Вік золотий було вперше посіяно. Чесність і Правду

Всюди без примусу, з власної волі в той час шанували.

Люд ще ні кари, ні страху не знав, бо тоді не читав ще

Грізних законів, карбованих в мідь; ще юрба не тремтіла

Перед обличчям судді - проживала й без нього в безпеці:

 

 

Розділ шостий

 

[19] “...жейдлік вина коштує три гроші, а півпінти пива - п’ять пеняжів...” - жейдлік вміщав близько півлітра. Чотири жейдліки становили пінту, вісім пінт ішло на скопик, чотири скопики містили відро, чотири відра давали бочку, яка мала близько два з половиною гектолітра ємності. Якщо йдеться про монетарні одиниці, то основною на той час у Чехії (і не тільки!) був празький гріш, який ще називали “білим” або “широким”. Гріш поділявся на 7 пеняжів = 14 гелерам = 28 оболам. Під час гуситських війн гріш не карбували взагалі, що не заважало йому бути найпопулярні-шою монетою, як у платежах, так і в розрахунках.

 

[20] “...хто не пошкодує флорина або угорського дуката...” - флорин, або гульден, або злотий ринський завжди мав нижчий курс, ніж угорський дукат. У 1419 році, році дефенестрації, за угорський дукат платили 23 празькі гроші, а за флорин - тільки 19. Буремний час гуситських вій не міг не викликати спекулятивного зростання вартості золотої монети, тому в мене Гунцледер встановлює курс на рівні тридцяти грошів.

 

 

Розділ сьомий

 

[21] “Керетяни і пелетяни” - біблійне: збиранина, набрід (II книга Самуїла, 8; 18 і 15; 18).

 

[22] “...моя сім’я вже багато років є манами Бергових...” - чеська й моравська шляхта, на відміну від польської, де кожний сірома був “рівним воєводі”, поділялася на стани. Найвищий ранг мав панський стан, що складався з найдавнішої та найбагатшої шляхти. Маєтки чеських панів часто були настільки величезними та розлогими, що їх називали “панствами” (panstvi; це слово перейшло в польську мову, де стало назвою політичної організації). Нижча шляхта охоплювала дрібнопомісних шляхтичів і лицарів. Найнижче в ієрархії стояли клієнти (clientes), яких ще називали манами, - убога й позбавлена земельних наділів шляхта, змушена залишатися на службі в багатої шляхти. Або в кліру - єпископам та архієпископам служили цілі армії манів.

 

[23] “E lo spirito mio, che gia cotanto...” - “Божественна комедія”, “Чистилище”, пісня XXX. Переклад Євгена Дроб’язка.

 

Моєму духу, що не трепетав

Уже давно у неї на прикові,

Бо вже давно її не зустрічав,

Не очі - сили потайні, чудові,

Йдучи од неї, й почуття міцне -

Дали впізнать колишній чар любові.

 

 

Розділ дев’ятий

 

[24] “Par montaignes et par valees...” - Кретьєн де Труа, “Івен”. У перекладі автора.

 

Через гори і долини

Через пущ розлогих хащі

Через дивний, дикий край,

Багато місць, повних жаху

І смертельних небезпек.

 

[25] “Памбу їден знає” - Памбу (або Памбічек) - від “Pan Buh” (Господь Бог), чеський народний колоквіалізм.

 

[26] “...вертель пива” - 23,25 літра.

 

 

Розділ десятий

 

[27] “Gruonet der walt allenthalben...” - “Carmina Burana”, переклад мій.

 

Зеленню весь ліс зелениться

Ах, чому ж усе ще далеко мій любий?

Поїхав на коні, поїхав.

Ах, хто ж мене кохатиме?

 

 

Розділ дванадцятий

 

[28] “...ти, синку мерсебурзьких єпископських міністеріалів...” - міністеріали були лицарями-слугами, обтяженими особистою залежністю від своїх панів. Як справжніх рабів, їх могли, наприклад, продавати або обмінювати, їм не можна було одружуватися без згоди хазяїна, а їхні діти ставали його власністю. У XIII столітті інститут міністеріалів практично зник, поклавши підвалини під верству нижчої шляхти, убогого - але вже вільного - лицарства.

