Поняття особистого закону юридичної особи



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Поняття особистого закону юридичної особи



Специфіка правового статусу юридичної особи зумовлюється на­самперед \"ї державною належністю («національністю»'), адже лише внутрішнім законодавством певної держави визначаються:

- статус організації як юридичної особи;

- порядок її створення;

- організаційно-правовова форма;

- обсяг правоздатності;

- внутрішньокорпоративні відносини;

- порядок припинення, реорганізації та ліквідації.

Право, до якого відсилає колізійна норма, визначаючи статус юридичної особи, називають особистим законом юридичної особи {lex societatis).

На відміну від фізичних осіб дати чітке визначення категорії «осо­бистий закон юридичної особи» складно, адже стосовно фізичних осіб існує інститут громадянства (підданства), або доміцилію. На жаль, щодо юридичних осіб не розроблено аналогічного загальновизнаного право­вого інституту визначення державної належності, натомість у законо­давчих актах кожної окремої країни передбачено власну систему пра­вових норм, що дає можливість віднайти особистий закон юридичної особи.

У цілому в світовій практиці існують декілька основних критеріїв, які дозволяють визначити особистий закон юридичної особи: за місцем створення (теорія інкорпорації), за місцем знаходження адміністра-

' Поняття «національність юридичної особи» є умовним, але досить часто вико­ристовується в міжнародних договорах, наприклад. Конвенція про міжнародну цивіль­ну авіацію від 7 грудня 1944 р. містить розділ «національність повітряного судна» (Офіц. вісн. України. - 2004. - №> 40. - Ст 2667).


Розділ IV. Суб 'єкти між:народного приватного права

ХИБНОГО центру (теорія осілості), за місцем її основної діяльності (теорія центру експлуатації) та за місцем, з якого здійснюється конт­роль за діяльністю юридичної особи (теорія контролю).

Теорія інкорпорації^ є найбільш поширеною в англо-американській системі права. Згідно з цією теорією особистим законом юридичної особи виступає право держави, де і"ї засновано та зареєстровано її установчі документи. Сьогодні ця доктрина використовується і в країнах континентальної системи права: Росія, Бєларусь, Казахстан, Чехія, Словаччина закріплюють місце реєстрації юридичної особи як необхідну колізійну ознаку встановлення і"ї особистого закону Осо­бливий варіант теорії інкорпорації існує в Скандинавських країнах, які дотримуються правила, згідно з яким юридична особа підпорядковуєть­ся закону тієї країни, де зроблено перший запис про її реєстрацію.

Теорія осілості. За цією теорією особистим законом юридичної особи визнається закон місця знаходження ї"ї адміністративного цент­ру. Як правило, статут юридичної особи містить вказівку на її місцезнаходження (юридичну адресу). Ця доктрина поширена у Франції, Іспанії, Бельгії, Люксембурзі, Німеччині, Польщі та деяких інших країнах континентального права. Визначення правового стату­су на підставі цієї доктрини є досить зручним: місцезнаходження юридичної особи легко перевірити, відповідно не виникає ускладнень стосовно отримання відомостей про її' правовий статус, а отже, і про обсяг її правосуб'єктності.

Теорія центру експлуатації. Відповідно до цієї теорії особистим законом юридичної особи вважається закон місця здійснення її основної діяльності. Цей критерій має певні історичні та економічні засади і найчастіше зустрічається в законодавстві країн, що розвиваються. Як правило, країни, що розвиваються, зацікавлені у залученні іноземних інвестицій та встановленні контролю національних органів за такими юридичними особами. У свою чергу, іноземні компанії, підпоряд­ковуючись юрисдикції країни перебування, мають можливість значно збільшити власні прибутки. Найпростішою правовою формою ство­рення «прив'язки» до національного законодавства у цьому разі є вста­новлення критерію «центру експлуатації». Наприклад, Закон Індії 1956 р. «Про компанії» у розділі, присвяченому іноземним компаніям, передбачає, що компанія, створена відповідно до законів іноземної держави, може зареєструватися у Республіці Індія як «іноземна

' Інкорпорація (від англ. incorporation) - реєстрація компанії.


ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА

компанія, що має місцем здійснення бізнесу Індію». Цей підхід за­стосовано і в Законі «Про компанії з обмеженою відповідальністю» 2008 р.' Досить часто цей критерій використовується в міжнародних договорах.

Але у такого підходу є істотний недолік, адже компанії можуть ма­ти декілька «центрів експлуатації», тому розглядувана доктрина не визнається правозастосовною практикою США, Великої Британії та країн континентальної Європи.

Теорія контролю виходить з того, що особистим законом юридичної особи є закон тієї держави, з території якої контролюється її діяльність. Застосування критерію контролю закріплене у багатьох міжнародних договорах, наприклад, п. б) ч. 2 ст. 25 Вашингтонської конвенції 1965 р. про розв'язання інвестиційних спорів між державами та іноземними особами^. Як субсидіарна прив'язка критерій контролю використовуєть­ся в праві Великої Британії, США, Швеції, Франції.

