Розділ П. Джерела (форми) міжнародного приватного права

ББК 67.312.2я73

ISBN 978-966-458-166-7

©Колектив авторів, 2011 ©«Право», 2011

Зміст

Перелік умовних скорочень.................................................................................... 7

Передмова....................................................................................................................... 9

ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА

Розділ І. Поняття міжнародного приватного права..................................... 11

§ 1. Поняття та предмет міжнародного приватного права............................. 11

§ 2. Методи міжнародного приватного права.................................................... 14

2.1. Колізійно-правовий метод......................................................................... 15

2.2. Матеріально-правовий метод................................................................... 17

§ 3. Система міжнародного приватного права................................................... 18

§ 4. Історія науки міжнародного приватного права......................................... 19

Контрольні запитання................................................................................................ 24

Розділ П. Джерела (форми) міжнародного приватного права

§ 1. Поняття та види джерел (форм) міжнародного приватного права....... 25

§ 2. Міжнародні договори у галузі міжнародного приватного права.......... 26

§ 3. Внутрішнє законодавство держав.................................................................. ЗО

§ 4. Правові звичаї...................................................................................................... 33

§ 5. Судова та арбітражна практика. Доктрина................................................ 34

§ 6. Концепція lex mercatoria.................................................................................. 36

§ 7. Уніфікація та гармонізація норм міжнародного приватного права...... 38

Контрольні запитання................................................................................................ 42

Розділ ПІ. Загальні засади правозастосування в міжнародному приватному праві

§ 1. Колізійні норми у міжнародному приватному праві:

поняття та структура.......................................................................................... 43

§ 2. Види колізійних норм та основні формули прикріплення........................ 46

§ 3. Кваліфікація колізійної норми. Конфлікт кваліфікацій.............................. 55

§ 4. Зворотне відсилання та відсилання до права третьої країни................. 59

§ 5. Обхід закону......................................................................................................... 61

§ 6. Встановлення змісту та застосування іноземного права......................... 64

§ 7. Застереження про публічний порядок та імперативні норми

в міжнародному приватному праві................................................................. 66

§ 8. Взаємність та реторсія....................................................................................... 71

Контрольні запитання................................................................................................ 73

З

Розділ IV. Суб'єкти міжнародного приватного права

§ 1. Фізичні особи в міжнародному приватному праві..................................... 74

1.1. Загальні засади правового статусу фізичних осіб як суб'єктів міжнародного приватного права 74

1.2. Поняття та колізійні питання громадянства.......................................... 76

1.3. Іноземці за законодавством України....................................................... 79

1.4. Правоздатність іноземців в Україні.......................................................... 85

1.5. Дієздатність іноземців в Україні................................................................ 88

1.6. Визнання іноземця безвісно відсутнім чи оголошення його померлим..91

1.7. Правове становище громадян України за кордоном.......................... 92

§ 2. Юридичні особи в міжнародному приватному праві................................ 95

2.1. Загальна характеристика правового статусу юридичних осіб

у міжнародному приватному праві......................................................... 95

2.2. Поняття особистого закону юридичної особи..................................... 98

2.3. Правове становигце іноземних юридичних осіб в Україні............. 102

2.4. Особливості правового статусу транснаціональних корпорацій...106

2.5. Особливості створення і діяльності офшорних компаній................ 112

2.6. Міжнародні юридичні особи................................................................... 115

§ 3. Держава як суб'єкт міжнародного приватного права............................. 116

3.1. Особливості участі держави в міжнародних приватних відносинах. Поняття та види імунітету 116

3.2. Законодавство України та міжнародні угоди з питань державного імунітету 121

Контрольні запитання.............................................................................................. 124

ОСОБЛИВА ЧАСТИНА Розділ V. Право власності у міжнародному приватному праві

§ 1. Особливості правового регулювання відносин власності

у міжнародному приватному праві.............................................................. 125

§ 2. Колізійні питання права власності. Виникнення і припинення

права власності та інших речових прав...................................................... 129

§ 3. Право власності та інші речові права на рухоме майно,

що перебуває в дорозі....................................................................................... 134

§ 4. Правове регулювання іноземних інвестицій у міжнародному

приватному праві............................................................................................... 136

§ 5. Правове становище власності України за кордоном.............................. 145

Контрольні запитання.............................................................................................. 151

