Прочитайте наступний текст, проаналізуйте відмінності між масовою та елітарною культурами ХХ – ххі століть. Спробуйте знайти моменти тотожності між цими типами культур.

Феномени масової та елітарної культури починають своє існування на початку ХХ століття, на тлі кардинальних змін у культурному житті. Тому масова та елітарна культура відмічені деякими новими ознаками у порівнянні з традиційними елементами культурної системи. Наукові теорії стосовно масової та елітарної культури остаточно не склалися, відповідно у подальшому викладенні вашій увазі пропонуються дещо різні погляди на масову та елітарну культуру.

Поняття „масова культура” уперше було використано у 1941 році німецьким філософом і соціологом Максом Горкгаймером у праці „Мистецтво і масова культура”. У найзагальнішому значенні поняття масової культури означає культурну життєдіяльність мас.

Масова культура, масове мистецтво – узагальнені поняття, які позначають культуру, види і жанри мистецтва, що створюються з метою задовольнити специфічні духовні потреби „маси”.

Духовні потреби маси, у свою чергу, об’єктивно звужені. Масові духовні потреби постають у вигляді бажань: бажань стосовно розваг, відпочинку, насолоди, бажань тимчасового відволікання від монотонної важкої праці, від проблем повсякденності. Отже, у цьому випадку твори масового мистецтва, масова культура також пропонують споживачу специфічні культурні продукти – масову літературу, масове кіно, масові форми відпочинку, індустрію розваг, у тому числі віртуальних.

Жанри масового мистецтва розвиваються на тлі жанрів класичного або народного мистецтва минулих віків. Масове мистецтво у змістовному плані не намагається створювати нічого принципово нового у порівнянні з мистецтвом минулого, а навпаки намагається використати його певні здобутки. Наприклад, для створення творів масового мистецтва використовуються найбільш відомі сюжети казок, міфів, мелодраматичні фабули, образи популярних красунь або героїв, що слугують еталонами відваги, мужності тощо. Завдяки цьому масове мистецтво, по-перше, живиться багатовіковим досвідом класичного мистецтва, по-друге – намагається максимально задовольнити потреби масового споживача, а по-третє – стати максимально прибутковим. Таким чином масове мистецтво „імітує” класичне мистецтво шляхом запозичення його окремих елементів.

Як протилежні до масової трактуються поняття елітарної культури, елітарного мистецтва. Українське слово „елітарний” походить від слова „elite” – обраний, тобто кращий за певними параметрами у порівнянні з іншими.

Уважно прочитайте наступне :

Своє розуміння поняття „елітарна культура” запропонував відомий іспанський філософ першої половини 20 століття, теоретик культури Хосе Ортега-і-Гассет. У своїх наукових роботах дослідник протиставляв духовну еліту, яка творить культуру – масі, яка свідомо або позасвідомо споживає масові стереотипи, масові поняття та уявлення. На думку вченого маса принципово не здатна творити, покликання маси – споживання, розваги тощо. Представників еліти Ортега називав аристократами, але підкреслював наявність у такому визначенні духовного аристократизму. Духовний аристократизм полягає у відмінності від інших за духовною ознакою, тому він не має нічого спільного з традиційними уявленнями щодо родової аристократії. Родова аристократія, як відомо, відрізняла себе від інших за походженням від славетних предків. З елітою, тобто з духовною аристократією Ортега пов’язує різних за походженням людей, але таких, що виділяються з маси, перебувають у меншості, навіть приречені на меншість. Завдяки зусиллям еліти відбувається прогрес суспільства і культури в цілому.

У понять „елітарна культура”, „елітарне мистецтво” є також інший смисл. Вони може трактуватися й у такому сенсі - як культура або як мистецтво обраних, відмінних від маси за принципом набутого мистецького досвіду, фахової підготовки, за принципом високого професіоналізму в галузі культурної або мистецької діяльності. За таким визначенням групу обраних складають представники професіональної еліти - відомі митці, науковці, публіцисти, журналісти, працівники засобів масової інформації, професійні критики, власники мистецьких галерей, організатори та учасники мистецьких акцій, фестивалів, експерти в галузі культури та мистецтва, відомі меценати, засновники мистецьких фондів тощо. Твори елітарного мистецтва завідомо створюються не для банальної розваги, а для маніфестації вагомої ідеї, концепції („концептуальне мистецтво”), або ж для демонстрації чогось принципово нового, творчого. Тому твори елітарного мистецтва за звичаєм вважаються вищими та більш складними за змістом у порівнянні з творами масового, а отже - спрощеного мистецтва. Розуміння таких творів у більшості випадків також доступно „обраним”, тобто професіоналам у галузі мистецтва.

