог підсудна Київському апеляційному адміністративному суду, а щодо іншої вимоги (вимог) -іншому адміністративному суду, таку справу розглядає Київський апеляційний адміністративний суд.