Формування навичок і прийомів мислення

Розумова діяльність людини безпосередньо випливає з мислення.

Мислення — це найвища форма відображення реальності та свідомої людини. Вся розумова діяльність (судження, розуміння, формування понять) складається з таких розумових операцій: аналіз, синтез, порівняння, узагальнення, абстракція, конкретизація.

Мислення – основа розумової діяльності людини

Мислячи, людина пізнає те, чого вона не може безпосередньо сприйняти і уявити; доходить до розуміння суті явищ світу, формує поняття про них і практично оволодіває ними.

Мислення виникає в процесі взаємодії людини із зовнішнім світом, воно є функцією її мозку. Мислення, якщо воно правильне, відображає об'єктивну дійсність глибше, повніше й точніше, ніж чуттєве її пізнання.

Мислення людини відбувається з допомогою понять

Складові операції розумової діяльності людини

Пізнання нового відбувається через розумові дії (операції):

Види розумової діяльності

• аналіз; • синтез; • абстрагування; • узагальнення; • конкретизація

Аналіз — це уявний поділ предмета, явища на складові частини, ознаки, властивості та виділення цих компонентів.

Синтез — уявне поєднання в єдине ціле окремих частин, ознак, властивостей предметів, явищ або понять.

Узагальнення — виділення на підставі порівняння головного, загального, особливого або часткового, що є характерним для певного явища, предмета,

об'єкта.

Абстракція — виділення суттєвих особливостей групи предметів, явищ або понять.

Конкретизація — перехід від загального до часткового, зв'язок теорії з практикою, перехід до конкретної дійсності, до чуттєвого досвіду.

Без асоціацій мислення не буває. Розрізняють три типи асоціацій:

• за суміжністю;

• за подібністю;

• за контрастом.

Асоціаціями називаються елементарні зв'язки уявлень і понять між собою, завдяки яким одне уявлення або поняття викликає інші.

Форми розумової діяльності

Судження - найпростіший акт мислення, що відображає зв'язки предметів і явищ або певних ознак.

Судження відповідає на запитання, яке виникло в процесі діяльності. Судження - основа розуміння.

Умовиводи - це утворення з кількох суджень нового судження.

Розуміння - це пізнання зв'язків між предметами і явищами, що трактуються як задоволення пізнавальної потреби.

Уява як вища форма розумової діяльності.

Особливості розумової діяльності людини з точки зору безпеки життєдіяльності

Для забезпечення надійності та безпеки в складних ситуаціях слід виділити такі риси мислення, як винахідливість, кмітливість, швидкість прийняття рішення, критичність, розсудливість.

Психомоторні здібності впливають на безпеку діяльності людини, особливо пов'язаної з виробництвом в умовах автоматизації та механізації. При цьому велике значення мають такі ознаки рухів та реакцій: швидкість реакцій, швидкість руху, точність рухів, координованість, темп рухів, ритми рухів (періодичність), надійність.

На відміну від фізичної, розумова діяльність супроводжується меншими витратами енергетичних запасів, але це не значить, що вона є легкою. Основним робочим органом під час такого виду діяльності виступає мозок.

Для розумової діяльності характерні: велика кількість стресів, малорухомість, вимушена поза.

Все це зумовлює застійні явища у м'язах ніг, органах черевної порожнини і малого тазу, погіршується постачання мозку киснем, зростає потреба в глюкозі. Погіршуються також функції зорового аналізатора: стійкість; ясного бачення, гострота зору, зорова працездатність, збільшується час зорово-моторної реакції.

Розумовій праці притаманний найбільший ступінь напруження уваги — в середньому у 5 — 10 разів вищий, ніж при фізичній праці. Завершення робочого дня зовсім не перериває процесу розумової діяльності. Розвивається особливий стан організму — втома, що з часом може перетворитися на перевтому. Все це призводить до порушення нормального фізіологічного функціонування організму.

 

Поняття про риторику

Здавна відомо, що найповніше особисті якості людини виявляються в процесі її мовлення. «Заговори, щоб я тебе побачив», - пропонував незнайомцеві Сократ, який вважав, що найважливішим у людини є не її зовнішність, а духовна сутність. Аналогічна мораль сформувалася і в народі: «По одягу зустрічають, а по розуму проводжають. Риторика – наука, що 1) навчає правил переконувати інших; 2) наука красномовства.