Прочитайте наступний текст. Користуючись даними, складіть розповідь про жанри сучасного вітчизняного та зарубіжного мистецтва кіно. Акцентуйте значення мистецтва кіно на початку ХХІ століття. Наскільки справедливими є твердження про занепад мистецтва кіно в сучасних умовах?

На початку 2000-х р. відомі українські актори знімалися в українських та зарубіжних фільмах, створювали яскраві образи відомих історичних постатей. Величезний успіх свого часу мав багатосерійний історичний фільм польського режисера Єжи Гофмана „Вогнем і мечем“ за романом польського письменника Генрика Сенкевича. У цьому фільмі роль гетьмана Богдана Хмельницького зіграв відомий український актор Богдан Ступка. Акторові Богдану Ступці належать також головні ролі в історичному серіалі „Чорна рада“ режисера Миколи Засєєва-Руденка (2000) та у фільмі режисера Юрія Іллєнка „Молитва за гетьмана Мазепу“ (2001).

Упродовж 2000-2006 років в український кінєматограф прийшло нове покоління митців. У 2001 р. молодий постановник Тарас Томенко здобув перемогу в конкурсі „Панорам“ Берлінського фестивалю. У 2003 році, вже в основному конкурсі того ж кінофестивалю отримав приз «Срібний ведмідь» фільм українського аніматора Степана Коваля „Йшов трамвай № 9“. У 2003 році фільм „Мамай“ режисера Олеся Саніна вперше представляв Україну на премії „Оскар“.

У 2005 році стрічка „Подорожні“ молодого українського режисера Ігоря Стрембіцького отримала Золоту пальмову гілку в номінації за короткометражний фільм. Після 2004 знято декілька фільмів про Помаранчеву революцію. Революційні події були висвітлені у наступних кінострічках: «Помаранчеве небо» (2006 р., режисер Олександр Кирієнко), «Прорвемось!» (2006 р., режисер Іван Кравчишин), «Оранжлав» (2006 р., режисер Алан Бадоєв). Фільм „Оранжлав“ отримав приз за режисуру на XV Міжнародному фестівалі „Кіношок“ в Анапі (Росія). У 2006 році відбулася прем'єра першого українського трилеру «Штольня» (продюсер та оператор Олексій Хорошко, режисер Любомир Кобильчук).

На початку 2000-х років воєнна тематика продовжує привертати увагу режисерів російського кіно. Виходять на екрани: фільм режисера М. Пташука «У серпні 1944» за мотивами повісті В. Богомолова «Момент істини» (2000 р.); фільм М. Лебедева «Звєзда» за мотивами одноіменної повісті Е. Казакевича. Военні події, відображені у цих фільмах, дістали оцінку з точки зору сьогодення. Традиційна для російського кіно тема життя дітей та підлітків знайшла втілення у фільмі режисера С. Бодрова «Сестри» (2001 р.) та у фільмі режисера А. Прошкіна «Спартак і Калашніков» (2002 р.). Суперечливим стосункам дітей і дорослих присвячений фільм режисера А. Звягінцева «Повернення» (2003 р.), що отримав премію «Золотий лев» на Міжнародному кінофестивалі у Венеції.

Жанр екранізації літературної класики, популярний серед російських режисерів, на початку 2000-х років знайшов свої місце на телебаченні. Серед фільмів-екранізацій слід відмітити такі багатосерійні телевізійні фільми: «Ідіот» режисера В. Бортко за романом Ф. Достоєвського (2003 р.), «Майстер і Маргарита» режисера В. Бортко за романом М. Булгакова (2005 р.), «Московська сага» режисера Д. Барщевського за повістю В. Аксьонова (2005 р.).

На початку 2000-х років поступово повертається так зване авторське кіно, котре за своїм духовним змістом, зверненням до філософських роздумів завжди було важким для сприйняття масового глядача. Віходять фільми режисера А. Сокурова «Молох» (1999 р.), «Телець» (2000 р.) та «Російський ковчег» (2002 р.), що отримали високу оцінку на міжнародних кінофестивалях.

У цей же період на російські екрани вийшли масштабні фільми, зняті з використанням компۥютерних технологій. Йдеться про такі кінороботи: фантастичний бойовик режисера Тимура Бекмамбетова «Нічний дозор» (2004 р.), історичний бойовик режисера Джаніка Фазиєва «Турецький гамбіт» (2005 р.), фільм про афганську війну режисера Федора Бондарчука «Девۥята рота» (2005 р). Усі ці фільми за своїм технічним рівнем, видовищністю, напруженим сюжетом, акторськими роботами цілком відповідали кращим зарубіжним блокбастерам. Дана обставина є важливою для кінєматографу будь-якої країни, котра за сучасних умов намагається посісти гідне місце на світовому ринку кінопродукції.