 

[29] “Die Ketzer und in dem christlichen...” - “Єретиків та людей, що у християнській вірі блудять, карати й винищувати...”, історичний фрагмент тексту присяги, яку в рамках боротьби з гуситською єрессю повинен був у 1422 році під загрозою кари скласти кожен мешканець Лужиці, якому виповнилося чотирнадцять років. Поширюючи обов’язок складання цієї присяги на мешканців Шльонська, я роблю так зване “обґрунтоване історичне припущення”. Інакше кажучи: вигадую.

 

 

Розділ чотирнадцятий

 

[30] “...упійманому гуситові пан Швіговський наказав напхати в пельку й в горлянку пороху...” - історичний факт. Його подають “Stare letipisy czeskie”.

 

[31] “Quibus viventibus non communicavimus...” - “З ким ми не мали спільноти за життя, з тими не будемо у спільноті й після смерті”; слова, які приписують папі Левові Великому.

 

[32] “...Не більше ніж одну унцію і тридцять атомів” - калькуляція була така: 1 hora = 4 puncta = 40 moneta = 480 uncie = 21600 atomi.

 

 

Розділ п’ятнадцятий

 

[33] “Правда - річ Христова...” - кантилена Анджея Галки, див. відповідну примітку у “Вежі блазнів”.

 

[34] “Una sola voglio vedere...” - інвокацію я сконструював, досить вільно спираючись на “Aradia, or the Gosoel of the Withes” Чарльза Дж. Леланда. І сам себе переклав. Ось результат:

 

Одну річ бачити прагну,

Річ, що любові стосується,

У вітрі, у воді, у квітах

Змія сичить, жаба кумкає.

Не покидай мене, благаю, прошу

 

 

Розділ сімнадцятий

 

[35] “Slyste rytirei bozi...” - пісня “з тієї епохи”, з так званого “Їстебницького канціоналу” (перша половина XV ст.).

 

[36] “...у тому числі зо триста списів кінноти...” - тактичний підрозділ кінноти, який називали списом, складався зазвичай лицаря, зброєносця, озброєного пахолка та кінного стрільця з арбалетом. Бували списи силою в три чоловіки, бували й такі, що налічували шістьох.

 

 

Розділ вісімнадцятий

 

[37] “...армією, що налічувала понад сім тисяч...” - мені трапилися джерела, які оцінювали сили гуситів під Нисою на 25 тисяч чоловік. Авторів, певно, переконала пропаганда Фогельзангу. Або ж вони спиралися на німецькі джерела, які пояснювали й виправдовували розгромні поразки від гуситів “величезною перевагою ворога”. Насправді в сукупності Табор і Сирітки (а під Нисою, зважмо, б’ється тільки Табор, без Сиріток) ніколи не були в стані виставити на рейд сильнішу армію, ніж 15-18 тисяч чоловік, а зазвичай це було 7-9 тисяч. У звичайній для гуситів пропорції кінноти і піхоти як один до десяти. Плюс бойові вози, зазвичай один на 20-25 піхотинців.

 

[38] “...пісню, що підвищувала результат до трьох тисяч” - деякі джерела (навіть чеські!) спираються, мабуть, саме на вояцькі пісні, бо оцінюють втрати сілезців під Нисою на чотири й навіть (sic!) дев’ять тисяч убитих. Це перебільшення, якщо не просто нісенітниця. У визнаних найбільшими та найкривавішими битвах гуситських часів втрати з боку переможених становили, згідно з найновішими дослідженнями: під Вишеградом - між 300 і 500 убитих, під братовбивчим Малешовим - близько 1500, під Усті-над-Лабем - 4000, під Гільтерсрідом у Верхньому Палатинаті - 1200 (гуситів!), під австрійським Вайдгофеном - 900 (теж гуситів!), під трагічними Ліпанами - 1300. Під Нисою втрати переможених не могли бути вищими. Я прийняв, що це було близько тисячі вбитих, і не вважаю, що сильно помиляюся.

 

[39] “Корець жита...” - корець або стрих = 93 літри.

 

[40] “Один у світі...” - мікс автентичної проповіді Яна Желівського та автентичних хіліастських маніфестів (у моїй редакції).