Зародилась та розвинулася ця наука в Афінах – колисці давньогрецької демократії. Тоді від уміння переконливо говорити і доводити думки залежали успіх, добробут, слава афінян. Саме тому риторика тоді цінувалася греками понад усі науки та професії. У ті часи філософи-софісти проводили весь час у бесідах.

У великій пошані була риторика і в стародавньому Римі. Уславили це мистецтво оратори Цицерон та Квінтіліан.

У середні віки, в епоху відродження і пізніше мистецтво красномовства посіло почесне місце серед навчальних дисциплін в суді, богослов’ї, в політиці.

Яскраві зразки ораторського мистецтва в нашій національній культурі явили митрополит Іларіон в «Слові про закон і Благодать», невідомий автор «Золотого слова Святослава» «Слово про похід Ігорів»), Володимир Мономах у «Повчанні дітям своїм», Іван Вишенський, Мелетій Смотрицький у численних полемічних творах, Феофан Прокопович у своїй «Риториці», Г. Сковорода, І.Франко, В. Винниченко, О. Довженко, О. Гончар та ін.

Нині, в сучасних складних соціально-політичних умовах, вміння переконливо говорити набуває особливого значення, оскільки від нього залежить вибір правильних рішень у законодавстві, у бізнесі, у виробництві, в суді, в освіті, в політиці, в банківській сфері – там, де все залежить від чіткості, доказовості пропонованого способу подолання суперечності.

Сучасна людина проводить в усному спілкуванні 65 % свого робочого часу (2,5 роки за життя). Отже, люди багато розмовляють, але часто роблять це неефективно. Близько 50 % інформації втрачається при передачі. Причина – невміння донести до співрозмовника повідомлення, небажання слухати.

Як зробити мовлення ефективним? «Говори, аби я міг пізнати тебе», - вимагав Сократ. «Якщо хочеш стати добрим оратором, стань спочатку доброю людиною», - радив Квінтіліан. Ось кілька властивостей, що надають мовленню особливої енергетики: артистизм, упевненість, дружелюбність, щирість, зацікавленість. У діловому мовленні цінується також експресія і тональна варіативність мовлення.

У діловій комунікації максимального успіху досягає той, хто користується інструментами збудження емоцій і почуттів. У діловому спілкуванні важливо пам’ятати про енергетику, що створює людське мовлення, його експресивність, тональність, варіативність. Співрозмовникові імпонує, коли партнер не метушиться і вимовляє фрази впевнено і виразно, виражаючи цим свою позицію в правильності висловлювань.

Щоб мова оратора була правильною і доказовою, йому треба знати й систематично спиратися на основні логічні закони.

Закон достатніх підстав. Сутність цього полягає в тому, що кожна правильна думка має бути обґрунтована іншими думками (аргументами, твердженнями), істинність яких перевірено практикою.

Взагалі ораторові в усьому слід дотримуватися правила: практика - найвищий критерій істини!

Закон тотожності. Суть закону тотожності в тому, що кожна думка в процесі окремо взятого міркування зберігає один і той самий певний зміст, хоч би скільки вона не повторювалася. Закон тотожності слід особливо враховувати за умов спору, дискусії, під час використання недостатньо чітко визначених понять.

Закон винятку третього. Цей Закон формується так: дві думки суперечать одному й тому самому предмету, одне з них істиною є, інше помилкове, і третього просто немає. Сутність цього буде зрозумілою, якщо сказати, що не можна бути одночасно згоден із двома протилежними твердженнями.

У процесі логічного обгрунтування, доказового судження велику роль відіграє добір фактів, прикладів. Важливо, щоб факти, приклади були досить типові, переконливі, розкривали явища системно і всебічно.

Наприкінці оратор підбиває підсумки, коротко повторює ключові думки свого виступу, викладає головну ідею виступу і навіть може закликати слухачів до конкретних дій з її реалізації.

Методика ораторського мистецтва рекомендує не поспішати з відповіддю, а спочатку переконатися, що питання правильно зрозуміле; відповідати лаконічно, зрозуміло і змістовно, не давати необгрунтованих чи сумнівних відповідей; мати під рукою довідковий матеріал тим, хто хоче отримати більш докладний обгрунтування ваших міркувань.

