Уважно прочитайте наступний текст і складіть карту-схему місць розташування найдавніших центрів культурного розвитку, знадених на території України.

Найдавніші пам’ятники культури розташовані на території України, в Північно-Східному Криму, в центральній частині та на сході України. Найбільш давні пам’ятники це кургани, земляні піраміди, котрі є ровесниками кам’яних споруд (менгірів, кромлехів, дольменів), побудованих на морських узбережжях Франції, Англії, Ірану, Індії тощо.

Призначення таких споруд остаточно не виявлено, хоча гіпотез існує дуже багато. Відносно кримських курганів існує така гіпотеза. Форма земляного насипу та спосіб поховання померлої людини, традиції покладення речей віддзеркалюють уявлення давніх людей про єднання природи, людини та людського роду, про життя після смерті. Земляний насип, його розташування стосовно сторін світу, спосіб покладення речей, коштовностей слід „розшифровувати” як прадавню мову міфів, елементи котрої можна знайти в давніх слов’янських легендах. Таким чином, прадавній курган є за своїм призначенням не тільки місцем поховання померлої людини, але й уособленням міфічної свідомості, „шифром” космологічних знань прадавніх людей, втіленням їх уявлень стосовно будови Космосу та місця людини в ньому.

Яскравим прикладом культури пізнього палеоліту є Мізинська стоянка на Чернігівщині, на які було знайдено зразки образотворчого і музичного мистецтва наших далеких предків.

Вершиною неолітичного періоду вважається трипільська культура (від назви с. Трипілля на Київщині). За даними дослдіжень трипільська культура зазнала впливу крито-мікенської культури. Значного розвитку в культурі трипільців зазнало землеробство.

Скіфо-сарматська доба (початок у ІХ ст. до н.е.) внесла в мистецво наших предків східну складову. Скифьські племена утворили могутне державне обۥєднання Скифію із столицею Неаполь Скифіський (розиашування поблизу сучасного Симферополя). Своєрідне світосприймання скіфів отримало образного відображенні в символіці птахів і тварин. Ці символи склали основу «звіриного стилю» в скіфькому ужитковому мистецтві.

Значний вплив на культуру давніх скіфів і словۥян мала античність. У УІ ст. до н.е. у Північному Причерноморۥї давні греки заснували міста-поліси Ольвію (неподалік від сучасного м. Миколаїв), Херсонес (сучасне м. Севастополь), Пантікапей (сучасне м. Керч). Традиції античного мистецтва з іх культом краси та досконалості сприяли формуванню традицій українського мистецтва прадавніх часів.

Формування східнословۥянського етносу відбувалося за часів зарубінецької культури (початок І ст. до н.е.). Світоглядні уявлення давніх словۥян відбилися в міфах про створення світу із золотого яйця. Образ Світового яйця, джерела світла, тепла, символу весняного пробудження природи відображений в символіці писанок. У такий спосіб давні люди втілювали ідею родючості землі, вшановували творчі сили життя.

 

Питання для самоконтролю.

 

1. Розкрийте зміст поняття „стародавній синкретизм”

2. Складіть схему основних етапів розвитку стародавньої культури.

3. Яке місце посідає мистецтво в умовах стародавньої культури?

4. Назвіть форми мистецтва доби палеоліту

5. Назвіть форми мистецтва доби неоліту.

 

Висновки по темі 2. У ході викладення матеріалу теми 2 були розглянуті важливі етапи становлення мистецтва на тлі історичного вдосконалення форм практики та суспільного життя. Аналіз поняття «прадавній синкретизм» дозволив виявити історичні умови становлення форм художньої діяльності, зробити акцент на естетичних моментах даного виду діяльності як головних, домінуючих. Саме естетичні моменти із часом набудуть значення цілі художньої діяльності. Для етапів палеоліту та неоліту процеси становлення форм художньої діяльності становили складову процесів духовно-практичного освоєння навколишнього світу, формування суто людських якостей мислення, мовного спілкування, форм колективного життя.

Аналіз мистецтва палеоліту дозволив виявити початок становлення людського суспільства. Аналіз наскальних малюнків, знайдених в печерах Альтаміра, Капповій, Ласко, Камбарель, Фром де Гом, зображення великих звірів дозволив дослідникам зробити висновки стосовно особливостей способу життя палеолітичної людини, зокрема стосовно значення полювання. Ми наголосили, що постійне домінування в свідомості прадавньої людини теми звіра опосередковувало складні амбівалентні почуття. Розгляд наскальних малюнків показав їх складну синкретичну природу, тема звірів функціонувала не тільки в зображенні, але й як складова численних культів, магічних ритуалів, міфів.

Аналіз неолітичного мистецтва здійснювався нами на тлі акцентування значних суспільних перетворень, характерних для неолітичної доби. Зокрема ми зробили наголос на розподілі землеробства та скотарства як події, що дала поштовх початку аграрної цивілізації. Із даною подією слід повۥязувати значне ускладнення форм культурного життя, в тому числі й мистецьких практик. Зокрема, характерне для давніх часів зображення звірів трансформується в практику створення декоративних прикрас одягу, зброї, побутових речей тощо. Значне поширення подібних витворів дало підставу дослідникам назвати один із стилів прадавнього мистецтва «звіриним стилем», тобто таким, що широко використовува зображення звірів для орнаментування різних речей.