 

[41 ] “Inmedio quadragesime Anno Domini МССССХХVIII”... - “У середині Великого Посту Року Божого 1428 пішли воєначальники секти Сиріток, Ян Краковець, Прокоп Малий, званий Прокупеком, і Ян Колда з Жампаха на Шльонськ з 200 кінних і 4000 піших та зі 150 бойовими возами до міста Клодзька. Міста Мендзилесє й Льондек спалили, та численні села й поселення навколо понищили і ненаситним вогнем великої завдали шкоди”.

“Фрагмент хроніки” (як цей, так і наступні) є моєю вигадкою та компіляцією, однак шаблоном послужила мені автентична хроніка Бартошека з Драгоніц, свідка тієї епохи. Я старався також копіювати Бартошекову латину, яку деякі дослідники називають “варварською”. Тож якби що, прошу насміхатися з Бартошека, а не з мене.

 

 

Розділ дев’ятнадцятий

 

[42] “Necessitas in loco, spes in virtute, salut in victoria” - “Необхідність бою, задана місцем, надія в мужності, порятунок у перемозі”. Насправді це слова гетьмана Жулкевського перед битвою під Клушином [330].

 

[43] “Anno Domini МССССХХVIII feria IV ante palmarum...” - “Року Божого 1428 в середу перед Пальмовою Неділею обложили вікліфісти із секти Сиріток з гарматами та обложними махінами град Клодзько, в якому були воєначальники пан Пута з Частоловиць і пан Миколай фон Мошен, і за допомогою сих гармат і катапульт, а також штурмом та різними іншими способами замок хотіли здобути й опанувати; однак залога оборонялася воістину мужньо”.

 

[44] “Et sic Orphani...” - “І так Сирітки у понеділок перед Великоднем з-під Клодзька відступили”.

 

 

Розділ двадцятий

 

[45] “Rustica gens optima flens” - “Селянське поріддя найкраще, коли плаче (а найгірше, коли веселе)”. Прислів’я тієї епохи. Понадчасове. Завжди актуальне.

 

 

Розділ двадцять перший

 

[46] “Ах, мій смутку...” - твір, відомий як “Скарга помираючого”, з 1461 року, але правдоподібно є перекладом значно старшої чеської пісні.

 

Ach, mój smętku, ma żalości!

Nie mogę się dowiedzieci,

Gdzie nam pirwy nocleg mieci,

Gdy dusza z ciala wyleci…

Falszywy mi świat powiedal,

Buch ja dlugo źyw byci mial,

Wczora mi tego nie powiedal,

Bych ja dlugo źyw byci mial…

 

[47] “Adsum favens... Sit satis laborum…” - Апулей, “Метаморфози”, книга 11. Там, де Ютта перестає говорити латиною (“...годі плакати й нарікати...”), - переклад Йосипа Кобіва та Юрія Цимбалюка.

 

[48] “Auf Johanni bluht der Holler...”:

 

На Святого Йвана бузина зацвітає,

Буде кохання ще солодше!

 

Бузина (Holunder, Holder, Holler, Sambucus nigra) - кущ, присвячений Великій Богині, що цвіте в період купальської ночі, літнього сонцестояння, - був сильно пов’язаний з еротичною магією.

 

[49] “Petersilie, Suppenkrauf wachst in uns’ren Garten...”:

 

Ростуть у нашому саду петрушка, капуста,

Нареченою є прекрасна Ютта, далі чекати вже не повинна,

За кущиком бузини поцілувала Рейневана.

Червоне вино, біле вино, завтра буде весілля!

 

Еротична народна (перероблена мною) німецька співанка, що звертається до магічних та афродизіякальних властивостей петрушки та бузини. Згадка про “червоне та біле вино” - це алегорія втрат дівоцтва.

Текст - як і попередній - за “Hexenmedizin”, Claudia Muller-Ebeling, Christian Ratsch, Wolf Dieter Storl, АТ Verlag, Aarau 1999.

 

[50] “Найвища серед божеств, володарка тіней...” - знову Апулей.

 

[51] “...говорить натхненний Майстер Екхарт...” - те, що в цьому абзаці говорить Майстер, я почерпнув переважно з книги “Часи соборів” (Le temps des cathedrales) Жоржа Дюбі, в перекладі Кристини Долятовської (Cuyklady, Warszawa 2002).

 

[52] “...vocatus sum Hermes Trismegistus...” - “Звати мене Гермес Трісмегіст [331], бо я володію трьома частинами філософії всього світу” (“Смарагдова таблиця”, переклад автора).