Успіх публічного виступу оратора великою мірою залежить від культури мовлення, його багатства, ясності, точності, інформаційної насиченості.

Мовні штампи, канцеляризми, помилки в наголошенні й вимові, багатослівність, демагогія, тавтологія, фразеологічні повтори, інтонаційна одноманітність - ось неповний перелік помилок, які трапляються в публічних виступах сучасних ділових людей. Коротко схарактеризуймо їх.

Штампи в мовленні - це лексично неповноцінні слова, висловлювання, їх іноді справедливо називають " замусолені, заяложені висловлювання ". Вони мало додають до того, що хоче сказати оратор, але дуже перевантажують його мовлення. До мовних штампів можна зарахувати вислови типу " розгорнули роботу широким фронтом ", " нову методику узято на озброєння " тощо.

Канцеляризми - мовні звороти й окреме слово, запозичені з канцелярсько-бюрократичного стилю спілкування, які позбавляють справжнє ділове спілкування його яскравості й образності. До таких виразів належать: " в звітний період ", " зафіксувати число оглядачів,» " налагоджувати роботу ".

Також мало чого спільного мають із мовною культурою вульгаризми - нелітературні й неправильні за граматичною формою слова, висловлювання: " заткнути ковтку ", " дати в лапу ", " пика ", " заткнися ".

Жарґони - наприклад, слова-звороти, запозичені з кримінального світу: " кореш " (друг), " зав'язати " (рішуче покінчити), " пристебнути " (додати).

Багатослівність і демагогія - це типове невміння оратора сформулювати свої міркування лаконічно, короткий і ясно, це відступ від предмета промови, заміна точних і ясних формулювань загальними фразами.

Слова-паразити - типова хвороба багатьох ораторів: " ця сама ", " ну ось ", " справді ", «значить».

Серед типових помилок ораторської промови найбільше поширення набуло недотримання правильного вимови внаслідок помилкової розстановки наголосів в окремих словах.

Найвищий вияв майстерності публічного виступу - це контакт зі слухачами, тобто спільність психічного стану оратора й аудиторії. Ця спільність виникає з урахуванням спільної мисленнєвої діяльності, подібних емоційних переживань. Як в прислів'ї, слово належить наполовину тому, хто це каже, і наполовину тому, хто слухає. Необхідно відчувати аудиторію й уміти коригувати своє мовлення залежно від реакції на нього. Оратор повинен мати широке коло знань з багатьох питань, уміти вести дискусію на кожну тему.

Головні показники взаєморозуміння між комунікантами - позитивна реакція на свої слова промовця, зовнішній вияв уваги у слухачів (їх поза, зосереджений погляд, вигуки схвалення, кивки головою, усмішки, сміх, оплески), " робоча " тиша в залі. Контакт - величина змінна. Він можливий повний (з усією аудиторією) і неповний, стійкий і нестійкий у різні фрагменти проголошення промови..

Хоч би якою цікавою була тема, увага аудиторії згодом притупляється. Її необхідно підтримувати з допомогою таких ораторських прийомів:

. Питально-відповідальний прийом. Оратор ставить і питання сам на них відповідає, висуває можливі заперечення, з'ясовує їх і доходить певних висновків.

. Перехід від монологу до діалогу (полеміки) дозволяє залучити до процесу обговорення окремих учасників, активізувати цим їх інтерес.

. Прийом створення проблемної ситуації. Слухачам пропонується ситуація, що викликає питання: " Чому? ", що стимулює їх пізнавальну активність.

. Прийом новизни інформації, гіпотез змушує аудиторію припускати, розмірковувати

. Покладання на особистий досвід, думки, що завжди цікаві слухачам.

. Показ практичної значимості інформації.

. Використання гумору дозволяє швидко завоювати аудиторію.

. Короткий відступ від теми дає можливість слухачам " відпочити ".

. Уповільнення з одночасним зниженням сили голосу здатне привернути увагу до окремих фрагментів виступу (прийом " тихий голос ").

. Прийом градації - наростання значеннєвої й емоційної значимості слова. Градація дозволяє посилити, надати їм емоційну промовистість фразі, сформульованій думці.

