Літературне читання 2 клас. Урок 1

Літературне читання 2 клас. Урок 3

Урок 3. ІСТОРІЇ ЗІ ШКІЛЬНОГО ЖИТТЯ. ЛАРИСА ВАХНІНА. КОРДОН

Мета: продовжити формування в учнів навичок правильного, свідомого, виразного читання; навчати аналізувати прочитаний твір; збагачувати словниковий запас учнів; розвивати зв'язне мовлення; учити розрізняти справжніх друзів, бути добрими, чуйними.

Хід уроку

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА

1. Робота над скоромовкою

Ішла баба дубнячком. Зачепилась гапличком, Сюди смик, туди смик — Одчепися, мій гаплик.

2. Мовленнєва зарядка

— Як гуде джміль?

— Прилетів комарик.

— Дмухнемо на кульбабу.

— Замовкнемо!

3. Розпитування за складовою таблицею

III. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ

— Назвіть автора і твір.

• 3 соловейком позмагатись

Захотіли птахи всі. (Степан Жупанин «У лісовій музичній школі»)

• А людина виростає —

їздить! Плаває! Літає! (Володимир Фетисов «Хто чого вчиться»)

• Хай сяє, мов небо, наш зоряний клас. (Марія Чумарна «Хто сьогодні зірка в класі?»)

IV. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ

— Про які школи читали на попередньому уроці?

— Хто в них навчається?

— Сьогодні прочитаємо історію зі шкільного життя.

V. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ. ОПРАЦЮВАННЯ ОПОВІДАННЯ ЛАРИСИ ВАХНІНОЇ «КОРДОН» (с. 9-70)

— Тільки справжній друг може допомогти подолати недоліки в поведінці, справедливо підкаже вихід із незручної ситуації.

— Чи можуть бути друзями хлопчики і дівчатка?

— Послухайте оповідання Лариси Вахніної «Кордон».

1. Читання оповідання вчителем

2. Перевірка первинного сприймання

— Назвіть головних дійових осіб оповідання.

3. Словникова робота

Нишпорить — шукає.

Кордон — межа, рубіж; лінія, яка щось розділяє.

Читання «луною» за вчителем слів: звертається, повелося, дівчиськом, нишпорить, самісінький.

гумка дошка нишпорить

пенал крейда викликала

ручка риска блискучий

зошит парта дівчисько

Діти читають напівголосно слова першого і другого стовпчиків.

— Як можна назвати одним словом слова першого стовпчика? (Навчальне приладдя)

— У другому стовпчику назвіть слово з м'яким приголосним. (Крейда) Слова третього стовпчика учні читають «луною» за вчителем.

4. Гра «Блискавка»

— Назвіть «зайве» слово.

Учитель демонструє картку протягом 3 секунд,

парта сіла

парта сила

карта сіла

парта сіла

Фізкультхвилинка

5. Читання тексту учнями за логічно завершеними частинами

Колективний поділ тексту на три частини.

6. Характеристика дійових осіб оповідання з елементами вибіркового читання

— Де відбуваються події?

— Як Наталя звертається до Сашка?

— Які ввічливі слова вживає?

— Про яку рису характеру дівчинки це свідчить?

— Як повелася Наталя, коли помітила, що у Сашка немає ручки?

— Чому вона вчинила саме так?

— Чи хотіла вона сваритися з Сашком?

— Якою була Наталя? (Доброю, увічливою, делікатною, розумною, кмітливою)

— Як Сашко говорив з Наталею?

— Як він називав дівчинку?

— Навіщо намалював на парті кордон?

— Чому Сашко так ставився до Наталі?

— Чи заслуговувала вона на таке ставлення?

— Яким був Сашко? (Грубим, упертим)

— Чи взяв Сашко ручку, яку поклала Наталя?

— Чи відразу він витер кордон?

7. Робота за малюнком

— Розгляньте малюнок. Знайдіть абзац, що відповідає малюнку. Чим різняться вирази облич Сашка і Наталі?

8. Робота в групах. Складання власної кінцівки оповідання

VI. ПІДСУМОК УРОКУ

— Чи сподобався урок?

— Хто з дійових осіб прочитаного твору сподобався, а хто — ні? Чому?

— Що є повчального в цих оповіданнях?

— Школа — це не лише уроки, а й людські стосунки.

