Основні методи вивчення міжособистісних відносин

З Психодіагностики

на тему:

«Психодіагностика міжособистісних стосунків»

Виконала:

студентка групи БП-3

природничо-технологічного

факультету

Лобач Вікторія

 

Переяслав-Хмельницький

2016 р.

 

Міжособистісні стосунки - це сукупність об'єктивних зв'язків та взаємодій між особами, які належать до певної групи. Характерною ознакою міжособистісних стосунків є їх емоційне забарвлення. Отже, ми можемо визначити їх як взаємини людей, що формуються в процесі безпосередньої взаємодії в групі, мають неформальний характер і містять емоційно забарвлену та обопільно значущу оцінку партнерів по спілкуванню.

Міжособистісні стосунки охоплюють широке коло явищ, але головним регулятором сталості, глибини, неповторності міжособистісних стосунків є привабливість однієї людини для іншої. Тому стан задоволеності-незадоволеності виступає основним критерієм оцінки таких стосунків. Привабливість складається з почуттів симпатії та притягання.

Якщо симпатія-антипатія - це переживання задоволення та незадоволення від контактів з іншими людьми, то притягання-відштовхування - практична складова цих переживань (М. Обозов).

Міжособистісна привабливість - непривабливість може набувати характеру сталих зв'язків між людьми й переходити у взаємну прихильність або неприхильність. Прагнення бути разом може стати потребою, і тоді ми говоримо про певний тин міжособистісних стосунків: приязних, дружніх, товариських, подружніх. У регуляції стосунків беруть участь три мотиваційні аспекти: "я хочу", "я можу" і "треба". Особистого бажання ("я хочу") недостатньо для виникнення стосунків. Необхідне узгодження взаємних бажань і можливостей ("я можу"). А "треба" - найважливіший аспект утворення, розвитку або руйнування стосунків. Так, дружні стосунки можуть зайти в суперечність із виробничими, моральними. Суспільні відносини або стимулюють, або руйнують міжособистісні стосунки. Суспільство прагне привести міжособистісні стосунки у відповідність до суспільних відносин.

Існує зв'язок між діловими та міжособистісними стосунками. Незбіг близьких міжособистісних стосунків та ділової активності очевидний, але не може бути суспільних відносин у "чистому" вигляді, без особистісного компонента. У будь-яких взаємодіях завжди присутній компонент привабливості-непривабливості Питання полягає лише в тому, де присутність цього компонента виправдана. На виробництві результат спільної діяльності - економічна ефективність, це головний критерій оцінки користі або шкоди міжособистісних стосунків.

Потрібно визначити ступінь близькості міжособистісних стосунків та прийнятність до тих чи інших обставин. За умов, коли вимагається дотримуватися виробничих та економічних норм, близькі, інтимні стосунки заважають. З іншого боку, перетворення міжособистісних стосунків у функціональні може призвести до їх руйнування або втрати задоволення від них Неадекватні прагнення у стосунках, як і їхній прояв у поведінці, спричинюють виникнення напруженості та конфліктів.

Взаємний обмін думками, почуттями, вчинками в процесі взаємодії викликає в людини зміну поведінки, установок, оцінок. У цьому разі йдеться про феномен взаємовпливу.

Оцінка міжособистісних стосунків передбачає проведення їхньої класифікації. Так, виділяються стосунки знайомства, приятелювання, дружби. Коли один з партнерів сприймає ці стосунки тільки як знайомство, а інший - як дружбу, то виникає непорозуміння. Тому міжособистісні стосунки можна визначиш як взаємну готовність партнерів до певного типу почуттів, домагань, очікувань, поведінки. М. Обозов пропонує таку класифікацію міжособистісних стосунків: знайомства, приятелювання, товариські, дружні, любовні, подружні, родинні, деструктивні Вона спирається на кілька критеріїв: глибину стосунків, вибірковість щодо партнерів, функції стосунків.

Головним критерієм розрізнення міжособистісних стосунків є рівень включення особистості в стосунки. У структурі особистості виділяють такі рівні: загальновидові, соціокультурні, психологічні, індивідуальні Найбільше включення індивідуальних характеристик особистості відбувається у дружніх, подружніх стосунках. Стосунки знайомства, приятелювання обмежуються включенням у взаємодію переважно видових та дещо культурних особливостей особистості.