Розділ VI. Інтелектуальна власність у міжнародному приватному праві

§ 1. Міжнародно-правова охорона авторських прав..................................... 152

§ 2. Основні міжнародні угоди щодо охорони авторських і суміжних прав... 153

S 3. Промислова власність та її міжнародна охорона................................... 157

8 4. Угода СОТ щодо торговельних аспектів прав інтелектуальної

власності............................................................................................................. 159

Контрольні запитання............................................................................................. 160

Розділ VIL Правочини та зобов'язання

В міжнародному приватному праві

§ 1. Поняття та види правочинів з іноземним елементом.............................. 161

§ 2. Форма і зміст правочину. Сфера дії права, що застосовується

доправочину...................................................................................................... 163

§ 3. Особливості колізійного регулювання договірних зобов'язань

у міжнародному приватному праві............................................................. 168

§ 4. Договір міжнародної купівлі-продажу товарів......................................... 170

§ 5. Загальна характеристика угод СОТ щодо міжнародної торгівлі....... 176

§ 6. Договір міжнародного перевезення вантажів, пасажирів та їх багажу 178

6.1. Поняття міжнародних перевезень.......................................................... 178

6.2. Міжнародні морські перевезення........................................................... 181

6.3. Міжнародні залізничні перевезення...................................................... 186

6.4. Міжнародні автомобільні перевезення..................................... -........... 189

6.5. Міжнародні повітряні перевезення........................................................ 197

6.6. Міжнародні річкові перевезення............................................................ 199

6.7. Міжнародні зміщані перевезення........................................................... 200

§ 7. Позадоговірні зобов'язання у міжнародному приватному праві......... 202

7.1. Поняття та зміст позадоговірних зобов'язань у міжнародному приватному праві 202

7.2. Колізійне регулювання деліктних зобов'язань................................... 204

7.3. Особливості відшкодування шкоди, завданої іноземною державою............... 212

§ 8. Представництво, довіреність та позовна давність у міжнародному

приватному праві.............................................................................................. 214

8.1. Види представництва в міжнародному приватному праві............. 214

8.2. Колізійні та матеріально-правові норми щодо позовної давності 216

Контрольні запитання............................................................................................. 218

Розділ VIII. Трудові відносини в міжнародному приватному праві

§ 1. Загальна характеристика трудових відносин у міжнародному

приватному праві.............................................................................................. 219

§ 2. Колізійне регулювання міжнародних трудових відносин..................... 222

§ 3. Міжнародно-правове регулювання праці.................................................. 223

§ 4. Працевлаштування іноземців в Україні...................................................... 227

§ 5. Трудові права українських громадян за кордоном................................. 232

§ 6. Правове регулювання праці співробітників міжнародних

та міжурядових організацій........................................................................... 234

Контрольні запитання............................................................................................. 236

Розділ IX. Шлюбно-сімейні відносини в міжнародному приватному праві

§ 1. Особливості правового регулювання шлюбно-сімейних відносин

у праві різних держав....................................................................................... 237

§ 2. Колізіііне регулювання укладання та розірвання шлюбу

в міжнародному приватному праві.............................................................. 241

§ 3. Майнові відносини подружжя в міжнародному приватному праві..... 245

§ 4. Міжнародне усиновлення та його наслідки............................................... 247

§ 5. Аліментні зобов'язання в міжнародному приватному праві.................. 252

Контрольні запитання.............................................................................................. 256

Розділ X. Спадкові відносини в міжнародному приватному праві

§ 1. Основні колізії у спадкуванні за міжнародним приватним правом..... 257

§ 2. Міжнародно-правове регулювання спадкових відносин....................... 263

§ 3. Спадкові права іноземців в Україні.............................................................. 265

§ 4. Спадкові права українських громадян за кордоном............................... 269

§ 5. Правовий режим відумерлої спадщини у міжнародному

приватному праві.............................................................................................. 270

Контрольні запитання.............................................................................................. 272

Розділ XI. Міжнародниіі цивільний процес

§ 1. Поняття міжнародного цивільного процесу та його джерела.............. 273

§ 2. Правове становище іноземних осіб у цивільному процесі..................... 279

§ 3. Міжнародна підсудність (юрисдикція) цивільних справ

з іноземним елементом..................................................................................... 284

§ 4. Іноземні судові доручення.............................................................................. 289