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Виразно читати. Дібрати до оповідання «Кордон» свій заголовок

Літературне читання 2 клас. Урок 4

Урок 4. ХИТРОЩІ НЕ ЛЮБЛЯТЬ СОВІСТІ. ВАСИЛЬ СУХОМЛИНСЬКИЙ. ЯК НАТАЛЯ В ЛИСИЦІ ХИТРИНКУ КУПИЛА

Мета: навчати учнів розуміти прочитаний текст, виділяти головне; розвивати вміння аналізувати, правильно оцінювати вчинки дійових осіб; виховувати почуття відповідальності.

Хід уроку

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ

Вправа «Продовж речення»

— Я дібрав свій заголовок до оповідання...

III. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА

1. Робота над чистомовкою «Слухняний ротик»

Ець-ець-ець — подув сильний вітерець. Ить-ить-ить — в небі синяя блакить. Ає-ає-ає — осінню вже повіває. Лі-лі-лі — відлітають журавлі. Ок-ок-ок — зібрались діти на урок.

2. Гра «Дощик»

Читання (хорове) декілька разів у різному темпі та з різною силою голосу вірша В. Гринько «Лис».

Під горою хвойний ліс, В ній хитрюга неспроста

За горою хижий лис. Від собак хова хвоста:

Вкрита травами гора. Як навідавсь у курник,

Збоку — лисяча нора. То відразу півень зник!

IV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ

Складання опису та характеристики лисиці

— Хто бачив лисицю? Де? Яка вона?

— Як називає звіра Варвара Гринько? (Хитрюга)

— Чому лисицю називають «злодюжкою»?

— Проілюструйте відповідь прикладами.

— Які казки про цю руду тварину ви читали?

— Чому цю тварину так назвали? (Лисиця — це старослов'янське слово, утворене від «лис», що означає жовтуватий, рудий колір. Через колір свого хутра ця тварина и отримала цю назву.)

— Сьогодні ми недаремно згадали цю чудову тварину. Вона буде однією з героїнь твору Василя Сухомлинського *Як Наталя у Лисиці хитринку куV. СПРИЙМАННЯ И УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ. ОПРАЦЮВАННЯ КАЗКИ ВАСИЛЯ СУХОМЛИНСЬКОГО «ЯК НАТАЛЯ У ЛИСИЦІ ХИТРИНКУ КУПИЛА» (С 10-11)

1. Виразне читання казки вчителем

— Чи сподобалася вам казка?

— Хто її головні герої?

2. Словникова робота

Ряд колір пухнастий

крам продає дерев'яна

базар ковзани хитрощі

кишеня злякалася дивується

хитринка почервоніла скаржиться

Читання стовпчиків слів за вчителем «луною».

— Поставте питання до слів першого стовпчика.

— Знайдіть слова-родичі у першому і третьому стовпчиках. (Хитринка — хитрощі)

Пояснення значення слова крам — те, що є предметом торгівлі, купівлі-продажу; товар.

Фізкультхвилинка

3. Читання оповідання учнями «ланцюжком»

— Чим цей твір схожий на казку?

4. Вибіркове читання

— Куди пішла Лисичка? Що вона понесла продавати?

— Хто купив хитринку у Лисички?

— Прочитайте опис хитринки.

— Як «спрацювала» хитринка вдома?

— Що вирішила зробити Наталочка з хитринкою?

— Чи вдалося їй це зробити?

— Чому здивувалася Наталя?

— Чи зрозуміла дівчинка, куди поділася хитринка?

— Кому Наталя розповіла про свою пригоду?

— Прочитайте діалог мами і Наталі.

— У яких словах передано головну думку твору?

5. Перевірка сприйняття тексту

Тестування

1) Лисиця пішла на базар:

а) улітку; б) узимку; в) восени.

2) Наталя не хотіла:

а) готувати уроки; б) допомагати мамі; в) мити посуд.

3) Наталя вирішила:

а) повернути хитринку на базар Лисичці;

б) викинути хитринку у вікно;

в) заховати хитринку в шафу.

4) Наталя розповіла про свою пригоду:

а) татові; б) мамі; в) подружці.

5) Хитрощі не люблять:

а) правди; б) пустощів; в) совісті.

6) Совість у тому, що тобі:

а) страшно; б) дивно; в) соромно.

VI. ПІДСУМОК УРОКУ

— Чи сподобався вам сьогоднішній урок?

— Чого навчилися на уроці?

— Як потрібно боротися з лінощами?

— Чи повинна людина мати совість?

— Совість є у кожного з нас, але потрібно вчитися прислухатися до неї.

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Розповідати казку за малюнками. Намалювати свій малюнок до казки.