Другий критерій - вибірковість щодо партнерів - можна визначити як кількість ознак, що мають значення для встановлення та відтворення стосунків. Найбільшу вибірковість виявляють стосунки дружби, подружні, кохання, найменшу - знайомства. Середня кількість осіб, уведених у стосунки знайомства особистості, - 150-500, приятелювання - 70-150, стосунки дружби охоплюють 2-3 особи.

Функції стосунків виявляються в розрізненні їх змісту, психологічного смислу для партнерів. Додатковими критеріями розрізнення міжособистісних стосунків є дистанція між партнерами, тривалість та кількість контактів, норми стосунків, вимоги до умов контакту. Загальна залежність тут така - з поглибленням стосунків скорочується дистанція, збільшується частота контактів.

Міжособистісні стосунки є найбільш значущими для особистості Неофіційність, особиста значущість, емоційна насиченість становлять основу для впливу міжособистісних стосунків на особистість.

Види міжособистісних відносин:

1) виробничі відносини - складаються між співробітниками організацій при вирішенні виробничих, навчальних, господарських, побутових та інших проблем і припускають закріплені правила поведінки співробітників по відношенню один до одного. Поділяються на відносини:

а) по вертикалі - між керівниками і підлеглими;

б) по горизонталі - відносини між співробітниками, що мають однаковий статус;

в) по діагоналі - відносини між керівниками одного виробничого підрозділу з рядовими співробітниками іншого;

2) побутові взаємини - складаються поза трудової діяльності на відпочинку та у побуті;

3) формальні (офіційні) відносини - нормативно передбачені взаємини, закріплені в офіційних документах;

4) неформальні (неофіційні) стосунки - стосунки, які реально складаються при взаєминах між людьми і виявляються у перевагах, симпатіях чи антипатіях, взаємних оцінках, авторитеті і т.д.

Дослідження міжособистісних стосунків за методикою В. Стефансова «Q-сортування»

Вік досліджуваного: з 14 років.

Процедура дослідження

Психолог пропонує досліджуваному набір тверджень, які потрібно оцінити "так" або "ні", у крайніх випадках - "маю сумнів" щодо наявності такої характеристики у себе. Відповіді слід зафіксувати у бланку для відповідей.

Текст методики

1. Критичний щодо товаришів.

2. Виникає тривога, коли у групі назріває конфлікт.

3. Схильний діяти, зважаючи на поради лікаря.

4. Не схильний створювати надто близькі стосунки з товаришами.

5. Подобається дружність у групі.

6. Схильний протистояти лідеру.

7. Відчуває симпатії до одного-двох членів групи.

8. Уникає зустрічей і зборів у групі.

9. Подобається схвалення лідера.

10. Незалежний у судженнях і манері поведінки.

11. Готовий пристати на будь-чию сторону у дискусії.

12. Схильний керувати товаришами.

13. Радий спілкуванню з одним-двома друзями.

14. Зовнішньо спокійний під час вияву ворожості з боку інших членів групи.

15. Схильний підтримувати настрої своєї групи.

16. Не надає значення особистим якостям членів групи.

17. Схильний відволікати групу від її мети.

18. Відчуває задоволення, протиставляючи себе лідеру.

19. Бажав би зблизитися з деякими членами групи.

20. Віддає перевагу нейтральності в суперечці.

21. Подобається, коли лідер активний і добре керує.

22. Віддає перевагу беземоційному обговоренню суперечностей.

23. Недостатньо стриманий у вираженні почуттів.

24. Прагне згуртувати довкола себе однодумців.

25. Незадоволений надто формальними стосунками.

26. Коли звинувачують - хвилюється і мовчить.

27. Згоден з основними напрямами діяльності групи.

28. Прив'язаний до групи більше, ніж до певних її членів.

29. Схильний затягувати та загострювати суперечку.

30. Прагне бути в центрі уваги.

31. Бажав би бути членом вузького угруповання.

32. Схильний до компромісів.

33. Відчуває внутрішнє хвилювання, коли лідер учиняє щось, що не

відповідає його сподіванням.

34. Надто чутливо ставиться до зауважень товаришів.

35. Може бути підступним і улесливим.

36. Схильний взяти на себе керівництво у групі.

37. Щирий у групі.

38. Виникає нервове хвилювання під час групових суперечок.

39. Віддає перевагу лідерові, що бере на себе відповідальність під час

планування робіт.

40. Не схильний до виявів дружелюбності.