§ 5. Визнання та примусове виконання іноземних судових рішень............ 294

Контрольні запитання.............................................................................................. 302

Колізійно-правовий метод

Приватноправові відносини, що містять іноземний елемент, мають юридичний зв'язок із правопорядками двох чи більше країн, тому під час їх регулювання виникає так звана колізія'^ правових систем держав, з якими пов'язані суб'єкти чи об'єкти правовідносин, або ж юридичні факти, що вплинули на їхнє виникнення, зміну чи припи­нення. При цьому правове регулювання одних і тих самих правовідносин у країнах світу настільки відрізняється, що юридичні наслідки засто­сування того чи іншого правопорядку можуть призвести до прямо протилежних наслідків. Особливо це стосується таких сфер, як родинні стосунки, спадкування, відшкодування матеріальної та моральної шкоди тощо. Ці відмінності докладно аналізуються в Особливій частині МПП.

Таким чином, основною проблемою МПП є проблема вибору між правовими системами декількох країн, що «стикаються», — колізують одна з другою. Цей вибір є досить складним завданням, він не може здійснюватися довільно, на погляд судових установ, оскільки мають бути враховані інтереси всіх зацікавлених сторін, принципи між­народного співробітництва, приписи законодавства.

Вибір права за наявності колізії між правопорядками різних держав можливий завдяки наявності в актах національного та міжнародного законодавства спеціальних правил — колізійних норм, що містять найбільш доцільний у тій чи іншій ситуації спосіб розв'язання ко­лізії.

Отже, спеціальним методом регулювання в МПП є колізійно-правовий метод, коли вплив на суспільні відносини відбувається за допомогою колізійних норм, які містять правила вибору належного правопорядку та відсилають регулювання певних відносин до ма­теріального права конкретної держ:ави.

Колізійно-правовий метод також називають відсилочним, непрямим, адже остаточне правило поведінки складається внаслідок застосуван­ня двох норм — колізійної та матеріально-правової, до якої відсилає колізійна.

Колізійно-правовий метод був історично першим у МПП. Поши­рення колізійних норм пов'язують із розвитком відносин між держав­ними утвореннями середньовічної Європи, в яких на той час уже

Колізія (від лат. CoUisio) - зіткнення.

ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА

склалися відокремлені системи приватноправового регулювання. Тому протягом тривалого часу МПП розвивалося лише як колізійне право й дотепер у деяких країнах поряд із терміном «міжнародне приватне право» вживається термін «колізійне», або «конфліктне», право'.

Незважаючи на давню історію колізійно-правового методу, його застосування часто пов'язане з істотними труднощами техніко-юри-дичного характеру, такими як: невизначеність правового регулювання; неможливість встановити зміст норм іноземного права або їхнє невірне тлумачення чи застосування; можливість відмови у виконанні судово­го рішення внаслідок невірно обраного права тощо.

Деякі із зазначених проблем зумовлені національним характером колізійних норм, тому з кінця XIX ст. розпочався процес уніфікації, тобто створення одноманітних колізійних норм шляхом укладання міжнародних договорів. Так, у 1902-1905 pp. у Гаазі були прийняті конвенції, що встановлювали правила розв'язання колізій у родинних стосунках міжнародного характеру (щодо укладання та розірвання шлюбів, опікування над неповнолітніми дітьми, особистих і майнових прав подружжя тощо). Проте ці конвенції не набули поширення, в них беруть участь лише декілька європейських країн. Найбільш вдалим прикладом уніфікації колізійних норм вважається регіональна уніфікація, здійснена у 1928 р. у Гавані на VI Панамериканській конференції шляхом укладання міяснародної угоди між 15 країнами Латинської Америки. Зазначений договір та додаток до нього (відомий як Кодекс Бустаманте^) значно вплинули на розвиток колізійного права на всіх континентах.

Сьогодні уніфікація колізійних норм здійснюється здебільшого на двосторонній основі у формі укладання договорів про правову допо­могу. Україна уклала такі договори більш ніж з 50 країнами світу.

Отже, колізійний метод регулювання здійснюється у двох фор­мах — національно-правовій (колізійні норми внутрішнього законо­давства) та міжнародно-правовій (уніфіковані колізійні норми між­народних договорів).