На початку нового тисячоліття американська кінокомпанія «Worner brothers» почала випуск серії великомасштабних фільмів-екранизацій романів для дітей та підлітків англійської письменниці Джоан Роулінг. Романи Дж. Роулінг розповідали історію життя бідного хлопчика на імۥя Гаррі Поттер, що володів незвичайними здатностіми і мав стати чародієм. Але для цього йому треба було вчитися, і хлопець опинився у школі чародіїв. Під час навчання Гаррі Поттеру разом із друзями довелося неодноразово вступати у боротьбу із темними силами. Серія фільмів про Гаррі Поттера виходила у відповідності до написання нових романів про пригоді хлопчика-чародія. Так, у 2001 році вийшов фільм «Гаррі Поттер та філософський камень», у 2002 році – «Гаррі Поттер і таємнича кімната» режисера Кріса Каламбуса; у 2004 році – «Гаррі Поттер і вۥязень Азбакану» режисера Альфонсо Куарона. Під час створення цих фільмів широко використовувалися найсучасніші технології, що дозволило авторам фільмів відтворити на екрані різноманітні трюки, показати нереальний світ і нереальних персонажів.

Сюжети у стилі фентезі також використовуються для постановки великомасштабних фільмів із застосуванням сучасних технологій. Прикладом фільмів-фентезі слугують кінороботи режисера Пітера Джексона, зняті за мотивами романів Джона Толкієна: «Володар Колець: Братерство Кільця» (2001 р.), «Володар Колець: Дві фортеці» (2003 р.), «Володар Колець: Повернення Короля» (2003 р.).

На початку 2000-х років розвивається мультиплікаційне (анімаційне) кіно, у виробництві якого задіяні компۥютерні технології. Ствроюються повнометражні мальовані фільми («Король-Лев»), та повнометражні фільми у техніці обۥємної мультиплікації («Шрек», «Шрек-2» та ін.).

У американському кінєматографі 2000-х років успішно працюють талановиті актори Вуді Аллен, Кім Бесинджер, Жан-Клод ван Дамм, Ричард Гір, Денні де Вітто, Роберто Ніро, Том Круз та багато інших. Значною подією у світі кіно залишається щорічне вручення американської кінопремії «Оскар» кращим кінокартинам за різними номінаціями (за кращу режисуру, за кращу чоловічу роль, за кращу жіночу роль, за кращу роль другого плану, за кращий іноземний фільм, за кращий музичний супровід фільму тощо). Кінопремія «Оскар» заснована Американською академією кінєматографічних мистецтв у 1929 році і з тих пір висування фільмів на премію «Оскар» видбувається щорічно.

Питання самоперевірки:

1. Назвіть ознаки інформаційного суспільства, визначте сутність протирічь у стосунках людині з віртуальним світом

2. Назвіть ознаки масової та елітарної культури. Назвіть твори мистецтва, котрі можна вважати такими, що належать до масової (або до елітарної) типів культури.

3. Дайте визначення поняття пост-модернізм. Назвіть учених, котрі вважаються теоретиками пост-модернізму.

4. Назвіть правила і стратегії мистецтва пост-модернізму.

5. Укажіть місце мистецтва кіно та інших видів екранних мистецтв (реклама та відео) в структурі мистецтва пост-модернізму.

Висновки теми 11. У ході викладення матеріалу теми ми проаналізували етап другої половини ХХ – початку ХХІ століть, визначили суттєві цивілізаційні зміни, що обумовили чергові тарнсформації в галузі мистецтва та мистецького життя. Серед головних чинників змін ми зупинилися на деяких вимірах інформаційного суспільства. показали складну і суперечливу взаємодію людини з віртуальним світом. Ми показали, що технології інформаційного суспільства, задіяні в різних прошарках суспільного та приватного життя, місять неабияку мистецьку складову. Відтак, в умовах інформаційного суспльства відбувається безперервне контактування інформаційних технологій з технологіями мистецької діяльності. Наслідки такого контактування є доволі суперечливими.

Далі ми зупинилися на вимірах сучасної масової та елітарної культури, зупинилися на теоретичних аспектах змісту понять масової та елітарної культур. Ми показали суперечливий звۥязок класичного мистецтва, масової та елітарної культури. Ми проаналізували соціологічні аспекти масової та елітарної культури, вказали на сучані професії, повۥязані з мистецькою діяльністю.

