У ході вивчення наступного тексту випишіть специфічні особливості давньогрецького мистецтва.

Знайомство з мистецтвом античного світу зручніше почати з давніх грецьких міфів. Зібрання міфів про Прометея, про пригоди Язона («Золоте руно»), про Персея й Геракла, Тезея, Едіта й Антігону свідчать про яскравий самобутній характер грецької міфології. Гомерівський епос надав народним сказанням закінченості й стрункості.

Фантастичні образи, пов’язані з уособленням сил природи (Зевс, Посейдон, Гефест, Артеміда, Афіна), збагатились індивідуальними величними рисами, яким скористувались драматурги, поети, живописці й скульптори.

Далі потрібно підкреслити ще одну досить важливу обставину. У давньогрецьких міфологічних текстах поступово накопичувались дані об’єктивного характеру, застосовувались спроби пояснення світу (Гесіод, поема «Теогонія»). Крім того, міфи містили житейські спостереження й історичні факти, дані спостережень за природними явищами (поеми Гомера «Іліада» й «Одіссея»). Інакше кажучи, в межах самої міфології з’являються думки про народження світу, небесних світил, земних стихій.

Безумовно, для того, щоб людство прийшло до постановки таких питань, повинні були пройти віки. У руслі пошуку доказових об’єктивних відповідей на питання світоглядного характеру виникає грецька філософія. Антична філософська література дійшла до нас далеко не повністю: цілий ряд творів античних філософів відомі лише за фрагментами (тексти Геракліта Ефеського, Парменіда, Зенона Егейського, Демокрита, Епікура, деякі діалоги Платона). Тим не менше великі ідеї давніх важливі для нас як приклади роздумів про смисл життя, про цінність знання й неосвіченість, що стає на заваді людині і шкодить державному благу, про людські чесноти й безкорисливу мудрість.

Ідейною основою грецького мистецтва були вироблені грецькою філософією уявлення про Космос, прекрасну гармонійну природу й зіркове небо. Людина – основна структурна одиниця космосу, «міра» його. Тому бачення світу художником, пластичне й скульптурне, визначалось пропорціями людського тіла. Прекрасне тіло, врівноважене й гармонійне, символізує прекрасний Космос. Ці міркування обумовили класичний ідеал грецької скульптури – величну фігуру людини (роботи грецьких скульпторів Мирона, Фідія, Поліклета).

Звертаючись до мистецтва періоду високої класики, до епохи найвищого культурного розквіту Афін, пов’язаної з іменем афінського стратега Перикла (середина V ст. до н.е.), потрібно познайомитись з основними досягненнями архітектури (ансамбль афінського Акрополя), роботами Фідія та його учнів, зразками вазового розпису.

Період грецької класики позначений небувалим розквітом театрального мистецтва, таких його жанрів, як комедія і трагедія. Грецький театр був одним з найулюбленіших масових видовищ, йому надавалось величезне виховне значення. Трагедії Есхіла «Прометей», Софокла «Цар Едип» і «Антігона», Еврипіда «Андромаха» і «Медея», «Алкеста» і «Орест», комедії Аристофана з плином часу набули значення зразкових і визначили розвиток театру епохи Відродження, музичної драми (опери), класичних жанрів театрального мистецтва 17 – 18 століть.

Розквіт мистецтв і увага публіки до нього сприяли розвиткові теорії мистецтва. Протягом класичного й пізньокласичного періодів провідні філософи Греції звертались до дослідження сутності мистецтва, художньої творчості, жанрів і видів мистецтва. Для з’ясування цих питань доцільно звернутися до фрагментів «Поетики» Аристотеля й ознайомитись із визначеннями понять «мистецтво», «вид мистецтва», «жанр мистецтва».

Проаналізуйте напрямки розвитку мистецтва Давнього Риму і зробіть висновки щодо: а). – спадковості та б). – відмінностей між мистецтвом Давньої Греції та Давнього Риму.

Головний стимул римського мистецтва – ідея корисності, пафос користі в ім’я держави. Ця ідея поступово перетворювалась на ідею світового панування, влади як самоцілі. Життєздатним у мистецтві було лише те, що відповідало цим прагненням.

У містах будувались форуми (місця народних зборів), амфітеатри (арени гладіаторських боїв), терми (розкішні лазні, які в ті часи були осереддям суспільного життя). Римські архітектори, використовуючи кращі досягнення будівельної техніки того часу, споруджували будівлі, у яких чіткість замислу поєднувалась із пишністю виконання.

Це, наприклад, тріумфальна арка Тита (81 р. н.е.) – велична споруда, яка прославляла перемоги імператора й надихала на нові перемоги; Пантеон (120 р. н.е.) – храм богів, який втілює імперську ідею об’єднання культур і релігій під владою Рима. Велич, могуття, сила – ці ідеї «звучать» в архітектурі Пантеону.