Із розвитком міжнародного цивільного та комерційного обігу ко­лізійно-правовий метод перестав задовольняти потреби міжнародного

' Така позиція збереглася здебільшого в країнах англо-американської правової сім'ї.

^ Бустаманте, Санчес де Бустаманте-і-Сірвен Антоніо (13.04.1865-24.08.1951) -кубинський юрист та дипломат, професор міжнародного права, автор кодифікації ко­лізійних норм міжнародного приватного права в країнах Латинської Америки.

Розділ 1. Поняття міжнародного приватного права

спілкування, гальмував розвиток відносин, насамперед економічних, між державами. Тому країни прагнули знайти інші засоби та можливості врегулювання приватноправових відносин міжнародного характеру.

Матеріально-правовий метод

Як уже зазначалося, причиною виникнення колізій між правовими системами різних держав є істотні, а іноді принципові відмінності, характерні для національних правових систем світу. Колізійну про­блему можна розв'язати шляхом не тільки вибору одного з національних правопорядків, що пов'язані з правовідносинами (колізійно-правовий метод), а й створення спільного одноманітного матеріально-правового регулювання приватних відносин, що мають міжнародний характер, тобто шляхом уніфікації норм матеріального права.

Матеріально-правові норми, уніфіковані в міжнародній угоді, є пра­вилами поведінки, що застосовуються безпосередньо для врегулюван­ня відносин по суті. Наприклад, Конвенція про позовну давність у міжнародній купівлі-продажу товарів 1974 р.' встановлює загальний строк позовної давності за такими договорами у чотири роки, отож, для всіх країн, що ратифікували зазначену Конвенцію, до подібних відносин застосовуватиметься цей строк, хоча у внутрішньому за­конодавстві України загальний строк позовної давності становить три роки (ст. 257 ЦК України), а, наприклад, у Португалії — 20 років (ст. 309 ЦК Португалії).

Процес уніфікації норм матеріального права став активно розви­ватися у другій половині XX ст., і на сьогодні більшість відносин у сфері міжнародної торгівлі та галузей, що її обслуговують (міжнарод­ні перевезення, іноземні інвестиції, валютні розрахунки, захист об'єктів права промислової власності тощо), врегульовано нормами міжнарод­них договорів.

Таким чином, матеріально-правовий метод є другим спеціальним методом регулювання МПП. Він заснований на застосуванні ма­теріально-правових норм, що безпосередньо регулюють права та обов'язки сторін. Цей метод має суттєві переваги порівняно із колізійно-правовим, оскільки значно спрощує та прискорює вирішення справи,

' Конвенція ООН про позовну давність у міжнародній купівлі-продажу товарів від 14.06.1974 p., ратифікована Україною 14.07.1993 р. [Текст] // Офіц. вісн. України. -2004. - № 44. - Ст 2942.

ЗАГА/ІЬНА ЧАСТИНА

правове регулювання відоме всім сторонам правовідносин, відсутня необхідність застосовувати іноземне право.

Однак незважаючи на всі недоліки колізійного методу, він продовжує залишатися основним щодо регулювання родинних, спадкових, май­нових та багатьох інших приватних відносин, ускладнених іноземним елементом.

Отже, міжнародному приватному праву притаманні два спеціальні методи регулювання: колізійно-правовий, що здійснюється у двох формах — національній та міжнародній, і матеріально-правовий, що здійснюється у між:народно-правовій формі.

шшяшшттят § 3. СиСТЄМЯ МІЖНарОДНОГО прИВаТНОГО

Права

Поняття «міжнародне приватне право» вживається для визначення галузі права, галузі законодавства, галузі правової науки та навчальної дисципліни. Стосовно системи МПП як галузі права слід зазначити, що в цілому його структура подібна до інших галузей приватного пра­ва, хоча й має певні відмінності. МПП складається із Загальної та Особливої частин, які поділяються на окремі інститути, а також включає спеціальну частину, присвячену питанням міжнародного цивільного процесу та міжнародного комерційного арбітражу.

У Загальній частині містяться загальні засади МПП, поняття та механізми застосування колізійних норм, підстави та обмеження у застосуванні іноземного права, порядок встановлення змісту норм іноземного права, визначення правового статусу фізичних та юридич­них осіб, держави та міждержавних організацій тощо.

Особлива частина МПП включає окремі інститути цієї галузі: право власності; право інтелектуальної власності; правочини; зобов'язання із заподіяння шкоди; спадкові, шлюбно-сімейні та трудо­ві відносини, ускладнені іноземним елементом.

