Дослідження індивідуального стилю мислення

(методика О.Алексєєва, Л.Громової)

Інструкція. Ця методика призначена для того, щоб визначити спосіб мислення, який є для Вас переважним. Серед запропонованих відповідей немає вірних або невірних. Максимум корисної інформація Ви отримаєте у тому випадку, якщо найбільш точно повідомлятимете про особливості Вашого дійсного мислення, а не про те, як, на Вашу думку, необхідно мислити.

Кожний пункт даного опитувальника складається з твердження, за яким слідують п’яти варіантів його можливих завершень. Ваша задача – вказати той ступінь, в якому кожне завершення відповідає Вам, тобто надати кожному завершенню певний бал від 5 (більш за все відповідає) до 1 (менш за все відповідає). Кожний бал має бути використаний тільки один раз. Кожне з п’яти завершень у групі має отримати певний бал.

Якщо Ви певні, що зрозуміли інструкція, продовжуйте дослідження.

Опитувальник

А	Когда между людьми имеет место конфликт на почве идей, я отдаю предпочтение той стороне, которая:
	· устанавливает, определяет конфликт и пытается выразить его открыто;
	· лучше выражает затрагиваемые ценности и идеалы;
	· лучше отражает мои личные взгляды и ценности;
	· подходит к ситуации наиболее логично и последовательно;
	· излагает аргументы наиболее кратко и убедительно.
Б	Когда я начинаю работать над проектом в составе группы, самое важное для меня:
	· понять цели и значение этого проекта;
	· раскрыть цели и ценности участников рабочей группы;
	· определить, как мы собираемся разрабатывать данный проект;
	· понять, какую выгоду этот проект может принести для нашей группы;
	· чтобы работа над проектом была организована и сдвинулась с места.
В	Вообще говоря, я усваиваю новые идеи, когда могу:
	· связывать их с текущими или будущими занятиями;
	· применять их к конкретным ситуациям;
	· сосредоточиться на них и тщательно их проанализировать;
	· понять, насколько они сходны с привычными идеями;
	· противопоставить их другим идеям.
Г	Для меня графики, схемы, чертежи в книгах или статьях обычно:
	· полезнее текста, если они точны;
	· полезны, если они ясно показывают важные факты;
	· полезны, если они поднимают вопросы по тексту;
	· полезны, если они подкрепляются и поясняются текстом;
	· не более и не менее полезны, чем другие материалы.
Д	Если бы мне предложили провести какое-то исследование, я, вероятно, начал бы с …
	· попытки определить его место в более широком контексте;
	· определения того, смогу ля выполнить его в одиночку или мне потребуется помощь;
	· размышлений и предположений о возможных результатах;
	· решения о том, следует ли вообще проводить это исследование;
	· попытки сформулировать проблему как можно полнее и точнее.
Е	Если бы мне пришлось собирать от членов какой-то организации информацию, касающихся ее насущных проблем, я предпочел бы:
	· встретиться с ними индивидуально и задать каждому конкретные вопросы;
	· провести общее собрание и попросить высказать свои мнения;
	· опросить их небольшими группами, задавая общие вопросы;
	· встретиться неофициально с влиятельными лицами и выяснить их взгляды;
	· попросить членов организации предоставить инее (желательно в письменной форме) всю относящуюся к делу информацию, которой они располагают.

 