. Прийом інверсії - мовний зворот, який нібито розгортає звичний, загальноприйнятий хід думок та висловів на діаметрально протилежний.

. Прийом апеляції до власних думок.

 

Перелічені мовні засоби контакту допомагають подолати " бар'єр ", сприяють об'єднанню промовця зі слухачами.

 

Завдання

1. Розкрийте дужки. Поясніть вибір слова чи написання. (2 бали)

Розуміння (здібності, здатності) до ко(мм,м)унікації часто базується на (здібності, здатності) особи володіти (навиками, навичками) вираження емоцій. Компетентні ко(мм,м)унікатори вміють (розрізняти, розпізнавати) як свої емоції, так і емоції інших людей. Вони розуміють, що (де)які ситуації вим(о,а)гають (відвертого, відкритого) вираження почуттів, а інші – ні.

Більшість взаємо(-стосунків, -відносин) між людьми перетворюються на поверховий обмін (вітаннями, привітаннями). Але компетентні ко(мм,м)унікатори, зазвичай, використовують три (навики,навички): вираження (власних, особистих) почу(т,тт)ів, (розпізнавання, розрізнення) почу(т,тт)ів інших, заохочення інших до вираження почу(т,тт)ів за допомогою (розгортання,розкриття) своїх емоцій та вираження співпереживання.

 

2. Марк Туллій Цицерон (3 січня 106 до н.е. — 7 грудня 43 до н.е.) — давньоримський політичний діяч, видатний оратор, філософ та літератор. Один із зачинателів римської розповідної прози. Прокоментуйте письмово один із його висловів (0,5 сторінки робочого зошита) (4 бали)

· Застаріли вже ці промови, спростовані дійсністю набагато більше, ніж словами.

· У страху більше зла, ніж в самому предметі, якого бояться.

· Кожна людина може помилятися, але борсатися в омані може тільки дурень.

· Кожна людина – відбиття свого внутрішнього світу. Як людина мислить, такою вона і є (у житті).

· Пізнай самого себе.

· Поки хворий дихає, кажуть, залишається і надія.

· Приємно згадувати неприємності, якщо вони минули.

· Немає нічого святого, чого б гроші не могли споганити, нічого настільки сильного, чого б не можна було подолати грішми.

· Що посієш, те і пожнеш.

· Хабарники повинні тріпотіти, якщо вони накрали лише скільки потрібно для них самих. Коли ж вони награбували досить для того, щоб поділитися з іншими, то їм нема чого більш боятися.

· Недостатньо володіти мудрістю — потрібно ще вміти користуватися нею.

· Не можна любити ні того, кого ти боїшся, ні того, хто тебе боїться.

· Чини так, як велить тобі обов'язок людини.

· Звичка - друга натура.

· Папір не червоніє.

· Лінощі – це страх перед очікуваною роботою.

 

Домашнє завдання

 

1. Знати лекційний матеріал.

2. Виразно прочитайте текст промови Ю. Тимошенко (лютий, 2010 р.), кандидата в Президенти України. Які виражальні засоби риторики в ній використано? Які прийоми впливу на слухачів застосовано в ній? (3 бали)

Доброго вечора, дорогі мої!

Президентські вибори завершилися. Вони були нашим єдиним шансом раз і назавжди ствердити незалежність та силу нашої держави. Це був шанс стати достойним членом європейської родини, провести глибокі соціальні та економічні реформи. Саме на цих виборах у нас була перша реальна можливість покінчити з владою олігархії і повернути країну разом з її багатствами саме вам.

Такий вибір не міг сподобатися олігархії. Адже їм потрібна дешева робоча сила, бідні і безправні люди, яких можна за копійки примушувати працювати на своїх заводах. І ще їм потрібні багатства України, які вони безжалісно грабують впродовж останніх 18 років. Їх не цікавить ваша доля, майбутнє ваших дітей. Вони давно не живуть в Україні, вони нею користуються.

Їх ставленик Янукович не міг перемогти чесно.

Ви пам’ятаєте, щоб відкрити вільний шлях для фальсифікацій, вони внесли зміни до закону за два дні до виборів. І Ющенко цей закон миттєво підписав. Після цього фальшування виборів стало масовим та кричущим. Саме фальсифікації вирішили долю виборів, а не ви. Наші спостерігачі і члени комісій документально зафіксували тисячі фактів фальсифікацій. Саме тому я вирішила звернутися до суду із позовом. Як до останньої інстанції, яка має встановлювати справедливість. Я звернулася до суду, щоб захистити Україну, захистити вас!