 

 

Розділ двадцять четвертий

 

[53] “Палець і одне ячмінне ячменю - це був типовий калібр...” - палець (prst) становив 1,992 см, ячмінне зерно (jecne zrno) - 0,498 см.

 

[54] “Heran ihr Sterblicken...”:

 

Ну ж бо, смертні,

Марно плачете:

Так, як я вам заграю,

Танцювати будете.

 

[55] “Sum sponsa formosa, mundo et speciosa...” - Діва з танцю Смерті говорить: “Я наречена вродлива, перед світом красна”. Смерть відповідає: “Ти вже змінена, уже своєї барви позбавлена”.

 

 

Розділ двадцять п’ятий

 

[56] “Veritatem dicam, quam nemo...” - “Правду кажу, яку ніхто не зможе заперечити” (Gesta Francorum).

 

 

© САПКОВСЬКИЙ Анджей. Божі воїни: Роман. - К.: Зелений Пес. Гамазин, 2006. - 640 с. - (Іноземний легіон).

ISBN 966-365-101-6

© ПОРИТКО Андрій, переклад з польської, 2006.

 

[1] Земля Африки, де леви (лат.). - Тут і далі примітки, позначені астерисками (¹), - від перекладача. Примітки автора пронумеровані та винесені в кінець книги.

[2] Катай (Cathay) - давня назва Китаю. Тапробана - давня грецька і римська назва Цейлону (Шрі-Ланки). Брагіна, Оксидрата, Гінософа (Bragine (Bragman), Oxidrate, Gynosophe) - вигадані острови, які згадуються у “Подорожах Жана Мандевілля”, Сінангу (Cinangu) - Японія, від Jipangu (Jipang, Zipangu) в мандаринському діалекті китайської мови в записках Марко Поло.

[3] Гуго Сен-Вікторський (Hugo de Sancto Victore: бл. 1096 - 1141), середньовічний теолог, філософ і педагог. П’єр д’Аї (Pierre d’Ailly; 1350 - і 420), французький богослов і церковний діяч, канцлер Паризького університету, єпископу Камдре, кардинал. Жан Мандевілль (Jeane Mandeville або Maundeville; бл. 1300 - 1372) ймовірний укладач популярної розповіді про подорожі, насправді грубий літературний фальсифікатор.

[4] Оксидент - захід.

[5] Септентріональний (від Septemtriones - лат. назва сузір’я Великої Ведмедиці) - північний.

[6] Ultima Thule (лат.) - край землі, міфічний острів на краю світу (з Вергілія).

[7] Де схід сходиться з північчю (лат.).

[8] Пластуга - камбала.

[9] П’явки, поліпи, восьминоги, сарана, раки, акули... та їм подібні (лат.).

[10] “Плавати морем необхідно” (лат. прислів’я).

[11] Ротейруш - лоції (порт.). Портолани - середньовічні морські карти.

[12] Святий Брендан - покровитель Ірландії, визнаний ірландський мореплавець VI століття, саги про два його плавання були в середньовіччі не менш популярні, ніж легенди про лицарів Круглого столу.

[13] Hy Brasil (з кельтського breas-ail, hy-breasail) - міфічні острови щасливих (благословенних).

[14] Що й слід було довести (лат.).

[15] “Сон розуму породжує чудовиськ” - назва офорта Франсіско Гойї із серії “Капричіо”, датованого 1799 роком. Але не виключено, що хтось сказав був це до нього.

[16] Легат “a latere” - легат (папський посол) “з ближнього оточення”, якого папа призначає для окремих надзвичайних місій.

[17] Апостат (з гр.) - відступник.

[18] Через тиждень після Петра і Павла - 6 липня.

[19] День святого Якова - 25 липня.

[20] Praga caput regni (“Прага - голова королівства” (лат.)) - напис на гербі Праги.

[21] Длоуга тршіда (Dlouha Trida) - Довгий проспект, вулиця празького Старого міста.

[22] Цальта - продовгаста плетена булочка (від нім. Zelten).

[23] Тин - район Праги.

[24] In spe - очікуваний; в майбутньому (досл. - в надії (лат.)).

[25] Primo, secundo, tertio - по-перше, по-друге, по-третє (лат.).

[26] Господь (Бог) Воїнств - значення імені Саваоф.

[27] День святого Віта - 15 червня.