Аналіз культурних памۥятників, розташованих на території України дозволив виявити спорідненість із стародавніми памۥятниками, знайденими на територіях інших країн. Йдеться насамперед про культові споруди, поховання тощо. Ми наголосили на тому, що форми стародавніх поховань розцінюються сучасними дослідниками як своєрідна мова, котра здатна розкрити уявлення стародавніх людей про Космос, сили природи, про місце людини в природному та соціальному світах. Ми торкнулися проблеми розташування давніх культурних центрів на території сучасної України, виявили їх етнічне походження, вказали на своєрідність мистецьких традицій, підкреслили їх вплив на формування художніх традицій прадавнього населення України.

 

Тема 3. „Мистецтво Давнього світу”.

 

Зміст

3.1.Поняття давньої цивілізації

3.2.Мистецтво цивілізацій Близького Сходу

3.3.Мистецтво грецької античності

3.4.Мистецтво римської античності

 

Ключові слова: давня цивілізація; монументальна архітектура; мистецький канон; види та жанри мистецтва; ідеал мистецтва

 

Цілі і завдання вивчення розділу: вивчення даного розділу дозволяє Вам:

· одержати знання щодо історичного виникнення та розвитку давніх цивілізацій;

· ознайомитися з досягненнями мистецтва давніх цивілізацій, звернути увагу на формування розгалуженої системи видів і жанрів мистецтва давніх цивілізацій;

· володіти ключовими поняттями давня цивілізація, мистецький канон; вид мистецтва, жанр мистецтва

Методичні рекомендації до вивчення теми 3. При вивченні теми три слід звернути увагу на існування в культурному просторі Стародавнього світу усталених центрів культурного розвитку, ранніх рабовласницьких держав із різними формами політичного устрою. Комплекс суспільно-політичних відмінностей цих держав зумовив відмінності у способі життя, у цілях мистецької діяльності, опосередкував формування суспільного ідеалу мистецтва, домінування того чи іншого виду мистецтва.

Вивчаючи пункт 3.1, зверніть увагу на комплекс суспільно-політичних змін, що відбуваються разом із виникненням рабовласницьких держав, зокрема на формування нового типу синкретизму, духовного. Які види духовної діяльності є характерними для періоду давніх цивілізацій? Яка форма духовного життя є провідною, такою, що впливає на розвиток інших видів духовної діяльності? Якими здобутками, у порівнянні з неолітичною добою, відмічений розвиток давніх цивілізацій? Для відповіді на ці запитання зверністься до підручника Бичко А. К. Лекції з історії світової та вітчизняної культури: Курс лекцій. – К., 1997. – 410 с. – Розд. П.

Вивчаючи пункт 3.2. проаналізуйте мистецький комплекс держав Давнього Сходу. Акцентуйте звۥязок між способом суспільного життя, політичним устроєм та особливостями мистецтва цивілізацій Давнього Сходу. Який вид мистецтва є провідним для цивілізацій Давнього Сходу і чому? Які памۥятники мистецтва цивілізацій Давнього Сходу зберіглися до наших часів і в чому полягає всесвітньо-історичне значення даних памۥятників? Для відповіді на ці запитання зверність до видання: Любимов Л. Д. Искусство Древнего мира. – М.: Просвещение, 1998. – 418 с. – Гл. 1.

Вивчаючи пункт 3.3. проаналізуйте суспільний устрій давньої Греції, зверніть увагу на традиції демократії, притаманні даній державі. Зверніть увагу на міфи Давньої Греції як одне із джерел античного мистецтва. Зверніть особливу увагу на добу грецької класики як визначну для подальшого розвитку європейського мистецтва. Чому мистецтво Давньої Греції класичноъ доби зберагіє значення в наш час, а грецьку цивілізацією вважають колискою європейської цивілізації? Для відповіді на ці питання зверніть до двохтомного видання: А. Боннар. Греческая цивилизация. – М.: Искусство, 2001. – В 2-х т. – Т. 1, разд. 3-4.

Вивчаючи пункт 3.4. зверніть увагу на моменти, з одного боку, спадковості, а з іншого, відмінності між давньогрецькою та давньоримською цивілізаціями. Які фактори зумовили специфічність давньоримського мистецтва у порівнянні з мистецтвом давньої Греції. Чи можна вважати мистецтво Давнього Риму продовженням або копіюванням досягнень давньогрецьких майтрів мистецтва? Для відповіді на ці запитання зверність до видання: Любимов Л. Д. Искусство Древнего мира. – М.: Просвещение, 1998. – 418 с. – Гл. 2.

У підсумку вивчення теми порівняйте ідеали мистецтва, які склалися в цивілізаціях Давнього Сходу та в античній цивілізації. У чому полягає їх відмінність?

Навчальний матеріал.