І я знаю, що всі ці дні ви мали надію та молилися за чесність суду, і я разом з вами боролася і молилася теж. Але суд перетворився на фарс, зрежисований у штабі Януковича. Він відмовився навіть розглядати документально доведені докази.

Вершиною несправедливості була заборона запрошувати свідків, в т.ч. і міжнародних спостерігачів. Вони, незважаючи на тиск та залякування, були готові надати суду юридично оформлені докази про системні фальсифікації на виборах. Суд цинічно відмовився встановлювати істину. Тоді нам стало зрозуміло, чому було прийнято рішення про заборону прямої трансляції судового процесу по каналам телебачення. Їм треба було приховати реальну картину фальсифікацій від вас.

І тоді я зрозуміла, що цей судовий фарс потрібно припиняти та публічно відкликала свій позов. Як кандидат у президенти, я відчула на собі те, з чим стикаєтеся ви кожного дня, – з неможливістю захистити правду в суді.

Як і мільйони українців, я стверджую: Янукович – не наш Президент. Президент, який прийшов до влади оманою, довго не затримається, і ми з вами зобов’язані на цей короткий час надійно захистити все, що є ключовим та цінним для нас, для нашої держави.

Не минуло й декількох тижнів з виборів, а команда Януковича вже почала по всіх напрямкам зраджувати українські національні інтереси. Їх світогляд - нищення України, паплюження нашої мови та культури. І вони цього навіть не приховують.

Команда Януковича вже почала приватизовувати газотранспортну систему. Вони, до речі, звернулася з позовом проти України в Стокгольмський суд, щоб забрати стратегічні запаси природного газу. Цей позов зараз у мене в руках. Кричущий факт - команда нового Президента виступає проти держави Україна. І все це тільки початок. Сьогодні небезпека загрожує незалежності України.

Що робити в цій складній ситуації?

Залишився один дієвий вихід, на мій погляд, – це об’єднання у Верховній Раді демократичних, державницьких сил, усіх мислячих депутатів "Нашої України - Народної Самооборони", Блоку Литвина, БЮТу. Треба відкласти нарешті всі суперечки та утворити в Верховній Раді потужну команду, яка не дозволить встановити антиукраїнську диктатуру. Я публічно пропоную саме такий дієвий шлях і вже розпочала переговорний процес.

Це і буде перевіркою патріотів та демократів на відданість Україні та непродажність. Я також хочу заявити, що не за яких обставин не буду утворювати з Януковичем спільних коаліцій. Я не буду підписувати з ним універсалів та меморандумів саме тому, що не визнаю його Президентом України та не приймаю його антиукраїнську, антиєвропейську політику. Якщо патріотичні демократичні політичні партії в парламенті підуть на політичне заробітчанство, я піду в опозицію і буду наближати час повернення нашої держави до цивілізованого розвитку.

І я боротимусь за принципи та цінності, які поділяєте ви. Боротимусь, незалежно від того, буду я у владі, чи в опозиції. І я нікому не дозволю відібрати у вас ту Україну, на яку ви всі заслуговуєте. Україну вільну, сильну, справедливу, процвітаючу і прекрасну. Я - з вами!

 

3. Допишіть фрази:

Сьогодні я дізнався, що:

1.Найвідоміші оратори Давньої Греції та Давнього Риму __

 

2. Найвідоміші зразки вітчизняного ораторського мистецтва __

3. «Якщо хочеш бути гарним оратором, ___» (Сократ).

4. Основні закони риторики__

5. Основні правила риторики__

6. Основні етапи виступу__

7. Засмічують мовлення виступаючого__

8. Пауза в мовленні робиться для __

13. Ораторські прийоми для підтримки уваги слухачів __

3. Розкрийте письмово одну із пропонованих тем (1 ст. робочого зошита): (5 балів)

• Поетом народжуються, оратором стають.

• Батьківщина – це край, де полонянка душа (Вольтер).

• Сила мови полягає в умінні висловити багато кількома словами (Плутарх).

• Мовлення людини – це розповідь про її життя (Сенека).