41. Схильний сердитися на товаришів.

42. Намагається налаштувати інших проти лідера.

43. Легко знаходить знайомства за межами групи.

44. Намагається уникати того, щоб бути втягнутим у суперечку.

45. Легко погоджується з пропозиціями інших членів групи.

46. Чинить опір створенню угруповань у колективі.

47. Виявляє іронію і сарказм, коли роздратований.

48. Виникає неприязнь до тих, хто намагається виділитися.

49. Віддає перевагу меншій, але більш довірливій групі.

50. Намагається не виявляти своїх істинних почуттів.

51. Пристає на бік лідера у групових суперечках.

52. Ініціативний у встановленні контактів у спілкуванні.

53. Уникає критикування товаришів.

54. Віддає перевагу можливості звертатися до лідера частіше, ніж до інших.

55. Не подобається, коли стосунки у групі надто фамільярні.

56. Подобається створювати суперечки.

57. Прагне втримати свій високий статус у групі.

58. Схильний вступати в контакти з товаришами і швидко руйнувати їх.

59. Схильний до суперечок, задерикуватий.

60. Схильний виражати невдоволення лідером.

Ключ до методики

Залежність - 3, 9, 15, 21, 27, 33, 39, 45, 51, 54;

Незалежність - 6, 12, 18, 24, 30, 36, 42, 48, 57, 60.

Товариськість - 5, 7, 13, 19, 25, 31, 37, 43, 49, 52;

Нетовариськість - 4, 10, 16, 22, 28, 34, 40, 46, 55, 58.

Прийняття боротьби - 1, 11, 17, 23, 29, 35, 41, 47, 56, 59;

Уникнення боротьби - 2, 8, 14, 20, 26, 32, 38, 44, 50, 53.

Обробка результатів

Користуючись ключем, підраховують кількість відповідей, які збіглися за

кожним розділом (а).

Кількісно показник для кожного із п'яти стилів поведінки (П.) підраховується

за формулою

Одержані значення показників П. переносяться на сітку Томаса і розміщу-

ються біля відповідних точок двопараметричної моделі регулювання

конфліктів. Таким чином отримують поле тенденцій поведінки особистості у

конфліктних ситуаціях.

 

Тест Томаса

1. а) іноді даю можливість іншим взяти на себе відповідальність за вирішення

спірного питання;

б) замість обговорювати те, в чому ми розходимося, намагаюся звернути

увагу на те, з чим ми обоє погоджуємося.

2. а) намагаюся знайти компромісне рішення;

б) намагаюся владнати конфлікт з урахуванням інтересів іншої людини.

3. а) як правило, наполегливо прагну домогтися свого;

б) іноді жертвую власними інтересами задля інтересів іншого.

4. а) намагаюся знайти компромісне рішення;

б) намагаюся не зачіпати почуття іншої людини.

5. а) намагаюся уладнати конфліктну ситуацію, постійно шукаю підтримку

в іншого;

б) прагну робити все, щоб уникнути зайвого напруження.

6. а) намагаюся уникнути неприємностей для себе;

б) прагну досягти свого.

7. а) намагаюся відкласти вирішення спірного питання, щоб згодом вирішити

його остаточно;

б) я вважаю можливим чимось поступитись, щоб уладнати конфлікт.

8. а) звичайно наполегливо прагну домогтися свого;

б) насамперед намагаюся з'ясувати, у чому полягають усі зачеплені

інтереси і спірні питання.

9. а) думаю, не завжди варто хвилюватися через суперечки, що виникають;

б) докладаю всіх зусиль, щоб домогтися свого.

10. а) твердо прагну домогтися свого;

б) пробую знайти компромісне рішення.

11. а) насамперед прагну чітко з'ясувати, в чому полягають усі інтереси, що

були зачеплені, і спірні питання;

б) намагаюся заспокоїти іншого і зберегти наші стосунки.

12. а) часто уникаю займати позицію, яка може викликати суперечку;

б) даю змогу іншому в чомусь залишитися при своїй думці, якщо він

також іде назустріч.

13. а) пропоную середню позицію у спірному питанні;

б) наполягаю, щоб усе було зроблено по-моєму.

14. а) повідомляю іншому свою точку зору і запитую про його власну;

б) намагаюся довести іншому логіку і перевагу моїх поглядів.

15. а) намагаюся заспокоїти іншого і зберегти наші стосунки;

б) намагаюся зробити все необхідне, щоб уникнути напруження.