Ж	Вероятно, я буду считать что-то правильным, истинным, если это «что-то»:
	· выстояло против оппозиций, выдержало сопротивление противоположных подходов;
	· согласуется с другими вещами, которым я верю;
	· было подтверждено на практике;
	· поддается логическому и научному доказательству;
	· можно проверить лично на доступных наблюдению фактах.
З	Когда я на досуге читаю журнальную статью, она будет скорее всего:
	· о том, как кому-то удалось решить личную или социальную проблему;
	· посвящена дискуссионному или социальному вопросу;
	· сообщением о научном или историческом исследовании;
	· об интересном, забавном человеке или событии;
	· точном, без доли вымысла, сообщении о чьем-то интересном жизненном опыте.
И	Когда я читаю отчет о работе, я обращаю внимание на:
	· близость выводов к моему личному опыту;
	· возможность выполнения данных рекомендаций;
	· надежность и обоснованность результатов фактическим данным;
	· понимание автором целей и задач работы;
	· интерпретацию данных.
К	Когда передо мной поставлена задача, первое, что я хочу узнать – это:
	· каков наилучший метод для решения этой задачи;
	· кому и когда нужно, чтобы эта задача была решена;
	· почему эту задачу стоит решить;
	· какое влияние это решение может иметь на другие задачи, которые приходится решать;
	· какова прямая, немедленная выгоды от решения данной задачи.
Л	Обычно я узнаю максимум о том, как следует делать что-то новое, благодаря тому что:
	· уясняю для себя, как это связано с чем-то другим, что мне хорошо знакомо;
	· принимаюсь за дело как можно раньше;
	· выслушиваю различные точки зрения по поводу того, как это сделать;
	· есть кто-то, кто показывает мне, как это сделать;
	· тщательно анализирую, как это сделать наилучшим образом.
М	Если бы мне пришлось проходить испытания или сдавать экзамены, я предпочел бы:
	· набор объективных, проблемно-ориентированных вопросов по предмету;
	· дискуссию с теми, кто также проходит испытания;
	· устное изложение и показ того, что я знаю;
	· сообщение в свободной форме о том, как я применил то, чему научился;
	· письменный отчет, охватывающий историю вопроса, теорию и метод.
Н	Люди, особые качества которых я уважаю больше всего, -- это вероятно …
	· выдающиеся философы и ученые;
	· писатели и учителя;
	· лидеры политических и деловых кругов;
	· экономисты и инженеры;
	· фермеры и журналисты.

 

О	Вообще говоря, я нахожу теорию полезно, если она …
	· кажется родственной тем другим теориям и идеям, которые я уже усвоил;
	· объясняет вещи новым для меня образом;
	· способна систематически объяснить множество связанных ситуаций;
	· служить прояснению моего личного опыта и наблюдений;
	· имеет конкретное практическое приложение.
П	Когда я читаю книгу (статью), выходящую за рамки моей конкретной деятельности, я делаю это главным образом из-за …
	· заинтересованности в совершенствовании своих профессиональных знаний;
	· указания со стороны уважаемого мной человека на возможную ее полезность;
	· желания расширить свою общую эрудицию;
	· желания выйти за пределы своей собственной деятельности для разнообразия;
	· стремления узнать больше об определенном предмете.
Р	Когда я читаю статью по дискуссионному вопросу, то предпочитаю, чтобы в ней:
	· показывались преимущества для меня, в зависимости от выбираемой точки зрения;
	· излагались все факты в ходе дискуссии;
	· логично и последовательно обрисовывались затрагиваемые спорные вопросы;
	· определялись ценности, которые использует автор;
	· ярко освещались обе стороны спорного вопроса и сущность конфликта.
С	Когда я впервые подхожу к какой-то технической проблеме, я скорее всего беде:
	· пытаться связать ее с более широкой проблемой или теорией;
	· искать пути и способы решить эту проблему;
	· обдумывать альтернативные способы ее решения;
	· искать способы, которыми другие, возможно, уже решили эту проблему;
	· пытаться найти самую лучшую процедуру для ее решения.
Т	Вообще говоря, я более всего склонен к тому, чтобы:
	· находить уже существующие методы, которые работают, и использовать их как можно лучше;
	· ломать голову над тем, как разнородные методы могли бы работать лучше;
	· открывать новые и более совершенные методы;
	· находить способы заставить существующие методы работать лучше и по-новому;
	· разбираться в том, как и почему существующие методы должны работать.

 

Обробка результатів. Перенесіть Ваші відповіді у відповідні квадрати на бланку дешифратора та знайдіть суму балів спочатку по рядках, а потім – по стовпчиках (відповідно до стрілок). Запишіть ці показники у квадрах внизу бланку, які позначені буквами «С», «И», «П», «А», «Р». Це оцінки властивих вам індивідуальних стилів мислення.

Необхідно перевірити правильність Ваших підрахунків: сума цих оцінок у сумі має скласти 270:

С + И + П + А + Р = 270.