[28] Вагенбург (нім. Wagenburg - містечко з возів) - гуситське укріплення з поставлених квадратом або колом возів.

[29] Монстранція (лат. monstrantia) - дароносиця, як правило, у вигляді сонця, виготовлена з золота або срібла.

[30] Хто є Божі воїни

Та Божий закон!

Просіть у Бога помочі

Та уповайте на нього! (Чеськ.).

[31] Фримарк (з нім. Freimarkt) - ярмарок.

[32] Каролінум (Karolinum) - Карлів університет.

[33] Quaestiones de quodlibet - середньовічна університетська гри, одна із форм навчання, яка полягаю в тому, що викладач і студенти обмінювалися непростими запитаннями.

[34] Перша неділя після Великодня.

[35] Трупне заціпеніння (лат.).

[36] Вольфрам фон Ешенбах (6л. 1170 - 1220) - німецький поет, автор лицарської поеми “Парсіфаль” про пошуки Грааля.

[37] Кліншор (Клінгсор, угорський чаклун і поет), Флагетаніс (Флагетан, єврейський астроном і мудрець), Фейрефіц (Фейрефіс, повелитель маврів, брат Парсіфаля по батькові) - персонажі поеми “Парсіфаль”. Тітурель - герой продовження поеми “Парсіфаль”, дід Парсіфаля.

[38] Конкурс поетів, влаштований на початку XIII ст. графом Германом Тюрінгенським. На першому турнірі переміг Вольфрам фон Ешенбах.

[39] Пояснення мір і ваг, що застосовувалися в середньовіччі, монетарних одиниць, незрозумілих слів, переклади латинських сентенцій, пісень, гімнів, хоралів та хронік, бібліографічні дані джерел, а також різноманітні цікаві відомості тієї епохи ви знайдете наприкінці книги. Хоча - одразу попереджаємо - не всі. Адже, як ми знаємо, автор вважає, що самому ритися у словниках, лексиконах та енциклопедіях - це велике задоволення, а позбавляти читача задоволення не годиться (Примітка видавця польського видання).

[40] Бог переміг! Істина перемогла! (лат.).

[41] Тебе, Боже, хвалимо! (лат.).

[42] Я різник, ти різник, обидва ми різники,

Підемо за Прагу по яловиць.

Як буду купувати, ти будеш домовлятися,

Будемо собі вродливих дівчат підмовляти!

[43] Дага - кинджал для лівої руки.

[44] Хай спочиває в мирі (лат.).

[45] Горологій (лат. horologium) - годинник.

[46] Під двома видами (лат.), себто у вигляді хліба і вина.

[47] Страх нічний (Псалом 90; 5).

[48] Усе спільне (лат.).

[49] Тільки Писання (лат.). Девіз протестантського руху, який передбачає, що християнське віровчення має спиратися тільки на Біблію.

[50] Пребенда - церковне майно, дохід від якого отримувала духовна особа, яка займала якусь церковну посаду. Аннати (пізньолат. annata від лат. annus - рік) - збір до папської скарбниці з осіб, що отримували вакантну церковну бенефіцію.

[51] Усе зло - від кліру (лат.).

[52] Четверта неділя після Великодня.

[53] Кровопускання (букв. з гр. “розтинання жил”).

[54] “Чому чигаєш на душу мою?” (Перша книга Самуїлова, 28; 9, пор. також 24; 12).

[55] “Не спіткає тебе вина” (Перша книга Самуїлова, 28; 10; дослівно: тобі не станеться нічого поганого (лат.)).

[56] 29 серпня.

[57] Дух, ув‘язнений у якомусь предметі (амулеті, монеті тощо).

[58] Великий чорнокнижник (лат.).

[59] Білий винний камінь (лат.).

[60] Тополина мазь (лат.) - знеболювальна мазь на рослинній основі.

[61] Драхма - З,73 г.

[62] Блаженні незаплямовані (лат.).

[63] Переліки протиотрут, фармацевтичні довідники і збірники фармакологічних рецептів (лат.).

[64] Вельми шанований і визначний (лат.).

[65] Тут - святиня, від occultus - потаємний, прихований (лат.).

[66] 6 січня.

[67] Атанор (від гебрайського ha-tannut - піч) - алхімічна піч.

[68] Albedo - білість, nigredo - чорність (пізньолат.) - стадії алхімічного перетворення речовини.