16. а) намагаюся не зачепити почуттів іншого;

б) звичайно намагаюся переконати іншого в перевагах моєї позиції.

17. а) зазвичай наполегливо прагну домогтися свого;

6) намагаюся зробити все, щоб уникнути зайвого напруження.

18. а) якщо це робить іншого щасливим, даю змогу наполягати на своєму;

б) даю іншому змогу залишатися при своїй думці, якщо він іде мені

назустріч.

19. а) перш за все прагну визначити, у чому полягають усі зачеплені інтереси

і спірні питання;

б) намагаюся відкласти вирішення спірних питань, з тим щоб згодом

вирішити їх остаточно.

20. а) намагаюся одразу усунути нашу суперечку;

б) намагаюся знайти найкраще поєднання переваг і втрат для нас обох.

21. а) коли веду переговори, намагаюся бути уважним до іншого;

б) завжди схиляюся до прямого обговорення проблеми.

22. а) намагаюся знайти позицію, яка знаходиться посередині між моєю і

позицією іншого;

б) відстоюю свою позицію.

23. а) як правило, намагаюся задовольнити бажання кожного з нас;

б) іноді даю змогу іншим взяти на себе відповідальність за вирішення

спірного питання.

24. а) якщо іншому його власна позиція видається дуже важливою, намагаюся

йти йому назустріч;

б) прагну схилити іншого до компромісу.

25. а) намагаюся переконати іншого у своїй правоті;

б) під час переговорів, намагаюся бути уважним до аргументів іншого.

26. а) звичайно пропоную свою позицію;

б) майже завжди прагну задовольнити інтереси кожного з нас.

27. а) часто прагну уникати суперечок;

б) якщо це зробить іншого щасливим, дам йому змогу наполягати на

своєму.

28. а) звичайно наполегливо прагну домогтися свого;

б) щоб владнати ситуацію, прагну знайти підтримку в іншого.

29. а) пропоную середню позицію;

б) думаю, що не завжди варто хвилюватися через суперечки, що вини-

кають.

30. а) намагаюся не зачепити почуття іншого;

б) завжди займаю таку позицію в суперечці, щоб ми могли разом досягти

успіху.

Прислів'я та приказки

1. Бідність - не вада.

2. Гуска свині не товариш.

3. Час - гроші.

4. Правду казати - дружбу губити.

5. Горбатого могила виправить.

6. Дають - бери, б'ють - тікай.

7. Дві собаки гризуться - третя не приставай.

8. Робота не вовк, в ліс не втече.

9. До роботи не поспішай, від роботи не втікай.

10. Дружба дружбою, а служба службою.

11. Друзі пізнаються в біді.

12. Золото в багнюці не блищить.

13. Краще синиця в руці, ніж журавель в небі.

14. Моя хата скраю, нічого не знаю.

15. Не в грошах щастя.

16. Не в свої сани не сідай.

17. Не май сто карбованців, а май сто друзів.

18. Не місце красить людину, а людина місце.

19. Правда у вогні не горить і у воді не тоне.

20. Правда добре, а щастя - краще.

21. Простота гірше злодійства.

22. Робота дурнів любить.

23. Ризик - благородна справа.

24. Риба шукає, де глибше, а людина - де краще.

25. З вовками жити - по-вовчому вити.

26. Своя сорочка ближче до тіла.

27. Скупість - не дурість.

28. Старий друг кращий нових двох.

29. Сором не дим, очі не виїсть.

30. З ким поведешся, від того наберешся.

31. Рубай дерево по собі.

32. Поганий мир кращий за добру сварку.

33. Навіщо честь мати, як ніде її взяти.

34. Чуже добро на користь не йде.

35. Яблуко від яблуні далеко не відкотиться.

36. Від роботи добра не наживеш.

37. Закон - це дишло: куди повернув, туди й вийшло.

Обробка отриманих даних

Відповіді досліджуваних зводяться в загальну таблицю. В рядок "Всього"

записують максимальне число збігу думок досліджуваних про справедливість

кожного із запропонованих прислів'їв.

Наприклад, якщо за першим прислів'ям із 30 учнів 12 відповіли "так" і 18

"ні", то в підсумковий результат записується число 18.

Показником ціннісно-орієнтаційної єдності групи (ЦОЄ) є ступінь збігу

оцінок, що їх дають учні класу за різними судженнями.