Відмінною рисою МПП є віднесення до даної галузі питань міжнародного цивільного процесу та міжнародного комерційного арбітражу. Слід зазначити, що наявність іноземного елемента в при­ватних правовідносинах тягне за собою не тільки матеріальні, а й процесуальні наслідки. Колізія матеріального права різних країн не­минуче супроводжується й колізією юрисдикцій, завжди виникають 18

Розділ І. Поняття міжнародного приватного права

питання: суду якої країни підсудний той чи інший спір між суб'єктами, які належать до різних держав; процедура встановлення судом змісту іноземного права; обсяг процесуальних прав іноземців тощо.

У науці МПП здавна існують концепції, які відносять до МПП колізійні питання про вибір права в їх тісному зв'язку із цивільним процесом, зокрема міжнародною підсудністю. 1 хоча це питання лишається предметом дискусій серед правознавців, у законодавстві переважної більшості країн застосовується комплексний підхід, де проблеми колізії законів та колізії юрисдикцій врегульовано в одному нормативному акті. Такий підхід використано при створенні нових законів про МПП Швейцарії, Австрії, Італії, Угорщини, Чехії та бага­тьох інших держав. Так само і Закон України «Про міжнародне при­ватне право» містить розділи «Провадження у справах за участю іноземних осіб», «Підсудність та виконання іноземних судових дору­чень», «Визнання та виконання рішень іноземних судів».

Отже, узагальнюючи викладене, можна дійти висновку про те, що міжнародне приватне право — це самостійна галузь національного права, яка є системою колізійних, процесуальних та уніфікованих матеріально-правових норм, що регулюють приватні та цивільно-процесуальні відносини, ускладнені іноземним елементом.

ш^^тт^ § 4. Історія няуки міжнародного приватного права

Головними чинниками виникнення такої галузі, як МПП, були інтенсивні комерційні та цивільні відносини між населенням країн та територіальних одиниць, кожна з яких мала власне, відмінне від інших приватне право. Видатний фахівець у галузі МПП Л. А. Лунц зазначив: «При одноманітному цивільному праві таких держав чи областей немає колізійних питань; за відсутності достатньо розвинутого торгового обміну немає підстав ні для розвитку доктрин про права іноземців, ні для виникнення колізійних вчень»'. Отже, лише за наявності двох за­значених умов існували підстави для виникнення проблем міжнародно­го приватного права.

Тривалий час вважалося, що в період античності не могло бути МПП, оскільки тодішні цивілізації не визнавали прав за іноземцями:

' Лунц, Л. А. Курс международного частного права [Текст]: в З т. / Л. А. Лунц. -М.: Спарк, 2002. -ТІ: Международное частное право: общая часть. - С. 117.

ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА

«війна та рабство іноземцям — ось лозунг давнього теократичного світу»'. Але сьогодні все більше дослідників схиляються до думки, що «МПП настільки ж давній феномен соціальної дійсності, як і міжнародна торгівля, оскільки важко уявити міжнародну торгівлю без правил, діо її відповідно регулюють (навіть у вигляді звичаїв, що стихійно сфор­мувалися, та принципів природного права)»^. Дійсно, зародки норм, подібних до норм МПП, можна знайти і в давньоєгипетських текстах, де передбачалося право іноземців обирати суддів своєї національності; і в Старому Завіті, де вказано, яка частина закону Мойсея застосовується до іноземців, а яка — ні; і в правових актах Стародавньої Греції, де було створено особливу систему юрисдикції для іноземців.

У давньоримському праві суб'єктом права визнавався лише грома­дянин Риму (civis romanus), іноземець вважався ворогом (hostis), на якого не поширювався захист законодавства. Але із розвитком торго­вельних відносин з іншими народами змінилися погляди римлян на іноземців, їх стали називати перегрінами (peregrinusP і підпорядкували юрисдикції особливого претора (praetor peregrinus), який ухвалював рішення у справах за участю іноземців з урахуванням законів іноземних країн, що стосувалися справи, а також принципів розумності та справедливості. Таким чином, у Римі виникли дві галузі матеріального цивільного права: jus civile, яке регулювало виключно відносини, що виникали між римськими громадянами, tsljus gentium, яке застосову­валося до правовідносин за участю іноземців. У працях багатьох науковців висловлено думку про те, що jus gentium можна визнати своєрідним МПП Стародавнього Риму як універсальним правом, що матеріально-правовими засобами регулювало поведінку представників будь-яких народів"*.