Виникнення теорії контролю пов'язане з часами Першої світової війни, коли постала проблема іноземних юридичних осіб, що можуть виявитися «ворожими іноземцями». Поштовхом для цього стала спра­ва проти компанії «Даймлер», яка розглядалася в одному з британських судів у 1915 р. У перебігу слухання з'ясувалося, що із 25 тис. акцій, які складають акціонерний капітал компанії, лише одна належить підданому британської Корони, а всі інші — громадянам Німеччини. І хоча компанію «Даймлер» було зареєстровано відповідно до анг­лійського права, суд визнав ї'ї такою, що належить Німеччині і є «во-рожою»-*.

У зв'язку із справою компанії «Даймлер» у 1916 р. було видано цир­куляр Міністерства юстиції Франції: «Для виявлення ворожого харак­теру компанії не можна задовольнятися дослідженням правових форм, які приймають товариства: ні місцезнаходження адміністративного центру, ні інші ознаки, які в цивільному праві слугують для визначен-

■ Про компанії з обмеженою відповідальністю: Закон Індії 2008 р. [Електронний ресурс] / Офіц. сайт М-ва корпор. відносин Індії. - Режим доступу: http://www.mca. gov.in/MinistryWebsite/dca/actsbills/pdf/LLP Act_2008J5jan2009.pdf

^ Конвенція про розв'язання інвестиційних спорів між державами та іноземними особами від 18.05.1965 p., ратифікована Україною 16.03,2000 р. // Відом. Верхов. Ради України. - 2000. - № 21. - Ст 161.

^ Sealy, L. S. Cases and materials in company law. 8th ed., / L. S. Sealy. - Oxford University Press, 2008/ Corporate personality. «Lifting the veil»: Daimler Co. See Daimler Co. V. Continental Tyre & Rubber Co. (GB). - R 63-68.


Розділ IV. Суб'єктимілснародного приватного права

ня національності юридичної особи, недостатні, оскільки йдеться про те, щоб з точки зору публічного права з'ясувати дііісний характер діяльності товариства... ворожою слід визнавати юридичну особу, якщо її управління чи її капітал у цілому чи у більшій частині знаходиться в руках громадян супротивника, оскільки в цьому разі за фікцією цивільного права ховаються діючі фізичні особи». А напередодні Другої світової війни деякі країни прийняли спеціальні закони щодо «ворожих» компаній, наприклад, «Enemy Trading Act» 1939 p. у Великій Британії.

У спеціальній літературі в різний час пропонувалися й інші теорії визначення особистого закону юридичної особи, зокрема місця, де відбувалася підписка па акції компанії, місця укладення установчого договору та ін. Однак жодна з них не отримала подальшого визнання та практичного використання'.

З усіх розглянутих підходів щодо визначення особистого закону юридичної особи найбільш поширеними у світі є теорії інкорпорації та осілості, проте дуже рідко вони використовуються ізольовано одна від одної.

Наприклад, ст. 25 Закону України «Про міжнародне приватне пра­во», передбачає:

1) особистим законом юридичної особи вважається право держави місцезнаходження юридичної особи;

2) для цілей цього Закону місцезнаходженням юридичної особи є держава, у якій юридична особа зареєстрована або іншим чином створена згідно з правом цієї держави;

3) за відсутності таких умов або якщо їх неможливо встановити, застосовується право держави, у якій знаходиться виконавчий орган управління юридичної особи.

Таким чином, при загальному закріпленні теорії осілості (міс­цезнаходження юридичної особи) в ч. 1 ст. 25 цього Закону, визначаль­ним є критерій інкорпорації (держава, в якій юридична особа зареєстрована), передбачений у ч. 2 ст. 25; як додатковий вико­ристовується критерій місцезнаходження виконавчого органу управ­ління (ч. З ст. 25).

У міжнародних угодах України іноді трапляються випадки засто­сування критеріїв центру експлуатації та контролю. Наприклад, в Угоді між Урядом України та Урядом Королівства Марокко про заохочення

' Асосков, А. В. Правовые формы участия юридических лиц в международном коммерческом обороте [Текст] / А. В. Асосков. - М. : Статут, 2003. - С. 36.


ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА

та взаємний захист інвестицій, п. с) ч. 2 ст. 1 передбачає, що термін «інвестор» означає «юридичну особу, утворену згідно із законодавством будь-якої країни, яка прямо чи опосередковано контролюється грома­дянами цієї Договірної Сторони або юридичними особами, які мають місцезнаходження та в той же час здійснюють реальну економічну діяльність на території цієї Договірної Сторони; очевидно, що здійснен­ня контролю вимагає значної частки у власності»'.

Наявність таких різноманітних підходів до розуміння особистого закону юридичної особи негативно впливає на розвиток міжнародних економічних відносин, адже може призвести до виникнення проблеми «подвійної національності» юридичної особи, подвійного оподатку­вання, або відсутності податкового доміцілію. Наприклад, юридична особа, яка зареєстрована в Росії, але здійснює господарську діяльність в Алжирі, матиме подвійну національність: за алжирським законом (теорія центру експлуатації) така компанія вважається особою алжирсь­кого права, а за російським (теорія інкорпорації) — особою російського права, отже, для обох держав така особа буде вважатися податковим резидентом^.

З метою подолання зазначених проблем здійснюються спроби встановлення одноманітних підходів на міжнародному рівні. Особли­ве значення мають двосторонні міжнародні угоди про заохочення та взаємний захист інвестицій та угоди про правову допомогу.



Последнее изменение этой страницы: 2016-07-14; просмотров: 143; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 52.205.167.104 (0.007 с.)