 

Процедура дослідження

Досліджуваному розповідають казки у такій послідовності: "Ягня",

"Проводи", "Піщаний будиночок", "Прогулянка", "Поганий сон". Дві перші

казки є наче вступними до теми взаємин дітей у родині, дві наступні

безпосередньо змальовують ці взаємини, а остання казка допомагає уточнити

висновки.

Відповіді досліджуваного заносять до протоколу.

Зазвичай діти у віці 6-12 років одразу відповідають на поставлене запитання.

Рідко дитина може розмірковувати кілька хвилин. У таких випадках потрібно

почекати і повторити казку. Труднощі у виконанні завдання притаманні дітям з

органічними ушкодженнями мозку і відхиленнями в розвитку. Якщо після

повторного прослуховування першої казки дитина не може відповісти на

запитання або каже, що не знає, що робити, краще відкласти діагностику на

якийсь час або скористатися іншими методами.

Отримані відповіді розподіляються за просоціальною (позитивною) і

ворожою (негативною) категоріями. Наприклад, відповідь "погодиться" за

казкою "Ягня" належить до просоціальної категорії "готовність поділитися із

сиблінгом", а відповідь "образиться і не їстиме" - до ворожої категорії

"ревнощі".

Казки

Ягня

Жила собі вівця з ягням. Воно було велике і навіть їло травичку. Увечері

мама давала йому трішки молока, яке ягня дуже любило (мал. 1). Якось мамі

принесли ще одне, зовсім маленьке ягня, яке пило тільки молоко і ще не вміло

їсти травичку (мал. 2). Тоді мама каже старшому ягняті, що йому доведеться

обійтися без молока, тому що в неї не вистачить його на обох ягнят, і воно має

їсти тільки травичку.

Як вчинить ягня?

Проводи

Якось батьки, дідусь та бабуся, тітка з дядьком і всі діти вирушили на

станцію. Один з них сів у потяг і виїхав далеко і, може, ніколи не повернеться

(мал. 3).

Хто це був?

Піщаний будиночок

Один хлопчик побудував з піску красивий будиночок, такий просторий, що

можна було гратися одному всередині нього. Він побудував його сам і дуже

пишався цим. Сестра попросила його подарувати їй будиночок, тому що він їй

дуже сподобався (мал. 4).

Як ти гадаєш, як вчинить хлопчик?

Прогулянка

Ця казка має два варіанти: для хлопчиків і для дівчаток.

Для хлопчиків: Один хлопчик пішов з мамою і татом до лісу погуляти, вони

були дуже задоволені. Коли всі повернулися додому, побачили, що настрій

сестри змінився (мал. 5).

Який вираз обличчя був у неї і чому?

Для дівчаток: Одна дівчинка пішла з мамою і татом до лісу погуляти, вони

були дуже задоволені. Коли всі повернулися додому, побачили, що настрій

сестри змінився (мал. 6).

Який вираз обличчя був у неї і чому?

Поганий сон

Якось одна дівчинка зненацька прокинулася і сказала: "Я бачила дуже

поганий сон про сім'ю" (мал. 7).

Який сон побачила дівчинка?

Тестовий матеріал

1. Мені легше запитати дорогу в перехожого, ніж шукати її за картою.

2. Люблю вибирати і купувати квіти.

3. Я стараюсь заводити знайомства, які можуть принести користь.

4. На мою думку, краще діяти, ніж розмірковувати.

5. Мене дратує неакуратний почерк або неакуратно виконана робота.

6. На мою думку, краще чергування горя і радості, ніж одноманітне життя.

7. Вважаю, нема нічого такого, чого не можна було б довірити рідній людині.

8. Вважаю, що людині притаманні доброта і такт, це є найважливішим.

9. Мені подобається жартувати над тими, хто здається мені не дуже розумним.

10. Люблю лижні прогулянки взимку, а влітку - плавання на довгу дистанцію.

11. Вважаю, що людина, яка не вміє триматися з гідністю, навряд чи розумна.

12. На мою думку, чиста совість важливіша за матеріальну вигоду.

13. Впевнений - якщо з людьми поводитися м'яко, вони втрачають відчуття

відповідальності.

14. У їжі мені більше подобається витонченість, ніж різноманітність.

15. Для мене важливо, що про мене думають близькі, а думки інших мене

не цікавлять.