Літературне читання 2 клас. Урок 1

Урок 1. У ДИТИНСТВІ ВИВЧЕНЕ, ЩО НА КАМЕНІ ВИСІЧЕНЕ. ДМИТРО ПАВЛИЧКО. ШКОЛА. ЛЕОНІД ГЛІБОВ. БАЧИТИ — НЕ БАЧИТЬ

Мета: ознайомити учнів з новим підручником; учити орієнтуватися в ньому; навчати учнів виразно читати вірші, інтонувати речення, аналізувати прочитане; формувати в школярів інтерес до навчання; прищеплювати любов до школи.

Хід уроку

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II. БЕСІДА ПРО ЛІТНІ ВРАЖЕННЯ ШКОЛЯРІВ, ПРОЧИТАНІ КНИЖКИ

Використання інтерактивної технології «Мікрофон».

III. ОЗНАЙОМЛЕННЯ З НОВИМ ПІДРУЧНИКОМ «ЛІТЕРАТУРНЕ ЧИТАННЯ» 1. Бесіда, розчитування

— У першому класі ми навчилися читати. Який підручник нам у цьому допоміг?

— Згадаймо уроки нашого Букварика!

— Молодці! Ви добре пам'ятаєте все те, чого навчив вас Букварик. 2. Ознайомлення з підручником «Літературне читання»

— У другому класі на уроках читання ми поринемо у чарівний світ художнього слова. Читатимемо багато чудових оповідань, віршів, казок, дізнаємося про їх авторів. Допоможе нам у цьому новий підручник. Як він називається?

Колективне розглядання підручника. Ознайомлення зі структурою підручника

— Які відомості є на титульній сторінці?

— Де саме видано підручник? Хто його автор?

— Чудові ілюстрації до підручника намалювали художники. Назвіть їх.

— Розгляньте умовні позначення. (Учитель читає і детально пояснює умовні позначення, с. 2.)

— Щоб легше було зорієнтуватися, у будь-якому підручнику є зміст. (Учні розглядають зміст підручника, порівнюють його з малюнками форзаців. За завданням учителя знаходять твори. Зачитують назви розділів. Учитель читає напутнє слово, с. 3.)

ФІзкультхвилинка

IV. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

— Як називається перший розділ нашого підручника?

— Про що йтиметься у творах цього розділу?

1. Інтерактивна вправа «Ґронування»

— Напишіть на дошці центральні слова.

Учитель пропонує учням назвати слова та фрази, що спадають їм на думку із заданої теми. Записує слова та фрази довкола центрального слова.

— Школа стала для нас другою домівкою. Тут ми зростаємо і мужніємо, стаємо розумними, здобуваємо знання й опановуємо рідну мову. Тому розділ поділено на дві частини. Назва першої — «Наче вулик наша школа».

2. Опрацювання вірша Дмитра Павличка «Школа» (с. 5)

1) Читання вірша вчителем.

— Чи сподобався вам вірш? Чому?

— Який він за настроєм?

2) Словникова робота.

Рій бджоли довкола задзвенить вмить здається мрій сміються

Учні читають слова згори вниз і навпаки.

— Чи всі слова зрозумілі?

— Прочитайте трискладові слова; слова з буквосполученнями дж, дз; з ь.

3) Читання вірша учнями. Вибіркове читання.

— Із чим автор порівнює школу? Чому?

— Із ким — дітей? Чому?

— Що ви знаєте про бджіл? Які вони?

— Про кого говорять «Працює, як бджілка»?

3. Опрацювання вірша-загадки Леоніда Глібова «Бачити — не бачить» (с. 6)

1) Читання вчителем перших трьох строф загадки.

— Чи відгадали ви загадку відразу?

— Які рядки вірша вам допомогли це зробити?

2) Повторне читання-«гудіння» загадки учнями.

V. ПІДСУМОК УРОКУ

— Що нового дізналися на уроці?

— Як називається наш новий підручник?

— Що означають умовні позначки, уміщені в новому підручнику?

— Чи сподобався вам урок? Що найбільше запам'яталося?

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Загадати загадку батькам.

Урок 2. ЯКІ БУВАЮТЬ ШКОЛИ? ВОЛОДИМИР ФЕТИСОВ.

ХТО ЧОГО ВЧИТЬСЯ. СТЕПАН ЖУПАНИН. У ЛІСОВІЙ МУЗИЧНІЙ

ШКОЛІ. МАРІЯ ЧУМАРНА. ХТО СЬОГОДНІ ЗІРКА В КЛАСІ?