• Краща у світі мета – стати хорошою людиною (Цицерон).

• Без ядра горіх ніщо, так само, як і людина без серця (Г.Сковорода).

• Егоїзм заважає людині піклуватися про себе розумно (В.Голобородько).

• Нема там добра, де нема правди (П. Куліш).

• Усмішка – це ж власне частка душі (О.Гончар).

• Найважливіше в житті цивілізованої людини – заощадити час (Г.Тютюнник).

• Щасливий той, хто чує мову рідної землі... (В.Лисенко).

• Дехто вмирає так і не народившись (П.Загребельний).

•Рівень інтелігентності має вимірюватися рівнем порядності (П.Загребельний).

• Справедливість – це стримування сили мудрістю (П.Загребельний).

• Вибір життєвої дороги – це духовне устремління людини (Р.Іваничук.)

• Навіть велика людина не в силі перемінити звичок, звичаїв і плину народного життя (Р.Іваничук).

• Тільки великий народ може народити велику людину (Р.Іваничук).

• Людина починається з любові (Я.Гоян).

 

4. Перекласти: (1 бал)

Работать по специальности; сдать экзамен по специальности; в соответствии с избранной специальностью; оценивать человека по профессиональным качествам, по уровню профессиональной культуры.

 

5. Перевірте себе: (1 бал)

Який критерій вибору професії ви ставите на перший план?

А)творити, створювати нове;

Б)удосконалювати набуті вміння й навички;

В)бути корисним людям;

Г)мати повагу, авторитет;

Д)реалізувати свій розумовий та фізичний потенціал.

Які якості прагнете в собі розвивати?

А)вихованість, тактовність, стриманість;

Б)доброзичливість, шляхетність;

В)наполегливість, рішучість, працелюбність;

Г)витримку, фізичну силу.

Яких якостей прагнете позбутися?

А)неорганізованості, поверховості знань;

Б)безвідповідальності, дріб’язковості;

В)невпевненості, сором’язливості;

Г)нетактовності, нескромності;

Д)байдужості, хитрості.

 

6. Виберіть потрібне слово, зазначивши, яким має (може) бути мовлення сучасного фахівця: (1 бал)

Правильним чи вірним; змістовим чи змістовним; професійним чи професіональним; діловитим чи діловим; писемним чи письмовим?

 

Тема 2. Етика ділового спілкування

Лекція 3. Поняття етики ділового спілкування, її предмет та завдання

 

Знати: сутність, особливості етики ділового спілкування, види ділового спілкування, етичні норми та нормативи; поняття невербальної культури та моралі.

Уміти: застосовувати вивчені правила ділового етикету практично.

 

З метою поліпшення інформування людей на даному етапі все ширше використовуються технічні засоби, зокрема комп’ютери, і в цьому, звичайно, вбачається прогрес. Але водночас безпосереднє спілкування заміняється опосередкованим, що здійснюється засобами ЗМІ, і це призводить до відчуженості між людьми, зниження рівня їх комунікабельності. Але ж людина - жива істота, яку не може замінити машина. Тому роль слова у міжособистісній та діловій взаємодії має величезне значення, у зв’язку з чим зростає актуальність проблеми підготовки майбутніх фахівців до спілкування в нових умовах. І від того, на якому рівні перебуває культура ділових людей, залежать результати їхньої професійної діяльності, взаємини з колегами, партнерами по бізнесу та клієнтами і, безумовно, психічне здоров’я.

Люди з високим рівнем культури спілкування ставляться до інших як до партнерів, яких цінують і з якими готові співпрацювати. Завдяки цьому вони успішно вирішують професійні проблеми, мають можливість виявити себе і задовольнити інтереси обох сторін (свої і партнерів). Для того щоб повести людей за собою або спільно з ними розв’язувати проблеми, слід володіти засобами, способами спілкування, етичними та психологічними правилами їх застосування. Але всі люди різні, тому для того, щоб досягти успіху, треба творчо підходити до кожної ситуації.

Спільне вирішення проблеми - запорука успіху. Стратегія спільного розв’язання проблеми передбачає створення сукупного «ми». Саме за таких умов культура у спілкуванні виявляється у творчому підході до його техніки й у високій цінності та самоцінності людей, які взаємодіють.