Говорячи про інші види мистецтва, варто зазначити, що в багатьох випадках римські майстри копіювали грецькі образи (скульптура). У мармурових копіях римського часу дійшли до нас, наприклад, роботи грецького скульптора Лісіппа «Геракл з левом» (Санкт-Петербург, Державний Ермітаж) і Апоксіомен (Рим, Ватикан). Жанр реалістичного скульптурного портрета є суто римським внеском у світову художню культуру. Розглядаючи зразки цього виду мистецтва (скульптурні портрети римських імператорів Тиберія, Калігули, Нерона, Адріана, Каракали), можна глибше зрозуміти історію Рима, відчути його велич і трагізм падіння «крізь призму» окремих доль.

Разом з римською античністю уходила в минуле ціла епоха. Багатовіковий розпад імперії був важким і хворобливим. Безкінечні війни, політичні протиріччя обумовили розрив економічних зв’язків і занепад культури.

Особливо потрібно зупинитися на історичній ролі християнства, світовій релігії, яка визначила новий світогляд, нову ідеологію, нові ідеали мистецтва. Протягом трьох віків Рим переслідував християнство, проте він став одним із всесвітніх центрів нової релігії. У 313 р. н.е. довго гнане християнство, набувши авторитету та впливовості, стало заперечувати світовідчуття, з якого зросло античне мистецтво. Християнство поступово створило нову міфологію, герої якої – прибічники нової віри, які прийняли мученицький вінець. Нові герої зайняли місце язичницьких богів, що уособлювали земну любов і земну радість.

Правляча верхівка Рима сподівалась за допомогою нової релігії скріпити державу, що втратила міцність. Проте в 395 році Римська імперія розпалася на Західно-латинську й Східно-грецьку, а в 476 році остаточно зруйнувалась. Почалася нова історична епоха, яка отримала назву Середньовіччя.

Питання для самоконтролю

1. Проаналізуйте зміст античної міфології та зробіть висновок стосовно її всесвітньо-історичного значення

2. Перекажіть зміст вчення про драму Аристотеля

3. Передайте зміст відомих Вам творів грецьких драматургів

4. Складіть розповідь про мистецтво часів римської античності

5. Вкажіть найбільш відомі архітектурні споруди стародавніх часів. Проаналізуйте їх те всесвітньо-історичне значення.

Висновки по темі 3. У ході вивчення теми 3 предметом обговорення стало важливе в історії мистецтво Давнього Світу. У ході викладення матеріалу ми звернули увагу на те, що Давній світ є розгалуженим географічно складним культурним простором. До складу Давнього світу воходять ранньорабовласницькі держави Давнього Сходу, держави середземноморського регіону Давня Греція і Давній Рим. За умов наявності комплексу суспільних, соціальних по політичних відмінностей мистецтво даних регіонів відмічено пеними характерними рисами.

У ході вивчення теми ми надавли преліки найважливіших архітектурних споруд Давнього Сходу, відмітивши іх синкретичне функціонування в якості: а). власне архітектурної споруди; б). культової споруди. Саме синкретичність давніх архітектурних споруд, їх багатофункціональність слугують основою для чисоенних інтерпретацій призначення даних споруд у наш час. Поряд із гігантськими архітектурними спорудами культового призначення мистецтву Давнього ходу притаманні й більш реалістичні твори ужиткового мистецтва та літератури.

Розгляд мистецтва античної доби ми розпочали з аналізу давньогрецької міфології як такої, що, по-переш, значно відрізняється від міфів країн Давнього Сходу, а по-друге, становить змістовну основу мистецтва давньої Греції та Давнього Риму. Крім того, образи богів та героїв давньогрецьких міфів склали сюжетну основу багатьох творів європейського мистецтва. У цьому сенсі давньогрецьке мистецтво, зокрема давньогрецька архітектура, скульптура, література, театр є джерелом подальшого розвитку мистецтва багатьої європейських країн. Разом із міфологією ми звернули увагу на давньогрецьку філософію як основу явлень про Космос, природний та суспільний устрій, про місце людини в світі. Слід наголосити на тому, що основою античного мистецтва, разом із міфологією, є уявлення про людину як структурну «одиницю» космічного устрю. Звідси стає більш зрозумілим значення класичних пропорцій давньогрецької та давньоримської скульптури, що є символічним виразом уявлень про людську красу, загальну гармонію людини та Космосу.

Аналізуючи мистецтво античної доби слід підкреслити його всесвітньо-історичне значення як загального взірця європейського мистецтва. Традицій античної літератури, скульптури, архітектури, театру під впливом різноманітних чинників актуалізувалися у різні періоди розвитку європейського мистецтва.

 

Тема 4. „Мистецтво європейського Середньовіччя”

Зміст

1. Головні суспільно-політичні зміни, що відбуваються під час переходу від античності до Середніх віків.

2. Мистецтво Візантії

3. Мистецтво іконопису

4. Головні стилі архітектури – романський та готика.