[69] Алюдель (з ар. al-utal) - глиняний горщик грушоподібної форми, відкритий з двох сторін.

[70] Меркурій, argentums vivum (живе срібло - лат.) - алхімічні назви ртуті.

[71] Купель (фр. coupelle - чашечка) - піч для відділення шляхетних металів від свинцю шляхом окисного плавлення.

[72] Нітра (від гр. nitron) - селітра, сода, тобто азотнокисла сіль.

[73] Caput mortuum - букв. “мертва голова” (лат.); відходи, які залишалися після алхімічних перетворень і які вже ні на що не перетворювалися.

[74] У середньовічних університетах - викладач, який здобув право читати лекції до захисту докторської дисертації.

[75] Sacradonnerwetterhimmelkreuzalleuja - німецька лайка. Eine total zkurvene Sache - “Повністю спаскуджена робота” (нім.-чеськ. макаронізм). Scheisse, Scheisse, und noch einmal Scheisse - “Гівно, гівно і ще раз гівно!” (нім.).

[76] Данте, “Божественна комедія”, 34; 97-99. Переклад Євгена Дроб’язка.

В оригіналі:

Non era camminata di palagio

la v’eravam, ma natural burella

ch’avea mal suolo e di lume disagio.

[77] Телесма (гр. telesma) - посвята, посвячення; від цього походить слово “талісман”.

[78] “Молись і працюй” (середньов. лат. прислів’я).

[79] Можливість викладати (лат.).

[80] “...знаки та чуда на небі та на землі” - Книга пророка Даниїла, 6; 28.

[81] Кропило (лат.).

[82] Великий експериментатор і некромант (лат.).

[83] “За їхніми плодами [ви пізнаєте їх]” (Євангеліє від святого Матвія, 7; 20).

[84] Євангеліє від святого Матвія, 7; 16.

[85] Псалом 132 (“Оце яке добре”).

[86] Псалом 26 (“Господь моє світло”).

[87] Гоеція - чаклунство (лат.), розділ магії, який займається викликанням духів.

[88] “Заклинаю тебе негайно мені підкоритися!” (лат.).

[89] “Господь моє світло й спасіння моє. - кого буду боятись? Господь - твердиня мого життя, - кого буду лякатись?” (Псалом 26; 1).

[90] Невдача (лат.).

[91] У цілому (лат.).

[92] Ніщо не діється без причини (лат.).

[93] Діюча причина (лат.); філософський термін.

[94] “Знання - це пізнання причини” (лат.).

[95] “Розчиняй і згущуй” (лат.).

[96] Кролевець - Кенігсберг (ніші Калінінград) в Росії). Дерпт - нині Тарту; Парнава - нині Пярну (обидва - Естонія).

[97] Стрегерія (Stregheria) - відьомство (іт.).

[98] Диявол здатний зовнішні людські чуття спотворювати та вводити в оману (лат.).

[99] Стентор - персонаж “Іліади” (5; 785- 786), герольд грецьких військ, який гримів мідним голосом “як п‘ятдесят мужів”.

[100] Рихтик (заст., з нім. richtig) - точнісінько, достоту.

[101] Моздір - короткоствольна гармата великого калібру, пристосована стріляти навісним вогнем; мортира.

[102] Хрестовоздвиження - 14 вересня, Адвент - чотири тижні перед Різдвом.

[103] Чітко, виразно (лат.).

[104] Позбавлення честі (з лат. infamia), що супроводжувалося позбавленням всіх або частини цивільних прав.

[105] Злочин проти короля і королівства (лат.).

[106] Дрвенца - річках Польщі поблизу Торуня, притока Вісли.

[107] Партизан - прибічник (заст.).

[108] За дорученням, замість якоїсь особи (лат.).

[109] Мирний договір 1422 р. між Річчю Посполитою і Тевтонським орденом.

[110] “Слава во вишніх Богу”, католицька молитва.

[111] Костянтинова донація - документ, яким римський імператор Костянтин Великий надає Церкві (в особі паті Сильвестра І) численні володіння та привілеї і водночас встановлює її абсолютним і єдиним володарем над усім світом. Церква посилалася на донацію щоразу, коли прагнула довести свої привілеї та владу. Однак уже в середньовіччі було доведено, що “донація” - це фальшивка. Вважається однією з найбільших фальсифікацій в історії Європи (прим. автора до українського видання).

