Правове становище іноземних юридичних осіб в Україні

Діяльність іноземних юридичних осіб в Україні регулюється внутрішнім законодавством (цивільним, господарським, фінансовим, податковим) та міжнародними угодами України. Згідно зі ст. 25 Закону України «Про міжнародне приватне право» іноземними визнаються юридичні особи, які створені та зареєстровані відповідно до іноземного законодавства, а також мають місцезнаходження за кордоном. Слід зазначити, що поряд із поняттям «іноземна юридична особа» в митно­му, податковому та валютному законодавстві також використовується термін «нерезидент», який щодо юридичних осіб визначається за тими

' Угода між Урядом України та Урядом Королівства Марокко про заохочення та взаємний захист інвестицій від 24.12.2001 p., ратифікована Україною 11.07.2002 р. // Відом. Верхов. Ради України. - 2002. - № 41. - Ст 296.

^ Гетьман-Павлова, И. В. Международное частное право [Текст]: учебник / И. В. Гетьман-Павлова. - М.: Эксмо, 2005. - С. 149.

Розділ IV. Суб'єкти міжнародного приватного права

самими критеріями — місцезнаходження за межами України та утво­рення відповідно до законодавства іноземної держави'.

Законодавство України передбачає форми, в яких іноземні юридичні особи можуть здійснювати діяльність на її території: 1) шляхом ство­рення юридичної особи або її відокремленого підрозділу та 2) без створення юридичної особи.

Діяльність у формі створення юридичної особи або її відокремлено­го підрозділу може здійснюватися шляхом заснування спільного з місцевим партнером підприємства, придбання вже існуючого підприємства або частки в його статутному капіталі (дочірня компанія), а також реєстрації представництва, філії або іншого відокремленого підрозділу іноземної компанії.

Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фі­зичних осіб-підприємців»^ передбачає, гцо у разі державної реєстрації юридичної особи, засновником (засновниками) якої є іноземна юри­дична особа, крім документів, які вимагаються зазвичай, додатково подається документ про підтвердження реєстрації іноземної особи в країні ї"ї місцезнаходження, зокрема витяг із торговельного, бан­ківського або судового реєстру (ст. 24). Документ про підтвердження реєстрації іноземної юридичної особи в країні її місцезнаходження має бути легалізований у встановленому порядку (ст. 8).

Унітарне або корпоративне підприємство, створене за законодав­ством України, що діє виключно на основі власності іноземців або іноземних юридичних осіб, або діюче підприємство, придбане повністю у власність цих осіб, відповідно до ст. 117 ГК є іноземним підприємством. Згідно з ч. 2 зазначеної статті іноземні підприємства не можуть ство­рюватися в галузях, визначених законом, що мають стратегічне зна­чення для безпеки держави. Іноземці також не можуть стати заснов­никами фермерських господарств в Україні^

Відповідно до Інструкції про порядок реєстрації представництв іноземних суб'єктів господарської діяльності в Україні"* іноземний суб'єкт господарської діяльності, який бажає відкрити представницт-

' Пункт 20 ст. 1 МК України.

^ Відом. Верхов. Ради України. - 2003. - № 31-32. - Ст. 263.

^ Стаття 1 Закону України «Про фермерське господарство».

^ Інструкція про порядок реєстрації представництв іноземних суб'єктів господар­ської діяльності в Україні, затверджена наказом Міністерства економіки України від 15 червня 2007 р. // Офіц. вісн. України. - 2007. - № 48. - Ст. 2006.

ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА

ВО без наміру здійснення господарської діяльності на території України, подає до Міністерства економіки України заяву про реєстрацію пред­ставництва, що складається в довільній формі, в якій зазначаються: найменування і країна походження іноземного суб'єкта; організаційно-правова форма та сфера його діяльності; мета відкриття та сфера ді­яльності представництва, інформація про ділові зв'язки з українськими партнерами і перспективи розвитку співробітництва інші відомості. До заяви додається доручення на здійснення представницьких функцій в Україні, оформлене згідно із законами країни, де офіційно за­реєстровано іноземного суб'єкта господарської діяльності. Під час прийняття документів на реєстрацію заявникові видається номер ра­хунка для сплати державного збору в розмірі 2500 доларів США. За результатами розгляду заяви приймається рішення про реєстрацію представництва іноземного суб'єкта господарської діяльності з вида­чею свідоцтва або відмову в його реєстрації.