5. Світське мистецтво

6. Мистецтво карнавалу

 

Ключові слова: мистецтво християнської церкви; релігійний канон; романський стиль та готика; світське мистецтво та його жанри; лицарське мистецтво; карнавальна культура

Цілі і завдання вивчення розділу: вивчення цього розділу дозволяє Вам:

· одержати знання щодо історичних подій, повۥязаних із руйнуванням античної цивілізації та виникненням нового типу культури, култури християнського середньовіччя;

· ознайомитися з досягненнями мистецтва середньовічного мистецтва, вивчити причини та наслідки диференціації середньовічного мистецтва, формування низки нових жанрів та стилів мистецтва;

· володіти ключовими поняттями мистецтво християнської церкви, світське мистецтво, карнавальна культура

 

Методичні рекомендації до вивчення теми 4. При вивченні теми чотири слід звернути увагу на особливості переходу від античної культури до культури Середніх віків, проаналізувати сутність суспільних змін, що виникають, звернути увагу на культурне значення християнства для подальшого розвитку європейської цивілізації.

Вивчаючи пункт 4.1. зверніть увагу на сутність змін, що відбуваються під час переходу від античності до часів християнського Середньовіччя. Проаналізуйте зміни у способі життя, ідеології, світогляді. Дайте оцінку ролі християнства головної ідеології Середніх віків, укажіть роль християнської церкви, оціність особистісний вклад християнських єпископів у розбудову культури і мистецтва часів Середньовіччя. Для опрацювання даних складних питань зверніться до підручників: Бичко А. К. Лекції з історії світової та вітчизняної культури: Курс лекцій. – К., 1997. – 410 с.; Левчук Л. Т. та ін.. Історія світової культури. – К.: Вища школа, 2002. – 305 с. Як джерелом цікавої інформації стосовно історії Середньовіччя скористуйтеся наступними роботами: Гуревич А.Я. Средневековый мир: культура безмолвствующего большинства. - M., 1990. – 395 с.: с илл.; Уколова В.И. Античное наследие и культура раннего Средневековья. - М.,1989. – 291 с.

Вивчаючи пункт 4.2. проаналізуйте ознаки візантійського мистецтва, зверніть увагу на формування нових жанрів мистецва, що виникали на тлі посилення християнства. Окресліть роль античних традицій у формуванні мистецтва Візантії. Для опрацюваня даних питань звернітьс до підручника: Бичко А. К. Лекції з історії світової та вітчизняної культури: Курс лекцій. – К., 1997. – 410 с.; до монографії: Данилова И.Е. Искусство средних веков и Возрождения. - М.,1984.

Вивчаючи пункт 4.3. проаналізуйте сутнісні виміри ікони, зверніть увагу на символічність та багатовимірність зображення. Акцентуйте роль ікони в структурі оздоблення середньовічного храму. Назвіть типові сюжети ікони. У чому полягає сакральне значення ікони? Які функції притаманні іконі у наш час? Для відповіді на ці запитання зверністься до робіт: П. Флоренский. Храмовое действо как синтез искусств // Флоренский П. Христианство и культура. – М.: ФОЛИО, 2001. – С. 508-520; П. Флоренский. Иконостас // Флоренский П. Христианство и культура. – М.: ФОЛИО, 2001. – С. 521-625.

Вивчаючи пункт 4.4. проаналізуйте значення мистецтва архітектури для доби Середніх віків. Прослідкуйте звۥязок ранньосередньовічної архітектури з традиціями доби античності. Порівняйте ознаки головних архітектурних стилів Середньовіччя, романського й готики. Дайте відповідь на запитання, чи вплинули традиції античної архітектури на розвиток мистецтва архітектури Середніх віків? Аргументуйте свою думку на прикладах архітектурних споруд часів європейського Середньовіччя. Для відповіді на запитання звернуться до підручника: Искусство Европы I-IV веков. - М.: Искусство, 1989. – 518 с.: с илл.

Вивчаючи пункт 4.5. прослідкуйте формування нового типу мистецтва, світського. Укажіть головні ознаки даного типу мистецтва, проаналізуйте жанри світського мистецтва. Визначте звۥязок жанрів світського мистецтва часів Середньовіччя зі способом життя певних верст населення, перш за все дворянства та мешканців міст. Для відповіді на питання зверність до підручника: Зарубежная литература средних веков. - М., 1974; використайте дані монографії: Гуревич А.Я. Культура и общество средневековой Европы глазами современников. - М.,1989.

Вивчаючи пункт 4.5. проаналізуйте значення карнавальних свят у контексті середньовічної культури. Зверніть увагу на опозицію карнавальних традицій традиціям офіційного християнства. У чому полягало значення карнавального свята для способу життя мешканців середньовічних міст? Зверніть увагу на формування специфічних карнавальних жанрів мистецтва, прослідкуйте вплив цих жанрів на подальший розвиток професійного мистецтва літератури, театру та живопису. Для аналізу карнавальної культури зверніться до роботи: М. М. Бахтин. Творчество Франсуа Рабле и народная культура средневековья и Ренессанса // М. М. Бахтин. Литературно-критические статьи. – М.: Изд-во «Художественная литература», 1986. – С. 291-353.

 

Навчальний матеріал.