Але справжній початок МПП як науки та галузі права пов'язаний із ХПІ ст., коли науковці середньовіччя звернулися до вивчення та коментування Кодексу Юстиніана {Corpus Juris Civilis).

У часи феодальної роздрібненості країн Західної Європи між окре­мими самоврядними містами та провінціями велася жвава торгівля.

' Мандельштам, А. Н. Гаагские конференции о кодификации международного частного права [Текст] /А. Н, Мандельштам. - СПб., 1900.

^ Мережко, Л. А. Наука международного частного права: история и современность [Текст] /А. А. Мережко. -Киев: Таксон, 2006. - С. 21.

' Peregrinus (від лат. per ager - поза домом) - іноземець.

■* Мережко, А. А. Наука международного частного права: история и современ­ность [Текст] / А. А. Мережко. - Киев: Таксон, 2006. - С. 28.

Розділ 1. Поняття міжнародного приватного права

У Північній та Середній Італії такі міста, як Піза, Генуя, Болонья, мали розвинену систему своїх законів (статутів), унаслідок чого неминуче виникали колізії, розв'язати які намагалися за допомогою римського права, що вважалося серед італійських правників «писаним розумом» та ідеалом права. Класичним зразком подібного розв'язання колізії є відома глоса' Аккурсія^, де правник відповідає на запитання: чи мож­на судити громадянина Болоньї за статутами Модени? Коментуючи Кодекс Юстиніана, Аккурсій зазначив; «Відповідно до думки ім­ператорів закон обов'язковий для тих народів, якими вони правлять; отже, для тих, хто знаходиться поза межами їхньої влади, закон не обов'язковий. Тому й болонський громадянин не може підлягати дії моденського статуту». Ця глоса вважається прообразом першої ко­лізійної норми та початком науки колізійного права.

Найбільший вплив на розвиток науки МПП періоду середньовіччя справили італійські дослідники права Бартол^ та його учень Бальд'*, що належали до школи постглосаторів. У працях цих науковців упер­ше розглянуто і проаналізовано колізії права різних країн та дер-жавоподібних утворень щодо форми договору, дії статутів у галузі спадкування за законом та заповітом, шлюбно-сімейних відносин тощо.

Вчення постглосаторів стали відправним пунктом для дослідження колізійної проблематики французькими юристами XVI ст. У той час окремі міста (Париж, Бордо) та провінції (Бургундія, Нормандія, Бре­тань) мали власні звичаї — кутюми^ розвиток цивільного обігу зумов­лював численні колізії між ними. За цих історичних обставин почала формуватися французька наука колізійного права. Найвидатнішим представником французького правознавства того часу був Шарль Дю-

' Глоса (від лат. Glossd) ~ назва, коментар.

^ Аккурсій (Francesco d'Accorso або лат. - Accursius, 1182-1254) - італіііський правник, що зібрав твори глосаторів римського права («Glossa ordinaria»), професор Болонського університету.

^ Бартол (Bartolus а Sassoferrato, 1314-1357) ~ видатний італійський правознавець, з ім'ям якого пов'язане виникнення науки МПП. Користувався великим авторитетом у країнах Середземномор'я, в Італії та Португалії його рішення мали силу закону, в Німеччині рецепція римського права відбулася у формі коментарів та творів Бальда і його учнів.

"* Бальд (Baldus, 1327-1400) - італійський правник, представник школи постгло­саторів, його п'ятитомний твір юридичних висновків є важливим джерелом та пам'яткою права епохи феодалізму.

^ Кутюм (від фр. coutume) - звичай.

ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА

мулен\ ГОЛОВНИМ досягненням якого в теорії МПП є концепція свобо­ди (або автономії) волі сторін при укладанні договорів. До появи зазначеної концепції договори регулювалися законом країни місця укладання. Аналізуючи практику укладання договорів між фізичними особами різних держав і враховуючи принципи справедливості та розумності, Дюмулен довів примат автономії волі сторін у даних відносинах над приписами звичаїв та статутів. Нині інститут автономії волі сторін закріплено в міжнародних угодах та національному за­конодавстві з МПП майже всіх країн.