Мета: удосконалювати навички виразного читання віршованих творів; збагачувати словниковий запас учнів; розвивати мовлення, уміння аналізувати прочитане, порівнювати твори, близькі за темою; виховувати інтерес до пізнання нового.

ХІД уроку

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Учитель ставить запитання, а учні, передаючи уявний мікрофон, висловлюють власні думки щодо поставленого запитання.

Вправа «Мікрофон»

— Яким має бути наш урок? (Цікавим, повчальним, казковим, продуктивним, веселим, світлим, загадковим, проблемним...)

— А ви на уроці якими маєте бути? (Дисциплінованими, уважними, зібраними, активними, наполегливими...)

— Отже, якщо ви будете такими, то ми разом створимо цікавий, творчий, продуктивний урок.

III. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ

1. Робота в парах. Читання вірша Д. Павличка «Школа»

2. Читання «дощиком» вірша-загадки Л. Глібова

3. Закріплення знань про структуру підручника

IV. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ

Розв'язування проблемних питань

— Кому потрібно навчатися?

— Якими бувають школи?

— Чи потрібно навчатися тваринам?

— Сьогодні почитаємо про те, як навчаються тварини.

V. УДОСКОНАЛЕННЯ НАВИЧОК ВИРАЗНОГО ЧИТАННЯ ВІРШОВАНИХ ТВОРІВ

1. Опрацювання вірша Володимира Фетисова «Хто чого вчиться» (с. б)

1) Читання вірша вчителем.

2) Словникова робота.

Хащі — густий, непрохідний ліс, чагарник. Читання стовпчиків слів «луною» за вчителем.

Хащі виростають

риби плавають

птиці бродять

звірі літають

— На які питання відповідають слова першого стовпчика? другого?

3) Робота над виразним читанням вірша.

4) Читання вірша «ланцюжком» за строфами.

— ТЦо сказано у вірші про людину? Прочитайте.

— Як ви розумієте виділене речення?

— Читаючи вголос, звертайте увагу, де речення починається, а де — завершується. Яку інтонацію підказує знак оклику?

5) Гра «Я почну, а ти завершуй».

Учитель читає вірш, не дочитуючи останнє слово кожного рядка, що хором промовляють діти.

6) Гра «Оркестр».

Читання вірша індивідуально і хором.

2. Опрацювання рубрики «Вчися працювати з підручником» (с. 7)

Фізкультхвилинка

3. Опрацювання вірша Степана Жупанина «У лісовій музичній школі» (с. 7-8)

1) Робота над загадками.

— Разом зі Степаном Жупаниним ми побуваємо у лісовій музичній школі. Хто є її головними героями, ви дізнаєтеся, відгадавши загадки.

• Не лікар, а дерева лікує. ■ Сам вечірньої години

З дерева лунає звук: Заховався в кущ малини.

Хто там стукає: тук-тук? (Дятел) Та на дуду голосну

Грає пісню чарівну. (Соловей)

2) Читання вірша вчителем.

— Хто навчається у лісовій музичній школі?

3) Прослуховування запису голосів птахів.

— Чий голосок ви впізнали?

4) Гра «Повтори голосок».

Учні імітують стукіт дятла, спів солов'я.

5) Читання вірша учнями. Гра «Бджілки».

6) Словникова робота.

Ритміка — рівномірне чергування звукових елементів.

7) Читання вірша за строфами.

8) Добирання рими.

Голосок — (урок); пташат — {влад); солов'їв — (школярів); голосів — (всі).

9) Робота над змістом вірша, відповіді на запитання за змістом вірша у підручнику.

4. Опрацювання вірша Марії Чумарної «Хто сьогодні зірка в класі?»

1) Виразне читання вірша вчителем.

— Поміркуйте разом над виділеним реченням.

— Чи згодні ви з думкою поетеси?

— Як тоді б ви назвали вірш?

2) Робота над виразним читанням вірша. Читання вірша «луною» за вчителем.

— З якою інтонацією слід читати речення першої строфи? (Перелічення)

— Яким за інтонацією є останнє речення?

3) Творча робота.

— Спробуйте змінити вірш, уставляючи у текст імена учнів вашого класу.

VI. ПІДСУМОК УРОКУ

— Якою темою об'єднані опрацьовані на уроці вірші?

— Яка школа вам найбільше сподобалася? Чим?

— Чи сподобався вам наш урок? Яким він був?

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Читати вірші. Відповідати на запитання (с. 6—8).

Познавательные статьи:



Коммуникативные барьеры и пути их преодоления

Рынок недвижимости. Сущность недвижимости

Решение задач с использованием генеалогического метода

История происхождения и развития детской игры