[112] Центнер у середньовіччі дорівнював 40-60 кг.

[113] Псалом 18; 42-43.

[114] Смертний гріх (лат.).

[115] Керівник і вчитель колегіатської школи.

[116] Ганебний стовп (з нім. Pranger).

[117] Геть! (нім.).

[118] Totentanz, danse macabre - танець смерті (нім., фр.).

[119] Заворушення, бунт (заст.).

[120] Фогельзанг (нім. Vogelsang) - пташиний спів.

[121] Диспенса (від середньов. лат. dispensare - звільняти) - звільнення від застосування якогось церковного правила.

[122] Бригант (з іт. brigante) - розбійник.

[123] Полювання, груба лайка, повія, груба лайка (іт.).

[124] Вузький одяг типу куртки з білого полотна або вовняної тканини на підкладці, вдягався поверх сорочки, у холодну пору - підбитий хутром.

[125] П’ятнадцятого дня місяця вересня Року Божого 1425 (лат.).

[126] Громада, спільнота (лат.).

[127] Місце під міськими стінами, валами.

[128] У сфері духу (лат.).

[129] Священик, приписаний до певного вівтаря, яких у католицькому костелі було кілька.

[130] Відкликання та урочиста відмова (лат.) - зречення своїх поглядів.

[131] Droit de seigneur - право синьйора (фр.).

[132] Отже (лат.).

[133] Встановлює всі закони, як князь (лат.).

[134] До більшої слави Божої (лат.).

[135] [Той] протії мене (Євангеліє від святого Матвія, 12; 30).

[136] Третього не дано (лат.).

[137] Розумному досить сказаного (лат.).

[138] Моя провина (лат.).

[139] Види азартних ігор (лат.).

[140] Гральні кості (лат.).

[141] Глюкхауз (хатинка щастя - нім.) - старовинна німецька карткова гра.

[142] Карткова гра (лат.).

[143] Вовіки віків (лат.).

[144] І я в Аркадії (Горацій).

[145] Німецький король Карл IV Люксембурзький був чеським королем Карлом І з 1346 по 1378 р.

[146] Королівська династія, що правила в Чехії до 1306 р.

[147] Літотомія (від гр. lithos - камінь і tome - відрізування, відсікання) - операція вирізання каменів.

[148] Непентес (гр. nepenthes - болетамувальний) - знеболююче.

[149] Далматика - у середньовіччі одяг пап та єпископів, різновид ризи, виготовлений з далматинської вовни.

[150] Я - папа (лат.).

[151] Чеською відповідно: коштовність, барахольник, вояк, гній, жук (також буркотун або маля, крихітка), страус, краснуха (або малинівка), мішечок, горохоїд, бійка.

[152] Бергфрид (франкськ. bergfried - “міський страж”) - головна сторожова вежа.

[153] Шатлава (чеськ. šatlava) - буцегарня, каталажка.

[154] Книга пророка Єремії 50; 32.

[155] Книга пророка Єремії 50; 29.

[156] Розстав ноги (нім.).

[157] Дослівно: “бойове ім ‘я” (фр.) - псевдонім, який брав собі той, хто поступав на військову службу (напр. Атос, Портос, Араміс).

[158] Простір між зовнішньою і внутрішньою стінами фортеці (з нім. Zwinger).

[159] Circa pectora (лат. - поблизу грудей) - під ложечкою.

[160] Патрицид - батьковбивця (з лат.).

[161] “Будьте відчинені, входи” (Псалом 23; 7).

[162] “І ось стіна впаде” (Книга пророка Єзекіїля, 13; 12).

[163] Мавпи (лат.).

[164] Hrozne (чеськ.) - страшні.

[165] Біденгандер (нім. Bidenhander) - німецький дворучний меч.

[166] Барта (нім. Barte) - німецька бойова сокира.

[167] Після шостого дня місяця листопада (лат.).

[168] Вігілія - частина ночі, що дорівнює трьом годинам (за поділом, прийнятим у Древньому Римі).

[169] Дев’ятого дня листопада (лат.).

[170] Північ (лат.).

[171] Ранкова молитва.

[172] Чорт би його забрав (нім.).