Досліджуючи колізіііні питання, французькі науковці остаточно сформулювали так звану теорію статутів, згідно з якою одні закони чи звичаї (статути) діють лише на території тієї держави, де вони були видані; інші ж мають екстериторіальну дію, тобто є чинними і поза межами своєї держави. До першої групи належать статути, що стосу­ються майна, — вони реальні і не мають сили за кордоном; до другої групи належать ті, що стосуються статусу осіб, — вони є особистими і супроводжують особу на території будь-якої країни.

Теорія статутів була розвинута в працях багатьох дослідників того часу, а також отримала продовження в науці колізійного права Ні­меччини та Голландії.

У Німеччині проти теорії статутів виступив К. Ф. Вехтер, який у колізійних питаннях пропонував завжди виходити з вимог національного права, а при виборі права надавати перевагу закону країни суду, де розглядається справа. Його вважають засновником націоналістичного напрямку в МПП.

На відміну від Вехтера, видатний німецький науковець Ф. К. фон CaeiHbf розвивав колізійне вчення з огляду на ідею так званої міжнародно-правової спільноти, вважаючи, що в разі виникнення колізійної проблеми слід досліджувати природу цих правовідносини і відшукати той національний правопорядок, з яким вони мають осно­воположний зв'язок. Тобто Савіньї виходив не з роздільності те­риторіальних законів, а із створення ними міжнародно-правової спільності. Ідеї Савіньї істотним чином вплинули на розвиток законо-

' Дюмулен, Шарль (Charles Dumolin, 1500-1566)-видатний французький правник, коментував законодавство всіх провінцій Франції, спрямовуючи свої зусилля на створення об'єднаного й одноманітного правового регулювання на території всієї держави. Його праці справили вирішальний вплив на розвиток французької юриспруденції в цілому.

^ Савіньї, Фрідріх Карл (нім. Friedrich Carl von Savigny, 1779-1861) - німецький правознавець та історик, засновник історичної школи права.

Розділ 1. Поняття між:народного приватного права

давства з МПП, зокрема стали теоретичним підґрунтям для уніфікації колізійних норм європейських країн на початку XX ст.

У подальшому наука МПП розвивалася більш відокремлено в ме­жах окремих країн. Так, було створено національні школи: голландсь­ка, італійська (Манчіні, Анцилотті), бельгійська (Броше, Лоран), англо-американська (Сторі, Дайсі, Чешир, Порт) та ін.

Щодо англо-американської доктрини МПП треба зазначити, що вона значно відрізняється від панівних концепцій у континентальній науці і потребує окремої уваги.

До середини XVIII ст. суди Англії не стикалися з колізійними про­блемами, адже комерційні спори з іноземними купцями розглядалися спеціальними судами, які застосовували міжнародне торгове право {lex mercatoria), а у межах країни вже в XIII ст. було завершено процес формування загального права. Коли виникали колізії у справах з іноземцями, судді оголошували себе некомпетентними розглядати такі справи або застосовували право Англії.

Колізійна доктрина Англії у першій половині XIX ст. була запо­зичена у США, оскільки США — федеративна держава, де кожен штат є самостійним у приватноправовій сфері. Отже, перед американськими судами постійно виникали колізійні питання, шо зумовило необхідність запровадження колізійних норм, які б були підставою для розв'язання міжштатних та міжнародних колізій.

Засновником американської доктрини міжнародного приватного права був суддя Верховного суду США Джозеф Сторі', який у 1834 р. оприлюднив своє фундаментальне дослідження «Коментар конфліктно­го права». У подальшому доктрину Д. Сторі розвивали та вдосконалю­вали такі науковці, як Дайсі (Велика Британія) та Біль (США).

Відправним положенням англо-американської доктрини є висновок про те, що держава взагалі застосовує лише власне право, але може визнати суб'єктивні права, засновані на іноземному законодавстві (так звані «набуті права, англ. vested law). Суб'єктивні права, набуті на підставі іноземного закону, англійські та американські суди розгляда­ють як важливі фактичні обставини, тобто іноземне законодавство розглядається не як право, а як фактична обставина, що підлягає до­казуванню.

Значно звужує сферу визнання «набутих прав» широка концепція цивільних-процесуальних відносин, характерна для країн загального

' Сторі, Джозеф (англ. Joseph Story, 1779-1845) - американський правознавець, член Верховного суду США у 1811-1845 pp.