Представництво суб'єкта господарської діяльності не є юридичною особою і не здійснює самостійно господарську діяльність. У всіх ви­падках воно діє від імені і за дорученням іноземного суб'єкта господарської діяльності, зазначеного у свідоцтві про реєстрацію, і виконує свої функції згідно із законодавством України. Представницт­во іноземного суб'єкта господарської діяльності в Україні може здійснювати функції, пов'язані з наданням представницьких послуг, тільки в інтересах іноземного суб'єкта господарської діяльності, за­значеного у свідоцтві.

Формами здійснення господарської діяльності без створення юридичної особи є також торговельна діяльність без реєстрації пред­ставництва на підставі цивільно-правових договорів із місцевими партнерами (договори купівлі-продажу, поставки тощо), безпосереднє придбання нерухомого та рухомого майна, якщо це прямо не заборо­нено національним законодавством, придбання цінних паперів, прав на використання природних ресурсів, інших майнових прав, прямо не заборонених національним законодавством, здійснення різних видів спільної інвестиційної діяльності на підставі відповідних договорів, провадження концесійної діяльності на підставі договорів концесії та інша діяльність, не заборонена національним законодавством.

Іноземним юридичним особам в Україні надається національний режим, який прямо закріплено у ч. 2 ст. 129 ГК України, ст. 29 Закону України «Про міжнародне приватне право», у численних двосторонніх

Розділ IV. Суб'єкти міжнародного приватного права

угодах про надання правової допомоги та в системі договорів COT, членом якої є наша держава, зокрема у ст. III Генеральної угоди з тарифів та торгівлі (ГАТТ) від ЗО жовтня 1947 р.' Надання національного режи­му означає, що іноземні суб'єкти господарської діяльності мають обсяг прав та обов'язків не менший, ніж суб'єкти господарської діяльності України. Національний режим застосовується щодо всіх видів гос­подарської діяльності іноземних суб'єктів цієї діяльності, пов'язаної з їх інвестиціями на території України, а також щодо експортно-імпорт­них операцій іноземних суб'єктів господарської діяльності тих країн, які входять разом з Україною до економічних союзів.

Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність», крім на­ціонального режиму, передбачає також можливість запровадження:

-режиму найбільшого сприяння, який означає, що іноземні суб'єкти господарської діяльності мають обсяг прав, преференцій та пільг щодо мит, податків та зборів, якими користується та/або користуватиметься іноземний суб'єкт господарської діяльності будь-якої іншої держави, якій надано зазначений режим. Режим найбільшого сприяння надається на основі взаємної угоди суб'єктам господарської діяльності інших держав згідно з відповідними договорами України та застосовується у сфері зовнішньої торгівлі;

- спеціального режиму, який застосовується до територій спе­ціальних економічних зон згідно із ст. 24 цього Закону, а також до те­риторій митних союзів, до яких входить Україна, і в разі встановлення будь-якого спеціального режиму згідно з міжнародними договорами за участю України відповідно до ст. 25 цього Закону.

Окреме регулювання в Україні, як і в інших державах, має ін­вестиційна діяльність іноземних юридичних осіб. Низку нормативних актів внутрішнього законодавства спрямовано на заохочення та на­дання державних гарантій захисту іноземних інвестицій. Так, у гл. 38 ГК України, ст. 7 Закону України «Про режим іноземного інвестування»^ для іноземних інвесторів на території України встановлено національний режим інвестиційної та іншої господарської діяльності, за винятками, передбаченими законодавством України та міжнародними договорами України.

Для окремих суб'єктів підприємницької діяльності, які здійсню­ють інвестиційні проекти із залученням іноземних інвестицій, що

Укр. інвест. газ. - 2006. - № 29. ■ Відом. Верхов. Ради України. - 1996. - № 19. - Ст. 80.

ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА

реалізуються відповідно до державних програм розвитку пріоритетних галузей економіки, соціальної сфери і територій, може встановлюва­тися пільговий режим інвестиційної та іншої господарської ді­яльності.

Законами України можуть визначатися території, на яких діяльність іноземних інвесторів та підприємств з іноземними інвестиціями обмежується або забороняється, виходячи з вимог забезпечення національної безпеки.