Ми проаналізували сутність поняття пост-модерн, показали історію формування даного поняття, вказали імена науковців, теоретиків пост-модерну. Ми наголосили на складному ідеологічному підгрунті мистецтва-постмодерну, на його суперечливих звۥязках з класичним мистецтвом. Здійснений аналіз показав, що мистецтво пост-модерну втратило категоричніть та рішучість у ставленні до класичного мистецтва, притаманні авангардним течіям початку ХХ століття. Натомість мистецтво пост-модерну розвивається на підгрунті іронічної, ностальгічної гри зі смислами минулих культур, не віддаючи перевагу нічому і не заперечуючи нічого зі структур видів і жанрів минулого мистецтва. На такому підгрунті втрачається сенс будь-яких мистецьких уподобань, акцентів. Замість стилів та напрямів минулих століть у мистецтві пост-модерну функціонують художні акції, правила та стратегії.

На завнршення теми ми звернулися до аналізу мистецтва кіно як одного із найбільш масових видів мистецтва ХХ – початку ХХІ століть. Ми вивчили діяльність вітчизняних кіномитців, указали екранні твори 2000-х років, створені українськими режисерами, назвали імена найбільш популярних і знаних у світі українських акторів. Ми проаналзіували також стан світового мистецтва кіно, показали його жанрове розмаїття та напрямки жанроутворення.

 

ПЛАНИ ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ

 

Заняття 1. Тема: «Українське мистецтво у другій половині ХХ століття та на початку ХХІ століття»

Мета семінарського заняття: знайомство з видами і жанрами українського мистецтва другої половини ХХ століття - ХХІ століть; аналіз-інтерпретація памۥятників українського мистецтва другої половини ХХ століття - ХХІ століть.

Орієнтовні твори для сприймання та аналізу-інтерпретації: твори народних майстрів Марії Приймаченко, Параски Власенко; Федора Панка та ін.; скульптурна композиція В. Бородая «Кий, Щек, Хорив і сестра їхня Либідь»; кінофільм. Л. Бикова «В бій ідуть тільки «старики».

Питання семінарського заняття.

1. Образотворче мистецтво України другої половини ХХ – початку ХХІ століття

2. Музична культура України другої половини ХХ – початку ХХІ століття

3. Театральне мистецтво України другої половини ХХ – початку ХХІ століття

4. Кіномистецтво України другої половини ХХ – початку ХХІ століття

 

При підготовці до семінарського заняття вивчіть тему № 11. Проаналізуйте суспільні зміни, що обумовили трансформацію видів та жанрів світового і вітчизняного мистецтва другої половини ХХ – початку ХХІ століття. Зверніть увагу на належне застосування понять «мистецтво», «вид мистецтва», «жанр мистецтва», «масове мистецтво», «елітарне мистецтво», мистецтво пост-модерну. Для опрацювання питань семінарського заняття зверніться до вивчення наступної літератури:

1. Кормич Л., Багацькій В. Теорія та історія культури ХХ століття. – К.: вид. ПАРАПАН, 2006. – 289 с.

2. Бичко А. К. Лекції з історії світової та вітчизняної культури: Курс лекцій. – К., 1997. – 410 с.

3. Масол Л. М. та ін. Художня культура України: Навчальний посібник. – Київ: Вища школа, 239 с.: с іл.

4. Мєднікова Г. С. Українська і зарубіжна культура ХХ століття / Г. С. Мєднікова. – Київ: Знання, 2002. – 214 с.

5. Калашніков В. П., Пінчук Т. С. Шляхи розвитку українського театру. – К.: Вид-во «Шлях», 2006. – 191 с.

6. Левчук Лариса. Українська естетика: традиції та сучасний стан. – К.: МАКЛАУТ, 2011. – 339 с.

7. Молодий театр.:Зб. Статей за ред. Ю. П. Косенка. – К.: Мистецтво, 1991. – 317 с.

8. Довженко і світ: Творчість О.П.Довженка в контексті світової культури. - К.:Радянский письменник, 1984. - 222 с.

9. Сергій Параджанов. Злет, трагедія, вічність: Твори, листи, документи архівів. спогаді, ст., фот.. - К.:Спалах ЛТД,, 1994. - 280 с.

Після опрацювання спеціальної літератури стисло викладіть свою точку зору (600 знаків) з кожного питання семінарського заняття..

Питання КСР

1. Назвіть представників образотворчого мистецтва України, проаналізуйте їх твори

2. Назвіть відомих українських письменників, назвіть твори, визначте їх тематике.

3. Дайте оцінку театральному мистецтву України. Назвіть провідні українські театри, провідних театральних режисерів

4. Назвіть артистів української естради другої половини ХХ – початку ХХІ століття

5. Назвіть конкурси мистецтва, що проводяться в сучасній Україні.