Якщо сума оцінок не дорівнює 270, то необхідно перевірити правильність підрахунків. Якщо ж і це не дає результату, необхідно перевірити правильність Ваших відповідей (у сенсі дотримання інструкції щодо процедури дослідження) на кожний пункт опитувальника.

Оцінка результатів. Для кожного стилю мислення визначається рівень переваги цього стилю для Вас.

 

 

72 і більше	–	дуже сильна перевага певного стилю мислення, тобто він фактично є для людини головним.
66-71	–	сильна перевага певному стилю мислення, тобто людина використовує його систематично, послідовно і у більшості ситуацій.
60-65	–	помірна перевага певному стилю мислення, тобто при інший рівних умовах людина використовує його більше або частіше, ніж інші стилі.
49-59	–	критичне, пластичне використання певного стилю мислення залежно від ситуації та проблеми.
43-48	–	помірне нехтування певним стилем мислення, тобто при інших рівних умовах людина уникає його при розв’язанні значущих для неї проблем.
37-42	–	сильне нехтування певним стилем мислення, тобто людина скоріш за все його стійко ігнорує.
36 і менше	–	певний стиль мислення є для людини взагалі неприйнятним, тобто людина не використовує його практично ніде і ніколи, навіть якщо він є кращім підходом до проблеми за даних умов.

 

Інтерпретація результатів. Залежно від того, сполучення яких стилів мислення є для людини переважними і на скільки, визначається її індивідуальний стиль мислення.

Інформаційна довідка.

Синтетичний стиль мислення полягає у здійсненні інтегративного підходу до аналізу ситуації. Синтезатор намагається будь-яку ситуацію піддати теоретичному аналізу, не приймає даних без наукової та практичної інтерпретації. Синтезатори здебільшого концентруються на базисних принципових припущеннях та положеннях, не допускають необґрунтованих компромісів, вміють знаходити творчі рішення, але не завжди спрямовані на втілення цих рішень на практиці.

Аналітичний стиль мислення детермінує спрямованість на теоретичне вивчення ситуації на формально-логічному, дедуктивному рівні, зумовлює прагнення розробити загальну абстрактну модель ситуації. Люди з таким типом мислення концентруються на попередньому плануванні, на прорахуванні ситуацій, на передбаченні результатів та наслідків діяльності. Такий підхід до аналізу ситуацій та прогнозування ситуацій дозволяє забезпечити стабільність поведінки. Аналітичний стиль передбачає суворе дотримання розробленого плану діяльності, зумовлює спрямованість більше на вироблення рішення, ніж на його практичну реалізацію.

Людям з прагматичним стилем мислення притаманні такі риси: вони сконцентровані на віддачі, на прибутку від вкладень, до чого вони намагаються йти найкоротшим шляхом; прагнуть використовувати якомога більше можливостей, які дозволять скоріше досягти мети; переважно розробляють тактику розв’язання актуальних проблем; з одного боку, детально планують свої можливості, з іншого боку, у складних змінених обставинах виявляють гнучкість. Прагматичний стиль мислення зумовлює деяку слабкість у теоретико-методологічному розгляді проблем та ситуацій, але передбачає високий рівень можливостей для втілення прийнятих рішень.

Реалістичний стиль мислення визначає спрямованість суб’єкта на емпіричний, індуктивний підхід у процесі діяльності, концентрацію на конкретних фактах і результатах. Реаліст добре орієнтується у ситуаціях з ясно визначеною метою, складні та багатозначні ситуації намагається спростити до чіткого рівня, прагне до знаходження рішень, що задовольняють актуальні, невідкладні потреби.

Ідеалістичний стиль мислення полягає у сконцентрованості не стільки на сутності і задачах ситуації, скільки на особливостях поведінки і взаємин людей, які залучені до цієї ситуації. У процесі прийняття рішень ідеалістичний стиль мислення виявляється в асимілятивному підході, тобто прагнення до «ідеального» рішення може призвести ігнорування до багатьох важливих або неприємних деталей.

 

ДОДАТОК (форма звіту індивідуальної науково-дослідної роботи)

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ВАДИМА ГЕТЬМАНА

КРИВОРІЗЬКИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ ІНСТИТУТ

Факультет Фінансово-економічний

Кафедра Педагогіки і психології

Спеціальність _____________________