16. Мені подобається обговорювати прочитану книжку або фільм.

Оцінка психологічного

Клімату в колективі

Вік досліджуваного: з 10 років.

Інструкція. Оцініть, як виявляються перераховані ознаки психологічного

клімату у вашому колективі. Прочитайте спочатку запропонований текст

ліворуч, потім - текст праворуч, після цього знаком "+" позначте посередині

аркуша вашу оцінку:

З - якість виявляється в колективі завжди;

2 - якість виявляється в більшості випадків;

1 - якість виявляється нерідко;

0 - виявляються однаковою мірою обидві якості.

 

Методика визначення

Тестовий матеріал

1. Ось стіл, за яким сидять різні люди. Познач хрестиком, де ти сидітимеш.

2. Познач хрестиком, де ти сидітимеш.

3. Познач хрестиком, де ти сидітимеш.

4. А тепер розташуй декількох людей і себе за цим столом. Познач їх

відношення як родичів (батько, мати, брат, сестра) або знайомих (друг, товариш,

однокласник).

5. Ось стіл, за яким сидять люди. Очолює їх людина, яку ти добре знаєш. Де

б сів ти? Хто ця людина?

35. Товариш узяв твою ручку без дозволу. Що ти робитимеш:

• заплачеш?

• поскаржишся?

• кричатимеш?

• спробуєш відібрати?

• удариш його?

Підкреслити одну з відповідей.

36. Ти граєш у лото (або шахи чи в іншу гру) і двічі поспіль програєш. Ти

незадоволений. Що робитимеш:

• заплачеш?

• продовжиш грати далі?

• нічого не скажеш?

• почнеш сердитися?

Підкресли одну з відповідей.

37. Батько не дозволяє тобі йти на прогулянку. Що ти робитимеш:

• нічого не скажеш?

• насупишся?

• заплачеш?

• запротестуєш?

• спробуєш вийти без дозволу?

Підкресли одну з відповідей.

38. Мама не дозволяє тобі йти на прогулянку. Що ти робитимеш:

• нічого не скажеш?

• насупишся?

• заплачеш?

• запротестуєш?

• спробуєш вийти без дозволу?

Підкресли одну з відповідей.

39. Учитель вийшов і доручив тобі наглядати за класом. Чи здатен ти

виконати це доручення? Напиши нижче.

Обробка результатів

Методика вимірює 12 змінних, 7 із яких характеризують конкретно-особистісні стосунки дитини (у сімейному оточенні, із друзями, вчителями або авторитетними дорослими), а 5 - характеризують особистісні риси дитини (домінантність, соціальна адекватність поведінки, товариськість, відчуженість, допитливість). Ставлення до певної особи визначається кількістю виборів даної особи з огляду на максимальну кількість завдань, що спрямовані на виявлення відповідного ставлення (за ключем до тесту).

 

З Психодіагностики

на тему:

«Психодіагностика міжособистісних стосунків»

Виконала:

студентка групи БП-3

природничо-технологічного

факультету

Лобач Вікторія

 

Переяслав-Хмельницький

2016 р.

 

Міжособистісні стосунки - це сукупність об'єктивних зв'язків та взаємодій між особами, які належать до певної групи. Характерною ознакою міжособистісних стосунків є їх емоційне забарвлення. Отже, ми можемо визначити їх як взаємини людей, що формуються в процесі безпосередньої взаємодії в групі, мають неформальний характер і містять емоційно забарвлену та обопільно значущу оцінку партнерів по спілкуванню.

Міжособистісні стосунки охоплюють широке коло явищ, але головним регулятором сталості, глибини, неповторності міжособистісних стосунків є привабливість однієї людини для іншої. Тому стан задоволеності-незадоволеності виступає основним критерієм оцінки таких стосунків. Привабливість складається з почуттів симпатії та притягання.

Якщо симпатія-антипатія - це переживання задоволення та незадоволення від контактів з іншими людьми, то притягання-відштовхування - практична складова цих переживань (М. Обозов).