[173] Лауфер (нім. Laufer - скорохід, гонець) - слуга, що біг перед кортежем або екіпажем свого господаря, зазвичай второвуючи або освітлюючи йому шлях.

[174] Жур - суп на заквасці з борошна, польська простонародна страва.

[175] Як і всі інші жінки (лат.).

[176] Слово шляхтича (лат.).

[177] Молитва після причащання.

[178] Хустка (фр.).

[179] Компарація (з лат. comparatio) - порівняння.

[180] 2 лютого.

[181] “Лови день” (лат.), тобто “не марнуй часу, насолоджуйся сьогоднішнім днем” (Горацій, “Оди”, І, 11, 8).

[182] Пекельні вікна (фр.).

[183] In vino veritas - “Істина - у вині” (лат.).

[184] “Минає слава” (лат.), частина сентенції “Sic transit gloria mundi” - “Так минає слава світу”.

[185] Ні завтра, ні вчора, ніколи не вір жінці (лат.).

[186] Жовтопуз (Pseudopus apodus) - вид безногих ящірок.

[187] Рівнодення (лат.).

[188] В останньому реченні мамун Малевольт цитує вірш польського поета Кипріяна Норвіда (1821 - 1883) “Саме для того”.

[189] Wynachten (нім. діал. від Weihnachten) - Різдво (25 грудня).

[190] Nomina sunt odiosa - імена небажані (лат.), тобто “імен краще не називати”.

[191] Найглибша ніч, коли завмирає життя (лат.).

[192] Польська народна страва з тушкованої капусти з різними видами копченого м’яса.

[193] Доблесний лицар (фр.).

[194] Аколіт (з гр. akoluthos - супроводжуючий) - помічник; також клірик, який отримав останні з т, зв. нижчих свячень.

[195] Пісня Пісень, 8; 6.

[196] Вовняне голландське сукно.

[197] Дорогий турецький шовк.

[198] Божественна з лиця, прекрасна з вигляду (лат).

[199] Володарка стихій (лат.).

[200] Morbus gallicus (лат.) - французька хвороба, тобто сифіліс. Остання назва походить від імені головного героя поеми італійського лікаря, астронома та поета Джіролама Фракастро “Syphilis sive Morbus Gallicus” (1530 р.).

[201] Справлене ім’я незнане (лат.).

[202] З німецького народу (лат.).

[203] Під покровом бука (Вергілій, “Еклоги”).

[204] Царство Боже (лат.).

[205] Ятрея (гр. iatreion) - невеликий приватний кабінет при домі лікаря в Стародавній Греції.

[206] Хагія Софія (Hagia Sofia - Божественна Мудрість (гр.)) - найбільший храм Константинополя.

[207] Меса - головна вулиця давнього Константинополя.

[208] Моя батьківщина - весь цей світ (лат.).

[209] Батьківщина там, де добре (лат.).

[210] Свято обрізання Господнього - у католицькій традиції 1 січня.

[211] 6 січня.

[212] 22 січня.

[213] Перша неділя Великого посту, шоста неділя перед Великоднем. Тут - 22 лютого.

[214] Середа перед неділею Invocavit.

[215] Святого Матвія - 24 лютого.

[216] Запусти - останні скоромні дні перед Великим постом.

[217] Бог за нас! (лат.).

[218] Слухайте, лицарі Божі, готуйтеся вже до бою,

Славу Богу до миру відважно співайте!

Антихрист уже ходить, запаленою піччю водить,

Пихате попівство вже плодить - ставайте на бік Бога!

[219] Істина переможе (лат.).

[220] Трава, квіти та повітря, плач людської дурості,

золото, коштовне каміння, пошкодуйте з нами!

Ангели, архангели, Христові подруги,

престоли, апостоли, пошкодуйте з нами!

[221] Викуп від спаленна міста.

[222] Бог з нами! (нім.).

[223] Книга Ісуса Навина, 6; 21.

[224] Книга куса Нивина, 8; 28.

[225] Наступного дня після святої Гертруди Року Божого 1428 (лат.).

[226] Близько тисячі (лат.).

[227] Псалом 89; 9-10.

[228] Павеза - великий прямокутний дерев ‘яний щит, оббитий шкірою або бляхою, за яким можна було сховатися повністю.

[229] Христос вам за втрати

Стократ більше обіцяє!

А хто за нього життя покладе -

Вічне матиме!