Методика вивчення віршів на уроках читання в початк класах. Хорова декламація, методика проведення

Особливу складність являє собою навчання учнів читати і розуміти вірші. При цьому увагу зосереджуємо на: 1 - осмисленні змісту тексту (смисловий аналіз); 2 - з’ясуванні структури (композиційний розбір); 3 - емоційно-образному аналізі в поєднанні з розбором мовних та композиційних засобів, лексико-стилістичному; 4 - виразному читанні тексту (на основі різних видів аналізів). Якщо враховувати зазначені вимоги, то доцільною може бути така методика опрацювання вірша:

1. Вступне слово вчителя про автора, спрямування на усвідомлення змісту (сприяє розширенню уявлень

про зображувані події та явища, викликає інтерес до автора та вивчення його твору).

2. Зразкове читання (краще напам’ять) вірша вчителем за опрацьованою партитурою (первинне читання).

3. Читання вірша учнями мовчки, відповіді на 1- 2 запитання для з’ясування основного змісту тексту (-

Про що дізнались? - Про які події розповідає автор? - Про кого розповідається у вірші? та інші).

4. Читання вірша всіма учнями напівголосу, відповіді на 1- 2 питання для усвідомлення елементів тексту.

5. Аналіз фактичного змісту тексту. Композиційний аналіз, складання плану. Смисловий аналіз, «тлумачне» читання. Словесне малювання, де це можливо.

6. Опрацювання разом з учнями партитури для виразного читання вірша (подальше усвідомлення змісту

тексту). Якщо партитура складна, то вчитель сам повідомляє її учням. За нашою методикою послідовність опрацювання партитури (розбивки) для виразного читання має бути такою: 1) з’ясування головної думки для тексту або частин (якщо текст великий); 2) знаходження логічного центру (найголовніші слова для тексту в цілому) відповідно до головної думки; 3) розбивка речень на логічні ланки (такти), визначення логічних пауз; 4) виділення логічних наголосів для речення та частин його; 5) встановлення мелодики читання залежно від місця логічного наголосу; 6) добір інтонації читання.

7. Повторне читання вірша учнями одночасно з подальшою роботою по усвідомленню тексту (відповіді на

запитання за фактичним, ідейним та емоційно-образним змістом - смисловий аналіз). Повторне читання проводимо для того, щоб діти запам’ятовували партитуру читання. Спочатку вірш читає вчитель (вголос) разом з учнями (напівголосу, пошепки), потім вчитель і кращий учень, вчитель і група учнів, кращий учень і слабкіший тощо.

8. Творча робота на основі тексту: читання в особах (епічний вірш), продовження авторської думки,

складання тексту за аналогією до вірша, розповідь від певної особи, від автора, подовження подій тощо.

У процесі аналізу використовується смисловий, композиційний та лексико-стилістичний аналізи.

5. Складання партитури виразного читання:

1. Визначають головну думку (різкі зміни в природі).

2. Знаходження логічного центру для тексту в цілому – (двома горизонтальними), а також слів, що їх пояснюють,(однією горизонтальною).

3. Ставлять паузи - в кінці речення, на синтагмах та розділових знаках (позначаємо - úú, ú).

4. Відтворюють мелодику читання залежно від місця логічного наголосу: - підвищення голосу, - – пониження голосу, -підвищення і зниження;

5. З’ясовують інтонацію читання відповідно до змісту і структури вірша:

Методика опрацювання байки в початкових класах.

Байка - це алегорична розповідь повчального характеру, художній твір, який, малюючи життя тварин, птахів, риб, засуджує вчинки, що трапляються в людей. Ця умовність стає зрозумілою, коли учні прочитують мораль. Отже, персонажами байок можуть бути тварини, птахи, риби, а також і люди, предмети. Байка складається з двох частин: 1) зображення подій чи розповіді про них і 2) повчання (мораль), яке містить у собі поради, напучення. В початкових класах вивчаються переважно байки віршованого характеру.

У роботі над байкою дотримуємось певних вимог. Говорити про алегоричність байки не варто. Не треба взагалі вживати цей термін. Повести розмову про цю істотну рису байки доцільно по завершенні аналізу описаних у ній подій. Щоб полегшити розкриття алегорії, треба вдатись до аналогій із життя.

Перед роботою над байкою вчитель розповідає про птахів або тварин, згадують, які повадки в них. Мета таких бесід - відповідно настроїти дітей на сприймання тексту. Умовність байки стає зрозумілою, коли учні перечитують мораль.

Робота над байкою включає такі компоненти: 1) сприйняття конкретного змісту; 2) усвідомлення композиції; 3) з’ясування характерних рис дійових осіб, мотивів їх поведінки; 4) визначення головної думки байки; 5) розкриття алегорії; 6) аналіз моралі. Якщо брати до уваги таку послідовність роботи, то урок, на якому вивчають байку, може мати таку структуру:

Наводимо далі фрагмент уроку опрацювання байки.

Методика опрацювання байки:

І. Підготовча робота:

1) Розповідь вчителя про автора.

2) Вікторина за матеріалами байок.

3) Бесіда про тварин - дійових осіб (малюнки чижа і голуба).

4) Словникова робота - пояснюємо 1- 2 слова, бо нерозуміння їх ускладнює усвідомлення тексту (сільце - петля для ловлі пташок та мілких тварин).

ІІ. Читання байки вчителем (або прослуховування запису з фонохрестоматії, перегляд діафільму) - див.текст, записаний раніше.

ІІІ. Бесіда емоційно-оціночного характеру.

- Про кого і що ви прочитали? Як ви ставитесь до дійових осіб?