Міжособистісна привабливість - непривабливість може набувати характеру сталих зв'язків між людьми й переходити у взаємну прихильність або неприхильність. Прагнення бути разом може стати потребою, і тоді ми говоримо про певний тин міжособистісних стосунків: приязних, дружніх, товариських, подружніх. У регуляції стосунків беруть участь три мотиваційні аспекти: "я хочу", "я можу" і "треба". Особистого бажання ("я хочу") недостатньо для виникнення стосунків. Необхідне узгодження взаємних бажань і можливостей ("я можу"). А "треба" - найважливіший аспект утворення, розвитку або руйнування стосунків. Так, дружні стосунки можуть зайти в суперечність із виробничими, моральними. Суспільні відносини або стимулюють, або руйнують міжособистісні стосунки. Суспільство прагне привести міжособистісні стосунки у відповідність до суспільних відносин.

Існує зв'язок між діловими та міжособистісними стосунками. Незбіг близьких міжособистісних стосунків та ділової активності очевидний, але не може бути суспільних відносин у "чистому" вигляді, без особистісного компонента. У будь-яких взаємодіях завжди присутній компонент привабливості-непривабливості Питання полягає лише в тому, де присутність цього компонента виправдана. На виробництві результат спільної діяльності - економічна ефективність, це головний критерій оцінки користі або шкоди міжособистісних стосунків.

Потрібно визначити ступінь близькості міжособистісних стосунків та прийнятність до тих чи інших обставин. За умов, коли вимагається дотримуватися виробничих та економічних норм, близькі, інтимні стосунки заважають. З іншого боку, перетворення міжособистісних стосунків у функціональні може призвести до їх руйнування або втрати задоволення від них Неадекватні прагнення у стосунках, як і їхній прояв у поведінці, спричинюють виникнення напруженості та конфліктів.

Взаємний обмін думками, почуттями, вчинками в процесі взаємодії викликає в людини зміну поведінки, установок, оцінок. У цьому разі йдеться про феномен взаємовпливу.

Оцінка міжособистісних стосунків передбачає проведення їхньої класифікації. Так, виділяються стосунки знайомства, приятелювання, дружби. Коли один з партнерів сприймає ці стосунки тільки як знайомство, а інший - як дружбу, то виникає непорозуміння. Тому міжособистісні стосунки можна визначиш як взаємну готовність партнерів до певного типу почуттів, домагань, очікувань, поведінки. М. Обозов пропонує таку класифікацію міжособистісних стосунків: знайомства, приятелювання, товариські, дружні, любовні, подружні, родинні, деструктивні Вона спирається на кілька критеріїв: глибину стосунків, вибірковість щодо партнерів, функції стосунків.

Головним критерієм розрізнення міжособистісних стосунків є рівень включення особистості в стосунки. У структурі особистості виділяють такі рівні: загальновидові, соціокультурні, психологічні, індивідуальні Найбільше включення індивідуальних характеристик особистості відбувається у дружніх, подружніх стосунках. Стосунки знайомства, приятелювання обмежуються включенням у взаємодію переважно видових та дещо культурних особливостей особистості.

Другий критерій - вибірковість щодо партнерів - можна визначити як кількість ознак, що мають значення для встановлення та відтворення стосунків. Найбільшу вибірковість виявляють стосунки дружби, подружні, кохання, найменшу - знайомства. Середня кількість осіб, уведених у стосунки знайомства особистості, - 150-500, приятелювання - 70-150, стосунки дружби охоплюють 2-3 особи.

Функції стосунків виявляються в розрізненні їх змісту, психологічного смислу для партнерів. Додатковими критеріями розрізнення міжособистісних стосунків є дистанція між партнерами, тривалість та кількість контактів, норми стосунків, вимоги до умов контакту. Загальна залежність тут така - з поглибленням стосунків скорочується дистанція, збільшується частота контактів.

Міжособистісні стосунки є найбільш значущими для особистості Неофіційність, особиста значущість, емоційна насиченість становлять основу для впливу міжособистісних стосунків на особистість.

Види міжособистісних відносин:

1) виробничі відносини - складаються між співробітниками організацій при вирішенні виробничих, навчальних, господарських, побутових та інших проблем і припускають закріплені правила поведінки співробітників по відношенню один до одного. Поділяються на відносини:

а) по вертикалі - між керівниками і підлеглими;

б) по горизонталі - відносини між співробітниками, що мають однаковий статус;

в) по діагоналі - відносини між керівниками одного виробничого підрозділу з рядовими співробітниками іншого;

2) побутові взаємини - складаються поза трудової діяльності на відпочинку та у побуті;

3) формальні (офіційні) відносини - нормативно передбачені взаємини, закріплені в офіційних документах;

4) неформальні (неофіційні) стосунки - стосунки, які реально складаються при взаєминах між людьми і виявляються у перевагах, симпатіях чи антипатіях, взаємних оцінках, авторитеті і т.д.

ОСНОВНІ МЕТОДИ ВИВЧЕННЯ МІЖОСОБИСТІСНИХ ВІДНОСИН

Для вивчення міжособистісних відносин в малих групах розроблений цілий арсенал різних технік. Так, для дослідження ефективності групи застосовуються такі методи, як метод гомеостата, метод ділових ігор, для вивчення відносин усередині групи – референтометричний метод, соціометрія; багатий набір різних тестів (тест Томаса, опитувальник Немчіна, тест Лірі й ін.) і т.д. Далі подана коротка характеристика деяких з методів.

Метод гомеостата полягає в тому, що створюється лабораторна модель діяльності малої групи з вирішення конкретних оперативних задач за допомогою пульта управління. Реєстрація часу вирішення задачі, дій кожного з учасників, кількості помилок і т.д. дозволяє оцінити ефективність діяльності в цілому – тактики кожного учасника і стратегії всієї групи.

Якісно розширив використання методу гомеостата колектив учених на чолі з А. С. Чернишовим (В. Я. Подорога, А. С. Горланів, Е. І. Тимощук). Вони розробили комплекс приладів-моделей організаційної діяльності. У їхньому випадку експериментальний методичний блок органічно сполучає методи спостереження, опитування і приладу-моделі, що актуалізують як організаційні відносини, так і організаційну взаємодію (що дозволяє вивчити ці явища у взаємозв'язку і взаємозумовленості). З метою максимального наближення до природних умов життя досліджуваних груп, у блок уведена спеціальна ланка "природна модель спільної діяльності" і ланка "приладу-моделі спільної діяльності". Створена для вивчення психологічного настрою групи на спільну діяльність методика «Арка» використовує прилади «ГСІ-7», «Стрессор», «Самоорганізація», «Естакада» і актуалізують процес та властивості спільної діяльності малої групи. Програми з використанням даних приладів відрізняються від роботи з традиційними гомеостатами введенням офіційних відносин, високою мотивацією колективного досягнення мети, моделюванням самоврядності, наявністю стресогених ситуацій.

Ділові ігри – ще один засіб дослідження міжособистісних відносин в малих групах. Організація ділових ігор вимагає чіткого логічного аналізу конкретних оперативних ситуацій і колективного розв’язання можливих ситуацій, де кожен співробітник може виявити свої професійні здібності й уміння взаємодіяти з іншими членами команди. Слід зауважити, що ділові ігри, даючи гарні результати в плані дослідження міжособистісних відносин, проте, як правило, насамперед спрямовані на зняття якого-небудь виробничого ускладнення. Тому однією з основних задач у діловій грі є пошук потрібного рішення й ефективного способу його реалізації, а результати ділової гри ідеологічно оцінюються з погляду цінностей функціонування і розвитку соціального виробництва, соціально-культурних систем.

Одним з найбільш ефективних способів дослідження емоційно-безпосередніх відносин усередині малої групи є соціометрія. Вона являє собою своєрідний спосіб кількісної оцінки міжособистісних відносин у групі.

Термін «соціометрія» походить від латинського слова societas — суспільство і грецького metruin — вимірюю і позначає з одного боку галузь соціальної психології і соціології, що вивчає міжособистісні відносини в малих групах кількісними методами з акцентом на вивчення симпатій і антипатій усередині групи.

Соціометричний та референтометричний методи забезпечують вивчення стосунків між членами груп, виявляють їхню структуру (лідерів, аутсайдерів тощо) на основі відносно простої процедури вибору одними членами групи інших за параметрами симпатії-антипатії, референтності (стосовно певних цінностей).

Тест Томаса - психологічний тест для визначення характерного для тестованого способу виходу з конфліктної ситуації. Може використовуватися як в особистих цілях (самопізнання) так і в ділові (особливо при прийманні на роботу на посаді, пов'язані із зовнішніми контактами, при наборі людей у проектні команди й т.п.)

У тесті розглядається п'ять стратегій виходу їхнього конфлікту:

· Співробітництво

· Змагання

· Пристосування

· Компроміс

· Уникання

Кожна стратегія приводить до різних результатів, знання свого типового способу дозволить розширити діапазон рішення конфліктів, а виходить, і домагатися нових результатів у спілкуванні.