права. Наприклад, правові інститути, що в континентальному праві безумовно вважаються матеріально-правовими (позовна давність, розподіл обов'язків у процесі доказування, обчислення збитків тощо), в загальному праві належать до цивільних процесуальних. Оскільки суди при відправленні правосуддя керуються лише національним про­цесуальним законодавством, то низка питань виключається зі сфери дії іноземних законів.

Отже, для англо-американської доктрини МПП основним прин­ципом є територіальність та примат національного законодавства.

Праці видатних європейських науковців середньовіччя та новітньо­го часу були предметом дослідження українських та російських правознавців і склали фундамент вітчизняної науки МПП'. Сьогодні над проблемами МПП в Україні плідно працюють О. О. Мережко, А. С. Довгерт, В. І. Кисіль та ін.

І Контрольні запитання

1. Які відносини є предметом регулювання міжнародного при­ватного права?

2. У чому полягають особливості змісту термінів «міжнародне» та «приватне» в понятті «міжнародне приватне право»?

3. Які методи правового регулювання притаманні МПП?

4. Охарактеризуйте основні історичні етапи розвитку науки МПП.

5. Як співвідносяться міжнародне приватне та міжнародне публічне право? Назвіть форми їхньої взаємодії.

' Див.: Брун, М. И. Очерки истории конфликтного права [Текст] / М. И. Брун. - М., 1915; Корецкий, В. М. Очерки англо-американской доктрины международного част­ного права [Текст] / В. М. Корецкий // Избранные труды: в 2 кн. / АН УССР, Ин-т госу­дарства и права. - Киев: Наук, думка, 1989. - Кн. 1. ~ С. 224-340; Корецкий, В. М. Са-виньи в международном частном праве (к 65-летию со дня смерти) [Текст] / В. М. Корецкий // Избранные труды: в 2 кн. / АН УССР, Ин-т государства и права. - К.: Наук, думка, 1989. - С. 80-88; Лунц, Л. А, Курс международного частного права [Текст]: в 3 т. / Л. А. Лунц. - М.: Спарк, 2002. - Т. 1: Международное частное право: общая часть. -С. 117; Мережко, А, А. Наука международного частного права: история и современ­ность [Текст] / А. А. Мережко, - Киев: Таксон, 2006. - С. 28.

Розділ II

Джерела (форми) міжнародного приватного права

§ 1. Поняття та види джерел (форм) міжнародного приватного права

Під джерелами права розуміють зовнішню форму юридичного закріплення норм права і спосіб надання нормі юридичної обо­в'язковості. Як правило, особливості системи джерел тієї чи іншої галузі права залежать від правової природи цієї галузі. Так, у системі національного права, що регулює внутрішньодержавні відносини, джерелами вважатимуться зовні об'єктивні форми вираження волеви­явлення державної влади, а саме: нормативно-правовий акт, прецедент і звичаіі. У системі міжнародного права джерелами будуть форми, ш;о виражають інтереси його суб'єктів (держав, міжурядових організацій та ін.), — міжнародний договір і міжнародний звичай.

У наш час, коли в Конституції України проголошено верховенство права (ст. 8), а не закону, не залишається підстав для їх ототожнення. Право і закон розмежовуються, першість належить праву як норматив­ному закріпленню справедливості, базується на природних правах людини, а закон розглядається як форма, що покликана відповідати праву як його змісту'. Найпоширенішими формами (джерелами) права у більшості правових систем є нормативно-правові акти, правові звичаї, правові прецеденти, нормативні правові договори^. Першість серед цих форм належить нормативно-правовим актам — офіційним документам, які приймаються компетентними органами правотворчості.

' У радянський період вважалося, що таке розуміння права можливе лише в }п«о-вах експлуататорського суспільства. За словами Р. О. Халфіної, відмінність права і закону, за якою право розглядається як щось більщ високе, що стоїть над законом і є критерієм справедливості, може бути цілком застосоване в умовах експлуататорсько­го суспільства (Халфина, Р. О. Что есть право: понятие и определение [Текст] / Р. О. Халфина// Сов. государство и право. - 1984. - № 11. - С. 23).

^ Загальна теорія держави і права [Текст], - X,, 2002. - С. 293.

ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА